Рішення від 21.05.2026 по справі 511/885/26

Роздільнянський районний суд Одеської області

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 511/885/26

Номер провадження: 2/511/992/26

21 травня 2026 року Роздільнянський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді - Гринчак С. І.,

секретаря судового засідання - Дьяків В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Роздільна Одеської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Короткий зміст позовної заяви.

У березні 2026 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» ( далі -ТОВ «ФК «ПОЗИКА») через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просили стягнути з відповідача на їх користь заборгованість за кредитним договором № 20233748 року від 24.11.2021 року в розмірі 15 057,00грн, витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 662,40 грн., та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5500,00грн.

Вказана позовна заява мотивована тим, що 24.11.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІРБІС» (ЄДРПОУ: 42427514) (далі- ТОВ «ФК «ІРБІС») та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір №20233748. Відповідно до умов кредитного договору позичальник отримав кредитні кошти у розмірі 4 200,00 грн., шляхом переказу на кредитну картку позичальника. До теперішнього часу Боржник свої зобов'язання за Кредитними договором не виконав.

01.09.2025 року між ТОВ «ФК «ІРБІС» (ЄДРПОУ: 42427514) та ТОВ «ФК «ПОЗИКА» (ЄДРПОУ: 39493634), відповідно до чинного законодавства України, укладений Договір факторингу №01092025/1 (далі- «Договір факторингу»). Згідно даного Договору факторингу 01.09.2025 року відбулося відступлення права вимоги за Кредитним договором № 20233748 року від 24.11.2021 року.

Відповідно до Договору факторингу сума боргу перед ТОВ «ФК «ПОЗИКА» становить 15057,00 гривень, з яких: заборгованості за тілом кредиту-4200,00грн., заборгованості за відсотками -10 857,00грн.

До теперішнього часу ОСОБА_1 свої зобов'язання за кредитним договором не виконав.

Невиконання відповідачем зобов'язань по укладеному договору зумовило звернення ТОВ «ФК «ПОЗИКА» до суду із відповідним позовом.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 25.03.2026 року провадження по справі відкрито, в порядку спрощеного позовного провадження, з повідомленням (викликом) сторін.

Заяви (клопотання) учасників справи.

Представник позивача ТОВ «ФК «Позика» в судове засідання не з'явився, однак надав заяву про розгляд справи без його участі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про дату час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. На підставі ч.6 ст.128 ЦПК України судова повістка надсилалась разом з копіями відповідних документів разом з розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення, на адресу місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку. На адресу суду надійшло поштове повідомлення з відміткою про невручення відповідачу повідомлення, позовної заяви та доданих до неї документів в зв'язку з відсутністю відповідача за вказаною адресою.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

У зв'язку з неявкою відповідача та не повідомленням ним про поважні причини такої неявки в судове засідання в порядку статті 223 ЦПК України, суд зі згоди позивача вважає за можливе розглядати справу в заочному порядку та ухвалити заочне рішення, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (AlimentariaSandersS.A. v. Spain).

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнова проти України»).

В порядку ч.2 ст. 247 ЦПК України розгляд справи здійснюється судом без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Судом по справі встановлено наступні фактичні обставини справи.

Судом встановлено, що 24.11.2021 року між ТОВ «ФК «ІРБІС» (ЄДРПОУ: 42427514) та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір №20233748, шляхом обміну електронними повідомленнями. Відповідно до умов кредитного договору позичальник отримав кредитні кошти у розмірі 4 200,00 грн., шляхом переказу на кредитну картку позичальника.

Зі своєї сторони ТОВ "ФК "ІРБІС" направлено позичальнику, через телекомунікаційну систему унікальний ідентифікатор 459890, на номер телефону НОМЕР_1 (що зазначено Позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті), котрий Боржником було введено/відправлено, дата підписання:24.11.2021 року; номер карти: НОМЕР_2 .

Таким чином, 24.11.2021 року між ТОВ "ФК "ІРБІС" та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір №20233748, підписаний одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до п.3.1. Договору Товариство надає Кредит Клієнту у розмірі 4 200 гривень, з оплатою по процентній ставці, що вираховується в наведеному графіку згідно п. 3.2 цього Договору, а Клієнт зобов'язується повернути Кредит та сплатити передбачені цим Договором проценти у строки та на умовах даного Договору.

Згідно до п.3.2. Графік (порядок та умови надання кредиту). За користування кредитом Клієнт зобов'язаний сплатити Товариству стандартну процентну ставку у розмірі 3%. Стандартна процентна ставка застосовується у межах строку, визначеного у п. 4.2. цього Договору та у межах нового стандартного періоду строку кредитування, якщо відбулось продовження строку кредитування за ініціативою Клієнта.

