Справа № 635/3184/26
Провадження № 2/635/5171/2026
21 травня 2026 року Харківський районний суд Харківської області у складі:
головуючого - судді Якішиної О.М.
за участю секретаря Старишко Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Представник позивача АТ «Універсал Банк» звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором про надання банківських послуг «Monobank» від 05.06.2019 р. розмірі 117227,07 грн., станом на 29.12.2025 року, яка складається з загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту).
В обґрунтування вимог позову представник позивача посилається на те, що між Акціонерним товариством «Універсал Банк» та відповідачем укладено Договір про надання банківських послуг «Monobank» від 05.06.2019 року, відповідно до умов якого, відповідач отримав кредит у розмірі 98400,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка НОМЕР_1 . Відповідач свої зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконує, у зв'язку із чим станом на 29.12.2025 р. виникла заборгованість в сумі 117227,00 грн., яка складається з загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту). Порушення відповідачем зобов'язань по укладеному Договору щодо своєчасного погашення кредиту зумовило звернення Акціонерного товариства «Універсал Банк» до суду із відповідним позовом.
Ухвалою суду від 03.04.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі з повідомленням (викликом) сторін.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, про час, день та місце слухання справи повідомлявся у встановленому законом порядку. Подав заяву про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлявся у встановленому законом порядку за адресою місця реєстрації. Судова повістка повернулась до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що відповідно до положень п.4 ч.8 ст. 128 ЦПК України вважається належним повідомленням про день та час розгляду справи. 05.05.2026 р. відповідач подав заяву, в якій просив застосувати строк позовної давності та відмовити в задоволенні позовних вимог.
Враховуючи те, що відповідач належним чином повідомлений про місце і час судового засідання, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи та оцінивши їх у сукупності, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
При укладенні Кредитного договору сторони керуються ч. 1 ст. 634 ЦК України, відповідно до якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Судом встановлено, що 05.06.2019 року відповідач ОСОБА_1 звернувся до Банку з метою отримання банківських послуг, в зв'язку з чим підписав Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг.
ОСОБА_1 також повністю та безумовно прийняв пропозицію банку та погодився з тим, що анкета-заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. Відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку вказаних документів, що складають договір та зобов'язався виконувати його умови.
Згідно Умов і Правил, анкета-заява до Договору про надання банківських послуг monobank (Анкета-заява) - письмове звернення клієнта до Банку з проханням відкрити йому банківський рахунок та / або надання йому інших банківських послуг на умовах, визначених Договором, Підписана клієнтом Анкета-заява є підтвердженням укладення Договору.
Відповідно до п. 2.3 Умов і Правил, відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України Договір, що укладається між Банком та клієнтом є змішаним договором, в якому містяться елементи різних договорів, в тому числі але не виключно: договору банківського рахунка: договору про споживчий кредит. До відносин між Сторонами (в тому числі з питань внесення змін до Договору) застосовуються у відповідних частинах положення законодавства щодо договорів, елементи яких містяться у Договорі.
Положенням п. 2.4 Умов і Правил визначено, що своїм підписом на Анкеті-Заяві клієнт беззастережно підтверджує, що на момент укладення відповідного Договору клієнт ознайомився з текстом розділів, пунктів, підпунктів цих Умов і правил обслуговування фізичних осіб в ПАТ "Універсал Банк при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів, Загальних умов випуску та обслуговування платіжних карток, Паспорту споживчого кредиту, Прогнозованого графіку щомісячних платежів та усіма умовами інших частин Договору, повністю зрозумів їхній зміст та погоджується з викладеним.
Відповідно до положень підпункту 5.9 пункту 5 розділу ІІ умов на суму наданого кредиту банк нараховує відсотки. Відсотки нараховуються за кожен календарний день використання кредитного ліміту з розрахунку 365/366 календарних днів у році за процентними ставками, зазначеними у тарифах.
У підпункті 5.11. пункту 5 розділу ІІ умов зазначено, що клієнт зобов'язаний щомісяця сплачувати щомісячний мінімальний платіж в розмірі та в термін, що зазначені в мобільному додатку. При несплаті щомісячного мінімального платежу клієнт повинен сплатити штраф за несплату щомісячного мінімального платежу згідно з тарифами. Банк розглядає будь-який надісланий платіж клієнта як визнання клієнтом даного штрафу в розмірі платежу, що надійшов, але не більше суми штрафу, визначеного тарифами.
