21 травня 2026 рокуСправа №160/5838/26
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді: Букіної Л.Є., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Український Державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України", Комунального закладу "Обласний клінічний центр медико-соціальної експертизи" про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_2 до Державної установи "Український Державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України", Комунального закладу "Обласний клінічний центр медико-соціальної експертизи", в якому позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Міжрайонної Дніпровської МСЕК № 2 Комунального закладу «Обласний клінічний центр медико-соціальної експертизи «ДОР» (м. Кам'янське) від 11.11.2024 року про невизнання ОСОБА_1 інвалідом оформлене довідкою №96.
- визнати протиправним та скасувати рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» від 16.10.2025 року №ЦО-20318 про підтвердження попереднього рішення МСЕК від 11.11.2024 року.
- зобов'язати Центр оцінювання функціонального стану особи Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» організувати та доручити провести оцінювання повсякденного функціонування ОСОБА_1 відповідною експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, з урахуванням висновків суду у даній справі.
Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на порушення процедури проведення медичного обстеження позивача, а саме відсутність фактичного обстеження хворого в лікувальному закладі.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.04.2026 р. відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників процесу. Тією ж ухвалою суду запропоновано відповідачу надати відзив на позовну заяву.
Відповідачем до суду надіслано відзив на позовну заву в якому останній заперечує проти задоволення позовних вимог та вказує на те, що як безпосереднє рішення відповідача так і попередній висновок МСЕК про відсутність підстав для підтвердження інвалідності прийняті в порядку та у спосіб, передбачені законом.
Позивачем до суду надіслано відповідь на відзив, в якому останній вважає доводи відповідача формальною необґрунтованою відпискою, наполягає на повному задоволенні позовних вимог.
Дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, проаналізувавши відповідні норми чинного законодавства, суд виходить із такого.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , колишній військовослужбовець (солдат номера обслуги 3 мотопіхотного відділення 3 мотопіхотного взводу 3 мотопіхотної роти НОМЕР_1 мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_2 ), призваний на військову службу під час мобілізації та звільнений 10 серпня 2023 року у запас, відповідно до підпункту «г» пункту другого частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу».
24.04.2022 року під час відходу підрозділів мотопіхотного батальйону із населеного пункту Велика Комишуваха Ізюмського району Харківської області, отримав бойове травмування.
Відповідно до Довідки №8314 про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 08.05.2023 року (Додаток 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України), травма правого плеча отримана ОСОБА_1 під час виконання обов'язків військової служби при захисті Батьківщини, не пов'язане з вчиненням кримінального чи адміністративного правопорушення, та не є наслідком вчинення дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.
У період з 08.09.2022 року по 22.09.2022 року ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні в Обласному СРЦ «Солоний лиман» Новотроїцьке с. у зв'язку з діагнозом: «Заключний діагноз: М25.51 - Біль у суглобі, ділянка плеча. Деформуючий артроз правого плечового суглоба. Супутні діагнози: М19.01 Первинний артоз інших суглобів, ділянка плеча. Я50.9 - Реабілітаційна процедура, не уточнена», що підтверджується випискою з медичної карти стаціонарного хворого №2606 за період 08.09.2022-22.09.2022 p.
У період з 19.10.2022 року по 25.10.2022 року ОСОБА_1 знаходився на стаціонарному лікуванні у КНП «Третя Черкаська міська лікарня швидкої медичної допомоги» у зв'язку з діагнозом: «Основний діагноз: $43.4 Тендініт довгого сухожилка біцепса правого плеча. Субакроміальний бурсит правого плечового суглобу. Субакроміальний імпіджмент правого плечового суглобу. Синовіїт правого плечового суглобу», що підтверджується випискою №18088 із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого за період 19.10.2022-25.10.2022 р.
