20 травня 2026 року
м. Київ
cправа № 910/7171/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Баранець О. М. - головуючий, Мамалуй О. О., Студенець В. І.,
розглянувши у порядку письмового провадження заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Крук"
про ухвалення додаткового рішення (стягнення витрат на правничу допомогу)
у справі № 910/7171/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Крук"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноблок"
про розірвання договору та стягнення 1 865 810, 86 грн
У червні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Крук» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Техноблок» про розірвання договору та стягнення 1 865 810, 86 грн.
Господарський суд міста Києва рішенням від 19.11.2025, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.02.2026, у справі №910/7171/25, позов задовольнив частково. Розірвав Договір купівлі-продажу № б/н, укладений 20.08.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «КРУК» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОБЛОК». Стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю «Техноблок» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Крук» грошові кошти у розмірі 1 623 960 грн 00 коп., пеню у розмірі 152 340 грн 80 коп., 3 % річних у розмірі 14 949 грн 33 коп., інфляційні втрати у розмірі 57 475 грн 79 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 22 187 грн 71 коп. В іншій частині позовних вимог відмовив.
За наслідками касаційного оскарження Верховний Суд постановою від 30.04.2026 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноблок" залишив без задоволення. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.02.2026 у справі № 910/7171/25 залишив без змін.
Позивач у відзиві на касаційну скаргу навів орієнтовний розрахунок витрат на правничу допомогу, який складає 50000 грн. Зазначив, що остаточний розмір витрат на професійну правничу допомогу та докази їх понесення будуть надані суду у строки та в порядку, передбаченому частиною 8 статті 129 ГПК України.
05.05.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю «Крук» звернулося до Верховного Суду із заявою про ухвалення додаткової постанови про розподіл судових витрат, в якій просило стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноблок" на користь позивача витрати на правничу допомогу в сумі 43 000,00 грн.
До зазначеної заяви позивач додав докази на підтвердження факту понесення ним в суді касаційної інстанції витрат на професійну правничу допомогу та їх розміру, а саме:
- копію договору з Адвокатським бюро «Світлани Берестовської» про надання юридичних послуг № 24/04 від 24.04.2026;
- розрахунок витрат на правову допомогу згідно з Договором про надання правової допомоги від 24.04.2026 по справі № 910/7171/25;
- копію акта приймання виконаних робіт від 01.05.2026 підписаного між Адвокатським бюро «Світлани Берестовської» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Крук»;
- копію ордера серії ВМ №1084137 від 27.04.2026 на представництво Товариства з обмеженою відповідальністю «Крук» на підставі договору про надання правничої допомоги № 24/04 від 24.04.2026 у Верховному Суді адвокатом Берестовською С.О.
Верховний Суд зазначає про те, що ця заява та додані до неї докази були подані відповідачем 05.05.2026, тобто у строк, встановлений частиною восьмою статті 129 Господарського процесуального кодексу України (у межах п'яти днів після ухвалення Верховним Судом постанови від 30.04.2026 у цій справі).
Ухвалою Верховного Суду від 07.05.2026 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Крук» про ухвалення додаткової постанови у справі № 910/7171/25 (стягнення витрат на правничу допомогу) призначено до розгляду у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Копію ухвали надіслано усім учасникам справи.
Відповідно до частини третьої статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Техноблок» заперечень на заяву позивача про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/7171/25 щодо розміру заявлених позивачем до стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу, не надало.
Розглянувши заяву позивача, суд вважає, що ця заява підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;
3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).
Разом з тим чинне процесуальне законодавство також визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
Відповідно до частини третьої статті 123 ГПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
За частиною першою статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Відповідно до частин першої та другої статті 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 ГПК України).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 ГПК України).
Водночас за змістом частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п'ята та шоста статті 126 ГПК України).
У розумінні положень частин п'ятої та шостої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20).
Визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України, відповідно до якої інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Разом з тим у частині п'ятій статті 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема, відповідно до частини п'ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку /дії/ бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 ГПК України, також визначені положеннями частин шостої, сьомої та дев'ятої статті 129 цього Кодексу.
Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
При цьому обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини п'ята та шоста статті 126 ГПК України).
Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою - сьомою та дев'ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись частинами п'ятою - сьомою, дев'ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Такі висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.
Позивач у відзиві на касаційну скаргу, який для нього є першою заявою у суді касаційної інстанції по суті справи, зазначив, що планує понести судові витрати у вигляді правової допомоги у суді касаційної інстанції у розмірі 50 000 грн та що докази понесення судових витрат буде надано суду відповідно до вимог чинного законодавства України.
Отже, стороною позивача була виконана вимога законодавства щодо подання відповідної заяви про намір понести судові витрати, докази на підтвердження понесених витрат відбулося в межах строків встановлених частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
У заяві про розподіл витрат на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції позивач визначив до відшкодування витрати на правничу допомогу у розмірі 43 000 грн.
Проаналізувавши надані позивачем докази на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу у суді касаційної інстанції, Верховний Суд встановив, що 24.04.2026 між Адвокатським бюро «Світлани Берестовської» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Крук» укладено договір про надання юридичних послуг № 24/04. Згідно з пунктом 1.1 цього договору Клієнт доручає, а Адвокат бере на себе обов'язок здійснювати представництво Клієнта у Верховному Суді у справі № 910/7171/25.
У пункті 3.2 договору сторони погодили, що розмір оплати вартості послуг, визначених у пункті 1.1 цього договору (підготовка відзиву на касаційну скаргу, клопотань, пояснень і т.п.) становить 2 000 грн/год., представництво інтересів Клієнта у суді становить 35 000 грн. Сторони домовилися, що загальна вартість послуг, зазначених у пункті 1.1 цього договору орієнтовно становить 50 000 грн.