Згідно з тарифами банку, пільговий період за карткою «Monobank» встановлюється до 62 днів (діє з моменту виникнення заборгованості до кінця календарного місяця, наступного за датою виникнення заборгованості, при умові її погашення в повному обсязі); пільгова відсоткова ставка 0,00001%; розмір обов'язкового щомісячного платежу за користування кредитними коштами 4% від заборгованості (не менше 100 гривень, але не більше залишку заборгованості); базова відсоткова ставка 3,1% на місяць на залишок заборгованості; збільшена відсоткова ставка на місяць за карткою на суму загальної заборгованості 6,2% на місяць (нараховується у випадку наявності простроченої заборгованості).
Пунктом 5.15. розділу ІІ умов і правил встановлено, що у разі виникнення прострочених зобов'язань за кредитом, клієнт сплачує банку відсотки у подвійному розмірі від базової процентної ставки, зазначеної в тарифах.
Відповідно до пункту 5.16. розділу ІІ умов і правил, у разі порушення терміну сплати щомісячного мінімального платежу понад 90 днів вся заборгованість за кредитом вважається простроченою (істотне порушення клієнтом зобов'язань). На залишок простроченої заборгованості банк нараховує, а клієнт сплачує штраф у розмірі згідно з Тарифами, але не більше 50% від суми одержаного клієнтом кредиту. При цьому діє відсоткова ставка за користування кредитом у розмірі 0,00001 % річних.
Паспортом споживчого кредиту Чорної картки monobank передбачено тип кредиту як поновлювальна кредитна лінія (ліміт) з пільговим періодом використання. Сума ліміту кредиту становить від 0 до 500000,00 гривень, в залежності від суми, яка погоджена в заявці на кредит та відображена у мобільному додатку. Строк кредитування встановлено 25 років з правом автоматичного продовження. Базова процентна ставка 3,1% в місяць (37,2% річних). Загальні витрати за кредитом складають 36668,07 гривень, виходячи з суми кредитного ліміту 100000,00 гривень, погашення якого відбувалось впродовж 12 місяців. Орієнтовна загальна вартість кредиту становить 136668,07 гривень, виходячи з суми кредитного ліміту 100000,00 гривень, погашення якого відбувалось впродовж 12 місяців. Реальна річна процентна ставка 44,26%.
У випадку настання істотного порушення клієнтом зобов'язань банк не пізніше наступного робочого дня у мобільному додатку не пізніше 3-х робочих днів за допомогою месенджерів та sms направляє клієнту повідомлення про відповідне порушення із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення та строку, протягом якого вони мають бути здійснені, що передбачено у пункті 5.17. розділу ІІ умов і правил.
Згідно зі ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтями 526, 527 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином, у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Судом встановлено, що на ім'я відповідача ОСОБА_1 у Monobank АТ «Універсал Банк» відкрито рахунок № НОМЕР_2 .
Згідно довідки Monobank АТ «Універсал Банк» про розмір встановленого ліміту від 29.12.2025 р. розмір встановленого кредитного ліміту відповідача ОСОБА_1 через мобільний застосунок за договором про надання банківських послуг Monobank від 05.06.2019 р. за карткою НОМЕР_3 станом на 29.12.2025 р. становить з 10.06.2019 р. - 100000 грн., з 02.05.2020 р. - 98400 грн.
Як було встановлено судом, та підтверджено інформацією про рух коштів по банківському рахунку відповідача за період з 07.06.2019 р. по 29.12.2025 р., на підставі укладеного Договору відповідач отримав кредит у розмірі 98400,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка НОМЕР_3 .
Таким чином, позивач свої зобов'язання за Договором про надання банківських послуг виконав у повному обсязі надавши відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених Договором.
З дослідженого розрахунку заборгованості за Договором вбачається, що станом на 29.12.2025 року у відповідача виникла заборгованість в розмірі 117227,07 грн., яка складається з загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) в розмірі 117227,07 грн., заборгованість за пенею - 0 грн., заборгованість за порушення грошового зобов'язання - 0 грн.
У постанові Великої палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19), яка є релевантною стосовно порядку укладання договору кредиту, було зазначено наступну правову позицію щодо належного стандарту доведення факту узгодження Умов та правил банківських послуг.
