8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41
21 травня 2026 року м. ХарківСправа № 922/1755/26
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Кухар Н.М.
розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Неоліт-Груп"
(вх. № 1755/26 від 19.05.2026) про забезпечення
позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Неоліт-Груп" (вул.Наукова, буд. 1, селище Дослідне, Дніпровський р-н, Дніпропетровська обл., 52071; код ЄДРПОУ 39701580)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Новек-Україна" (вул. Старова, буд. 57, м. Харків, 61070; код ЄДРПОУ 41551574)
про стягнення коштів
Товариство з обмеженою відповідальністю "Неоліт-Груп" 19.05.2026 звернулося до Господарського суду Харківської області із заявою про забезпечення позову до Товариства з обмеженою відповідальністю "Новек-Україна" (до його подання) шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Новек-Україна", та знаходяться на його будь-яких рахунках у банківських та інших фінансових установах, у межах суми позовних вимог - 982 497,75 грн.
Обґрунтовуючи необхідність вжиття заходів щодо забезпечення позову, заявник вказує наступне.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Неоліт-Груп" (Експедитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Новек-Україна" (Клієнт) укладено Договір транспортного експедирування з організації перевезення вантажу повітряним та автомобільним транспортом № X43/150323-1 від 15.03.2023 (надалі - Договір).
Пунктом 1.1 Договору передбачено, що відповідно до цього Договору, Експедитор зобов'язується за плату, за дорученням та за рахунок Клієнта виконати транспортно-експедиторські послуги, пов'язані з організацією міжнародних та внутрішніх перевезень повітряним та автомобільним транспортом.
Пунктом 1.3 Договору встановлено, що особливі умови надання послуг за цим Договором при здійсненні конкретного перевезення вантажу регулюються письмовою Заявкою, що узгоджується Сторонами, у якій, зокрема, зазначаються габарити та кількість місць вантажу, найменування та вид вантажу, перелік конкретних транспортно-експедиторських послуг, розмір плати Експедитора, пункт відправлення та призначення вантажу, маршрут переміщення вантажу, термін перевезення та інші погоджені Сторонами умови (Додаток 1 до Договору). Узгоджена Сторонами Заявка є невід'ємною частиною цього Договору.
На виконання умов Договору між позивачем та відповідачем були укладені:
- Заявка на перевезення № 3-111356 від 16.09.2025 щодо перевезення вантажу - вироби з металу за маршрутом Харків, Україна - Астана, Казахстан, сума фрахту 431620,47 грн;
- Заявка на перевезення № 3-111691 від 03.10.2025 щодо перевезення вантажу - вироби з металу за маршрутом Харків, Україна - Астана, Казахстан, сума фрахту 579820,00 грн.
Відповідно до пункту 2.1.1 Договору, Експедитор зобов'язаний надавати транспортно-експедиторські, митно-брокерськi та інші супровідні послуги в порядку та обсязі, встановленому цим Договором та додатками до нього, зокрема, Заявками.
Згідно з пунктом 2.1.4 Договору, Експедитор зобов'язаний організувати перевезення експортних, імпортних та транзитних вантажів повітряним та автомобільним транспортом на умовах, визначених даним Договором та додатками до нього, зокрема, Заявками.
Як вказує заявник, він свої зобов'язання по Договору виконав належним чином, що підтверджується:
- Актом здачі-приймання робіт (надання послуг) № 111356 від 26.09.2025 на загальну суму 431620,48 грн, який був підписаний відповідачем на підтвердження виконання позивачем своїх зобов'язань стосовно Заявки на перевезення № 3-111356 від 16.09.2025. При цьому, у вказаному Акті здачі-приймання робіт (надання послуг) Замовник (відповідач) зазначив, що не має претензій по об'єму, якості та строкам виконання робіт (надання послуг).
- Актом здачі-приймання робіт (надання послуг) № 111691 від 17.10.2025 на загальну суму 579820,00 грн, який був підписаний відповідачем на підтвердження виконання позивачем своїх зобов'язань стосовно Заявки на перевезення № 3-111691 від 03.10.2025. При цьому, у вказаному Акті здачі-приймання робіт (надання послуг) Замовник (відповідач) зазначив, що не має претензій по об'єму, якості та строкам виконання робіт (надання послуг).
Питання щодо розміру оплати та порядку розрахунків були врегульовані позивачем та відповідачем в Розділі 3 Договору, а саме:
3.1. Розмір плати Експедитору за надані транспортно-експедиторські послуги по кожному окремому перевезенню узгоджується Сторонами у Заявці. Вартість послуги включає винагороду Експедитора за надані послуги, розмір якої визначається в акті наданих послуг.
