Україна
Донецький окружний адміністративний суд
21 травня 2026 року Справа№200/2662/26
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Черникової А.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (далі-позивач), через свого представника, адвоката Коваленка Володимира Сергійовича, який діє на підставі ордера Серії АЕ №1132385 від 08 квітня 2026 року, через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС) «Електронний суд» звернулась до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі-відповідач), в якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо відмови у нарахуванні та виплаті позивачу допомоги на поховання померлого пенсіонера ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження Україна, Донецька область, м. Слов'янськ, РНОКПП НОМЕР_1 , який перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області як пенсіонер та отримував пенсію;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити позивачу нарахування та виплату допомоги на поховання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження - Україна, Донецька область, м. Слов'янськ, РНОКПП НОМЕР_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В обґрунтування позивач зазначає, що 06.02.2026 року вона подала заяву до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області з метою оформлення допомоги на поховання чоловіка ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 19.02.2026 р. П/С № 914290159195 позивачу було відмовлено у виплаті допомоги на поховання за результатами розгляду заяви від 06.02.2026 року № 3197. Позивач вважає рішення відповідача протиправним, у зв'язку з чим звернулась до суду із цим позовом.
Ухвалою Донецького адміністративного суду від 10 квітня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
27 квітня 2026 року відповідач надав суду відзив на позовну заяву із додатковими документами.
У відзиві на позов Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області заперечує проти задоволення позовних вимог позивача зазначаючи наступне.
При розгляді заяви позивача про виплату допомоги на поховання, було виявлено суттєві розбіжності в анкетних даних, що містяться в поданих документах.
Відповідно до п. 4.1. «Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій», орган, що призначає пенсію, має право перевіряти законність видачі поданих документів та достовірність містяться в них відомостей.
Згідно з паспортними даними померлого, його прізвище зазначено як « ОСОБА_3 », тоді як у наданому Свідоцтві про смерть № серія НОМЕР_2 , прізвище вказано як « ОСОБА_4 ».
Таким чином, до моменту усунення розбіжностей у документах або встановлення юридичного факту тотожності, у відповідача відсутні правові підстави для нарахування та виплати бюджетних коштів.
У зв'язку з чим, відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
28 квітня 2026 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якому зазначає, що розбіжності у написанні прізвища померлого чоловіка заявниці є наслідком технічних помилок та ведення документації відповідачем, і не можуть бути підставою для відмови у виплаті допомоги, тим більше за наявності належних документів із правильними даними.
Суд вважає за необхідне зазначити, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», у зв'язку із військовою агресією російської федерації в Україні введено воєнний стан із 5 год 30 хв 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Указами Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженими відповідними законами, дія воєнного стану неодноразово продовжувалась та станом на час розгляду справи в Україні продовжує діяти воєнний стан.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є громадянкою України згідно паспорта НОМЕР_3 , який виданий Слов'янським МВ УМВС України в Донецькій області 12 грудня 1996 року, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_4 .
Відповідач, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, зареєстроване місцезнаходження: 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, пл. Соборна, буд. 3; ЄДРПОУ 13486010 є суб'єктом владних повноважень та належним відповідачем у справі.
06.02.2026 року ОСОБА_1 звернулась із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області для оформлення допомоги на поховання чоловіка ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області П/С № 914290159195 від 19.02.2026 року ОСОБА_1 було відмовлено у виплаті допомоги на поховання за результатами розгляду її заяви від 06.02.2026 року № 3197.
В рішенні зазначено, що за даними електронної пенсійної справи та копії паспорта серії НОМЕР_5 , який виданий 28.11.2001 Слов'янським МВ УМВС України в Донецькій області, яка міститься в електронній справі, прізвище померлого одержувача пенсійних виплат - ОСОБА_5 . Відповідно свідоцтва про смерть, виданого 06.02.2026 року відділом реєстрації актів цивільного стану по Донецькій області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України серія НОМЕР_2 , у графі «прізвище» зазначено - ОСОБА_4 , що унеможливлює ідентифікувати померлу особу. У зв'язку з чим, відмовлено ОСОБА_1 в оформленні та виплаті допомоги на поховання померлого ОСОБА_2 .
Позивач не погоджуючись із рішенням відповідача, звернулась із даним позовом до суду.
Вирішуючи даний спір, суд виходить з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в України найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Принципи, загальнообов'язкового засади і механізми функціонування системи державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулювання порядку формування
Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом, визначено Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).
Згідно з частиною 3 статті 9 Закону № 1058-IV до соціальних послуг, передбачених цим Законом, належить допомога на поховання пенсіонера.
Відповідно до статті 53 Закону № 1058-IV у разі смерті пенсіонера особам, які здійснили його поховання, виплачується допомога на поховання пенсіонера в розмірі двомісячної пенсії, яку отримував пенсіонер на момент смерті.
Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Порядок № 22-1).
Пунктами 5.1 та 5.2 розділу V Порядку № 22-1 встановлено, що особа, яка звертається по допомогу на поховання, подає до органу, що призначає пенсію, документ, що посвідчує особу заявника, заяву про виплату допомоги на поховання (додаток 8), свідоцтво про смерть та витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть для отримання допомоги на поховання (додаток 14 до Інструкції з ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 24 липня 2008 року № 1269/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 25 липня 2008 року за № 691/15382) або довідку про смерть пенсіонера. У разі реєстрації смерті за межами України подається свідоцтво про смерть або інший документ, що підтверджує факт смерті, виданий компетентним органом іноземної держави.
