справа № 635/6285/25
провадження № 2-п/619/32/26
21 травня 2026 року м. Дергачі
Дергачівський районний суд Харківської області у складі головуючого судді Овсяннікова В.С., за участі секретаря судового засідання Кісіль А.О., озглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дергачі заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Дергачівського раонного суду Харківської області від 27.11.2025 у цивільній справі за позовом ПрАТ «Страхова компанія «АРКС» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди,-
Заочним рішенням Дергачівського районного суду Харківської області 27.11.2025 у справі №635/6285/25 (провадження 2/619/2270/25) вимоги ПрАТ «Страхова компанія «АРКС» задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «Страхова компанія «АРКС» завдані збитки у розмірі 215 088 (двісті п'ятнадцять тисяч вісімдесят вісім) гривень 85 копійок, а також витрати за сплату судового збору у розмірі 2 581,07 гривень.
07.04.2026 ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення, у якому просив переглянути заочне рішення Дергачівського районного суду Харківської області у цивільній справі №635/6285/25 від 27.11.2025 року за позовом ПрАТ «Страхова компанія «АРКС» до нього про відшкодування матеріальної шкоди та скасувати таке.
Заява мотивована тим, що рішення суду від 27.11.2025 у справі №635/6285/25 ним не отримано, про його зміст відповідач та наявність він дізнався 31.03.2026 року з Єдиного державного реєстру судових рішень.
Вказує, що строк на подання заяви про перегляд заочного рішення визначений у ст. 284 Цивільного процесуального кодексу України не пропущений, а граничний такий строк настане лише 20.04.2026 року.
ОСОБА_1 повідомляє, що він не з'явився у судове засідання, на якому було ухвалено спірне судове рішення та не повідомив про причини своєї неявки відносно цього засідання виходячи з того, що він взагалі не знав про існування такого судового процесу та не був належним чином повідомлений про календарну дату проведення такого, так як позивач звернувся до суду з позовною заявою лише у вересні 2025 року, проте у позивній заяві вказав адресу реєстрації Відповідача, а саме: АДРЕСА_1 .
Однак у зв'язку із військовою агресією Російської Федерації проти України, введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» затвердженого Законом України № 2102-1Х від 24.02.2022 року, який в свою чергу триває до даного часу.
У зв'язку із воєнним станом, запровадженим в країні, майже усі підприємства, установи, організації та фізичні особи - підприємці вимушені були припинити або обмежити свою господарську діяльність. Відповідач, разом з родиною, вимушений був переміщатися по території України заради своєї безпеки та безпеки своїх рідних.
Виходячи з вищенаведеного викликів до суду ОСОБА_1 не отримував, ніяких документів з суду до нього не надходило, у тому числі позовної заяви про приблизний зміст якої стало відомо лише зі змісту роздруківки Заочного рішення Дергачівського районного суду Харківської області по цивільній справі № 635/6285/25 від 27.11.2025 року з Єдиного державного реєстру судових рішень.
Таким чином, відповідач (Заявник) був позбавлений можливості знати про час і місце розгляду справи, тому що не був повідомлений належним чином, у зв'язку з чим просив визнати причину його неявки у судове засідання поважною.
Відповідач зазначає, що Позивачеві було відоме його місце проживання, тому не було жодних підстав для надання оголошення у пресі, натомість жодної судової повістки з моменту відкриття провадження у справі не було направлено судом за місце фактичного проживання Відповідача, чим було порушено його конституційне право на участь у судовому розгляді. Також Відповідач був позбавлений можливості надати суду докази та навести свої заперечення проти позовних вимог Позивача, чим в результаті було порушено його право на справедливий судовий розгляд.
Заперечуючи проти позовних вимог ПрАТ «Страхова компанія «АРКС» вказав, що як вбачається із матеріалів справи, на момент ДТП цивільно-правова відповідальність відповідача - ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), як водія транспортного засобу «Renault Sandero», державний номерний знак НОМЕР_2 , була застрахована в АТ «СГ «ТАС» за полісом №АО 005066759 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
На АТ «СГ «ТАС», як страховика відповідача, покладений відповідний обов'язок у межах суми страхового відшкодування.