З урахуванням основних засад цивільного законодавства та необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, Велика Палата Верховного Суду зауважує, що пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.
Тому, за відсутності підпису відповідача в умовах та правилах обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank|Universal Bank, відсутні підстави вважати, що надані позивачем умови і правила, за відсутності доказів, що відповідач з ними ознайомився при підписанні анкети-заяви 05.06.2019 року, є достатнім доказом укладення договору кредиту на тих умовах, які там зазначені.
У матеріалах справи також наявні копії тарифів, паспорту споживчого кредиту, в яких викладені основні умови кредитування, інформація щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту, санкції за порушення зобов'язань, таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача, які мають бути підписані споживачем його електронним підписом. Проте на вищевказаних документах відсутній підпис відповідача.
Паспорт споживчого кредиту містить узагальнену інформацію про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту та передує укладенню кредитного договору з позичальником, оскільки передбачає проведення оцінки кредитодавцем кредитоспроможності споживача.
Крім того, паспорт споживчого кредиту не містить відомостей щодо дати його складання, а також його підписання відповідачем електронним підписом.
До того ж, паспорт споживчого кредиту є інформацією, тобто довідкою для споживача, та така інформація не може бути взята судом до уваги як доказ підтвердження конкретних умов кредитування.
Аналогічна за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23 травня 2022 року у справі №393/126/20.
Анкета-заява відповідача від 05.06.2019 р. року містить паспортні та анкетні дані відповідача, але в анкеті відсутні дані про розмір встановленого кредитного ліміту, процентну ставку, строк кредитування, наслідки порушення умов кредитування тощо. Проте в анкеті-заяві є лише посилання на те, що ОСОБА_1 погоджується з тим, що банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту та те, що про зміну доступного кредитного ліміту банк повідомляє його шляхом надсилання повідомлень у мобільний додаток.
Водночас, кредитор має право вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов'язання боржника виконати обов'язок з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
З огляду на викладене, за відсутності достатніх підтверджень про конкретні запропоновані відповідачеві Умови і правила обслуговування в АТ «Універсал банк» при наданні банківських послуг, надані банком витяг з Умов і правил обслуговування в АТ «Універсал банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank, витяг тарифів за карткою monobank і паспорт споживчого кредиту Чорної картки monobank не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки вказані документи достовірно не підтверджують вказаних обставин. У зв'язку з цим до спірних правовідносин не можуть бути застосовані правила частини 1 статті 634 ЦК України, які регламентують правові засади договору приєднання.
З наданого банком розрахунку заборгованості слідує, що загальний залишок заборгованості за кредитом (тіло кредиту) становить 117227,07 гривень. Проте, фактично вся ця сума не є заборгованістю лише за тілом кредиту, оскільки відповідно до вказаного розрахунку, за час користування карткою відповідачу банком було нараховано та списано з рахунку 70748,67 гривень процентів, розмір яких не було погоджено сторонами у встановленому законом порядку.
Тобто, до суми фактично отриманих відповідачем кредитних коштів позивач неправомірно нарахував ще й відсотки, хоча докази про погодження з відповідачем на вчинення вказаних дій позивач суду не надав і матеріали справи цього не містять.
Банком не надано до суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували право банку на списання відсотків, оскільки наданий до суду витяг з умов та паспорт споживчого кредиту не містить доказів ознайомлення відповідача з умовами та складовими кредиту, зокрема підпису відповідача, що не узгоджується з законом України «Про споживче кредитування».
Вказані відсотки та заборгованість за порушення грошового зобов'язання банк самовільно нарахував відповідачу, що відображено у розрахунку заборгованості, додавши їх до суми фактично отриманих відповідачем кредитних коштів, внаслідок чого неправомірно збільшив тіло кредиту. Тому заявлена сума заборгованості за тілом кредиту є необґрунтованою, а стягненню підлягає різниця між заявленою банком сумою внесених коштів та витрачених. В свою чергу згідно з розрахунком заборгованості та виписці по картці з відповідача стягнуто відсотків на загальну суму 70748,67 грн., які не були узгоджені з відповідачем.
Таким чином, з відповідача підлягає до стягнення заборгованість за тілом кредиту в розмірі 46478,40 гривень (117227,07 гривень - 70748,67 гривень).