01.09.2025 року між ТОВ «ФК «ІРБІС» (ЄДРПОУ: 42427514) та ТОВ «ФК «ПОЗИКА» (ЄДРПОУ: 39493634), відповідно до чинного законодавства України, укладений Договір факторингу №01092025/1 .

Згідно даного Договору факторингу 01.09.2025 року відбулося відступлення права вимоги за Кредитним договором №20233748 від 24.11.2021 року.

Відповідно до Договору факторингу сума боргу перед ТОВ «ФК «ПОЗИКА» становить 15057,00 гривень, з яких: заборгованості за тілом кредиту-4200,00грн., заборгованості за відсотками -10 857,00грн.

Нормативно - правове обґрунтування та висновки суду.

Суд, дослідивши надані по справі докази, давши оцінку обґрунтованості заявлених позовних вимог, прийшов до висновку про задоволення позову виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Статтею 205 ЦК України встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Суд, вивчивши матеріали справи, давши оцінку обґрунтованості заявлених позовних вимог, прийшов до висновку про задоволення позову виходячи з наступного.

Відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.

Згідно ст.263ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Так, судом встановлено, що 24.11.2021 року між ТОВ «ФК «ІРБІС» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 20233748, відповідно до якого позичальник отримав кредитні кошти у розмірі 4 2000,00 грн.

Відповідно до договору факторингу позивач набув право вимоги по кредитному договору №52144144 у розмірі 15 057,00 гривень, з яких: заборгованості за тілом кредиту-4200,00грн., заборгованості за відсотками -10 857,00грн.

Даний розрахунок боргу, а також його наявність відповідачем не спростовано.

Тому суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Щодо стягнення процесуальних витрат по справі.

Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача судовий збір, витрати по сплаті якого понесені позивачем і документально підтвердженні. Зокрема, згідно платіжної інструкції № 20233748 від 03.03.2026 року позивачем було сплачено 2662,40 гривень судового збору ( при поданні до суду процесуальних документів, передбачених ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору), який підлягає стягненню з відповідача.

В частині стягнення витрат на правову допомогу в розмірі 5 500,00 грн., суд зазначає, що до матеріалів справи було долучено договір про надання правової допомоги № 39493634 від 02.01.2026 року, укладений між позивачем та ФОП ОСОБА_2 ; додаткова угода №20233748 від 16.02.2026 року до договору № 39493634 від 02.01.2026 року; акт надання послуг про підтвердження факту надання правової допомоги від 16.02.2026 року .

Суд вважає, що вимоги про відшкодування витрат на правничу допомогу підлягають задоволенню і з відповідача на користь позивача належить стягнути витрати на правничу допомогу в розмірі 5 500,00 гривень.

Висновки суду.

Таким чином, оцінивши надані докази у їх сукупності надавши їм належну правову оцінку суд дійшов висновку що з відповідача має бути стягнуто заборгованість за Кредитним договором №20233748 від 24.11.2021 року в розмірі 15 057,00 гривень,витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 662,40 гривень та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 500,00грн.

На підставі ст.ст.525,526,530,549,611,624,629,1048-1050,1054 ЦК України, керуючись керуючись ст. ст. ст. 81,141,247,259, 263-265, 281-284, 288, 289 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПОЗИКА» (ЄДРПОУ: 39493634, місце знаходження: 07406, Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри,21/1, IBAN: НОМЕР_4 в ПуАТ «КБ «АКОРД БАНК», МФО: 380634) заборгованість за Кредитним договором №20233748 від 24.11.2021 року в розмірі 15 057,00 гривень, яка складається з: заборгованості за тілом кредиту-4 200,00грн., заборгованості за відсотками -10 857,00грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПОЗИКА» (ЄДРПОУ: 39493634, місце знаходження: 07406, Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри,21/1, IBAN: НОМЕР_4 в ПуАТ «КБ «АКОРД БАНК», МФО: 380634) витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 662,40 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПОЗИКА» (ЄДРПОУ: 39493634, місце знаходження: 07406, Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри,21/1, IBAN: НОМЕР_4 в ПуАТ «КБ «АКОРД БАНК», МФО: 380634) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 500,00грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі протягом 30 днів апеляційної скарги з дня проголошення судового рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено та підписано суддею 21 травня 2026 року.

Суддя: С. І. Гринчак

Попередній документ
136704167
Наступний документ
136704169
Інформація про рішення:
№ рішення: 136704168
№ справи: 511/885/26
Дата рішення: 21.05.2026
Дата публікації: 25.05.2026
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Роздільнянський районний суд Одеської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них; споживчого кредиту
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (19.05.2026)
Результат розгляду: заяву задоволено повністю
Дата надходження: 20.03.2026
Предмет позову: про стягнення заборгованості
Розклад засідань:
04.05.2026 12:00 Роздільнянський районний суд Одеської області
19.05.2026 10:30 Роздільнянський районний суд Одеської області