03.02.11р.Справа № 8/227-10
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Управління будівництва - 1" (м.Дніпропетровськ)
до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (смт. Ювілейне, Дніпропетровської області)
про стягнення заборгованості за договором № 1/51 оренди приміщення від 21.01.2010р. у загальному розмірі 2 020,64 грн.
Суддя Дубінін І.Ю.
Представники:
Від позивача: Забарна А.М. - представник (дов. б/№ від 04.01.11р.)
від відповідача: не з'явився
Товариство з обмеженою відповідальністю "Управління будівництва - 1" (далі-позивач) звернулося до господарського суду із позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі-відповідач) про стягнення заборгованості за договором № 1/51 оренди приміщення від 21.01.2010р. у загальному розмірі 2 020,64 грн.
Сума позову складається з наступних сум: 1 122,11 грн. - заборгованість з орендної плати, 674,08 грн. - заборгованість по сплаті за комунальні послуги, 95,24 грн. - пеня, 17,00 грн. - 3% річних, 112,21 грн. - штрафні санкції.
Позивач обґрунтовує свої вимоги невиконанням відповідачем зобов'язань за договором № 1/51 оренди приміщення від 21.01.2010р., в частині повної та своєчасної сплати орендної плати за квітень та березень 2010 року та плати за комунальні послуги.
Відповідач у судове засідання не з'явився, відзиву на позов не надав, але був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, що підтверджується направленням ухвали суду на юридичну адресу відповідача, яка підтверджена витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 25.01.11р.
За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.
Статтею 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Розгляд справи відкладався з 23.12.2010р. на 18.01.2011р. та з 18.01.2011р. на 03.02.2011р.
Справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, вислухавши пояснення представника позивача, господарський суд,
21.01.2010р. позивач, як орендодавець, та відповідач, як орендар, уклали договір № 1/51 оренди приміщення (далі - Договір), відповідно до п. 1.1. якого орендодавець здає, а орендар приймає в тимчасове користування приміщення, які є власністю орендодавця та розташоване за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Молодогвардійська, буд. 12А, а саме: Літ. А-3 пункту КП з адмінприміщеннями на третьому поверсі кімнату № 12 -21,22 кв.м. та 6,37 кв.м. приведеної площі спільного користування. Загальна площа приміщень Літ. А-3 пункту КП з адмінприміщеннями складає 27,59 кв.м. (далі - орендоване майно, об'єкт оренди).
Строк оренди за Договором був встановлений з 21.01.2010р. до 30.04.2010р. (п. 7.1. Договору).
Відповідно до п. 1.2. Договору приміщення надаються орендарю для використання в наступних цілях: під офіс.
Орендоване майно передається в оренду та приймається після закінчення її строку за актами приймання-передачі, які підписуються членами двохсторонньої комісії, що складається із представників сторін. Акти приймання-передачі складаються по кожному об'єкту оренди окремо та є невід'ємними частинами Договору (п. 1.3. Договору).
Пунктом 1.4. Договору передбачено, що приміщення, передані орендарю в користування, знаходяться у стані, що забезпечує їх нормальну експлуатацію в цілях, визначених умовами Договору. Докладна характеристика технічного стану кожного об'єкту оренди наводиться в актах прийому-передачі.
За актом прийому-передачі в оренду приміщення від 21.01.2010р. позивач передав, а відповідач прийняв в користування об'єкт оренди. В акті зазначено, що приміщення знаходиться в належному технічному стані.
Відповідно до п. 3.1. Договору, сплата щомісячної орендної плати, а також комунальних і господарчих послуг здійснюється орендарем в національній грошовій одиниці України - гривні.
Орендар сплачує орендодавцю орендну плату в грошовій формі в касу або на розрахунковий рахунок орендодавця, який наведено у Договорі. Оплата по Договору здійснюється згідно з рахунками, пред'явленими орендодавцем (п. 3.2. Договору).
Згідно п. 3.3. Договору, розмір орендної плати за користування нежилими приміщеннями загальною площею 27,59 кв.м складає 20,00 грн. за 1 кв.м орендованої площі. Загальна сума орендної плати за орендовану площу складає 551,80 грн.
Розмір орендної плати за наступний місяць коригується за індексом споживчих цін на різні товари та послуги (послуги з надання в оренду приміщень). За базову величину орендної плати приймається орендна плата попереднього місяця перемножена на індекс споживчих цін на послуги попереднього місяця (п. 3.5. Договору).
Оплата орендної плати за поточний місяць здійснюється орендарем авансом до 20 числа поточного місяця (п. 3.6. Договору).
На оплату орендної плати за квітень та березень 2010 року позивач виставив відповідачу рахунок-фактуру № СФ-00095/2 від 07.04.2010р. та № СФ-0000095 від 09.03.2010р., відповідно. Згідно вказаних рахунків орендна плата за квітень 2010 року становить 563,01 грн., за березень 2010 року - 559,10 грн.
Позивач посилається на наявність боргу відповідача з орендної плати за квітень 2010 року та за березень 2010 року у загальній сумі 1 122,11 грн., що і є причиною спору.
Крім того, п.п. 3.7. та 3.8. договору встановлено, що розмір комунальних послуг, які складаються з компенсації вартості послуг орендодавця по енергопостачанню, водопостачанню та відведення каналізаційних стоків, та за використану орендарем електроенергію і воду, землю, та експлуатаційні витрати визначаються згідно з рахунками Оплата орендарем за комунальні послуги здійснюється впродовж трьох банківських днів з дня виставлення рахунку.
У відповідно до вказаних пунктів Договору, позивачем були виставлений рахунок-фактура № СФ-0000104 від 10.03.2010р. на оплату за надані комунальні послуги в лютому на суму 443,53 грн., а також рахунок-фактура № СФ-0000115 від 17.03.2010р. на оплату за опалення приміщень в будинку АБК по вул. Молодогвардійській, 12-А в березні на суму 230,55грн.
Отже, загальна заборгованість по сплаті за комунальні послуги складає 674,08 грн., що також є причиною звернення із позовом до суду.
Відповідачу була направлена претензія про сплату коштів № 54 від 20.09.2010р., але дана претензія була залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
Відповідач зі свого боку зобов'язання щодо здійснення орендних платежів та оплати комунальних послуг не виконав, у зв'язку з чим позивач просить стягнути з нього заборгованість в сумі 1 122,11 грн. - заборгованість з орендної плати та у сумі 674,08 грн. - заборгованість по сплаті за комунальні послуги.
Крім того, відповідно до п. 4.2. Договору, за несвоєчасну сплату орендарем орендної плати у строки, встановлені Договором, нараховується пеня у розмірі двох облікових ставок НБУ від несплаченої в строк суми за кожен день прострочення, та нараховується протягом одного року з моменту виникнення заборгованості.
Позивач також заявив вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача пені за період прострочення оплати в сумі 95,24 грн. Пеня розрахована відповідно до умов Договору.
На підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач просить стягнути три проценти річних від простроченої суми у розмірі - 17,00 грн.
Також п. 4.6. Договору передбачено, що за несвоєчасну сплату орендарем орендної плати у строки, встановлені у розділі 3 Договору, орендар сплачує орендодавцю штраф у розмірі 10% від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Доказів виконання зобов'язання по сплаті орендної плати та комунальних платежів у загальній сумі 1 796,19 грн. на момент розгляду спору відповідач не надав.
При викладених обставинах вимоги позивача щодо стягнення суми основного боргу у розмірі 1 796,19 грн. слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню. Крім того, стягненню підлягають також і пеня, 3% річних та штраф.
Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.
Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).
Згідно ст.ст. 759, 762 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачевi майно у користування за плату на певний строк. За користування майном з наймача справляється плата, розмiр якої встановлюється договором найму. плата за користування майном може вноситися за вибором сторiн у грошовiй або натуральнiй формi. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомiсячно, якщо iнше не встановлено договором.
Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Згідно п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.
У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).
Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Отже, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості по сплаті орендної плати та комунальних послуг у загальному розмірі 1 796,19 грн.
Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.
Відповідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі вищевказаної норми закону, позивачем були нараховані 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання у розмірі 17,00 грн.
Розрахунок 3% річних господарським судом перевірений та відповідає вимогам чинного законодавства.
При викладених обставинах вимогу позивача щодо стягнення 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання у розмірі 17,00 слід визнати обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
За ст.ст. 611, 549, 551 ЦК України, у разi порушення зобов'язання настають правовi наслiдки, встановленi договором або законом, зокрема - сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати кредиторовi у разi порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у вiдсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме i нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмiр встановлюється договором або актом цивiльного законодавства.
За ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштiв сплачують на користь одержувачiв цих коштiв за прострочку платежу пеню в розмiрi, що встановлюється за згодою сторiн.
Крім того, відповідно до п. 4.2. Договору, за несвоєчасну сплату орендарем орендної плати у строки, встановлені Договором, нараховується пеня у розмірі двох облікових ставок НБУ від несплаченої в строк суми за кожен день прострочення, та нараховується протягом одного року з моменту виникнення заборгованості.
На підставі вищевикладених норм, а також п. 4.2. Договору позивачем була нарахована пеня у розмірі 95,24 грн., розрахунок якої також перевірений господарським судом.
При викладених обставинах вимогу позивача щодо стягнення пені у розмірі 95,24 грн. слід визнати обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.
Також п. 4.6. Договору передбачено, що за несвоєчасну сплату орендарем орендної плати у строки, встановлені у розділі 3 Договору, орендар сплачує орендодавцю штраф у розмірі 10% від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
На підставі вищевикладених норм, а також п. 4.6. Договору позивачем було нараховано штраф у розмірі 112,21 грн., розрахунок якого також перевірений господарським судом.
При викладених обставинах вимогу позивача щодо стягнення штрафу у розмірі 112,21 грн. слід визнати обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.
Викладене є підставою для задоволення позову в повному обсязі. Судові витрати по справі слід покласти на відповідача.
Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 549, 551, 599, 610, 611, 625, 759, 762 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193, 218 Господарського кодексу України, ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Управління будівництва-1" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Фурманова, буд. 1, кв. 9, код ЄДРПОУ 34775925) - 1 122 грн. 11 коп. заборгованості з орендної плати, 674 грн. 08 коп. заборгованості за надані комунальні послуги, 95 грн. 24 коп. пені, 17 грн. 00 коп. трьох відсотків річних, 112 грн. 21 коп. десять відсотків штрафу, 102 грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Суддя І.Ю. Дубінін