про залишення позовної заяви без руху
м. Вінниця
18 травня 2026 р. Справа № 120/6896/26
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Заброцька Людмила Олександрівна, розглянувши матеріали позовної заяви за позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України" про визнання протиправним та скасування рішення
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України" про визнання протиправним та скасування рішення.
Ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами, вважаю, що позовну заяву належить залишити без руху з огляду на таке.
Частиною першою статті 171 КАС України передбачено, що після одержання позовної заяви суддя з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. ст. 160, 161, 172 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 6 статті 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Частинами першою - другою статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частин 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Інститут строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою спонукання учасників адміністративного судочинства до своєчасного вчинення ними процесуальних дій. Регламентування строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Крім цього, строки звернення до суду із адміністративним позовом обмежують час, протягом якого правовідносини можуть вважатися спірними.
Щодо відліку строку звернення із адміністративним позовом, суд зазначає, що порівняльний аналіз термінів “дізнався» та “повинен дізнатися», що містяться в ч. 2 ст. 122 КАС України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку позивача знати про стан своїх прав. При визначенні початку перебігу строку звернення до суду, суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Як слідує зі змісту позовних вимог позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування Центру оцінювання функціонального стану особи Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України" №ЦО-9827 від 10.06.2025.
В той же час, до суду за захистом своїх прав позивач звернувся лише 08.05.2026, що підтверджується відтиском печатки відділення поштового зв'язку на описі вкладення у цінний лист.
В прохальній частині позовної заяви позивач просить поновити строк звернення до суду, посилаючись на такі доводи, викладені в мотивувальній частині позовної заяви.
Так, позивач зазначає, що оскаржуване рішення в електронній формі позивач не отримував, а в паперовому вигляді воно було направлено позивачу лише у вересні 2025 року (тобто через три місяці з дати його прийняття) не засобами поштового зв'язку рекомендованим листом, а через логістичну компанію ТОВ «НОВА ПОШТА» від невстановленої особи, та отримане позивачем 24 вересня 2025 року.
Позивач вказує, що оскаржуване рішення було прийняте 10.06.2025 року, тобто строк на оскарження закінчується 10.12.2025 року, проте позивач вважає, що строк звернення до суду ним пропущений з поважних причин. Вказує, що 23.09.2025 року він отримав вищезазначене рішення. Після його отримання скористався своїм правом на досудове (адміністративне) оскарження та подав скаргу до відповідного органу. За результатами її розгляду відповідь на його скаргу була надана лише 24.11.2025 року (лист №8525/01-19 від 24.11.2025 року). Зазначає, що до моменту отримання відповіді на скаргу обгрунтовано очікував вирішення спору в досудовому порядку та не мав остаточного розуміння щодо необхідності звернення до суду. Таким чином, позивач вважає, що пропуск строку звернення до суду зумовлений об'єктивними та поважними причинами, а саме реалізацією ним права на адміністративне оскарження рішення та очікуванням результату його розгляду.
Надаючи оцінку наведеним доводам, слід зауважити таке.
По-перше, жодними доказами не підтверджується факт отримання позивачем оскаржуваного рішення саме 24 вересня 2025 року. Долучена до позову ксерокопія конверту не містить відомостей, які б вказували, що саме таким засобом поштового зв"язку на адресу позивача було направлено оскаржуване рішення. Відомості про те, що кореспонденція направлена з міста Дніпро приватною особою, жодним чином не свідчать, що така кореспонденція містила оскаржуване рішення та була надіслана відповідачем. При цьому суд зауважує, що і позовна заява надійшла до суду в конверті, відправка якого засобами поштового зв"язку була здійснена з міста Дніпро. Відтак наведене може свідчити про приватний обмін кореспонденцією між позивачем та його представниками/ довіреними особами, і не вказує на факт не отримання позивачем оскаржуваного рішення до 24 вересня 2025 року.
По - друге, суд зауважує, що в спірних правовідносинах законом не передбачена можливість досудового порядку вирішення спору, про що прямо і зазначено відповідачем в листі - відповіді 24.11.2025 року, де вказано, що у Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України" відсутні повноваження щодо скасування або перегляду власного експертного рішення і зазначено, що таке може бути оскаржено до адміністративного суду в порядку, передбаченому КАС України.
Отже, посилання позивача, що до моменту отримання відповіді на скаргу він очікував вирішення спору в досудовому порядку та не мав остаточного розуміння щодо необхідності звернення до суду, оцінюються судом критично.
При цьому, незважаючи навіть на таку відповідь відповідача позивачем було подано позов в цій справі майже через 6 місяців після її отримання.
Відтак, суд критично оцінює твердження позивача про наявність об"єктивних і поважних причин пропуску строку звернення до суду, оскільки наведені позивачем обставини та долучені докази не підтверджують наявності таких.
Таким чином, суд констатує, що підстави зазначені позивачем є неповажними.
Згідно з ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
При цьому, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
За правилами, визначеними частиною 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до частини 2 статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, позовну заяву слід залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення вказаних в цій ухвалі недоліків позовної заяви шляхом:
надання заяви про поновлення строку звернення до суду з цим позовом із зазначенням інших підстав для поновлення строку, а також наданням відповідних доказів, які, на думку позивача, вказують на поважність причин пропуску строку звернення.
Керуючись ст.ст. 169, 248, 256 КАС України, -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України" про визнання протиправним та скасування рішення залишити без руху.
2. Запропонувати позивачу у 10- денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду.
3. Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Заброцька Людмила Олександрівна