3.2. Клієнт здійснює оплату послуг Експедитора на підставі виставленого рахунку. Оплата рахунків Експедитора здійснюється в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Експедитора, що вказаний в рахунку на оплату.
3.3. Відшкодування витрат Експедитора, понесених в інтересах Клієнта у зв'язку з виконанням цього Договору, здійснюється Клієнтом протягом двох банківських днів з моменту отримання від Експедитора рахунку та документів, що підтверджують такі витрати, в тому числі відповідно до п. 7.6 Договору.
Як зазначалось вище, Сторонами було узгоджено суму фрахту 431620,47 грн щодо заявки на перевезення № 3-111356 від 16.09.2025 та суму фрахту 579820,00 грн щодо заявки на перевезення № 3-111691 від 03.10.2025.
16.09.2025 позивачем було виставлено через електронний зв'язок рахунок на оплату № 111356 від 16.09.2025, який був отриманий відповідачем 16.09.2025, щодо наданих позивачем послуг на загальну суму 431620,48 грн згідно заявки на перевезення № 3-111356 від 16.09.2025.
03.10.2025 позивачем було виставлено через електронний зв'язок рахунок на оплату № 111691 від 03.10.2025, який був отриманий відповідачем 03.10.2025, щодо наданих позивачем послуг на загальну суму 579 820,00 грн згідно заявки на перевезення № 3-111691 від 03.10.2025.
Однак, відповідач свої зобов'язання щодо оплати вищезазначених рахунків протягом двох банківських днів з моменту їх отримання належним чином не виконав.
На звернення позивача щодо оплати наданих послуг, відповідачем було надано позивачу Гарантійний лист щодо оплати заборгованості за поставлену продукцію № 24 від 24.11.2025 року, згідно до якого Відповідач визнавав свою заборгованість перед позивачем, в тому числі по рахункам № 111356 від 16.09.2025 на суму 431 620,48 грн, № 111691 від 03.10.2025 на суму 579 820,00 грн, а всього 1 011 440,48 грн, та гарантував повну їх оплату до 31.01.2026.
Відповідач оплатив вказані рахунки лише частково:
- 100 000,00 грн було сплачено згідно з платіжною інструкцією № 133 від 24.02.2026 відносно оплати рахунку № 111356 від 16.09.2025;
- 50 000,00 грн було сплачено згідно з платіжною інструкцією № 159 від 02.03.2026 відносно оплати рахунку № 111356 від 16.09.2025.
Таким чином, на даний час заборгованість по оплаті:
- рахунку № 111356 від 16 вересня 2025 року становить 281620,48 грн.
(431620,48 грн - 100000,00 грн - 50000,00 грн)
- рахунку № 111691 від 03 жовтня 2025 року становить 579820,00 грн.
Отже, загальна заборгованість відповідача перед позивачем за Договором становить 861440,48 грн (281620,48 грн + 579820,00 грн).
Як вказує позивач, він вживав заходи досудового врегулювання спору шляхом надсилання відповідачу претензії № 31/03-1 від 31.03.2026 на суму 861440,48 грн, однак відповідач жодним чином на неї не відреагував.
Враховуючи Гарантійний лист позивача № 24 від 24.11.2025 щодо оплати заборгованості за поставлену продукцію до 31.01.2026, позивачем нараховано пеню, 3% річних та інфляційні втрати, починаючи з 01.02.2026.
Відповідно до пункту 6.6 Договору, Сторони домовились, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошового зобов'язання з оплати послуг і відшкодуванню витрат припиняється через три роки від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Отже, заявник має намір подати до Господарського суду Харківської області позов про стягнення з відповідача на свою користь заборгованості у сумі 861 440,48 грн, пені в сумі 76 717,64 грн, 3% річних в сумі 7 671,74 грн, індексації в сумі 36 667,89 грн, а всього - 982 497,75 грн.
При цьому, позивач стверджує, що існують достатні, обґрунтовані та документально підтверджені підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти ТОВ "Новек-Україна" може істотно ускладнити або зробити неможливим виконання майбутнього рішення суду.
Так, згідно з даними фінансової звітності відповідача за 2025 рік та відомостями системи YouControl станом на 10.05.2026, фінансовий стан відповідача є критичним та свідчить про високий ризик неплатоспроможності.
