19 травня 2026 року
м. Київ
cправа № 14/5026/1020/2011
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Пєскова В. Г. - головуючий, Огородніка К. М., Погребняка В. Я.,
перевіривши матеріали касаційної скарги Приватного підприємства "Гарант інвест" (вх. № 3392/2026)
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.02.2026
та на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 24.09.2025
у справі № 14/5026/1020/2011
за заявою Управління Пенсійного фонду України в м. Черкаси
до Закритого акціонерного товариства "Рось",
про банкрутство, -
У провадженні Господарського суду Черкаської області на стадії ліквідаційної процедури, введеної постановою суду від 21.08.2012, перебуває справа №14/5026/1020/2011 про банкрутство Закритого акціонерного товариства "Рось".
25.08.2022 ухвалою Господарського суду Черкаської області у справі №14/5026/1020/2011 ліквідатором Закритого акціонерного товариства "Рось" призначено арбітражного керуючого Юдицького О. В.
У червні 2025 року Приватне підприємство "Гарант інвест" звернулось до суду з заявою про заміну первісного кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська боргова компанія" на нового кредитора - Приватне підприємство "Гарант інвест" в частині вимог до боржника у сумі 6 044 857,25 грн основного боргу, які підлягають погашенню у четверту чергу, та про зобов'язання ліквідатора банкрута внести відповідні зміни до реєстру вимог кредиторів.
24.09.2025 ухвалою Господарського суду Черкаської області у справі №14/5026/1020/2011 відмовлено у задоволенні заяви Приватного підприємства "Гарант інвест" повністю.
Не погоджуючись з постановленою ухвалою суду, Приватне підприємство "Гарант інвест" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу Господарського суду Черкаської області від 24.09.2025 у справі № 14/5026/1020/2011 та прийняти нову ухвалу, якою задовольнити заяву Приватного підприємства "Гарант інвест" про заміну кредитора його правонаступником.
24.02.2026 постановою Північного апеляційного господарського суду (повна постанова складена 16.04.2026) апеляційну скаргу Приватного підприємства "Гарант інвест" залишено без задоволення. Ухвалу Господарського суду Черкаської області від 24.09.2025 у справі № 14/5026/1020/2011 - залишено без змін.
08.05.2026 (через підсистему "Електронний суд") Приватним підприємством "Гарант інвест" подано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу в якій скаржник просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.02.2026 та ухвалу Господарського суду Черкаської області від 24.09.2025 у справі №14/5026/1020/2011; прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву Приватного підприємства "Гарант інвест" про заміну кредитора його правонаступником, або альтернативно - направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Також Приватним підприємством "Гарант інвест" подано клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.
08.05.2026 зазначену касаційну скаргу передано колегії суддів у складі: головуючого - Пєскова В. Г. (суддя-доповідач), суддів: Погребняка В. Я., Огородніка К. М.
11.05.2026 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від ліквідатора Закритого акціонерного товариства "Рось" - арбітражного керуючого Юдицького О. В. надійшли заперечення проти відкриття касаційного провадження у справі № 14/5026/1020/2011 за касаційною скаргою Приватного підприємства "Гарант інвест", які обґрунтовані тим, що касаційна скарга подана з пропуском встановленого частиною другою статті 288 ГПК строку з дня вручення скаржнику такого судового рішення, а також тим, що касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню відповідно до частини третьої статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства.
13.05.2026 Приватним підприємством "Гарант інвест" подано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду додаткові пояснення у справі - заперечення щодо доводів ліквідатора Закритого акціонерного товариства "Рось" - арбітражного керуючого Юдицького О. В. про неповажність причин пропуску строку на касаційне оскарження.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, доводи заперечень проти відкриття касаційного провадження та додаткові пояснення скаржника, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно з частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного перебігу судового процесу (рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").
У рішенні Європейського суду з прав людини від 02.03.1987 у справі "Monnell and Morris v. the United Kingdom" (§ 56) зазначено, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них.
Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до ч. "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги в суд третьої інстанції повинні подаватися в першу чергу у рамках таких справ, які заслуговують третього судового розгляду, наприклад справи, які будуть розвивати право або які будуть сприяти однаковості тлумаченню закону. Їх коло може бути також обмежене скаргами по тих справах, які стосуються питань права, які мають значення для всього суспільства в цілому. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування того, чому її справа буде сприяти досягненню таких цілей.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали і постанови суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови суду апеляційної інстанції у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ).
Згідно з частиною шостою статті 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство (неплатоспроможність) у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених КУзПБ.
Частиною першою статті 2 КУзПБ визначено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.
Відповідно до частини першої статті 9 КУзПБ, ухвали господарського суду, постановлені у справі про банкрутство (неплатоспроможність) за результатами розгляду господарським судом заяв, клопотань та скарг, а також постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника можуть бути оскаржені в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з частиною третьою статті 9 КУзПБ у касаційному порядку не підлягають оскарженню постанови апеляційного господарського суду, прийняті за результатами перегляду судових рішень, крім: ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), ухвали попереднього засідання, ухвал за результатами розгляду грошових вимог кредиторів, поданих після закінчення строку, встановленого для їх подання, ухвали про затвердження плану санації у справі про банкрутство, ухвали про затвердження плану реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність фізичної особи, ухвали про закриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), а також постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника та рішень, прийнятих за результатами розгляду заяв, поданих у межах провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність).
Наведений у частині третій статті 9 КУзПБ перелік судових рішень, що підлягають касаційному оскарженню, є вичерпним, і тому подання касаційних скарг на інші судові рішення (тобто відсутні у вказаному переліку) виключає можливість здійснення касаційного провадження за такими скаргами (висновок судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду, викладений у постанові від 20.05.2021 у справі №922/3369/19 та в ухвалі від 24.05.2023 у справі №910/18250/16).
У даному випадку предметом касаційного оскарження є постанова Північного апеляційного господарського суду від 24.02.2026, прийнята за результатом перегляду ухвали Господарського суду Черкаської області від 24.09.2025 у справі № 14/5026/1020/2011 про відмову в заміні кредитора його правонаступником, можливість оскарження якої у касаційному порядку не передбачена частиною третьою статті 9 КУзПБ.
Правова позиція щодо неможливості оскарження в касаційному порядку постанови апеляційного господарського суду, прийнятої за результатом апеляційного перегляду ухвали суду першої інстанції про заміну (відмову у заміні) кредитора його правонаступником, викладена судовою палатою для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в ухвалі від 28.01.2021 у справі № 50/311-б та від 12.11.2019 у справі № 922/6220/15.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Як зазначалося вище, право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг на рішення (рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" та від 18.11.2010 у справі "Мушта проти України").
У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.10.1996 "Справа "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" (заява № 21920/93, пункт 48) вказано, що зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежено перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури у такому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється після його розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.
Таким чином, вичерпний перелік прийнятих у справі про банкрутство ухвал місцевого суду та постанов суду апеляційної інстанції, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до процесу правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" в праві на звернення до касаційного суду викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Приватного підприємства "Гарант інвест" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.02.2026 та ухвалу Господарського суду Черкаської області від 24.09.2025 у справі № 14/5026/1020/2011, оскільки вона подана на судові рішення, які відповідно до частини третьої статті 9 КУзПБ не підлягають касаційному оскарженню.
У зв'язку з відмовою у відкритті касаційного провадження у справі №14/5026/1020/2011 за касаційною скаргою Приватного підприємства "Гарант інвест" з наведених вище підстав, то клопотання скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження колегією суддів не розглядається.
На підставі викладеного та керуючись частиною третьою статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 3, 234, 235, пунктом 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд, -
Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 14/5026/1020/2011 за касаційною скаргою Приватного підприємства "Гарант інвест" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.02.2026 та ухвалу Господарського суду Черкаської області від 24.09.2025.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий В. Пєсков
Судді К. Огороднік
В. Погребняк