Відповідно до ст. 28, 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що шкода, заподіяна в результаті ДТП майну потерпілого - це шкода, пов'язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті ДТП; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров'я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця ДТП.
У зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
Таким чином, обов'язком страховика є відшкодування витрат, пов'язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, тому за обставин цієї справи у нього не виникло обов'язку повного відшкодування шкоди в межах ліміту відповідальності.
Позивачем та ПрАТ «Страхова компанія «АРКС» було укладено договір № 147842а9ха добровільного страхування наземного транспорту (КАСКО), згідно якого позивач узяв на себе зобов'язання компенсувати будь-яке пошкодження або знищення застрахованого транспортного засобу «TOYOTA Hilux», державний номерний знак НОМЕР_3 , 2014 року випуску.
08.08.2019 року, сталася ДТП на перехресті вулиці Шевченка та вулиці Челюскінців у м. Харкові, між автомобілем Renault Sandero, державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 та автомобілем TOYOTA Hilux державний номерний знак НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_2 .
Винним у вчиненні адміністративного правопорушення, визнано відповідача - ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом RenaultSandero, державний номерний знак НОМЕР_2 .
На момент вищезазначеної ДТП цивільно-правова відповідальність відповідача, як водія транспортного засобу RenaultSandero, державний номерний знак НОМЕР_2 , була застрахована в АТ «СГ «ТАС» за полісом № НОМЕР_4 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Відповідно до рахунку-фактури, складеного ТОВ «АВТОАРТ ЛТД», вартість відновлювального ремонту автомобіля становить 315 088, 85 гривень (з урахуванням ПДВ).
Виконуючи свої зобов'язання за договором страхування, ПрАТ «Страхова компанія «АРКС» виплатило власнику пошкодженого автомобіля TOYOTA Hilux, державний номерний знак НОМЕР_3 , ОСОБА_3 страхове відшкодування у розмірі 315 088,85 гривень, що підтверджується платіжним дорученням №592 792 від 04.09.2019 року.
АТ «СГ «ТАС» у порядку регресу здійснило виплату на користь ПрАТ «Страхова компанія «АРКС» у розмірі 100 000 гривень.
Отже, «АТ «СГ «ТАС» здійснило виплату страхового відшкодування на користь ПрАТ «Страхова компанія «АРКС» у розмірі, визначеному ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а саме 100 000 гривень (вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням фізичного зносу), а відтак, у страховика відповідача не виникло обов'язку з відшкодування різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою, яка склала 215 088 (двісті п'ятнадцять тисяч вісімдесят вісім) гривень 85 копійок, незважаючи на те, що збитки є меншими від страхової суми (ліміту відповідальності).
Тобто виходячи з вищенаведеного страхова виплата АТ «СГ «ТАС» у розмірі 100 000 гривень не покриває суму виплаченого страхового відшкодування ПрАТ «Страхова компанія «АРКС», а відтак, невідшкодована сума виплати підлягає стягненню з відповідача - ОСОБА_1 , як особи, винної у вчиненні ДТП.
Зазначає, що при визначенні суми відшкодування, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що при здійсненні виплати страхового відшкодування на користь власника автомобіля TOYOTA Hilux, державний номерний знак НОМЕР_3 , ОСОБА_3 у розмірі 315 088,85 гривень, ПрАТ «Страхова компанія «АРКС» здійснила розрахунок відновлювального ремонту вказаного автомобіля з урахуванням ПДВ у розмірі 52 514,81 гривень, що не грунтується на вимогах закону, так як усі операції з надання послуг із страхування, в тому числі пов'язаних з оплатою страхових послуг страхувальником на користь страховика та компенсацією останнім збитків, понесених потерпілим при настанні страхового випадку, не є об'єктом оподаткування ПДВ.