Згідно з частиною 3 статті 12, частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (стаття 76 ЦПК України).
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (стаття 77 ЦПК України).
Статтею 78 ЦПК України передбачено, що суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Враховуючи, що АТ «Універсал Банк» не довело належними та допустимими доказами погодження ставки користування відповідачем процентами за використання кредитного ліміта та здійснення відрахувань з рахунку відповідача, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог в розмірі 46478,40 гривень.
З приводу заяви відповідача щодо застосування строку позовної давності суд зазначає наступне.
Договір укладений сторонами 05.06.2019 р.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) установлено карантин з 12 березня 2020 року на всій території України. Строк карантину неодноразово продовжувався.
Запроваджено обмежувальні заходи щодо протидії поширенню коронавірусу COVID-19, які безпосередньо впливають на виконання державою своєї соціальної, економічної, правозахисної функцій, введено певні обмеження прав та свобод людини і громадянина.
Законом України № 530-ІХ від 17 березня 2020 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» введення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, віднесено до форс-мажорних обставин (частина 2 статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати»).
Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 12 наступного змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».
У пункті 12 розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у редакції Закону України від 30 березня 2020 року № 540-IX перелічені всі статті цього Кодексу, які визначають строки позовної давності. І всі ці строки продовжено для всіх суб'єктів цивільних правовідносин на строк дії карантину у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19).
Інститут позовної давності має на меті, зокрема, гарантувати правову визначеність, забезпечення захисту порушених прав, притягнення до відповідальності. Також він стимулює уповноважену особу до активних дій щодо реалізації належного їй права під загрозою його втрати, запобігає несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу.
Рівність і недискримінація є одними із основних принципів реалізації прав людини.
Виходячи із взаємозв'язку норм права, які були прийняті органом законодавчої влади в Україні під час дії карантину, введеного Урядом України в зв'язку із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), цілей, з метою яких ці норми впроваджені, а також з метою недопущення безпідставного звуження прав учасників цивільних правовідносин, колегія суддів дійшла висновку, що пункт 12 Перехідних і прикінцевих положень ЦК України щодо продовження під час карантину строків загальної і спеціальної позовної давності, передбачених статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, підлягає застосуванню і в тому випадку, коли тривалість строку позовної давності, визначена законом, була збільшена за домовленістю сторін на підставі статті 259 ЦК України.
Даний висновок узгоджується з правовою позицією викладеною в постанові Верховного Суду від 07 вересня 2022 року в справі № 679/1136/21.
Крім того, пунктом 19 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.
24 лютого 2022 року строком на 30 діб в Україні було введено воєнний стан відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України» «Про введення воєнного стану в Україні».
В подальшому, відповідно до Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та від 24 лютого 2022 року № 65/2022 «Про загальну мобілізацію» неодноразово були внесені зміни щодо продовження строку дії воєнного стану в Україні та проведення мобілізації.
На момент звернення позивача з даним позовом (01.04.2026 р.) строк дії воєнного стану в Україні був продовжений Указом Президента України від 15.04.2025 р. №235/2025 з 05 години 30 хвилин 09.05.2025 року строком на 90 діб.
Законом України від 14 травня 2025 року № 4434-IX «Про внесення зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності», який набрав чинності з 04 вересня 2025 року, відновлено обчислення строків позовної давності.
Отже, з 12 березня 2020 року по 04.09.2025 року перебіг позовної давності зупинявся, строк позовної давності за цей період не враховується в загальний трирічний строк позовної давності. Таким чином, строк позовної давності позивачем не пропущено.
В силу ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3328,00 грн. Отже, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача витрати по сплаті судового збору в розмірі 1319,55 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст..12, 13, 19, 81, 141, 263-265, 268, 272, 273-276 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги акціонерного товариства «Універсал Банк» про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь акціонерного товариства «Універсал Банк» (04082, м.Київ, вул.Автозаводська, 54/19) суму заборгованості за кредитним договором про надання банківських послуг «Monobank» від 05.09.2019 р. в розмірі 46478 (сорок шість тисяч чотириста сімдесят вісім) грн. 40 коп.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь акціонерного товариства «Універсал Банк» (04082, м.Київ, вул.Автозаводська, 54/19) судовий збір в сумі 1319,55 грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.М. Якішина