У період з 26.10.2022 року по 09.11.2022 року ОСОБА_1 знаходився за стаціонарному лікуванні у КНП «Черкаський обласний клінічний госпіталь ветеранів війни Черкаської обласної ради» у зв'язку з діагнозом: «Основний діагноз: М65.8 Тендосиновіт правого плечового суглобу. Відновний період після оперативного лікування (21.10.22): тенотомії голівки біцепсу, субакроміальної декомпенсації, висічення субакроміальної бурси правого плечового суглобу. Больовий синдром. Виражене порушення функції правого плечового суглобу. Супутні захворювання: М70.8 Тендовагиніт власної зв'язки лівого наколінника. М42.1 Розповсюджений остеохондроз хребта з переважним ураженням ШВК і ПКВХ, ускладнений перебіг (протрузія МХД L4-L5, L5-S1 та МРТ ПКВХ від 29.07.2022). Хронічна люмбалгія, цервікокраніалгія в стадії помірного загострення», що підтверджується випискою №2951 із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого за період 26.10.2022-09.11.2022 р.
У період з 28.12.2022 року по 11.01.2023 року ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні в Обласному СРЦ «Солоний лиман» Новотроїцьке село, у зв'язку з діагнозом: «М25.51 Біль у суглобі, ділянка плеча. Стан після операції (від 19.10.2022 року) артроскопії правого плечового суглобу, тенотомії сухожилку довгої голівки біцепса правого плеча, субакроміальна декомпресія справа з приводу хронічного імпінджмент-синдрому справа, теносиновіту сухожилку довгої голівки двоголовкового м'язку правого плеча. Нестійка після травматична, після операційна комбінована контрактура правового плечового суглобу», що підтверджується випискою з медичної карти стаціонарного хворого №4140 за період 28.12.2022-11.01.2023 р.
У період з 10.03.2023 року по 24.03.2023 року ОСОБА_1 знаходився на стаціонарному лікуванні у КП «ДОСРЦ «Солоний лима» ДОР» с. Новотроїцьке, у зв'язку з діагнозом: «М25.51 Біль у суглобі, ділянка плеча. Стан після операції (від 19.10.2022 року) артроскопії правого плечового суглобу, тенотомії сухожилку довгої голівки біцепса правого плеча, субакроміальна декомпресія справа приводу хронічного імпінджмент-синдрому справа, теносиновіту сухожилку довгої голівки двоголовкового м'язку правого плеча. Нестійка після травматична, після операційна комбінована контрактура правового плечового суглобу. Післятравматичний ДОА акроміально-ключичного зчленування 2 ст. правого плечового суглобу», що підтверджується випискою з медичної карти стаціонарного хворого №790 за період 10.03.2023-24.03.2023 р.
У період з 03.05.2023 року по 17.05.2023 року ОСОБА_1 знаходився на стаціонарному лікуванні у КП «ДОСРЦ «Солоний лима» ДОР» Новотроїцьке село, у зв'язку з діагнозом: «М25.51 Біль у суглобі, ділянка плеча. Реабілітаційна процедура», що підтверджується випискою з медичної карти стаціонарного хворого №1349 за період 03.05.2023- 17.05.2023 р.
У період з 27.05.2023 року по 07.06.2023 року ОСОБА_1 знаходився на стаціонарному лікуванні у КНП «Тернопільська обласна клінічна лікарня» ТОР, у зв'язку з діагнозом: «розрив сухожилка підлопаткового м'язу правого плечового суглоба. Пошкодження хряща голівки плечової кістки та впадини лопатки ІІ ст. Дегенеративне пошкодження передньоверхньої суглобової губи». Операційні процедури: « 31.05.23 р. проведена операція: Артроскопія правого плечового суглоба. Ревізія та анкерна рефіксація підлопаткового м'язу плеча. Вауперизація передньо-верхньої суглобової губи», що підтверджується випискою з медичної карти стаціонарного хворого №08229 (29) за період 27.05.2023 - 07.06.2023 р.