За загальним правилом, як при визначенні розміру страхових платежів, так і при визначенні розміру матеріального збитку чи страхової виплати, яка підлягає до відшкодування страхувальнику чи безпосередньо потерпілій особі (п. 36.4 ст. 36 Закону №1961-IV), податок на додану вартість не нараховується, окремим рядком не виділяється, а страховики не є платниками ПДВ по таких операціях.
У разі, якшо страхові суми не перераховуються безпосередньо потерпілому (позивачу), а спрямовуються на придбання у платника податку на додану вартість послуг по ремонту, заміщенню, відтворенню застрахованого об'єкта чи товарно-матеріальних цінностей, які мають бути використані в процесі його ремонту (запчастини та інші витратні матеріали тощо), то розрахунок суми виплат на таке придбання здійснюється з урахуванням сум податку на додану вартість, які включаються до вартості й виділяються окремим рядком у розрахункових документах.
Водночас, у разі якщо придбання послуг по ремонту, заміщенню, відтворенню застрахованого об'єкта чи товарно-матеріальних цінностей, які мають бути використані в процесі його ремонту, здійснюється у неплатника податку на додану вартість, то розрахунок сум виплати здійснюється без урахування сум ПДВ.
Отже, вартість ПДВ відшкодовується страховиком при наданні доказів проведення ремонту автомобіля. Це слідує з того, що податок на додану вартість - це непрямий податок, який входить у ціну товарів (робіт, послуг) та сплачується покупцем, але його облік та перерахування до державного бюджету здійснює продавець.
Відповідно до рахунку-фактури, складеного ТОВ «АВТОАРТ ЛТД», вартість відновлювального ремонту автомобіля TOYOTA Hilux, державний номерний знак НОМЕР_3 , становить 315 088,85 гривень - з урахуванням ПДВ, а вартість ремонту без ПДВ становить 262 574 гривень, тобто сума ПДВ - 52 514,81 гривень.
З огляду на те, що виплата страхового відшкодування ПрАТ «Страхова компанія «АРКС» була здійснена на користь власника автомобіля TOYOTA Hilux, державний номерний знак НОМЕР_3 ОСОБА_3 , то сума вказаного відшкодування повинна визначатись без урахування ПДВ.
Щодо стягнення з нього суми судового збору у розмірі 2 581,07 гривень, відповідач зазначив таке.
При поданні позовної заяви позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 2 581,07 гривень.
У зв'язку з тим, що сума стягнення повинна бути зменшена з 315 088,85 гривень до 262 574 гривень, то сума судових витрат за подання позовної заяви підлягає зменшено з 2581,07 гривень до 2150 гривень.
Щодо строку застосування позовної давності.
Звертає увагу суду на те, що спірні правовідносини між Позивачем та Відповідачем грунтуються на платіжному дорученні №592 792 від 04.09.2019 року за яким ПрАТ «Страхова компанія «АРКС» виплатило власнику пошкодженого автомобіля TOYOTA Hilux, державний номерний знак НОМЕР_3 , ОСОБА_3 страхове відшкодування у розмірі 315 088,85 гривень.
Виходячи з вищенаведеного про заборгованість по страховому відшкодуванню Відповідачем ПрАТ «Страхова компанія «АРКС» знала починаючи з 04.09.2019 року. Усі наслідки даних юридичних дій ПрАТ «Страхова компанія «АРКС» усвідомлювало, правом на звернення до Суду з самостійними вимогами щодо стягнення заборгованість по страховому відшкодуванню, починаючи з 05.09.2019, обмежена не була.
Вважає, що строк позивної давності Позивача, шодо стягнення заборгованість по страховому відшкодуванню, сплив ще 05.09.2022.
Разом з тим, відповідно до інформації з офіційного сайту «Судова влада», а саме розділу «Інформація шодо стадій розгляду судових справ. Довідка. Правила відображення інформації по справах», позивна заява ПрАТ «Страхова компанія «АРКС» по цивільній справі М635/6285/25 (суддя Болибока Є.А.) надійшла до Дергачівського районного суду Харківської області лише 03.09.2025 року (дана інформація є загально відомою та міститься на офіційному сайті «Судова влада»).
