Справа №: 398/568/26
Провадження №: 2-а/398/46/26
Іменем України
"20" травня 2026 р. м. Олександрія
Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в особі головуючого судді Москалик В. В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , від імені тав інтересах якого діє представник - Басай Максим Миколайович до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення ,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови від 22.09.2025 № 4038 у справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн. В обґрунтування позову вказує, що позивачапритягнуто до відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП в зв'язку із тим, що він, за твердженням відповідача, особливий період у визначений йому час та дату без поважних причин на прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 , чим порушив вимоги абз. 1 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію» (громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_2 для визначення їх призначення на особливий період), абз. 7 ч. 3 ст. 22 цього Закону (у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк), тобто вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Також в постанові зазначено, що вина позивача підтверджується зібраними по справі доказами, а саме витягом з «Оберіг». Зазначає, що будь-яких інших доказів на підтвердження наявності самого факту правопорушення та вини позивача у інкримінованому адміністративному правопорушенні відповідач не зазначив. Крім того, звертає увагу, що приписами зазначених норм Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначений обов'язок громадянина України з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці. Тобто позивач мав би з'явитись до органу ТЦК та СП у строк та місце визначені у повістці, яку він мав би попередньо отримати. Жодної повістки позивач не отримував, а з огляду на той факт, що станом на 22.09.2025 він не досяг мобілізаційного віку. Отже, позивач своїми діями або ж бездіяльністю жодним чином не порушив покладених на нього обов'язків, визначених ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Враховуючи викладене, в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ст. 210-1 КУпАП, а винесена постанова підлягає скасуванню.
Від відповідача відзив не надходив.
Відповідно до ст. 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь - яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Положеннями ч.5 ст.262 КАС України визначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного позовного провадження, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі, не викликались.
Суд, всебічно та повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності усі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.
Постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 за № 4038 від 22.09.2025 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП. В мотивувальній частині постанови зазначено, що військовозобов'язаний ОСОБА_1 під час дії особливого періоду оповіщався про необхідність прибути до ІНФОРМАЦІЯ_2 для проходження медичного огляду, уточнення даних і подальшого можливого призову на військову службу по мобілізації в особливий період. Проте ОСОБА_1 у визначений йому час та дату без поважних причин не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Цим фактом неприбуття він порушив вимоги абз. 1 ч. 1 ст. 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію", абз. 7 ч. 3 ст. 22 Закону, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію» Громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Згідно з абз. 7 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію» у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
Відповідно до ч. 3 ст. 210-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальністьза порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період.
Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі.
Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В порушення зазначених вимог закону матеріали справи не містять жодного належного та допустимого доказу вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Відповідач не виконав вимоги ухвали суду про відкриття провадження у справі, не надав належним чином засвідчені копії матеріалів адміністративного провадження щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП відповідно до постанови від 22.09.2025 № 4038, а також відзиву на позовну заяву в обгрунтування правомірності оскаржуваної постанови.
Постанова про адміністративне правопорушення не може оцінюватися судом в розумінні ст. 73 КАС України у якості належного і допустимого доказу, що підтверджує факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, оскільки заперечується позивачем, а інші докази, які б її обґрунтовували, в матеріалах справи відсутні.
Отже, оскаржувана постанова по справі про адміністративне правопорушення, яка є саме предметом спору між сторонами, не може розглядатися як доказ за відсутності інших доказів на підтвердження обставин, вказаних в оскаржуваній постанові.
Згідно з п. п. 1, 3, 8 ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
Відповідач, будучи суб'єктом владних повноважень, не надав відзив на позов, не спростував наведені доводи позивача, не довів правомірність прийнятого ним рішення.
Враховуючи, що відповідач заперечень та будь-яких достовірних доказів на їх підтвердження, в разі їх наявності, не надав, суд дійшов висновку про невиконання обов'язку щодо доказування правомірності свого рішення, що покладений на нього ст. 77 КАС України, у зв'язку із чим оскаржувана постанова підлягає скасуванню.
Стаття 62 Конституції України передбачає, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Разом з тим, не підлягають задоволенню позовні вимогипро визнання протиправною оскаржуваної постанови, оскільки належним способом захисту у разі протиправності рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності за приписами п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України є скасування рішення суб'єкта владних повноважень і закриття справи про адміністративне правопорушення.
Отже, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ст. 139 КАС України суд стягує за рахунок бюджетних асигнувань з відповідача на користь позивача витрати зі сплати судового збору в сумі 665,60 грн.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 210-1 ч. 2, 247, 251, 252, 287 - 293 КУпАП, ст. ст. 2, 5, 19, 25, 90, 168, 246, 258, 293 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення- задовольнити частково.
Постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 від 22.09.2025 № 4038 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП - скасувати.
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення - закрити.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) витрати зі сплати судового збору у сумі 665,60 грн (шістсот шістдесят п'ять гривень 60 коп.).
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Вікторія МОСКАЛИК