Справа № 713/640/26
Провадження №2/713/501/26
іменем України
14.05.2026 м. Вижниця
Виж ницький районний суд Чернівецької області в складі: головуючого судді Кибич І.А., з участю секретаря судових засідань Коваль Т.Ю., з участю представника позивачки Маковійчука С.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Вижниця в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Маковійчук Сергій Степанович, до Берегометської селищної ради, Вижницького району Чернівецької області, де третіми особами є ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом, -
Стислий виклад позиції позивача.
Позивачка ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Маковійчук С.С. звернулась в суд із позовною заявою про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом до відповідача Берегометської селищної ради, Вижницького району Чернівецької області, де третіми особами є ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .
Просить визнати за ОСОБА_1 право приватної власності на спадкове майно, яке знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та складається з житлового будинку (літ.А-1), рік побудови - 2011, житловою площею 73,70 кв.м., загальною площею 179,40 кв.м з господарськими будівлями та спорудами.
Свої позовні вимоги обґрунтувала наступним.
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її співжитель - ОСОБА_5 . Після його смерті відкрилась спадщина, яка складається з житлового будинку (літ.А-1), рік побудови - 2011, житловою площею 73,70 кв.м., загальною площею 179,40 кв.м з господарськими будівлями та спорудами, вартістю 775859,00 грн., та знаходиться в АДРЕСА_1 .
Зазначила, що є спадкоємцем за законом четвертої черги спадкування, своєчасно звернулась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, однак через те, що за життя спадкодавець не виготовив правовстановлюючі документи на спадкове майно державний нотаріус відмовив їй у видачі свідоцтва на спадкове майно за законом. Спадкоємцями за законом першої черги є діти спадкодавця: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , які прийняли спадщину і отримали свідоцтва про право на спадщину за законом та відповідно до договору про розподіл спадкового майна їй перейшов у власність житловий будинок.
Заяви (клопотання) учасників справи.
В судове засідання позивачка не з'явилася.
В судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_6 позовні вимоги підтримав, посилався на обставини викладені в позові, просив задовольнити.
В судове засідання представник відповідача Берегометської селищної ради не з'явився, належним чином повідомлені про час та місце засідання, про що є відомості в матеріалах справи. До початку розгляду справи від Берегометської селищної ради надійшов відзив в якому зазначили, що позовні вимоги визнають, просять розгляд справи провести без участі представника.
В судове засідання треті особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 не з'явились, належним чином повідомлені про час та місце засідання. До початку розгляду справи скерували заяви про розгляд справи їх відсутність, позовні вимоги визнають, не заперечують щодо задоволення.
Суд, заслухавши представника позивача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, прийшов до висновку, що в задоволенні позову ОСОБА_1 необхідно відмовити.
В силу ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів .
На підставі ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
В силу ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер - ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва по смерть Серія НОМЕР_1 , виданого 16 серпня 2018 року, актовий запис №74.
Після смерті ОСОБА_5 відкрилась спадщина у вигляді :
житлового будинку (літ.А-1), рік побудови - 2011, житловою площею 73,70 кв.м., загальною площею 179,40 кв.м з господарськими будівлями та спорудами, який розташований за адресою АДРЕСА_1 ;
земельної ділянки кадастровий номер - 7320555300:02:001:0280, що надана для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташованої в смт Берегомет на вулиці Пограничній, Вижницького району Чернівецької області;
земельної ділянки площею 0.1836 га, кадастровий номер - 7320555300:01:001:0281, що надана для ведення особистого селянського господарства, розташованої в АДРЕСА_1 ;
1/2 частки квартири АДРЕСА_2 .
Згідно договору про розподіл спадкового майна, який посвідчено 24.07.2024 року державним нотаріусом Путильської державної нотаріальної контори Чернівецької області Кокаревою Н.М., який зареєстровано в реєстрі за №1730 вбачається, що між ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 проведено розподіл спадкового майна після смерті ОСОБА_5 , відповідно до якого у власність ОСОБА_1 переходить житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який розташований за адресою АДРЕСА_1 ; земельна ділянка кадастровий номер - 7320555300:02:001:0280; земельна ділянка площею 0.1836 га, кадастровий номер - 7320555300:01:001:0281, що підтверджується його копією.
Рішенням Вижницького районного суду Чернівецької області від 10 січня 2019 року встановлено факт проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , з травня 2009 року однією сім'єю без реєстрації шлюбу по день смерті ОСОБА_5 , а саме ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою АДРЕСА_1 . Рішення набрало законної сили 08.02.2019 року.
З копії технічного паспорту на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами вбачається, що житловий будинок під літ. «А» 2011 року завершення будівництва (рік початку будівництва 1997), з надвірними будівлями та господарськими спорудами, що розташовані в АДРЕСА_1 .
