Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про закриття провадження у справі
20 травня 2026 року Справа №200/1941/26
Суддя Донецького окружного адміністративного суду у складі головуючої Буряк І.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), Міністерства оборони України (03049, м. Київ, пр-т Повітряних Сил, 6, ЄДРПОУ 00034022), про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідач-1), ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_4 , відповідач-2) та Міністерства оборони України (далі - МОУ, відповідач-3) у якій просить:
визнати протиправною бездіяльність відповідачів щодо неприйняття рішення про призначення одноразової грошової допомоги позивачу, передбаченої пунктом 2 Постанови КМУ № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022, як члену сім'ї ОСОБА_2 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_5 , за заявою про отримання одноразової грошової допомоги від 31.05.2023;
зобов'язати відповідачів прийняти рішення про призначення одноразової грошової допомоги позивачу, передбаченої пунктом 2 Постанови КМУ № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 року, як члену сім'ї ОСОБА_2 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_5 , за заявою про отримання одноразової грошової допомоги від 31.05.2023, із визначенням частки позивача, вчинивши з урахуванням відповідних процедур необхідні для цього послідовні дії, передбачені Порядком і умовами призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовців Збройних Сил України в період дії воєнного стану, затверджений Наказом Міністерства оборони України № 45 від 25.01.2023.
Позов мотивовано таким.
Позивач є членом сім'ї (вітчимом) військовослужбовця ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 ), який загинув ІНФОРМАЦІЯ_5 при виконанні бойового завдання. Факт належності ОСОБА_2 до сім'ї позивача підтверджується рішенням Заводського районного суду м. Кам'янське Дніпропетровської області від 29.08.2025 у справі № 235/2293/24.
Тобто позивач, як член сім'ї загиблого військовослужбовця, має право на отримання одноразової грошової допомоги відповідно п. 2. постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168.
Позивач у травні 2023 року звернувся із заявою про призначення відповідної допомоги до ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 07.03.2024 у справі №200/5167/23 визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_6 щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 від 31.05.2023 щодо виплати одноразової допомоги, як члену сім'ї ОСОБА_2 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_5 та зобов'язано прийняти по ній обґрунтоване рішення.
Отже, зазначає позивач, судом апеляційної інстанції установлено факт нерозгляду ІНФОРМАЦІЯ_3 заяви позивача про призначення ОГД відповідно п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168.
Листом від 06.03.2026 № 13/675 відповідач-1 повідомив позивача, що для розгляду його заяви необхідно підтвердити факт належності до членів сім'ї загиблого військовослужбовця.
Водночас, ще 16.02.2026 позивач надіслав до відповідача заяву про розгляд заяви про призначення ОГД від 31.05.2023 та додав паперову копію рішення Заводського районного суду м. Кам'янське Дніпропетровської області від 29.08.2025 у справі №235/2293/24.
Крім того, листом відповідача-1 від 03.03.2026 № 131626 позивача повідомлено про те, що він звертався із заявою про призначення ОГД 31.05.2023. Щодо заяви від 16.02.2026, то така перевищує трирічний термін з дня загибелі ОСОБА_2 і тому така не може бути передана до Департаменту соціального забезпечення у зв'язку із закінченням трирічного терміну подання заяви.
Позивач наголошує, що 16.02.2026 він не подавав нову заяву по суті щодо призначення ОГД. Метою подання заяви від 16.02.2026 було направлення відповідачу-1 копії рішення Заводського районного суду м. Кам'янське Дніпропетровської області від 29.08.2025 у справі № 235/2293/24.
Тобто, презюмує позивач, відповідач-1 допустив протиправну бездіяльність щодо належного розгляду його заяви про призначення ОГД від 31.05.2023.
Ухвалою суду від 20.03.2026 відкрито спрощене позовне провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами, витребувано у відповідача докази у справі, згідно наведеного в ухвалі переліку.
Відповідачем-1 подано відзив на позовну заяву, де викладено прохання у позові відмовити, з огляду на те, що з особової справи ОСОБА_2 не встановлено, що померлий військовослужбовець зазначав ОСОБА_1 , як члена сім'ї. Позивач, у свою чергу не надав повний пакет документів для подальшої з ним роботи ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Відповідач-2 теж подав відзив, де просив у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування зазначив, що до ІНФОРМАЦІЯ_7 жодних документів від позивача чи від відповідача-1 щодо позивача не надходило, а тому відповідачем-2 не було допущено жодних протиправних дій чи бездіяльності відносно ОСОБА_1 .
Відповідачем-3 також подано відзив, де викладено прохання у позові відмовити, з огляду на передчасність вимог до МОУ та неналежний статус МОУ, як відповідача.
Позивачем надано додаткові пояснення у справі, де зазначено, що відповідачам було достаменно відомо про постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 07.03.2024 у справі № 200/5167/23, однак вони допустили протиправну бездіяльність й не виконала вказане судове рішення.
Установлені судом фактичні обставини справи.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 є громадянином України, що підтверджено паспортом серії НОМЕР_4 .
У травні 2023 року позивач звернувся із заявою про виплату одноразової грошової допомоги до ІНФОРМАЦІЯ_9 , яку надіслав поштою рекомендованим листом. До заяви від 31.05.2023 додано: копія паспорта, РНОКПП, копія свідоцтва про смерть військовослужбовця; копія свідоцтва про народження військовослужбовця; копія свідоцтва про одруження та заява на обробку персональних даних.
