21 травня 2026 року Справа №160/8116/26
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Конєва С.О., розглянувши матеріали зустрічної позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “ДТЕК ПАВЛОГРАДСЬКА ЦЗФ» у справі №160/8116/26 за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю “ДТЕК ПАВЛОГРАДСЬКА ЦЗФ» про стягнення 275405,45 грн., -
02.04.2026р. через систему "Електронний суд" Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області звернулося з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “ДТЕК ПАВЛОГРАДСЬКА ЦЗФ» та просить:
- стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсії особам, що були зайняті на роботах із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України за період січень - березень 2026 року в сумі 275 405 грн. 45 коп.
Ухвалою суду від 01.05.2026р. було відкрито провадження у даній справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до вимог ч.2, п.10 ч.6 ст.12, ч.2, ч. 3 ст. 257, ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України.
15.05.2026р. через систему "Електронний суд" подано зустрічний адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “ДТЕК ПАВЛОГРАДСЬКА ЦЗФ» до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій останній просить зокрема:
- визнати протиправними та скасувати Розрахунки №10437/р від 03.06.2025р, №2120/р від 07.01.2026 р., №657/р від 05.01.2026р, №5598/р від 04.03.2026р. фактичних витрат на виплату та доставку пенсій Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на загальну суму 275405,45 грн.;
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо складання стосовно ТОВ «ДТЕК ПАВЛОГРАДСЬКА ЦЗФ» та направлення на його адресу розрахунків за період січень - березень 2026 року №10437/р від 03.06.2025р, №2120/р від 07.01.2026 р., №657/р від 05.01.2026р, №5598/р від 04.03.2026р.;
- зобов'язати відповідача діяти у спосіб та порядок, передбачений 6.4 та 6.5 Інструкції №21-1.
Вивчивши зміст зустрічного адміністративного позову та доданих до нього документів, суд приходить до висновку про те, що даний зустрічний позов підлягає залишенню без руху на підставі ч.1 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 178 Кодексу адміністративного судочинства України зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу.
До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160,161 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху і встановлює строк для їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позову без руху.
Пунктом 4 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у позовній заяві зазначаються, зокрема, зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Так, у зустрічному позові оскаржується зокрема Розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №10437/р від 03.06.2025р., разом з тим, у зустрічному позові не викладено обставин якими позивач за зустрічним позовом обґрунтовує заявлення таких позовних вимог саме в межах зустрічного позову по справі №160/8116/26, виходячи з пояснень Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 20.05.2026р., в порушення вимог п.4 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України.
Також, у зустрічному позові товариство просить зобов'язати відповідача діяти у спосіб та порядок, передбачений 6.4 та 6.5 Інструкції №21-1, разом з тим, конкретного змісту позовних вимог щодо наведеного зустрічний позов не містить, в порушення вимог п.4 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України.
При цьому, суд звертає увагу позивача за зустрічним позовом на те, що наведену у частині п'ятій статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України правову категорію “зміст позовних вимог» слід розуміти як дію суду, про вчинення якої позивач вимагає постановити судове рішення, що спрямоване на задоволення певної матеріально-правової вимоги позивача. Зважаючи на те, що рішення суду завжди спрямоване на захист конкретного суб'єктивного права, зміст позовних вимог не може бути абстрактним чи містити певні умовні категорії і повинен формулюватися максимально чітко і зрозуміло.
Частиною 3 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
За приписами ст.4 Закону України “Про судовий збір» встановлені ставки судового збору, зокрема, за подання адміністративного позову юридичною собою: немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який станом на 01.01.2026р. складає 3328,00 грн.; майнового характеру - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який станом на 01.01.2026р. складає 3328,00 грн.
При цьому, згідно ч.3 ст.4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Частиною 3 ст.6 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Тобто, за подання даного позову позивач повинен був сплатити судовий збір:
- за вимоги немайнового характеру про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо складання та направлення розрахунків за період січень - березень 2026 року;
- за вимоги майнового характеру про визнання протиправними та скасування Розрахунків №10437/р від 03.06.2025р, №2120/р від 07.01.2026 р., №657/р від 05.01.2026р, №5598/р від 04.03.2026р. фактичних витрат на виплату та доставку пенсій на загальну суму 275405,45 грн.
Проте, до зустрічного позову додано платіжну інструкцію від 12.05.2026р. про сплату судового збору лише за вимоги майнового характеру, в порушення вимог ст.ст.4, 6 Закону України "Про судовий збір", ч.3 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.
За приписами ч.1, ч.2 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Так, у зустрічному позові оскаржується зокрема Розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №10437/р від 03.06.2025р.
Разом з тим, наведена зустрічна позовна заява щодо оскарження зазначеного Розрахунку подана лише 15.05.2026р. (через систему "Електронний суд"), що свідчить про пропуск товариством 6-місячного строку звернення до суду з даним позовом, встановленого ст.122 Кодексу адміністративного судочиснтва України.
Відповідно до частини першої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Таким чином, пропущений строк суд може поновити, якщо визнає причини його пропуску поважними.
Водночас, поважними причинами пропуску процесуального строку є ті, які унеможливлюють або ускладнюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду та підтверджені належними й допустимими доказами.
Незнання про порушення своїх прав через байдужість або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Установлення законом процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексу адміністративного судочиснтва України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Без наявності строків на процесуальну дію або без їх дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав учасників адміністративного процесу. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.
Розумні строки в адміністративному судочинстві - це найкоротші за конкретних обставин строки (якщо інше не визначено законом або встановлено судом), протягом яких сторона повинна вжити певних дій, демонструючи свою зацікавленість у їх результатах, і які об'єктивно оцінюються судом стосовно відповідності принципам добросовісності та розсудливості, а також на предмет дотримання прав інших учасників (забезпечення балансу інтересів).
