справа № 619/3187/26
провадження № 2/619/1966/26
21 травня 2026 року м. Дергачі
Дергачівський районний суд Харківської області
у складіголовуючого - суддіБолибока Є.А.
Ім'я (найменування) учасників справи:
озивач: ОСОБА_1 ;
відповідач: ОСОБА_2 ;
відповідач: ОСОБА_3 ;
відповідач: Дергачівська міська рада.
Суть питання, що вирішується ухвалою.
11 травня 2026 року ОСОБА_1 в особі представника адвоката Головко В.В. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Дергачівської міської ради про встановлення фактів, що мають юридичне значення, та визнання права власності.
Підготовче засідання призначено на 10 год 00 хв 17 червня 2026 року.
Позовна заява містить клопотання представника позивача адвоката Головко В.В., у якому вона просить надати їй можливість приймати участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів зв'язку.
Мотиви, з яких суд дійшов висновків, і закону, яким керувався суд.
Суд дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню з таких підстав.
Жодній особі, не може бути обмежено право встановлене ч. 5 ст. 4 ЦПК України, а саме на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 43 ЦПК України, учасники справи мають право, зокрема, брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом.
За змістом частин першої та другої статті 212 ЦПК України, учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов'язковою. Учасник справи подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання. Копія заяви в той самий строк надсилається іншим учасникам справи.
Учасник справи, його представник бере участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", у порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). У разі відсутності в учасника справи, його представника засобів електронної ідентифікації, передбачених абзацом першим цієї частини, ідентифікація такої особи здійснюється відповідно до вимог Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" (ч. 4 ст. 212 ЦПК України).
Суд звертає увагу на те, що право на доступ до суду є одним із аспектів права на суд згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції та повинно бути «практичним та ефективним», а не «теоретичним чи ілюзорним» (рішення ЄСПЛ від 04.12.1995 у справі «Беллє проти Франції»). Це міркування набуває особливої актуальності у контексті гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції, з огляду на почесне місце, яке в демократичному суспільстві посідає право на справедливий суд.
Право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом.
Суд наголошує, що право бути почутим є одним з ключових принципів процесуальної справедливості, який передбачений статтею 129 Конституції України і статтею 6 Конвенції. Учасник справи повинен мати можливість захистити свою позицію в суді. Така можливість сприяє дотриманню принципу змагальності через право особи бути почутою та прийняттю обґрунтованого і справедливого рішення.
При цьому суд враховує, що процесуальне законодавство не містить приписів, які унеможливлювали б звернення до суду з єдиним (одним) клопотанням (заявою) щодо участі у всіх судових засіданнях по справі в режимі відеоконференції або передбачали звернення виключно з окремим клопотанням (заявою) щодо кожного судового засідання.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 23 березня 2023 року по справі № 905/2371/21.
З урахуванням наведеного, з метою недопущення порушення розумних строків розгляду справи, того, що клопотання подано з дотриманням правил процесуального закону, наявності у Дергачівському районному суді Харківської області технічної можливості провести судове засідання в такий спосіб (за допомогою відеоконференцзв'язку «ВКЗ», який розміщено за посиланням vkz.court.gov.ua), клопотання слід задовольнити.
Згідно з ч. 1 ст. 261 ЦПК України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ураховуючи викладене та керуючись статтями 212, 258-261 ЦПК України, суд
постановив:
Клопотання представника позивача - адвоката Головко В.В. - задовольнити.
Забезпечити участь представника ОСОБА_1 - адвоката Головко В.В. у підготовчому засіданні, призначеному на 10 год 00 хв 17 червня 2026 року, та у всіх наступних судових засіданнях по справі, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням її власних технічних засобів за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку «ВКЗ» (https://vkz.court.gov.ua ).
Повідомити представника позивача, що Інструкція користувача підсистеми відеоконференцзв'язку розробляється адміністратором ЄСІТС та розміщується на вебсторінці технічної підтримки користувачів ЄСІТС за вебадресою https://wiki.court.gov.ua.
Роз'яснити представнику позивача, що для участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції вона зобов'язана: попередньо зареєструватися в Електронному кабінеті; зайти та авторизуватися в підсистемі відеоконференцзв'язку за 10 хвилин до часу судового засідання; активувати технічні засоби (мікрофон, навушники, камеру) та перевірити їх відповідність технічним вимогам, визначеним Інструкцією користувача підсистеми відеоконференцзв'язку, для роботи із системою відеоконференцзв'язку; очікувати запрошення секретаря судового засідання до участі в судовому засіданні.
Роз'яснити, що ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв'язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.
Ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Є. А. Болибок