Тобто, Позивач, звернувшись із позовною заявою 03.09.2025 до Дергачівського районного суду Харківської області пропустив трьохрічний строк позовної давності, щодо стягнення заборгованість по страховим виплатам, що є підставою для відмови у задоволенні позову.
Разом з тим внаслідок змін, внесених до низки кодексів і нормативних актів Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України шодо дії норм на період дії воєнного стану» (далі - Закон), закріплено можливість зупинити або продовжити процесуальні строки, які не можуть бути дотримані через воєнні дії. Саме передбачено такі можливості для осіб, які знаходяться у зоні бойових дій або у випадках, коли робота судів на окупованих територіях унеможливлює своєчасне подання документів до суду.
Позивач, ПрАТ «Страхова компанія «АРКС» (код ЄДРПОУ: 20474912):
1.є юридичною особою в структурі якої працює не один співробітник:
2.дана юридична особа має зареєстрований Електронні кабінети у підсистемі Електронний суд ЄСІТС. що надає можливості її відповідним співробітникам працювати дистанційно в безпечних місцях:
3.що у відповідно до даних Наказу №376 Міністерство розвитку громад та територій України «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» від 28.02.2025р. (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11 березня 2025 року за № 380/43786) Харківська міська територіальна громада з 15.09.2022р. по теперішний час відноситься до територій де є можливість виникнення бойових дій. Територією де велись бойові дії Харківська міська територіальна громада відносилась з 24.02.2022 року по 15.09.2022 року.
Тобто виходячи з вишевикладеного ПрАТ «Страхова компанія «АРКС» не була позбавлена можливості, щодо звернення до Суду за захистом своїх, на її думку, порущених прав або інтересів у межах строку позовної давності.
У зв'язку з цим, вважає, що заочне рішення суду від 27.11.2025 у справі №635/6285/25 (провадження 2/619/2270/25) підлягає перегляду для реалізації права Відповідача (Заявника), наданого процесуальним законодавством України, яке охороняється Конституцією та положеннями Європейської конвенції про захист прав людини та основних свобод, яка ратифікована Україною в законному порядку, що надає право людині на справедливий судовий розгляд і законний захист прав.
Враховуючи, що Відповідача не було повідомлено належним чином про розгляд такої цивільної справи, а тому він був позбавлений можливості подавати докази та заперечувати, а тому вважає, що є підстава для скасування заочного рішення.
Стаття 284 Цивільного процесуального кодексу України встановлює, що учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, повідомлявся своєчасно та належним чином, є користувачем Електронного суду, судову повістку отримав у електронному вигляді, про що свідчить відповідна довідка сформованп АСДС у автоматичному режимі (а.с. 135, 138).
Представник ПрАТ «Страхова компанія «АРКС» у судове засідання не з'явився, повідомлявся своєчасно та належним чином, як користувач Електронного суду, про що свідчать довідки сформовані у автоматичному режимі з АСДС. Будь-яких заяв чи клопотань щодо розгляду справи до суду не подавав (а.с. 133-134, 137, 139).
Відповідно до ч. 1 ст. 287 ЦПК України неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.
Заочним рішенням Дергачівського районного суду Харківської області 27.11.2025 у справі №635/6285/25 (провадження 2/619/2270/25) вимоги ПрАТ «Страхова компанія «АРКС» задоволено, з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «Страхова компанія «АРКС» стягнуто завдані збитки, у розмірі 215 088 (двісті п'ятнадцять тисяч вісімдесят вісім) гривень 85 копійок, а також витрати за сплату судового збору у розмірі 2 581,07 гривень.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (стаття 126 ЦПК України).
Згідно ч. 3 ст. 287 ЦПК України, у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення, суд може своєю ухвалою залишити заяву без задоволення або скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Наявність вищенаведених обставин повинна бути у їх сукупності, при відсутності хоча б однієї з них, заочне рішення скасуванню не підлягає.
