Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про відкриття провадження у справі
21 травня 2026 року Справа №200/3565/26
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Загацька Т.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до військової частини НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить суд:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щомісячного грошового забезпечення за період служби у нині переформованій в/ч НОМЕР_5 з 07.03.2022 по 31.07.2022 (включно), а також щомісячних додаткових та одноразових додаткових видів грошового забезпечення за 2022 р. з порушенням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18 із застосуванням з 29.01.2020 показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, для визначення розмірів складових грошового забезпечення;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного грошового забезпечення за період служби у нині переформованій в/ч НОМЕР_5 з 07.03.2022 по 31.07.2022 (включно), а також щомісячних додаткових та одноразових додаткових видів грошового забезпечення за 2022 р. в сторону збільшення відповідно до положень Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18) із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022, шляхом його множення на відповідний тарифний коефіцієнт;
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_2 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щомісячного грошового забезпечення за періоди служби у нині переформованій в/ч НОМЕР_5 з 01.08.2022 по 30.07.2025 та у в/ч НОМЕР_2 з 28.10.2025 по 05.02.2026 (включно), а також щомісячних додаткових та одноразових додаткових видів грошового забезпечення за 2022-2026 рр. з порушенням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18 із застосуванням з 29.01.2020 показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025 у справі № 320/29450/24 із застосуванням з 18.06.2025 розміру 1762 грн для визначення розмірів складових грошового забезпечення;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного грошового забезпечення за періоди служби у нині переформованій в/ч НОМЕР_5 з 01.08.2022 по 30.07.2025 та у в/ч НОМЕР_2 з 28.10.2025 по 05.02.2026 (включно), а також щомісячних додаткових та одноразових додаткових видів грошового забезпечення за 2022-2026 рр. в сторону збільшення відповідно до положень Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025 у справі № 320/29450/24) за періоди: з 01.08.2022 по 31.12.2022 - із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022; з 01.01.2023 по 31.12.2023 - із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023; з 01.01.2024 по 31.12.2024 - із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2024; з 01.01.2025 по 30.07.2025 та з 28.10.2025 по 31.12.2025 - із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2025; з 01.01.2026 по 05.02.2026 - із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2026, шляхом його множення на відповідний тарифний коефіцієнт;
- стягнути з відповідачів витрати на професійну правову допомогу, сформовані на день ухвалення рішення у справі, у сумі 8000 (вісім тисяч) гривень на користь позивача.
Ухвалою суду від 12.05.2026 позовну заяву залишено без руху, встановивши позивачу строк, протягом десяти днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків позовної заяви.
Позивачем на виконання вказаної ухвали надано клопотання про усунення недоліків позову. Разом із цим, позивачем надано суду клопотання про поновлення строку звернення до суду, вмотивоване неотриманням позивачем письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні та тим, що протягом періоду проходження військової служби відповідачі жодного разу не надавали позивачу письмового розрахунку виплат грошового забезпечення, розрахункового листа з розшифровками з видами нарахувань його грошового забезпечення. Також зазначив, що отримав поранення, проходив тривалі лікування, зараз є діючим військовослужбовцем.
Відповідно до ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
З наведених положень ст.122 КАС України слідує, що вказана стаття не містить норми, яка б встановлювала строк звернення до суду з позовом щодо стягнення заробітної плати (грошового забезпечення або його окремих складових) у разі порушення законодавства про оплату праці.
Разом із тим, така норма містилася в ст.233 КЗпП України (в редакції, чинній до 19.07.2022), яку і слід було застосовувати в частині строку звернення до суду з позовом щодо стягнення заробітної плати (грошового забезпечення) у разі порушення законодавства про оплату праці.
По 18.07.2022 (включно) КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 19.01.2023 у справі № 460/17052/21, від 06.04.2023 у справі № 260/3564/22, від 25.04.2023 у справі № 380/15245/22.
Відповідно до постанови судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21.03.2025 у справі № 460/21394/23 за позовом військовослужбовця про перерахунок грошового забезпечення здійснений правовий висновок у даній категорії справ:
"76. Проте період з 19 липня 2022 року по 30 березня 2023 року регулюється вже нині чинною редакцією статті 233 КЗпП України, яка передбачає тримісячний строк звернення до суду з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
79. Водночас слід наголосити, що визначення моменту вручення грошового атестата як початку перебігу строку у цій справі відповідає вимогам частини другої статті 233 КЗпП України та не суперечить принципу юридичної визначеності."
Таким чином, для правовідносин у цій справі із 19.07.2022 (включно) застосовується строк позовної давності три місяці.