Відповідь на вказану заяву позивач отримав особисто у ІНФОРМАЦІЯ_10 24.07.2023. Згідно листа ІНФОРМАЦІЯ_10 № 13/5703 позивача повідомлено, що кошти, заплановані для виплати одноразової грошової допомоги по загиблому ОСОБА_2 вже розподілені між заявниками. Будь-яких рішень щодо позивача, вручено не було.
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 07.03.2024 у справі №200/5167/23 визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_6 щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 від 31.05.2023 щодо виплати одноразової допомоги, як члену сім'ї ОСОБА_2 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_5 та зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_3 прийняти по ній обґрунтоване рішення.
Відомості про виконання вказаної постанови суду апеляційної інстанції у матеріалах справи, що розглядається відсутні.
Правова оцінка суду.
Положеннями частини другої статті 14, частини першої статті 370 КАС України, передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Відповідно до статті 373 КАС України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Частиною п'ятою статті 372 КАС України визначено, що процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах, вирішує суддя адміністративного суду одноособово, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначається Законом України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII).
За частиною першою статті 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження, та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з частиною першою статті 11 Закону № 1404-VIII державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
З аналізу вищезазначених законодавчих норм убачається, що не можна зобов'язати суб'єкта владних повноважень виконувати судове рішення шляхом ухвалення з цього приводу іншого судового рішення, оскільки примусове виконання рішення суду здійснюється в порядку, передбаченому Законом №1404-VIII, у рамках виконавчого провадження з виконання виконавчого листа.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 686/23317/13-а та від 16.02.2019 у справі № 816/2016/17.
Згідно статті 382 КАС України визначаються спеціальні способи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, зокрема, до них належать: зобов'язання суб'єкта владних повноважень надати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу за невиконання судового рішення та інше.
Відповідно до вимог статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Отже, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов'язати відповідача належним чином виконати рішення суду.
Суд звертає увагу, що вищезазначені правові норми Кодексу адміністративного судочинства України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Наявність у Кодексі адміністративного судочинства України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.
Статтею 129-1 Конституції України регламентовано, що судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.
Суд звертає увагу, що у разі незгоди із рішеннями, діями чи бездіяльністю, вчиненими відповідачами на виконання судового рішення у справі № 200/5167/23 позивач може скористатися процесуальним механізмом судового контролю та звернутися до суду першої інстанції із відповідною заявою про визнання таких рішень, дій чи бездіяльності протиправними відповідно до статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, а не подавати новий адміністративний позов.
Відповідно, якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання вищевказаного судового рішення порушувалися його права, свободи чи інтереси, то він повинен був звертатися до суду в порядку статті 383 КАС України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача (тобто в порядку судового контролю за виконанням рішення), а не подавати новий адміністративний позов.
Аналогічна правова позиція висловлена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 20.02.2019 у справі № 806/2143/15, від 17.04.2019 у справі №355/1648/15-а, від 21.08.2019 у справі № 295/13613/16, від 24.09.2020 у справі № 640/15623/19, від 22.10.2025 у справі № 340/2017/25.
У постанові від 22.03.2018 у справі № П/9901/135/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що поняття «спір, який підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства» слід тлумачити в більш ширшому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду.
Судом у цій справі встановлено, що вимоги позивача у цій справі фактично зводяться до визнання протиправною бездіяльності відповідачів щодо неприйняття рішення про призначення одноразової грошової допомоги позивачу, передбаченої пунктом 2 Постанови КМУ № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022, як члену сім'ї ОСОБА_2 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_5 , за заявою про отримання одноразової грошової допомоги від 31.05.2023 та зобов'язання відповідачів прийняти рішення по суті за заявою про отримання одноразової грошової допомоги від 31.05.2023.
Водночас постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 07.03.2024 у справі №200/5167/23 вже визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_6 щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 від 31.05.2023 щодо виплати одноразової допомоги, як члену сім'ї ОСОБА_2 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_5 та зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_3 прийняти по ній обґрунтоване рішення.
Суд наголошує, що не можна зобов'язати відповідача-1 виконати судове рішення у справі шляхом ухвалення нового судового рішення. Судове рішення саме по собі є обов'язковим до виконання.
Водночас факт залучення до участі у справі ІНФОРМАЦІЯ_7 й МОУ не змінюють суть спірних правовідносин.
Висновки суду.
Стаття 238 КАС України. Закриття провадження у справі
1. Суд закриває провадження у справі:
1) якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства;
Стаття 239. Наслідки закриття провадження у справі
1. Якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи. Суд апеляційної або касаційної інстанції повинен також роз'яснити позивачеві про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією, крім випадків об'єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства. Заява подається до суду, який прийняв постанову про закриття провадження у справі.
Оскільки суд дійшов висновку, що вказана справа не підлягає судовому розгляду, суд звертає увагу позивача, що захист його прав належить здійснювати у порядку застосування заходів судового контролю за виконанням судового рішення відповідно статей 287, 382-382-3 і 383 КАС України.
Щодо судового збору.
Відповідно ч. 6 ст. 143 КАС України випадку постановлення ухвали про закриття провадження у справі, залишення позову без розгляду або ухвалення рішення про задоволення позову у зв'язку з його визнанням суд вирішує питання про розподіл судових витрат не пізніше десяти днів з дня ухвалення відповідного судового рішення, за умови подання учасником справи відповідної заяви і доказів, які підтверджують розмір судових витрат.
Ураховуючи викладене, керуючись статтями 189, 238, 241, 243, 248, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії закрити.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 256 КАС України та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду у 15 - денний строк, встановлений статтею 295 КАС України.
Ухвала суду складена у повному обсязі - 20.05.2026.
Суддя І.В. Буряк