20 травня 2026 року Справа №160/13905/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Кучугурної Н.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням постанови Третього апеляційного адміністративного суду у справі №160/13905/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.11.2025 у справі №160/13905/25 у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії відмовлено.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 30.01.2026 рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2025 року у справі №160/13905/25 скасовано та ухвалено нову постанову про задоволення адміністративного позову. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у переведенні ОСОБА_1 з пенсії, яка призначена за вислугу років на підставі пункту «б» ст. 12 Закону України від 09.04.1992 №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» на пенсію за вислугу років на підставі пункту «а» ст. 12 Закону України від 09.04.1992 №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з 21.04.2024 перевести ОСОБА_1 з пенсії за вислугу років, яка призначена на підставі пункту «б» ст. 12 Закону України від 09.04.1992 №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» на пенсію за вислугу років на підставі пункту «а» ст. 12 Закону України від 09.04.1992 №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», виходячи з вислуги років - 25 років 03 місяці 20 днів. Стягнуто на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.
06.05.2026 через систему «Електронний суд» від позивача до суду надійшла заява про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі №160/13905/25.
Заява мотивована тим, що відповідачем постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 30.01.2026 у справі №160/13905/25 не виконана. На заяву позивача відповідач листом повідомив, що розмір пенсії позивача, перерахованої на виконання зазначеної постанови суду, станом на 01.04.2026 складає 20414,41 грн. Однак позивач вказує, що він продовжує отримувати пенсію у розмірі 18171,87 грн. У зв'язку з цим, просить суд встановити судовий контроль за виконанням рішення суду.
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду зазначену вище заяву передано для розгляду судді Кучугурній Н.В.
Ухвалою від 12.05.2026 суд прийняв до розгляду заяву про встановлення судового контролю за виконанням постанови Третього апеляційного адміністративного суду у справі №160/13905/25; призначив до розгляду заяву про встановлення судового контролю у порядку письмового провадження; запропонував відповідачу надати пояснення з приводу поданої позивачем заяви з наданням доказів на їх обґрунтування.
До суду від відповідача надійшли письмові пояснення, в яких відповідач зазначає, що на виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 30.01.2025 по справі № 160/13905/25 переведено ОСОБА_1 з пенсії за вислугу років, яка призначена на підставі пункту «б» ст. 12 Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осі» на пенсію за вислугу років на підставі пункту «а» ст. 12 Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», виходячи з вислуги років - 25 років 03 місяці 20 днів. У межах затверджених бюджетних призначень на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду ОСОБА_1 у січні 2026 року виплачено 129,06 грн, у лютому 2026 року - 877,00 грн. Залишок пенсійних коштів у розмірі 49732,12 грн обліковується в Головному управлінні, та їх виплата буде проводитись згідно з постановою Кабінету міністрів України від 14.07.2025 № 821, якою затверджено Порядок здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих)на виконання судових рішень при надходженні відповідного фінансування для виплати сум, нарахованих за рішеннями суду. Отже, невиплата грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин, оскільки Головне управління не має юридичної можливості виконати судове рішення в частині виплати коштів, нарахованих за рішенням суду. Інших фінансових можливостей для здійснення виплат Головне управління не має. Відповідач також указує, що постановою Третього апеляційного адміністративного суду зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України переведено ОСОБА_1 з пенсії за вислугу років, яка призначена на підставі пункту «б» ст. 12 Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» на пенсію за вислугу років на підставі пункту «а» ст. 12 Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», виходячи з вислуги років - 25 років 03 місяці 20 днів. Питання про розмір пенсійних виплат не розглядалося. З огляду на викладене, відповідач просить суд відмовити у задоволенні заяви позивача про встановлення судового контролю.
Розглянувши заяву, дослідивши матеріали справи, суд зазначає про таке.
Статтею 370 КАС України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно з ч. 2 ст. 372 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.
Таким чином, судове рішення, яке набрало законної сили, є підставою для його виконання.
Відповідно до ст.381-1 КАС України, судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.
Згідно з ч.1 ст.382 КАС України, суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
Суд розглядає заяву про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п'ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду (ч.1 ст.382-1 КАС України).
За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення (ч.2 ст.382-1 КАС України).
Як зазначено вище, постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 30.01.2026, з-поміж іншого:
зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з 21.04.2024 перевести ОСОБА_1 з пенсії за вислугу років, яка призначена на підставі пункту «б» ст. 12 Закону України від 09.04.1992 №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» на пенсію за вислугу років на підставі пункту «а» ст. 12 Закону України від 09.04.1992 №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», виходячи з вислуги років - 25 років 03 місяці 20 днів.
Суд установив, що позивача було переведено на пенсію за вислугу років на підставі пункту «а» ст. 12 Закону України від 09.04.1992 №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», виходячи з вислуги років - 25 років 03 місяці 20 днів.
Вказане підтверджує і позивач у поданій заяві про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.
У заяві про встановлення судового контролю позивач указує, що розмір його пенсії, перерахованої на виконання зазначеної постанови суду, станом на 01.04.2026 складає 20414,41 грн. Однак позивач також указує, що він продовжує отримувати пенсію у розмірі 18171,87 грн.
Поряд із цим, суд зазначає, що під час розгляду справи №160/13905/25 розглядалось питання щодо права позивача на пенсію за вислугу років на підставі пункту «а» ст. 12 Закону України від 09.04.1992 №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». У межах цієї справи суд не вирішував питання щодо сум пенсійних виплат, перерахунку чи нарахування пенсійних коштів позивачу.
Отже, з огляду на те, що постановою суду у цій справі Головне управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області було зобов'язано перевести ОСОБА_1 з пенсії за вислугу років, яка призначена на підставі пункту «б» ст. 12 Закону України від 09.04.1992 №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» на пенсію за вислугу років на підставі пункту «а» ст. 12 Закону України від 09.04.1992 №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», суд зазначає, що органи пенсійного фонду виконали рішення суду у цій справі в зобов'язальній його частині.
Враховуючи все викладене вище, суд дійшов висновку про відсутність підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у цій справі.
Таким чином, заява позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 90, 14, 243, 248, 256, 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням постанови Третього апеляційного адміністративного суду у справі №160/13905/25.
Ухвала набирає законної сили 20.05.2026.
Ухвала може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного її тексту шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Ухвала складена 20.05.2026.
Суддя Н.В. Кучугурна