У період з 07.06.2023 року по 22.06.2023 року ОСОБА_1 знаходився на стаціонарному лікуванні у КНП «Микулинецька обласна фізіотерапевтична лікарня реабілітації» ТОР у зв'язку з діагнозом: «розрив сухожилка підлопаткового м'язу правого плечового суглоба. Пошкодження хряща голівки плечової кістки та впадини лопатки ІІ ст. Дегенеративне пошкодження передньоверхньої суглобової губи, операція 31.05.23 р.: Артроскопія правого плечового суглоба. Ревізія та анкерна рефіксація підлопаткового м'язу плеча. Вауперизація передньо-верхньої суглобової губи», що підтверджується випискою з медичної карти стаціонарного хворого №2088 за період 07.06.2023 - 22.06.2023 р.
22.06.2023 року проведено медичний огляд ВЛК КНП «Тернопільська обласна клінічна лікарня» ТОР Асланяна Армена Ашотовича, та видана довідка військово-лікарської комісії №1180/2, відповідно до змісту якої: «Проведено медичний огляд ВЛК КНП «ТОКЛ» ТОР « 22» червня 2023 року. Діагноз та постанова ВЛК про причинний зв'язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва): стан після операції (31.05.2023): Артроскопія правого плечового суглоба. Ревізія та анкерна рефіксація сухожилка підлопаткового м'язу плеча. Вауперизація передньо-верхньої суглобової губи з приводу розриву сухожилка підлопаткового м'яза правого плечового суглоба. Пошкодження хряща голівки плечової кістки та впадини лопатки Outerbridge II ст. Дегенеративне пошкодження передньо-верхньої суглобової губи.
Травма, ТАК, пов'язана із захистом Батьківщини (довідка командира частини про обставини вини травми А1302 від 08.05.023 №8314).
За наказом МОЗ України №370 від 04.07.2007 ТРАВМА ТЯЖКА».
18.12.2023 року відповідно до довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією (МСЕК) серія 12 ААГ №560557 від 18.12.2023 року, ОСОБА_1 встановлено третю групу інвалідності (травма пов'язана із захистом Батьківщини).
Під час проходження переогляду позивача в Міжрайонній Дніпровській МСЕК № 2 Комунального закладу «Обласний клінічний центр медико-соціальної експертизи «ДОР» (м. Кам'янське, Дніпропетровської області) 11.11.2024 року прийнято рішення за результатами огляду, оформлене довідкою №96, про невизнання ОСОБА_1 інвалідом.
Позивач не погоджуючись з вказаним рішенням Міжрайонної Дніпровської МСЕК № 2 про невизнання його інвалідом та вважаючи це рішення протиправним, таким, що прийнято без об'єктивного та фактичного дослідження стану його здоров'я та не у спосіб визначений діючим законодавством України 13.01.2025 року оскаржив його до Центру оцінювання функціонального стану особи Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України».
16.10.2025 року рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи ДУ «УКРДЕРЖНДІМСПІ МОЗ УКРАЇНИ» №ЦО-20318 скарга ОСОБА_1 залишена без задоволення, попереднє рішення МСЕК від 11.11.2024 року про невизнання інвалідом підтверджено.
Вважаючи вказані рішення необґрунтованими, позивач звернувся до суду з даним позовом.
При вирішені спору суд виходить із того, що спеціальним законом, який визначає основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантує рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями і інтересами, є Закон України від 21.03.1991 року №875-ХІІ «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (далі - Закон №875-ХІІ).
Відповідно до ст. 2 Закону № 875-ХІІ, особою з інвалідністю є особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов'язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.
Згідно зі статтею 3 Закону №875-ХІІ інвалідність визначається шляхом експертного обстеження органами медико-соціальної експертизи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.
Частиною 2 статті 6 Закону № 875-ХІІ передбачено, що особа (її уповноважений представник) має право оскаржити рішення медико-соціальної експертної комісії, експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи в порядку адміністративного оскарження відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру" з урахуванням особливостей, встановлених Основами законодавства України про охорону здоров'я, та/або в судовому порядку.