Додатково суд зазначає, що рішенням Конституційного Суду України від 11.12.2025 у справі № 1-р/2025, визнати такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), частину першу статті 233 Кодексу законів про працю України в частині встановлення тримісячного строку для звернення працівника до суду про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат. Частина перша статті 233 Кодексу законів про працю України в частині встановлення тримісячного строку для звернення працівника до суду про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат, визнана неконституційною, утрачає чинність із дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Велика палата Конституційного Суду України 11.12.2025 розглянула справу за конституційним поданням Верховного Суду про конституційність частини першої статті 233 Кодексу законів про працю України (далі Кодекс) та ухвалила Рішення № 1-р/2025.
Згідно з ч.1 ст.233 Кодексу «працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Дослідивши питання, порушені в конституційному поданні, Суд виснував, що оспорюваний припис Кодексу в частині встановлення тримісячного строку для звернення працівника до суду про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат є таким, що не відповідає Конституції України.
Суд зазначив, що законодавець наділений дискрецією у визначенні строків звернення працівника до суду у трудових спорах і може встановлювати різні строки для різних категорій таких спорів з урахуванням характеру спірних правовідносин, правової природи вимог, тривалості або регулярності порушення, способу його виявлення, обсягу і складності доказування, тощо. Законодавець має також враховувати надзвичайний характер правового режиму воєнного стану та пов'язані з ним об'єктивні перешкоди у доступі до правосуддя.
Хоча установлення часового обмеження для реалізації визначеного законом права особи є питанням розсуду законодавця, однак, лише за умови, що таке обмеження не порушує сутності права, установлене з легітимною метою та його досягають домірними засобами, воно є справедливим та об'єктивно виправданим, йдеться у Рішенні.
Аналіз чинного трудового законодавства дає Суду підстави стверджувати, що законодавець пов'язав строк звернення до суду лише з актами, якими оформлюють припинення трудових відносин, та не врахував специфіки правовідносин, що тривають. Так, працівник, перебуваючи у трудових відносинах, у випадку систематичної невиплати винагороди чи періодичних затримок виплати має подавати позови кожних три місяці, щоб не втратити право на судовий захист.
Таке законодавче регулювання не враховує балансу інтересів сторін у трудових правовідносинах, суперечить принципу рівності та спричиняє юридичну невизначеність, яка позбавляє працівника ефективного захисту гарантованого Конституцією України права на своєчасне одержання винагороди за працю.
Суд постановив, що ч1 ст.233 Кодексу, визнана неконституційною, утрачає чинність із дня ухвалення Судом цього Рішення.
Підстави пропуску строку, вказані у заяві, суд визнає поважними, а тому вважає за можливе поновити позивачу пропущений строк.
Адміністративний позов поданий особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність із додержанням вимог ст. ст. 160, 161, 171 КАС України.
Адміністративний позов підсудний Донецькому окружному адміністративному суду, підстав для повернення позовної заяви відповідно до ст. 169 КАС України, а також підстав для відмови у відкритті провадження у справі згідно зі ст. 170 КАС України не встановлено.
Відповідно до ч.5 та 6 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Частиною 4 ст. 9 КАС України передбачено, що суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
За приписами ч. 2, ч. 4 ст. 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
На підставі наведеного, суд вважає за необхідне витребувати у письмові докази, які мають значення для повного та всебічного дослідження обставин у справі, а також задовольнити клопотання представника позивача.
Керуючись ст.ст. 171, 248, 256, 257, 260, 262, 294 КАС України, -
Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду, - задовольнити.
Визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду із позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії та поновити його.
Відкрити провадження в адміністративній справі.
Розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).
Зобов'язати відповідачів надати до Донецького окружного адміністративного суду належним чином засвідчені копії:
- належним чином засвідчені накази про прийняття позивача на службу та її проходження;
- довідку про періоди проходження позивачем служби;
- відомості про нараховане та виплачене позивачу грошове забезпечення за спірний період в розрізі місяців;
- всі інші докази, які стали підставою для допущення спірної бездіяльності, вчинення спірних дій та прийняття рішень.
Витребувані докази надати суду протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали разом з відзивом засобами електронного зв'язку на електронну адресу суду.
Встановити відповідачам п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву, який повинен бути складений та поданий за правилами, встановленими ст.162 КАС України, або заяви про визнання позову.
У разі подання відзиву на позов до нього необхідно додати: 1) докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем; 2) документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Роз'яснити сторонам, що заяви по суті справи, заяви з процесуальних питань, докази можуть бути подані до суду в електронному вигляді на електронну пошту суду (inbox@adm.dn.court.gov.ua) або через особистий кабінет в системі «Електронний суд».
Інформацію по справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://adm.dn.court.gov.ua/sud0570/.
Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.
Суддя Т.В.Загацька