Надання Адвокатом послуг за цим договором в обумовленому сторонами обсязі підтверджено актом приймання виконаних робіт від 01.05.2026, підписаним між Адвокатським бюро «Світлани Берестовської» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Крук». Згідно з цим актом юридичні послуги за договором від 24.04.2026 № 24/04 виконані і відповідають вимогам замовника. До розрахунку витрат на правову допомогу згідно з договором надання правничої допомоги від 24.04.2026 №24/04 претензій немає. Загальна сума, яку належить сплатити за виконану роботу складає 43 000 грн.
Згідно з розрахунком витрат на правову допомогу від 01.05.2026 на підготовку відзиву на касаційну скаргу адвокатом витрачено 4 год. часу, вартість 1 год. 2000 грн, загальна вартість послуги 8 000 грн. Вартість участі адвоката у судовому засіданні за умовами договору складає фіксовану суму 35 000 грн. Загальна вартість послуг на правову допомогу, що були надані адвокатом позивачу у справі № 910/7171/25 складає 43 000 грн.
Оцінюючи надані позивачем на підтвердження понесених витрат документи, Верховний Суд зазначає, що вони не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на послуги адвоката у такому розмірі з іншої сторони, адже розмір таких витрат має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
Метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача (подібний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 04.10.2021 від № 640/8316/20, від 21.10.2021 у справі №420/4820/19 тощо).
Водночас стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.
Верховний Суд зазначає про те, що відображена у акті інформація щодо наданих позивачеві у цій справі послуг з правничої допомоги та обставини надання таких послуг підтверджується матеріалами справи.
Як вбачається, адвокатом Берестовською С.О. як представником позивача у цій справі був складений та поданий до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду через систему «Електронний суд» 27.04.2026 відзив на касаційну скаргу.
Також адвокат Берестовська С.О. як представник позивача брала участь у судовому засіданні Верховного Суду у цій справі, що відбулося 30.04.2026, надавала у судовому засіданні пояснення по справі, щодо доводів касаційної скарги, про що свідчить протокол судового засідання.
Адвокат Берестовська С.О. здійснювала представництво інтересів клієнта у Верховному Суді відповідно до ордеру серії ВМ №1084137 від 27.04.2026 на представництво Товариства з обмеженою відповідальністю «Крук» на підставі договору про надання правничої допомоги № 24/04 від 24.04.2026.
Разом з тим Верховний Суд не вбачає підстав для покладення на відповідача повністю витрат позивача на оплату виконаних його адвокатом робіт, що зазначені в акті. Обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт у суді касаційної інстанції не у повній мірі відповідає критерію обґрунтованості, реальності таких витрат, розумності їхнього розміру та витраченому адвокатом часу, оскільки інтереси позивача в суді першої та апеляційної інстанції представляв один адвокат, який у відзиві на касаційну скаргу відобразив незмінну правову позицію позивача у судах першої та апеляційної інстанцій. Згідно з наданим позивачем суду апеляційної інстанції розрахунком витрат на правову допомогу підготовка відзиву на апеляційну скаргу зайняла у адвоката позивача 4 год. Поданий представником позивача відзив на касаційну скаргу є ідентичним відзиву на апеляційну скаргу, який подавався ним до суду апеляційної інстанції, відповідно визначення вартості послуги з підготовки відзиву на касаційну скаргу у розмірі 8 000 грн є необгрунтованим. З цих же підстав не відповідає критерію реальності витрат, розумності їхнього розміру та витраченому адвокатом часу і визначена до відшкодування за рахунок іншої сторони вартість послуги за участь адвоката у судовому засіданні у суді касаційної інстанції.
З огляду на викладене заявлений позивачем до стягнення з відповідача в порядку розподілу витрат на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції розмір правничої допомоги у сумі 43 000,00 грн не відповідає критеріям співмірності (є неспівмірним зі складністю справи та обсягом і складністю виконаних адвокатом робіт), обґрунтованості та пропорційності до предмета спору, реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру.
Враховуючи викладене, Верховний Суд вважає частково обґрунтованою вимогу Товариства з обмеженою відповідальністю «Крук» про розподіл понесених ним витрат на професійну правничу допомогу у зв'язку з касаційним розглядом цієї справи. Обставини надання позивачеві у цій справі послуг з професійної правничої допомоги, які зазначені в акті про прийняття робіт, підтверджуються матеріалами справи. Однак, Верховний Суд вважає, що заявлений до відшкодування розмір витрат позивача на правову допомогу має бути обмеженим з огляду на розумну необхідність судових витрат у цій справі. Верховний Суд вважає, що відшкодування позивачеві витрат на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції має бути здійснено в розмірі 20 000,00 грн, що відповідатиме критерію пропорційності, розумності та справедливості.
Керуючись статтями 126, 129, 234, 235, 244, 315 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Крук» про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/7171/25 щодо відшкодування судових витрат задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Техноблок» (вул. Володимирська, 7, оф. 1, м. Київ, 01025, ЄДРПОУ 35393728) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Крук» (вул. Залізнична, 50, м. Лебедин, Сумська область, 42200, ЄДРПОУ 22593940) витрати на правничу допомогу в сумі 20 000,00 грн (двадцять тисяч грн 00 коп).
3. Видачу відповідного наказу у справі № 910/7171/25 доручити Господарському суду міста Києва.
4. Додаткова постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення та не підлягає оскарженню.
Головуючий О. Баранець
Судді О. Мамалуй
В. Студенець