Справа № 344/7996/26
Провадження № 1-кс/344/3326/26
19 травня 2026 року м. Івано-Франківськ
Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , представника скаржника адвоката ОСОБА_3 , розглянувши у судовому засіданні в залі суду скаргу ПАТ «УКР/ІН/КОМ» на бездіяльність Івано-Франківського районного управління поліції ГУНП в Івано-Франківській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, -
Представник ПАТ «УКР/ІН/КОМ» звернувся 27.04.2026 року до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області із скаргою на бездіяльність Івано-Франківського районного управління поліції ГУНП в Івано-Франківській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Скаргу мотивував тим, що 10.04.2026 року за вих. №161/1В ПАТ «УКР/ІН/КОМ» на адресу Івано-Франківського РУП ТУНП в Івано-Франківській області було направлено до заяву про вчинення кримінального правопорушення з боку службових осіб ДП «Виробничо-комерційна фірма «Інтерштамп» ТОВ «Х-АДВАНС», зокрема бенефіціарним власником ОСОБА_4 , які за попередньою змовою групою осіб спільно із особами ТОВ «Компанія Рона» незаконно, шляхом шахрайства, заволоділи кредитними коштами ПАТ «Укрінбанк» (наразі ПАТ «УКР/ІН/КОМ») та з метою приховування злочину ініціювали справу про банкрутство в Господарському суді Івано-Франківської області у справі №909/412/26. Відповідно до інформації статусу відстеження поштового трекінгу №0405300661955 заяву було отримано 16.04.2026 року, а тому уповноважена особа Івано-Франківського РУП ГУНП був зобов'язаний не пізніше 17.04.2026 року внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Станом на дату подання скарги, документ, що підтверджує реєстрацію даної заяви та витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань на адресу заявника так і не надійшов.
Представник скаржника у судовому засіданні просила вимоги задовольнити.
Представник РУП ГУНП в судове засідання не з'явився, однак подав до суду заперечення на скаргу, у якому вказав, що невиконання ТОВ «Компанія Рона» зобов'язань за кредитним договором, ініціювання ДП «ВКФ «Інтерштамп» процедури банкрутства у Господарському суді Івано-Франківської області (справа № 909/412/26), а також звернення адвокатів із клопотаннями про вжиття заходів забезпечення вимог кредиторів є виключно господарською діяльністю та формою захисту прав у судовому порядку. Сам по собі факт звернення юридичної особи до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство (згідно з нормами Кодексу України з процедур банкрутства) не може кваліфікуватися як кримінальне правопорушення (шахрайство чи фіктивне банкрутство), оскільки правомірність цих дій наразі перевіряється судом у межах господарського судочинства. Вказує, що заявник намагається використати інструменти кримінального судочинства (порушення кримінальної справи) як засіб впливу на учасників судового спору та з метою вирішення майнового конфлікту, що прямо суперечить меті кримінального процесу. Просив відмовити у задоволенні скарги.
Заслухавши пояснення представника скаржника, дослідивши матеріали скарги, вважаю наступне.
Частина 1 ст. 24 КПК України передбачає, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ч. 1 ст. 303 КПК України. Зокрема, у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Виходячи зі змісту ч. 1 ст. 214 КПК України бездіяльність слідчого, прокурора щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і є предметом оскарження в порядку ст. 303 КПК України, полягає у невнесенні вказаними особами відповідних відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань впродовж 24 години після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Відомості, які підлягають внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань та їх перелік визначені ч. 5 ст. 214 КПК України, відповідно до положень якої до Єдиного реєстру досудових розслідувань підлягають внесенню, серед інших відомостей, короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлені з іншого джерела.
При цьому, виходячи зі змісту ст. 214 КПК України, повноваженням щодо оцінки відомостей, наведених у заяві чи повідомленні потерпілим, чи виявлених з іншого джерела, як таких, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення наділені слідчий, прокурор.
Згідно з ч. 5 ст. 214 КПК України до Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості про: 1) дату надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; 2) прізвище, ім'я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника; 3) інше джерело, з якого виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; 4) короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; 5) попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 6) прізвище, ім'я, по батькові та посада службової особи, яка внесла відомості до реєстру, а також слідчого, прокурора, який вніс відомості до реєстру та/або розпочав досудове розслідування; 7) інші обставини, передбачені положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань.
Підставами вважати, що у заяві чи повідомленні містяться відомості саме про злочин, є об'єктивні дані, які дійсно свідчать про наявність ознак злочину і підлягають доказуванню у кримінальному провадженні згідно зі статтею 91 КПК України. Такими даними є відомості на підтвердження реальності конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до ЄРДР. При цьому реальність конкретної події злочину має визначатись наявністю об'єктивних даних, що свідчать про ознаки об'єктивної сторони злочину, тобто даних про наявність суспільно небезпечного діяння для злочинів з формальним складом та, додатково, даних про наслідки для злочинів з матеріальним складом.
Водночас, слідчий суддя звертає увагу, що для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні, відомі йому обставини об'єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи, причетні до його скоєння тощо). Такі обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами ЄРДР такого діяння саме як кримінального правопорушення (кваліфікації за статтею, частиною статті КК України).