Основні засади створення правових, соціально-економічних, організаційних умов для усунення або компенсації наслідків, спричинених стійким порушенням здоров'я організму, функціонування системи підтримання особами з інвалідністю фізичного, психічного, соціального благополуччя, сприяння їм у досягненні соціальної та матеріальної незалежності визначає Закон України від 06.10.2015 року №2961-IV «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» (далі - Закон №2961-IV).
Так, відповідно до абз. 4 ст.1 Закону №2961-IV, інвалідність - міра втрати здоров'я у зв'язку із захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими вадами, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження життєдіяльності особи, внаслідок чого держава зобов'язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.
Згідно із ст. 7 Закону №2961-IV, залежно від ступеня стійкого обмеження життєдіяльності, спричиненого стійким обмеженням повсякденного функціонування особи, зумовленим захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими порушеннями, при взаємодії із зовнішнім середовищем, особі, визнаній особою з інвалідністю, встановлюється перша, друга чи третя група інвалідності.
Особам, які звертаються для встановлення інвалідності, зумовленої наявністю анатомічних дефектів та захворювань, при яких група інвалідності встановлюється без строку повторного оцінювання, а також особам з інвалідністю, у яких строк повторного огляду або оцінювання повсякденного функціонування особи настає після досягнення пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", відповідна група інвалідності встановлюється без зазначення строку повторного огляду (оцінювання повсякденного функціонування особи) (безстроково).
19.12.2024 року прийнято Закон України № 4170-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування медико-соціальної експертизи та впровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» (далі - Закон № 4170-ІХ) яким внесено зміни до законів України щодо процедури і повноважень суб'єктів владних повноважень щодо встановлення особам інвалідності, зокрема й до Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні».
Згідно з абзацом першим пункту 1 Розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 4170-ІХ цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію з 1 січня 2025 року (окрім деяких пунктів).
Відповідно до абз. 1-6 пункту 2 Розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 4170-IX установлено, що:
особам, яким встановлено інвалідність органами медико-соціальної експертизи, гарантується збереження статусу та соціальної захищеності в повному обсязі, передбаченому законодавством України для осіб з інвалідністю, на встановлений строк інвалідності;
документами, що підтверджують інвалідність повнолітнім особам, є:
видані до 31 грудня 2024 року органами медико-соціальної експертизи виписки/довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формами, затвердженими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я;
витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи щодо встановлення інвалідності за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я;
рішення, прийняті медико-соціальними експертними комісіями, документи, на підставі таких рішень, є законними і чинними, прирівнюються до рішень експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи, документів, виданих на підставі таких рішень експертних команд (у тому числі витягів з рішень), та продовжують бути підставами для оформлення або продовження надання особам з інвалідністю прав, статусів, пільг, пенсій, допомог, компенсацій, надбавок, інших соціальних гарантій тощо, у тому числі для цілей, визначених законами України «Про військовий обов'язок та військову службу» та «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», на весь термін дії довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією до проведення планового оцінювання повсякденного функціонування особи експертними командами з оцінювання повсякденного функціонування;
особи, інвалідність яким встановлена без зазначення строку проведення повторного огляду, проходять оцінювання повсякденного функціонування особи за власним бажанням (за зверненням опікуна - у разі позбавлення особи з інвалідністю дієздатності);
На період дії воєнного стану, надзвичайного стану в Україні перелік причин неможливості проходження повторного огляду або оцінювання повсякденного функціонування особи визначається Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 3 Розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 4170-ІХ установлено, що повноваження, права і обов'язки медико-соціальних експертних комісій щодо проведення медико-соціальної експертизи, а також повноваження, права і обов'язки Центральної медико-соціальної експертної комісії Міністерства охорони здоров'я України припиняються 31 грудня 2024 року.
З моменту припинення повноважень, прав і обов'язків медико-соціальних експертних комісій щодо проведення медико-соціальної експертизи розгляд направлень на медико-соціальні експертні комісії, що не завершений до моменту припинення повноважень, прав і обов'язків медико-соціальних експертних комісій, припиняється зазначеними комісіями; розгляд зазначених направлень здійснюється експертними командами з оцінювання повсякденного функціонування особи відповідно до цього Закону та Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 року № 1338 (далі - Постанова КМУ №1338) затверджено Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, критерії направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, Порядок функціонування електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи, критерії встановлення інвалідності.