Обґрунтовуючи заявлені вимоги про скасування заочного рішення, заявник посилається, зокрема на те, що він не був повідомлений про розгляд такої справи у суді, копії рішення суду не отримував, так як через воєнні дії, змушений був виїхати за межі населеного пункту, у якому проживав (с. Безруки) у зв'язку з чим не міг скористатися наданими процесуальними правами, серед іншого подати заперечення на позов.
Це спростовується матеріалами справи.
Суд звертає увагу, що згідно статті 1 ч. 1 абз. 1 ЗУ «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених ст. 12 цього Закону. Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені у ст. 1 цього Закону, на момент їх виникнення (ст. 4 ч. 1, 2 Закону).
Постановою Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2022 року № 265 "Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад" прийнятий Порядок декларування та реєстрації місця проживання (перебування), згідно пункту 4 якого визначено, що особа може задекларувати/зареєструвати своє місце проживання (перебування) лише за однією адресою. У разі коли особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює декларування/реєстрацію місця проживання (перебування) за однією з таких адрес за власним вибором. За адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.
Стаття 125 Конституції України встановлює, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом. Згідно зі статтею 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судоустрій будується за принципами територіальності, спеціалізації та інстанційності.
Принцип територіальності забезпечує територіальне розмежування компетенції судів загальної юрисдикції і зумовлений потребою доступності правосуддя на всій території України.
Принцип територіальності реалізується через правила територіальної юрисдикції (підсудності) справ.
Правила територіальної підсудності визначають розмежування компетенції судів першої інстанції щодо розгляду справ, підвідомчих загальним судам, за територіальною ознакою. Крім того, правила територіальної підсудності дають можливість визначити конкретний місцевий суд, який повинен розглядати справу як суд першої інстанції.
Порушення судами правил територіальної юрисдикції має наслідком обов'язкове скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд (ст. 378, п. 6 ч. 1 ст. 411 ЦПК України).
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (частина перша ст. 4 ЦПК України).
Позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом (ст. 27 ЦПК України).
Відповідно до статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» (у редакції, що діяла на час звернення з позовом у цій справі) вільний вибір місця проживання чи перебування - право громадянина України, а також іноземця та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, на вибір адміністративно-територіальної одиниці, де вони хочуть проживати чи перебувати; місце перебування - житло або спеціалізована соціальна установа для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, у якому особа, яка отримала довідку про звернення за захистом в Україні, проживає строком менше шести місяців на рік або отримує соціальні послуги; місце проживання - житло з присвоєною у встановленому законом порядку адресою, в якому особа проживає, а також заклад для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, стаціонарна соціально-медична установа та інші заклади соціальної підтримки (догляду), у яких особа отримує соціальні послуги.
Порядок реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання/перебування осіб в Україні, а також форми необхідних для цього документів, встановлювались Правилами реєстрації місця проживання, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року N 207 (далі - Правила).
Реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою. У разі коли особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює реєстрацію місця проживання за однією з цих адрес за власним вибором. За адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції (п. 7 Правил).
У абзаці 1 пункту 9 Правил встановлено, що відомості про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання вносяться до паспорта громадянина України, тимчасового посвідчення громадянина України, посвідки на постійне проживання, посвідки на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист (далі - документи, до яких вносяться відомості про місце проживання), а відомості про реєстрацію місця перебування - до довідки про звернення за захистом в Україні (документ, до якого вносяться відомості про місце перебування) шляхом проставлення в них відповідного штампа реєстрації місця проживання/перебування особи за формою згідно з додатком 1.
В пункті 18 Правил наведений перелік документів, які подає особа або її представник для реєстрації місця проживання. Зокрема, документами, що підтверджують право на проживання в житлі, можуть бути: ордер, свідоцтво про право власності, договір найму (піднайму, оренди), рішення суду, яке набрало законної сили, про надання особі права на вселення до житлового приміщення, визнання за особою права користування житловим приміщенням або права власності на нього, права на реєстрацію місця проживання або інші документи.