КПК передбачає внесення до ЄРДР інформації на підставі заяв та повідомлень про кримінальне правопорушення, а не будь-яких заяв, які надходять до органів досудового розслідування при здійсненні ними своїх повноважень.
У постанові від 16 травня 2019 року у справі № 761/20985/18 Верховний Суд зазначив, що «якщо не було події кримінального правопорушення або в діях особи немає складу кримінального правопорушення, то за таких обставин кримінальне провадження не може бути розпочато. А якщо через помилку чи з інших причин таке провадження розпочато, то воно негайно має бути припинено із позиції вимог правопорядку, з огляду дотримання інтересів всіх учасників правовідносин».
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24 квітня 2019 року у справі №818/15/18 зауважила, що «у межах процедури за правилами пункту 1 частини першої статті 303 КПК України слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР».
У постанові Верховного Суду від 30 вересня 2021 року у справі № 556/450/18 вказано, що «за змістом статті 214 КПК України, підставою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР та початку досудового розслідування є подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або самостійне виявлення слідчим, прокурором з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення. Слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається. Разом з тим слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР. Таким чином, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім'ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР».
Положення частини першої статті 214 КПК України не передбачає обов'язку слідчого, дізнавача, прокурора вносити до ЄРДР всі прийняті та зареєстровані ними заяви, зокрема, ті, що не містять у собі відомостей про склад кримінального правопорушення, передбаченого чинним КК України.
Таким чином, реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об'єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов'язково внесені до ЄРДР.
Це слугує гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
Матеріалами скарги встановлено, що 10.04.2026 року поштовим зв'язком головою правління ПАТ «УКР/ІН/КОМ» надіслано до Івано-Франківського РУП ГУНП заяву про вчинене кримінальне правопорушення за ознаками ст..190,191 КК України (а.с.9-11), що підтверджується квитанцією по надсилання рекомендованого листа АТ «УКРПОШТА» (а.с.12).
У вказаній заяві, заявник посилається на те, що службові особи ДП «Виробничо-комерційна фірма «Інтерштамп» ТОВ «Х-АДВАНС», на чолі з керівником ОСОБА_5 , та бенефеціарними власниками ОСОБА_4 , ОСОБА_6 за попередньою змовою групою осіб спільно із особами ТОВ «Компанія Рона» не законно, шляхом шахрайства заволоділи кредитними коштами ПАТ «Укрінбанк» (наразі ПАТ «УКР/ІН/КОМ»), та з метою приховування злочину ініціювали справу про банкрутство в Господарському суді Івано-Франківської області у справі №909/412/26.
Згідно доданої скаржником до скарги копії ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 01.04.2026 року прийнято до розгляду Адвокатського бюро "Глеваський та Партнери" вх.№2708/26 від 25.03.2026 про відкриття провадження у справі про банкрутство Дочірнього підприємства "Інтерштамп".
Проте, згідно ухвали цього ж суду від 30.04.2026 року, було відмовлено у відкритті провадження у справі про банкрутство Дочірнього підприємства "Інтерштамп» (був іпотекодавцем у кредитних відносинах між ПАТ «Укрінбанк» (наразі ПАТ «УКР/ІН/КОМ» та ТОВ «Компанія Рона»), а також одночасно відмовлено у задоволенні клопотання Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" (ПАТ «УКР/ІН/КОМ») вх.№7799/26 від 28.04.2026 поданим до суду про визнання зловживання процесуальними правами.
Слідчий суддя вважає, що сам по собі факт звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство не може автоматично свідчити про наявність у діях особи ознак кримінального правопорушення, оскільки реалізація права на судовий захист та звернення до суду є гарантованим законом способом захисту прав та інтересів суб'єкта господарювання.
При цьому подання відповідної заяви до господарського суду, саме по собі не може розцінюватися як кримінально каране діяння. Вказані обставини підлягають оцінці у сукупності з іншими матеріалами кримінального провадження, однак лише факт ініціювання процедури банкрутства не є безумовною підставою для висновку про вчинення кримінального правопорушення, тим паче за вказаними у заяві про злочин статтями - 190,191 КК України. Правовідносини іпотечні та кредитні та заборгованість щодо них є цивільно-правовими спорами та вирішуються в порядку цивільного судочинства.
Ст. 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Тому скарга, яка полягає у бездіяльності Івано-Франківської РУП ГУНП щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення в ЄРДР та почати досудове розслідування за заявою від 10.04.2026 року є, на переконання слідчого судді, недоведеною.
Як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Ашинґдейн проти Сполученого Королівства" (Ashingdane v. the United Kingdom) від 28 травня 1985 року, п. 57, Series A, N 93) право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням. Одним із таких обмежень є переслідування особи в кримінально-правовому порядку шляхом внесення повідомлення до ЄРДР щодо конкретної особи за бажаною кримінально-правовою кваліфікацією.
А тому, підстав для задоволення скарги щодо невнесення відомостей до ЄРДР про вчинення кримінального правопорушення на переконання слідчого судді не має.
Керуючись ст.ст. 303, 306-307, 309 КПК України, -
Відмовити у задоволенні скарги ПАТ «УКР/ІН/КОМ» на бездіяльність Івано-Франківського районного управління поліції ГУНП в Івано-Франківській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складено та підписано 21 травня 2026 року.
Слідчий суддя ОСОБА_7