Заява про виплату допомоги на поховання та необхідні документи працівником структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб, приймаються у порядку, передбаченому пунктом 4.2 розділу IV цього Порядку, та засобами програмного забезпечення передаються для опрацювання до структурного підрозділу з питань виплати пенсій органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку померлого пенсіонера.
Інформація про виплату допомоги на поховання додається до електронної пенсійної справи померлого пенсіонера.
Допомога на поховання виплачується в розмірі, визначеному чинним законодавством.
Допомога на поховання не виплачується в разі смерті особи, яка перебувала на повному державному утриманні (крім випадків, коли поховання здійснюється членами сім'ї або іншою особою)
З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_2 перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області та отримував пенсію відповідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно з копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_5 , виданого Слов'янським МВ УМВС України в Донецькій області 28 листопада 2001 року, прізвище громадянина - ОСОБА_5 , місце народження - м. Слов'янськ Донецька область.
В свідоцтві про смерть серії НОМЕР_2 , яке видано Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Донецькій області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 06 лютого 2026 року, зазначено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце смерті Донецька область, Краматорський район, м. Слов'янськ.
Суд звертає увагу, що ідентифікаційний код НОМЕР_1 , який відповідно до вищевказаних документів належить ОСОБА_2 .
Отже, враховуючи, що вищевказані документи були в розпорядженні пенсійного органу, про наявність розбіжностей в написанні прізвища пенсіонера в різних документах пенсійному органу мало бути відомо ще за життя ОСОБА_2 , однак ніяких складностей з встановленням (ідентифікацією) його особи у відповідача не виникало.
Суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права, що визначено ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-ІV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював особливу важливість принципу «належного урядування».
Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року і «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року).
Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків (рішення у справі «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року).
Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення у справах «Ґаші проти Хорватії» (Gashi v. Croatia), заява № 32457/05, п. 40, від 13 грудня 2007 року та «Трґо проти Хорватії» (Trgo v. Croatia), заява № 35298/04, п. 67, від 11 червня 2009 року).
Отже, розбіжності у написанні прізвища є наслідком технічних помилок та ведення документації відповідачем, і не можуть бути підставою для відмови у виплаті допомоги, тим більше за наявності належних документів із правильними даними.
Зважаючи на те, що надані позивачем документи у сукупності надають змогу пенсійному органу ідентифікувати особу померлого пенсіонера та встановити обставини того, що свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 , яким задокументовано смерть ОСОБА_2 , дата смерті - ІНФОРМАЦІЯ_2 , яке видано Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Донецькій області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 06 лютого 2026 року видано саме стосовно смерті померлого пенсіонера ОСОБА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , при вирішенні заяви позивача, на переконання суду, відповідачем не забезпечено всебічний, повний та об'єктивний розгляд поданих позивачем документів, було проявлено надмірний формалізм та протиправно відмовлено у виплаті допомоги на поховання.
На підставі викладеного суд приходить до висновку про протиправність винесеного рішення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області П/С № 914290159195 від 19.02.2026 року про відмову у виплаті допомоги на поховання за результатами розгляду заяви від 06.02.2026 №3197 ОСОБА_1 .
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження матеріалами справи, є обґрунтованими, а надані сторонами письмові докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про задоволення позову.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Згідно з платіжною інструкцією № K4M7-E547-PBHT-A5B4 від 08 квітня 2026 року та випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду Держбюджету України, позивачем за подання позову було сплачено судовий збір у розмірі 1 065,00 грн.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору на сьогодні визначено Законом України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір».
Згідно частиною 1 статті 4 Закону № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» передбачено, що розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2026 встановлено у розмірі 3 328, 00 грн.
Відповідно до підпункту 2 пункту 2 статті 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору встановлюється у розмірі - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини 3 статті 4 Закону № 3674-VI, при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Таким чином, при зверненні до суду із цим позовом, позивачеві слід було сплатити грн судового збору вимогу немайнового характеру 1 064,96 грн (3 328, 00 х 0,4 х 0,8).
Позивачем сплачений судовий збір у розмірі 1 065,00 грн.
Тобто, позивачем за подання даного позову зайво сплачено 0,04 грн.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки, позов задоволено повністю, суд присуджує на користь позивача судові витрати (судовий збір) у сумі 1 064,96 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 2, 3, 5-9, 12, 15, 18, 19, 22, 25, 32, 72, 76, 77, 79, 94, 139, 241-243, 245, 246, 263, 295, 297, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_4 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (зареєстроване місцезнаходження: 84121, Донецька область, м. Слов'янськ, пл. Соборна, буд. 3; ЄДРПОУ 13486010) про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області П/С № 914290159195 від 19.02.2026 року про відмову у виплаті допомоги на поховання за результатами розгляду заяви від 06.02.2026 року №3197 ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити ОСОБА_1 нарахування та виплату допомоги на поховання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження - Україна, Донецька область, м. Слов'янськ, РНОКПП НОМЕР_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (зареєстроване місцезнаходження: 84121, Донецька область, м. Слов'янськ, пл. Соборна, буд. 3; ЄДРПОУ 13486010) на користь ОСОБА_1 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_4 ) витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 064,96 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя А.О.Черникова