21 травня 2026 рокуСправа №160/1599/26
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Горбалінського В.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Криворізька установа виконання покарань (№3)» про визнання бездіяльності протиправною та стягнення сум,-
В провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до Державної установи «Криворізька установа виконання покарань (№3)», в якій позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність Державної установи «Криворізька установа виконання покарань (№3)» щодо невиплати ОСОБА_1 на підставі постанови Кабінету Міністрів України №578 від 14.08.2013 року грошової компенсації за належні до видачі предмети речового майна у сумі 24 332,03 грн.;
- стягнути з Державної установи «Криворізька установа виконання покарань (№3)» на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за належні до видачі предмети речового майна згідно постанови Кабінету Міністрів України №578 від 14.08.2013 року у сумі 24 332,03 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що її було звільнено з Державної установи «Криворізька установа виконання покарань (№3)» за власним бажанням. Однак при звільненні зі служби відповідач не провів повного розрахунку, зокрема, не виплатив компенсацію за неотримане речове майно. У зв'язку з чим позивач звернулась до суду з даною позовною заявою.
28.01.2026 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
13.02.2026 року Державна установа «Криворізька установа виконання покарань (№3)» звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із відзивом на позовну заяву.
В обґрунтування відзиву відповідач зазначив, що в день звільнення позивач звернулась до відповідача із заявою про виплату грошової компенсації за належні до отримання предмети речового майна особистого користування, що стало підставою для відповідача здійснити розрахунок суми грошової компенсації за належні до видачі предмети речового майна і оформити довідку згідно додатку 7 Порядку №578, оскільки вказана заява позивача датована 31.13.2025 року, тому у відповідача не було підстав для розрахунку суми грошової компенсації за належні до видачі предмети речового майна і оформлення довідки згідно додатку 7 Порядку №578, раніше дати звільнення зі служби. Підсумовуючи відповідач зазначив, що після надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок установи, грошову компенсацію за належні до видачі предмети речового майна згідно довідки №55 від 12.02.2026 року у сумі 24 332,03 грн., з урахуванням належних утримань буде повністю виплачено позивачу. У зв'язку з чим відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог.
Дослідивши повно і всебічно письмові докази, які містяться в матеріалах справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява та відзив на позовну заяву, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
31.12.2025 року ОСОБА_1 звільнено з Державної установи «Криворізька установа виконання покарань (№3)» відповідно до п.7 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію», за власним бажанням.
31.12.2025 року ОСОБА_1 звернулась до Державної установи «Криворізька установа виконання покарань (№3)» із заявою про виплату грошової компенсації за належні до видачі предмети речового майна.
12.02.2026 року Державною установою «Криворізька установа виконання покарань (№3)» складено довідку №55 про виплату грошової компенсації за належні до видачі предмети речового майна стосовно виплати ОСОБА_1 грошову компенсацію за належні до видачі предмети речового майна на загальну суму 24 332,03 грн.
Доказів виплати ОСОБА_1 грошової компенсації за належні до видачі предмети речового майна у сумі 24 332,03 грн. станом на дату розгляду справи по суті не надано.
У зв'язку із невиплатою грошової компенсації за належні до видачі предмети речового майна, позивач звернулась до суду з даною позовною заявою.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлення єдиної системи їх соціального та правового захисту, гарантування військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливих умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулювання відносини у цій галузі здійснюється Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» №2011-XII від 20.12.1991 року (далі - Закон №2011, в редакції чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин).
Згідно ч.1 ст.9-1 Закону №2011 речове забезпечення військовослужбовців, а також резервістів і військовозобов'язаних, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, здійснюється за нормами і в строки, що визначаються відповідно центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування, правоохоронні та розвідувальні органи, Головою Служби безпеки України, начальником Управління державної охорони України, Головою Служби зовнішньої розвідки України, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, а порядок грошової компенсації вартості за неотримане речове майно військовослужбовців, резервістів і військовозобов'язаних, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, визначається Кабінетом Міністрів України.
Згідно п.27 Порядку забезпечення речовим майном персоналу Державної кримінально-виконавчої служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №578 від 14.08.2013 року (далі - Порядок №578, в редакції чинній на дату виникнення спірних правовідносин) під час звільнення із служби особам рядового і начальницького складу за їх бажанням може видаватися речове майно особистого користування, яке не було ними отримано на день звільнення, або виплачуватися грошова компенсація за нього, розрахована із закупівельної вартості, яка діяла на 1 січня року виникнення права на отримання такого майна.
Розмір грошової компенсації за неотримане речове майно визначається пропорційно часу, що минув з моменту виникнення права на отримання речового майна, до дати звільнення із служби (не враховуючи місяць звільнення).
Згідно п.60 Порядку №578 для виплати персоналу грошової компенсації за належні до отримання предмети речового майна особистого користування оформляється довідка про виплату грошової компенсації за належні до видачі предмети речового майна за формою згідно з додатком 7 у двох примірниках, перший з яких подається бухгалтерії органу чи установи, підприємства для виплати компенсації, другий додається до арматурної картки.
Як встановлено судом відповідачем сформовано довідку №55 від 12.02.2026 року за належні до видачі предмети речового майна, в якій визначено кількість предметів однострою, належних до видачі, за які виплачується грошова компенсація позивачу у сумі 24 332,03 грн.
В свою чергу докази виплати позивачу грошової компенсації за неотримане речове майно відповідно до довідки №55 від 12.02.2026 року матеріали справи не містять, а також суд звертає увагу, що відповідачем не надано будь-якого доказу на підтвердження виплати вищезазначеної компенсації, або будь-яких доказів щодо відсутності підстав для виплати позивачу грошової компенсації за неотримане речове майно.
Таким чином суд доходить висновку, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо невиплати позивачу грошової компенсації за неотримане речове майно.
З огляду на погодження відповідачем суми грошової компенсації за неотримане речове майно та відсутність претензій з боку позивача стосовно вказаної суми, враховуючи той факт, що відповідачем здійснено усі передбачені процедури стосовно визначення вказаної суми, суд доходить висновку про необхідність стягнення з Державної установи «Криворізька установа виконання покарань (№3)» на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за належні до видачі предмети речового майна згідно постанови Кабінету Міністрів України №578 від 14.08.2013 року у сумі 24 332,03 грн.
Таким чином суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення заявлених позовних вимог.
Відповідно до ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Повно та всебічно дослідивши матеріали справи, проаналізувавши чинне законодавство України, суд дійшов висновку про задоволення позовної заяви ОСОБА_1 до Державної установи «Криворізька установа виконання покарань (№3)» про визнання бездіяльності протиправною та стягнення сум.
Керуючись ст.2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державної установи «Криворізька установа виконання покарань (№3)» (50066, м. Кривий Ріг, вул. Світла, 2, код ЄДРПОУ 14316899) про визнання бездіяльності протиправною та стягнення сум - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Державної установи «Криворізька установа виконання покарань (№3)» щодо невиплати ОСОБА_1 на підставі постанови Кабінету Міністрів України №578 від 14.08.2013 року грошової компенсації за належні до видачі предмети речового майна у сумі 24 332,03 грн.
Стягнути з Державної установи «Криворізька установа виконання покарань (№3)» на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за належні до видачі предмети речового майна згідно постанови Кабінету Міністрів України №578 від 14.08.2013 року у сумі 24 332,03 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.В. Горбалінський