Зняття з реєстрації місяця проживання передбачено п. 26 Правил, яким, крім іншого, визначено, що зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі, зокрема, й інших документів, які свідчать про припинення підстав на право користування житловим приміщенням (закінчення строку дії договору оренди, найму, піднайму житлового приміщення, строку навчання в навчальному закладі (у разі реєстрації місця проживання в гуртожитку навчального закладу на час навчання), відчуження житла та інших визначених законодавством документів) (абзац 8 пункту 26 Правил).
Аналогічні положення визначені і Порядком декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2022 року N 265, який набрав чинності 14 березня 2022 року.
У пункті 4 вказаного Порядку в чинній редакції передбачено, що особа може задекларувати/зареєструвати своє місце проживання (перебування) лише за однією адресою. У разі коли особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює декларування/реєстрацію місця проживання (перебування) за однією з таких адрес за власним вибором. За адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.
Положення абзацу першого цього пункту не поширюються на осіб, адреса задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) яких знаходиться на територіях, на яких ведуться бойові дії, або тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінреінтеграції, для яких не визначена дата завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації. Така особа може задекларувати/зареєструвати місце свого проживання без зняття з реєстрації місця свого попереднього проживання.
Слід звернути увагу на те, що відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затверджених Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій № 376 від 28.02.2025, с. Безруки Харківського району Харківської області не входить до такого переліку та не входило станом на дату подачі такого позову до суду.
Листування суду з ОСОБА_1 здійснювалося за його зареєстрованим місцем проживання, що судом було встановлено на момент відкриття провадження у справі у порядку ч. 8 ст. 187 ЦПК України (а.с. 9).
Саме за адресою місця реєстрації судом здійснювалися виклики відповідача у судове засідання, про що свідчать відповідні поштові конверти, що направлялися відповідачу рекомендованими листами з повідомленнями та повернуті до суду поштовим зв'язком без вручення із довідками АТ «Укрпошти» «Адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 88-89, 95-96, 106-107).
У тому числі відповідач був належним чином повідомлений про судове засідання, призначене на 27.11.2025, коли було ухвалене заочне рішення.
Саме адресу місця реєстрації: АДРЕСА_2 і зазначає відповідач подаючи цю заяву про перегляд заочного рішення.
Додатково про розгляд справи сторони повідомлялися шляхом оприлюднення інформації на офіційному веб-сайті суду веб-порталу Судової влади України, розміщення якої забезпечується автоматично, при внесенні дат розгляду справи до АСДС. Така інформація є відкритою та загальнодоступною, що дозволяє відстежувати стан розгляду справ, дані про судові засідання, рух справи, учасників, а також електронні примірники судових рішень.
Суд звертає увагу, що було ужито усіх можливих заходів для повідомлення учасника справи про судовий розгляд. Неналежне виконання стороною своїх процесуальних обов'язків та зловживання процесуальними правами не може бути підставою для скасування рішення суду. Таким чином, вважається, що відповідач був належним чином повідомлений про час, дату і місце судових засідань.
Суд зазначає, що для скасування заочного рішення необхідно у тому числі встановити, що докази, на які відповідач посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Такі доводи можуть бути предметом перевірки судом апеляційної інстанції та не є самостійною підставою для скасування заочного рішення у порядку його перегляду.
Тобто відповідач так і не вказав і не надав доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, а лише зводяться до незгоди з наданою судом оцінкою доказів, незгоди з ухваленим рішенням та його мотивами, та не є не підставою для скасування заочного рішення у порядку ст. 284-288 ЦПК України.
За таких обставин заява про перегляд заочного рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 27.11.2025 у цивільній справі №635/6285/25 за позовом ПрАТ «Страхова компанія «АРКС» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, задоволенню не підлягає.
Частиною 4 ст. 287 ЦПК України передбачено, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Керуючись ст. 284-289 ЦПК України, суд,-
Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Дергачівського раонного суду Харківської області від 27.11.2025 у цивільній справі №635/6285/25 (провадження 2/619/2270/25) за позовом ПрАТ «Страхова компанія «АРКС» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди - залишити без задоволення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В. С. Овсянніков