Загальний розмір активів ТОВ "Новек-Україна" становить 31 653 тис. грн, тоді як зобов'язання - 30 727 тис. грн. Таким чином, зобов'язання підприємства складають понад 97% його активів, а власний капітал фактично становить лише близько 926 тис. грн, тобто менше 3% активів. За таких обставин будь-яке додаткове судове стягнення фактично перевищує розмір фінансового резерву підприємства та створює реальну загрозу невиконання рішення суду без застосування заходів забезпечення.
Фінансові показники відповідача також демонструють стабільну негативну динаміку. Зокрема, фінансовий скоринг FinScore знизився з рівня B/3,0 у 2021-2022 роках до рівня C/2,3 у 2025 році. Рентабельність активів (ROA) зменшилась із 5,7% у 2023 році до 2,2% у 2025 році, а чиста маржа прибутку знизилася до 1,4%, що є найнижчим показником за останні п'ять років. Такі показники свідчать про погіршення платоспроможності відповідача та наростання фінансових труднощів.
Крім того, за даними державних реєстрів, у відповідача відсутнє зареєстроване нерухоме майно, земельні ділянки та транспортні засоби. Отже, грошові кошти на банківських рахунках фактично є єдиним ліквідним активом, за рахунок якого може бути виконане майбутнє судове рішення. Відсутність заходів забезпечення створює реальний ризик відчуження, використання або виведення таких коштів до моменту виконання рішення суду.
Додатково ризик невиконання рішення підтверджується значним борговим навантаженням відповідача та наявністю паралельних судових проваджень. Поточна кредиторська заборгованість відповідача за товари, роботи та послуги становить 11 771,5 тис. грн, що свідчить про значну кількість існуючих кредиторів та ризик спрямування наявних коштів на погашення інших зобов'язань.
Водночас, ТОВ "Новек-Україна" є відповідачем щонайменше у декількох господарських справах, зокрема у справах № 922/4546/25 та № 922/52/26. Сукупний розмір відомих вимог у зазначених справах фактично наближається до розміру власного капіталу відповідача. Наявність численних спорів щодо невиконання договірних зобов'язань свідчить про системний характер порушень з боку відповідача та додатково підтверджує ризик невиконання рішення суду у цій справі.
Окремо позивач просить врахувати, що місцезнаходження відповідача - м.Харків Харківської області - належить до територій підвищеного ризику у зв'язку з воєнними діями та постійною загрозою пошкодження інфраструктури, припинення господарської діяльності або втрати активів. Вказані обставини є додатковим фактором ризику, який може об'єктивно унеможливити виконання рішення суду у майбутньому.
Також статутний капітал відповідача становить лише 5 000 грн, що є мінімальним розміром та не забезпечує жодних реальних гарантій виконання зобов'язань перед кредиторами. Єдиним учасником, директором та кінцевим бенефіціарним власником відповідача є одна і та сама особа - ОСОБА_1 , що в сукупності з іншими наведеними обставинами свідчить про підвищений ризик непрозорого управління активами товариства.
За таких обставин, позивач просить суд вжити заходів забезпечення позову і накласти арешт на грошові кошти, що належать ТОВ "Новек-Україна" та знаходяться на його будь-яких рахунках у банківських та інших фінансових установах, у межах суми позовних вимог - 982497,75 грн.
Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Заходи до забезпечення позову можуть вживатися лише за умов, визначених статтею 136 Господарського процесуального кодексу, а саме:
- якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду;
- якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням таких умов: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між заявленим заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду.
За змістом процесуального законодавства, захисту в господарському суді підлягає порушене суб'єктивне право та охоронюваний законом інтерес.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004, поняття "охоронюваний законом інтерес" слід розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних та колективних потреб, які не суперечать Конституції та законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.
Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.
Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, який одночасно становить спосіб захисту порушеного права, а підставою позову є факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.
Предметом позову у даній справі є стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Новек-Україна" заборгованості за Договором транспортного експедирування з організації перевезення вантажу повітряним та автомобільним транспортом № X43/150323-1 від 15.03.2023 в загальному розмірі 982 497,75 грн.
На переконання позивача, виконати рішення суду про стягнення вищевказаної заборгованості буде неможливо, враховуючи критичний фінансовий стан відповідача, що підтвержується відповідними доказами.
Відповідно до положень ст. 7, 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону. Доступність правосуддя для кожної особи забезпечується відповідно до Конституції України та в порядку, встановленому законами України. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
Право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується (ч. 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України).