Пунктом 2 Постанови КМУ №1338 установлено, що до введення в дію Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впровадження оцінювання повсякденного функціонування особи:
з 1 січня 2025 р. експертиза щодо встановлення інвалідності відповідно до законодавства для повнолітніх осіб проводиться експертними командами з оцінювання повсякденного функціонування особи, сформованими відповідно до Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою (далі - експертні команди), до складу яких можуть входити лікарі, які мають право проводити оцінювання повсякденного функціонування особи відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою, а також Центром оцінювання функціонального стану осіб відповідно до Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою;
проведення оцінювання повсякденного функціонування особи організовується в кластерних та надкластерних закладах охорони здоров'я відповідно до Положення про експертну команду з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою.
Частиною 3 Постанови КМУ №1338 визначено, що перевірка обґрунтованості рішень медико-соціальних експертних комісій, прийнятих до моменту припинення їх повноважень, прав і обов'язків, проводиться Центром оцінювання функціонального стану особи в порядку, встановленому для перевірки обґрунтованості рішень експертних команд відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою (абз.7) Документи, рішення, прийняті медико-соціальними експертними комісіями, документи, видані на підставі цих рішень, є чинними, прирівнюються до рішень експертних команд, документів, виданих на підставі рішень експертних команд (у тому числі витягів з рішень), та продовжують бути підставами для оформлення або продовження надання особам з інвалідністю статусів, пільг, пенсій, допомог, компенсацій, надбавок, інших соціальних гарантій тощо, у тому числі для цілей, визначених у Законах України «Про військовий обов'язок та військову службу» та «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», на весь строк дії довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією до проведення планового оцінювання повсякденного функціонування особи експертними командами.(абз.8)
Відповідно до підпунктів 6, 7 пункту 10 Положення про Центр оцінювання функціонального стану особи до повноважень Центру оцінювання належить, зокрема, розгляд скарг на рішення експертних команд щодо результатів оцінювання та рішення медико-соціальних експертних комісій щодо результатів медико-соціальної експертизи; перевіряє під час оскарження рішення експертних команд обґрунтованість рішень, прийнятих під час оцінювання та встановлення інвалідності, розглядає медичні документи та проводить оцінювання, за результатами якого приймає рішення щодо скасування, підтвердження або формування нового рішення. У такому випадку оцінювання за рішенням Центру оцінювання проводиться на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження та проведених необхідних досліджень на базі одного із закладів охорони здоров'я, куди направлено особу Центром оцінювання, але обов'язково з урахуванням екстериторіального принципу. У разі відмови особи від повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень та/або неприбуття такої особи, крім випадків наявності виключних підстав, приймається рішення про скасування попереднього рішення експертної команди. Виключними підставами для таких осіб для перенесення строків медичних обстежень є відрядження, тимчасова непрацездатність або мобілізація до Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями.
Крім того, встановлений порядок проведення перевірки обґрунтованості рішень, прийнятих під час оцінювання та/або прийнятих медико-соціальними експертними комісіями, передбачає обов'язкове повідомлення особи, повторне оцінювання якої має бути проведено, у встановленому порядку.
При цьому, оцінювання здійснюється на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження, та проведених необхідних досліджень на базі державної установи Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова.
За результатом переогляду Центральна медико-соціальна експертна комісія МОЗ приймає рішення щодо скасування, підтвердження, зміни попереднього висновку або формування нового висновку.
Приймаючи до уваги викладене, слід зазначити, що відповідачем не надано доказів того, що спірне рішення приймалось ним на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження позивача, та проведених необхідних досліджень на базі державної установи Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова, або доказів того, що позивач від проходження повного медичного обстеження відмовився.
Таким чином, суд дійшов висновку про те, що проведення перевірки обґрунтованості рішення МСЕК, яким позивачу скасовано інвалідність ІІІ групи, прийняте з порушенням встановленого порядку.
Відповідно до п. 9 ч.2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.
Відповідач не надав суду доказів повідомлення позивача про час та місце розгляду справи, результатом якої стало скасування групи інвалідності.
Згідно з висновком Верховного Суду, сформованим у постанові від 30.11.2020 у справі № 200/14695/19-а, суди вправі перевіряти законність висновку МСЕК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку на підставі приписів Інструкції про встановлення груп інвалідності, Положення про медико-соціальну експертизу та Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності.
За таких обставин, суд доходить висновку, що відповідачем порушено процедуру проведення перевірки обґрунтованості рішень та/або переогляду шляхом проведення медико-соціальної експертизи стосовно позивача.
Що стосується обраного позивачем способу захисту порушеного права, суд зазначає таке.
Частиною другою статті 9 КАС України встановлено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Верховний Суд у постанові від 10.02.2022 у справі № 160/7153/20 зазначив, що дискреційні повноваження - це повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору із будь-ким.
Поняття дискреційних повноважень наведене, зокрема у Рекомендаціях Комітету Міністрів Ради Європи № К (80)2, відповідно до яких під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Отже, дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними) (рішення Верховного Суду у справі № 826/10085/16).
Здійснюючи судочинство, Європейський суд з прав людини неодноразово аналізував наявність, межі, спосіб та законність застосування дискреційних повноважень національними органами, їх посадовими особами. Зокрема, в рішенні ЄСПЛ від 17 грудня 2004 року у справі «Педерсен і Бодзгор проти Данії» зазначено, що здійснюючи наглядову юрисдикцію, суд, не ставлячи своїм завданням підміняти компетентні національні органи, перевіряє, чи відповідають рішення національних державних органів, які їх винесли з використанням свого дискреційного права, положенням Конвенції та Протоколів до неї.
Суд є правозастосовчим органом та не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належали б до компетенції такого суб'єкта владних повноважень.
Суд зазначає, що саме відповідачу чиним законодавством надано виключне право визначати групу інвалідності, її причину і час настання. Жоден інший орган влади не може брати на себе відповідні повноваження.
Як зазначено вище, відповідачем порушено процедуру проведення перевірки обґрунтованості рішень та/або переогляду шляхом проведення медико-соціальної експертизи стосовно позивача.
Фактично зазначені обставини є підставою для його скасування.
При цьому, відповідач наділений відповідними повноваженнями щодо проведення повного медичного обстеження та необхідних досліджень для встановлення групи інвалідності чи здійснення переогляду позивача.
З метою ефективного захисту прав позивача, про захист яких він просить, суд на підставі частини другої статті 9 КАС України вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, самостійно обравши спосіб захисту, який відповідає об'єкту порушеного права та у спірних правовідносинах є достатнім і необхідним (ефективним): зобов'язати Державну установу «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» провести повторну медико-соціальну експертизу щодо ОСОБА_1 з урахуванням висновків, викладених у судовому рішенні.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, позовні вимоги а підлягають задоволенню.
Розподіл судових витрат не здійснюється, адже позивач був звільнений від їх сплати.
Керуючись ст. 241-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Міжрайонної Дніпровської МСЕК № 2 Комунального закладу «Обласний клінічний центр медико-соціальної експертизи «ДОР» (м. Кам'янське) від 11.11.2024 року про невизнання ОСОБА_1 інвалідом оформлене довідкою №96.
Визнати протиправним та скасувати рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» від 16.10.2025 року №ЦО-20318 про підтвердження попереднього рішення МСЕК від 11.11.2024 року.
Зобов'язати Центр оцінювання функціонального стану особи Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» провести повторну медико-соціальну експертизу щодо ОСОБА_1 з урахуванням висновків, викладених у судовому рішенні..
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, у разі якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного перегляду справи.
Рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Л.Є. Букіна