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. У разі неподання особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Суд зазначає, що причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; ця причина виникла протягом строку, який пропущено; ця обставина підтверджується належними й допустимими засобами доказування.
Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. Поважною може бути визнано причину, яка має об'єктивний характер, та з обставин незалежних від сторони унеможливила звернення до суду з адміністративним позовом.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10 листопада 2022 року у справі №990/115/22, зазначила, зокрема, що:
- питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку;
- сам факт запровадження воєнного стану в Україні, без обґрунтування неможливості звернення до суду в розумні строки, у зв'язку із запровадженням такого, не може вважатись поважною причиною пропуску цих строків.
З аналізу вищенаведеного вбачається, що суд не наділений повноваженнями щодо самостійного визначення чи пошуку обставин, що зумовили об'єктивну неможливість позивачем у визначений законодавством строк реалізувати своє право на подання позову. Такі обставини наводяться позивачем у відповідній заяві, підтверджуються доказами та оцінюються судом на предмет об'єктивної неможливості подати позов за правилами, визначеними Кодексом адміністративного судочинства України.
Так, ч.1 ст.123 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані, вказані нею у заяві, визнані судом не поважними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Також і за приписами ч.6 ст.161 вказаного Кодексу передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Однак, як вбачається із доданих до зустрічного позову документів, позивачем за зустрічним позовом не додано заяви про поновлення строку звернення до суду з цим зустрічним адміністративним позовом в частині оскарження Розрахунку від 03.06.2025р. та доказів поважності причин пропуску такого строку в порушення вимог ч.1 ст.123, ч.6 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.
З урахуванням вищевказаних обставин, суд приходить до висновку, що позивачем адміністративний позов поданий без додержання вимог, встановлених ст.ст.123, 160, 161, 178 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому даний зустрічний позов підлягає залишенню без руху із встановленням заявникові строку для усунення недоліків.
Вищезазначені недоліки зустрічного позову мають бути усунені заявником у десятиденний строк з дня отримання ухвали про залишення позову без руху шляхом надання до суду:
1) адміністративного позову, оформленого відповідно до вимог ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України та з дотриманням норм ч.1, ч.2 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме:
- із зазначенням у ньому викладу обставин, якими позивач за зустрічним позовом обґрунтовує заявлення позовних вимог в частині оскарження Розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пенсій Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №10437/р від 03.06.2025р. саме в межах зустрічного позову по справі №160/8116/26, виходячи з пояснень Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 20.05.2026р., у відповідності до вимог п.4 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України;
- із зазначенням у ньому конкретного змісту позовних вимог щодо зобов'язання відповідача діяти у спосіб та порядок, передбачений 6.4 та 6.5 Інструкції №21-1, у відповідності до вимог п.4 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України;
2) заяви про поновлення строку звернення до суду з даним зустрічним адміністративним позовом в частині оскарження Розрахунку від 03.06.2025р. та доказів поважності причин його пропуску у відповідності до вимог ч.1 ст.123, ч.6 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України;
3) оригіналу документу про сплату судового збору за подання даного зустрічного позову за вимоги немайнового характеру (визнання протиправними дій щодо складання та направлення 4 Розрахунків фактичних витрат) - у розмірі, встановленому ст.ст. 4, 6 Закону України “Про судовий збір», у відповідності до вимог ч.3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст.123, п.4 ч.5 ст.160, ч.3, ч.6 ст.161, ч.1 ст.169, ст.ст. 178, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “ДТЕК ПАВЛОГРАДСЬКА ЦЗФ» у справі №160/8116/26 за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю “ДТЕК ПАВЛОГРАДСЬКА ЦЗФ» про стягнення 275405,45 грн. - залишити без руху.
Заявнику у десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали, усунути недоліки зустрічного позову шляхом надання до суду:
1) адміністративного позову, оформленого відповідно до вимог ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України та з дотриманням норм ч.1, ч.2 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме:
- із зазначенням у ньому викладу обставин, якими позивач за зустрічним позовом обґрунтовує заявлення позовних вимог в частині оскарження Розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пенсій Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №10437/р від 03.06.2025р. саме в межах зустрічного позову по справі №160/8116/26, виходячи з пояснень Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 20.05.2026р., у відповідності до вимог п.4 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України;
- із зазначенням у ньому конкретного змісту позовних вимог щодо зобов'язання відповідача діяти у спосіб та порядок, передбачений 6.4 та 6.5 Інструкції №21-1, у відповідності до вимог п.4 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України;
2) заяви про поновлення строку звернення до суду з даним зустрічним адміністративним позовом в частині оскарження Розрахунку від 03.06.2025р. та доказів поважності причин його пропуску у відповідності до вимог ч.1 ст.123, ч.6 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України;
3) оригіналу документу про сплату судового збору за подання даного зустрічного позову за вимоги немайнового характеру (визнання протиправними дій щодо складання та направлення 4 Розрахунків фактичних витрат) - у розмірі, встановленому ст.ст. 4, 6 Закону України “Про судовий збір», у відповідності до вимог ч.3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Реквізити, на які підлягає сплаті судовий збір: р/р отримувача №UA368999980313141206084004632 ГУК у Дніпропетровській області/Чечелівський район, код ЄДРПОУ 37988155, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, код класифікації доходів бюджету 22030101.
Роз'яснити позивачеві, що відповідно до п.1 ч.4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Ухвала суду не підлягає оскарженню окремо від ухвали про повернення заяви згідно до вимог ст.ст.294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили у строки, встановлені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.О. Конєва