З копії постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії державного нотаріуса Путильської державної нотаріальної контори Чернівецької області Кокаревої Н.М. №18/02-31 від 21.01.2026 року вбачається, що позивачці ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв'язку з тим, що нею не було надано документів, що посвідчують право власності спадкодавця на дане майно.
При зверненні з даним позовом до суду позивач посилається на загальні вимоги щодо спадкування за законом.
Згідно ст. ст. 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст.1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ч.2 ст.1223 ЦК України, у разі відсутності заповіту, право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Згідно ст.1268 ЦК України спадкоємець вважається таким, що прийняв спадщину, якщо він протягом шести місяців з часу відкриття спадщини подав заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування.
Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Однією з таких підстав є успадкування прав на майно, в тому числі за законом відповідно до ст. 1217 ЦК України.
Відповідно до ст. 1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Відповідно до ст.1264 ЦК України, у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
При вирішенні справи судом застосовано наступні норми права.
Відповідно до пункту 3.2 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24 травня
2001 року № 127 (далі - Інструкція № 127), не належать до самочинного будівництва індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі та споруди, прибудови до них, побудовані до 05 серпня 1992 року.
Згідно з пунктом 3.1 Порядку прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, громадських будинків І та ІІ категорій складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт, і проведення технічного обстеження їх будівельних конструкцій та інженерних та житлово-комунального господарства, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства від 24 червня 2011 року № 91, що діяв на час виникнення спірних правовідносин, документом, який засвідчує відповідність закінчених будівництвом до 05 серпня 1992 року індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, які не підлягають прийняттю в експлуатацію, вимогам законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, зокрема для потреб державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, є технічний паспорт, складений за результатами технічної інвентаризації.
Документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта (індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, громадські (присадибні) будівлі та споруди, прибудови до них, побудовані до 05 серпня 1992 року), не подається виходячи з положень Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Отже, індивідуальні житлові будинки, збудовані в період до 05 серпня 1992 року, не підлягають проходженню процедури прийняття в експлуатацію. Єдиним документом, що засвідчує факт існування об'єкта нерухомого майна й містить його технічні характеристики, є технічний паспорт на такий об'єкт, виготовлений за результатами його технічної інвентаризації.
Такі висновки викладені в постановах Верховного Суду від 05 червня 2024 року в справі № 678/1418/17 та від 14 серпня 2024 року в справі № 201/12325/20.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Згідно із частиною четвертою статті 3 зазначеного Закону речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов'язкової реєстрації.
Тобто, право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з чинними нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою.
Отже, право власності на збудоване до набрання чинності Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (03 серпня 2004 року) нерухоме майно набувається в порядку, який існував на час його будівництва, а не виникає у зв'язку із здійсненням державної реєстрації права власності на нього в порядку, передбаченому цим законом, як офіційного визнання державою такого права, а не підставою його виникнення.
Позивачкою долучено технічний паспорт на житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, що розташований в АДРЕСА_1 , де вказано рік завершення будівництва - 2011 р.
Відомостей щодо прийняття в експлуатацію та виготовлення технічного паспорту померлим до 05 серпня1992 року не надано.
Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно положень викладених у частинах 2, 3 статті 331 Цивільного кодексу України право власності на новостворене нерухоме майно виникає після завершення будівництва і прийняття нерухомого майна до експлуатації, з моменту його державної реєстрації. До завершення будівництва особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва.
В судовому засіданні встановлено, що право власності на спірний будинок за спадкодавцем зареєстровано не було, як того вимагало цивільне законодавство. Тобто, права власності на житловий будинок спадкодавець на час відкриття спадщини не набув.
Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» чітко визначена процедура прийняття в експлуатацію новоствореного майна.
Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ч.1, 5, 6 ст.81 ЦПК України, Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Позивачкою не надано доказів прийняття будинку в експлуатацію у встановленому законом порядку та державної реєстрації права власності за спадкодавцем. Сам по собі технічний паспорт не підтверджує виникнення права власності на новостворене нерухоме майно.
Таким чином, аналізуючи зазначені норми закону, повно та всебічно з'ясувавши вищевказані обставини, які стосуються предмету доказування, та оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами у справі доказів суд вважає, що в задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом, - відмовити.
Керуючись ст.ст. 16, 328, 331, 392, 1258, 1262, 1268-1270 ЦК України, ст.ст.4, 13, ст.76, 77, 247, 258-265, 315, 354 ЦПК України, Суд, -
В задоволенні позову - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення - з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду.
Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_3 , жителька АДРЕСА_1 .
Відповідач: Берегометська селищна рада, Вижницького району Чернівецької області, КОД ЄРДПОУ 04416996, місцезнаходження юридичної особи 59233, смт.Берегомет вул.Центральна, 20, Вижницького району Чернівецької області.
Треті особи:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_4 ;
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_5 ;
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_6 .
Суддя Іван КИБИЧ