Судом встановлено, що позовні вимоги у цій справі направлені на захист порушених прав позивача щодо отримання оплати за надані ним відповідачу послуги.
Відповідно до ч. 2 ст. 136 Господарського процесуального кодексу України, забезпечення позову допускається якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з ч. 1 ст. 137 ГПК України, позов забезпечується, зокрема, накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи інших осіб.
Доводи, на які посилається заявник в обґрунтування заяви про забезпечення позову, та надані ним докази свідчать про те, що у разі невжиття заходів забезпечення позову, навіть якщо позов буде задоволено, ефективний захист та поновлення порушеного права позивача на отримання оплати за надані ним відповідачу послуги буде неможливим.
Суд вважає, що запропонований позивачем захід забезпечення позову, а саме накладення арешту на банківські рахунки відповідача, є обґрунтованим, адекватним, відповідає предмету спору, яким у цій справі є стягнення заборгованості за договором транспортного експедирування, спрямований на запобігання неможливості виконання судового рішення у справі, у той час як невжиття таких заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі, у разі задоволення позову.
При цьому, застосовуючи заходи забезпечення позову, суд діє за внутрішнім переконанням на підставі та у відповідності з вимогами чинного законодавства.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник.
За загальним правилом умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтована вірогідність утруднення або неможливості виконання майбутнього рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову. Відтак, забезпечення позову у господарському процесі застосовується з метою забезпечення виконання судового рішення.
Суд бере до уваги, що заходи забезпечення позову, запропоновані позивачем, в частині накладення арешту на грошові кошти в межах суми позовних вимог не мають своїм наслідком будь-якого перешкоджання господарській діяльності підприємства, та спрямовані на запобігання ймовірним порушенням прав позивача, забезпечуючи збалансованість інтересів сторін.
Також суд враховує судову практику з аналогічних правовідносин, в якій Верховний суд зазначив, що можливість Відповідача в будь-який момент розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках , є беззаперечною, що в майбутньому може утруднити виконання сдового рішення, за умови якщо таке буде ухваленена користь Позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-якій момент розпорядитись своїм майном) свідчить про застосування судом завищенного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.
Крім того, оскільки в силу положень ст. 192 Цивільного Кодексу України гроші є платіжним засобом, то Відповідач може в будь-який момент розрахуватись коштами і доведення Позивачем доказами такого його права і , відповідно можливості не вимагається.
Внаслідок арешту такі кошти залишаються у власності Відповідача, проте знерухомлюються з метою недопущення їх виведення з рахунків боржника й уникнення виконання ним судового рішення у майбутньому. Крім того такий захід скасовується у випадку ухвалення судом рішення про відмову у задоволенні позову.
Таким чином, суд дійшов висновку, що заявлений позивачем такий захід забезпечення позову як накладення арешту на грошові кошти відповідача в межах суми позову, є обґрунтованим, адекватним та прямо стосується предмету спору. Водночас, невжиття вказаного заходу забезпечення позову може істотно ускладнити ефективний захист або поновлення порушених прав або охоронюваних законом інтересів позивача.
З огляду на викладене, суд визнав за можливе задовольнити заяву позивача про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача, що знаходяться на його банківських рахунках в межах суми позову.
Керуючись ст. 74, 136, 137, 140, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Задовольнити заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Неоліт-Груп" (вх. № 1755/26 від 19.05.2026) про забезпечення позову.
З метою забезпечення позову накласти арешт на грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Новек-Україна" (61070, Україна, Харківська обл., місто Харків, вулиця Старова, будинок 57, код ЄДРПОУ 41551574) та знаходяться на його будь-яких рахунках у банківських та інших фінансових установах, у межах суми позовних вимог - 982 497,75 грн.
Направити ухвалу учасникам справи.
Стягувачем за даною ухвалою є Товариство з обмеженою відповідальністю "Неоліт-Груп" (вул.Наукова, буд. 1, селище Дослідне, Дніпровський р-н, Дніпропетровська обл., 52071; код ЄДРПОУ 39701580).
Боржником за даною ухвалою є Товариство з обмеженою відповідальністю "Новек-Україна" (вул. Старова, буд. 57, м. Харків, 61070; код ЄДРПОУ 41551574).
Ухвала набирає законної сили 21.05.2026, підлягає негайному виконанню та може бути оскаржена в порядку, передбаченому ст. 256 ГПК України.
Ухвала може бути пред'явлена до виконання протягом трьох років - до 22.05.2029.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.
Ухвала підписана 21.05.2026.
СуддяН.М. Кухар
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua.