Справа № 404/9525/24
Номер провадження 1-кс/404/2166/26
19 травня 2026 року м. Кропивницький
Слідчий суддя Фортечного районного суду міста Кропивницького ОСОБА_1 , розглянувши клопотання ОСОБА_2 про накладення арешту на насіння соняшника та замінити особу зберігача арештованого майна по кримінальному провадженню №120241201040000507, за ст. 190 КК України, -
ОСОБА_2 , як потерпілий звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на 32340 кг насіння соняшника, з метою збереження речового доказу. Крім цього, просить замінити зберігача зерна з ОСОБА_3 на ОСОБА_2 .
Представник потерпілого, адвокат ОСОБА_4 клопотання підтримав, оскільки ОСОБА_2 як власник зерна, забезпечить належні умови його зберігання.
Прокурор, слідчий зобов'язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила (ст. 25 КПК).
Держава делегує представникам сторони обвинувачення в особі слідчого та прокурора обов'язок провести ефективне досудове розслідування (ст.ст. 36, 40 КПК України).
Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України слідчий та прокурор зобов'язані вжити всіх необхідних заходів для виявлення та розшуку майна. Це робиться для того, щоб на нього можна було накласти арешт та в подальшому забезпечити конфіскацію, спец конфіскацію або відшкодування шкоди, завданої злочином.
Клопотання про накладення арешту з метою збереження речових доказів накладається на майно за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
На стадії досудового розслідування тільки представник сторони обвинувачення має виключні дискреційні повноваження для визнання майна речовим доказом, якщо воно відповідає критеріям зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
З огляду на перераховані процесуальні норми, необхідно зробити правовий висновок про те, що відповідно і звернутись з клопотанням про накладення арешту для збереження речового доказу має право тільки слідчий/прокурор.
Законодавцем запроваджений інший порядок реалізації прав потерпілого, який у кримінальному провадженні має право звернутися з клопотанням слідчого чи прокурора про накладення арешту на майно з метою збереження речових доказів. Це право гарантовано Кримінальним процесуальним кодексом України, зокрема ст. 56 та ст. 171 КПК України, потерпілий (або його представник) має право подавати слідчому/прокурору клопотання про вчинення процесуальних дій, включаючи арешт майна для збереження речових доказів.
У випадку, якщо слідчий/прокурор відмовляє, потерпілий може оскаржити це процесуальне рішення до слідчого судді в порядку ст. 303 КПК України.
Разом з цим особа може звернутись безпосередньо до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту, за наступних умов: права та обов'язки цивільного позивача виникають з моменту подання позовної заяви (ч. 2 ст.61 КПК).
Відповідно до ч. 6 та ч. 8 ст.170 КПК України, у випадку передбаченому п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні. Вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову, повинна бути спів мірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, або зазначеної у цивільному позові.
ОСОБА_2 не подав доказів звернення у цьому кримінальному провадженні з цивільним позовом для відшкодування шкоди від злочину.
Обґрунтованість забезпечення цивільного позову можна вирішувати тільки після пред'явлення цивільного позову по кримінальному провадженню. Передчасне застосування заходу забезпечення до пред'явлення цивільного позову не врегульовано законом, тобто порушить законність, пропорційності застосування заходу забезпечення та правильність і пропорційність визначення особи власника майна і перелік майна заявленого для арешту з метою забезпечення виконання цивільного позову.
Потерпілий обрав спосіб захисту не передбачений чинним КПК України.
На слідчого з прокурором покладається обов'язок визначать особу зберігача, яка забезпечить специфічні умови належного зберігання арештованого зерна.
Тільки представник сторони обвинувачення може звернутись до слідчого судді з клопотанням про реалізацію, знищення, технологічну переробку зерна (ч. 6 ст. 100 КПК).
Процесуальні права потерпілого не містять правових підстав для звернення з клопотанням до слідчого судді з вимогою про зміну особи зберігача зерна.
Частиною 1 ст. 303 КПК України передбачений вичерпний перелік рішень, дій і бездіяльності, що оскаржуються під час проведення досудового розслідування. Такий перелік не підлягає поширеному тлумаченню. Вказане процесуальне застереження дозволяє звернутись до слідчого судді не за отриманням дозволу на зміну зберігача, а лише з підстав визначених Законом. Зокрема зі скаргою про повернення тимчасово вилученого майна.
Отже вимога скаржника не передбачена і не виходить до процесуальних повноважень слідчого судді. Про це йдеться у Главі 26 КПК України, тому існує ризик нелегітимного втручання до дискреційних повноважень дізнавача, слідчого, прокурора, оскільки постановлення такої ухвали не передбачено кримінальним процесуальним законом.
Судовий контроль не поширюється на цивільно-правові відносини пов'язані зі зміною особи «зберігача».
Імперативність цього висновку законодавець прямо передбачив процесуальним законом, це відповідає основним засадам судочинства і Конституції України. Обов'язковим для виконання є правовий висновок зазначений у постанові Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 15 квітня 2024 року, справа № 554/2506/22; провадження № 51-4350кмо23, зміст якого полягає у тому, що ухвала слідчого про визначення зберігача не передбачена КПК України.
Керуючись ст. 304, 167,170-172 КПК України,
Відмовити у задоволенні клопотання потерпілого ОСОБА_2 про накладення арешту на 32340 кг насіння соняшника, з метою збереження речового доказу та провести заміну особи зберігача арештованого майна.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії судового рішення.
Слідчий суддя Фортечного районного суду
міста Кропивницького ОСОБА_1