8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41
в порядку статті 180 ГПК України
20 травня 2026 року м. ХарківСправа № 922/973/26
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Жигалкіна І.П.
без виклику представників сторін
розглянувши зустрічну позовну заяву (вх. № 11724 від 15.05.2026) Товариства з обмеженою відповідальністю "Імекс Макс"
по матеріалам справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТАК", м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Імекс Макс", м. Харків
про стягнення 1 170 263,63 грн
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ІТАК" звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Імекс Макс" 1.099 985,13 грн основного боргу, 19.890,14 грн пені, 1.989,01 грн 3% річних, 48.399,35 грн 0,2% за користування грошовими коштами на умовах товарного кредиту, 14.044,00грн судового збору, 51.000,00грн витрат на професійну правничу допомогу.
При цьому позивач зазначив, що належні докази на підтвердження факту надання правничої допомоги, в тому числі акт наданої правничої (правової) допомоги, у строки, передбачені ч.8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України (до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду).
Ухвалою суду від 24.03.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, справу визнано малозначною та ухвалено її розгляд здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
09.04.2026 на адресу суду через систему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "Імекс Макс" надійшла зустрічна позовна заява.
Ухвалою суду від 13.04.2026 повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю "Імекс Макс" зустрічну позовну заяву з доданими до неї документами.
За клопотанням відповідача ухвалою суду від 13.04.2026 здійснено перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, почато у справі підготовче провадження та призначено підготовче засідання на 07.05.2026 о 10:00.
15.04.2026 позивач звернувся до суду із заявою про забезпечення позову.
Ухвалою суду від 24.03.2026 від 16.04.2026 в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТАК" про забезпечення позову відмовлено.
Розпорядженням в.о. Керівника апарату суду від 24.04.2026 відповідно до пункту 2.3.44 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено та здійснено повторний автоматизований розподіл справи №922/973/26 у зв'язку з вагітністю та пологами судді Лавренюк Т.А.
У відповідності до Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.04.2026 визначено для розгляду справи № 922/973/26 суддю Жигалкіна І.П.
Ухвалою від 28.04.2026 прийнято до провадження судді Жигалкіна І.П. справу № 922/973/26. Розгляд справи розпочато спочатку за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін. Призначено справу до розгляду у підготовчому засіданні на "14" травня 2026 р. о 12:00.
Суд своєю ухвалою від 14.05.2026 задовольнив заяву (вх. №11600 від 14.05.2026) ТОВ "Імекс Макс" про відкладення та повідомив учасників справи, що підготовче засідання у справі відбудеться 04 червня 2026 року о(б) 11:30 год.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Імекс Макс" через свого представника Ющенко В.М. 15.05.2026 направлено на адресу суду через систему "Електронний суд" зустрічну позовну заяву, в якій просить суд:
- Визнати недійсним договір поставки № 15 від 13.02.2023, укладений між ТОВ "ІТАК" (код ЄДРПОУ 16476839) та ТОВ "ІМЕКС МАКС" (код ЄДРПОУ 42831345).
- Стягнути з ТОВ "ІТАК" (код ЄДРПОУ 16476839) на користь ТОВ "ІМЕКС МАКС" збитки, завдані неналежним виконанням зобов'язань за договором поставки № 15 від 13.02.2023, у розмірі 2 703 859,49 грн (два мільйони сімсот три тисячі вісімсот п'ятдесят дев'ять гривень 49 копійок).
- Встановити ТОВ "ІМЕКС МАКС" додатковий строк для подання додаткових
письмових доказів, що підтверджують: остаточний розмір збитків (акт списання непридатної плівки, акт перевиставлення штрафних санкцій від ТОВ "ПОТ"); наявність повного договірного ланцюга з ТОВ "ПОТ" та ДП "АОЗ"; факт нарахування та покладення штрафних санкцій на ТОВ "ІМЕКС МАКС"; обставини вилучення частини документів під час обшуку.
- Витребувати у ТОВ «ІТАК» оригінал договору поставки № 15 від 13.02.2023 для проведення судової почеркознавчої експертизи (окремим клопотанням).
Дослідивши матеріали справи, подану зустрічну позовну заяву, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 46 ГПК України відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.
За приписами ч. ч. 1, 2 ст. 180 ГПК України відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
Зустрічний позов - це позов, що подається відповідачем до позивача для одночасного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов характеризується самостійністю матеріально-правової вимоги відповідача до позивача.
Зустрічний позов має певну специфіку, яка відрізняє його від інших видів позовів (зокрема, й від первісного). По-перше, право подання зустрічного позову має не будь-який учасник процесу, а лише відповідач за первісним позовом; пред'являється він до первісного позивача. По-друге, подання зустрічного позову є можливим лише у строк для подання відзиву. По-третє, зустрічний позов має на меті захист від первісного позову або заліком, або спростуванням його частково чи повністю, або розглядом в одному провадженні хоча й різних, але взаємопов'язаних вимог.
Зустрічний позов може подаватися не лише для захисту проти первісного позову, а й бути самостійним засобом захисту проти відповідача, іноді зустрічний позов може бути спрямовано тільки до заліку первісної вимоги. Подання зустрічного позову надає можливість через спільний розгляд первісної і зустрічної вимоги повніше врахувати правові відносини сторін.
Взаємна пов'язаність зустрічного та первісного позовів може виявлятись у такому: а) обидва позови взаємно пов'язані, і їх спільний розгляд сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору. Взаємна пов'язаність первісного і зустрічного позову може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах; б) вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись; в) задоволення зустрічного позову виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову. Подання такого зустрічного позову має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб'єктивне право позивача за первісним позовом. У таких випадках задоволення зустрічного позову тягне за собою відмову у первісному позові повністю чи частково.
Щодо строку подання зустрічного позову.
Суд зазначає, що право пред'явити зустрічний позов може бути реалізоване у строк, який є строком встановленим законом, оскільки в нормах статей 46, 180 Господарського процесуального кодексу України, не йдеться про встановлення строку для подання зустрічного позову судом, а імперативно законом встановлено період часу для подання зустрічного позову, який має відповідати строку для подання відзиву.
Ухвалою суду від 28.04.2026 Відповідачу було встановлено строк 15 календарних днів з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позов. Документ доставлено до Електронного кабінету Відповідача 28.04.2026 о 23:24, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, наявною в матеріалах справи.
Таким чином на думку суду, оскільки документ надійшов до Електронного кабінету Відповідача у вечірній час, тобто після закінчення робочої години, а отже відлік процесуальних строків починається не з часу надходження інформативних повідомлень у розділ «Повідомлення» та на адресу електронної пошти, а з дати надходження самих процесуальних документів до Електронного кабінету у розділ «Moi справи».
Відповідно до пункту 17 підрозділу 1 розділу III Положення особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом ix надсилання до Електронного кабінету таких осіб a6o в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством.
Часом вручення процесуальних документів в електронній формі є день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки/судового рішення до електронного кабінету особи.
Як вбачається з Довідки про доставлення електронного листа (ухвали про призначення до слухання" від 28.04.2026), судом отримано інформацію про доставку документу одержувача є 29.04.2026 - 00:03.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 30 серпня 2022 року у справі № 459/3660/21 сформулював правовий висновок, згідно з яким, наявна в матеріалах справи довідка про доставлення документа в електронному вигляді до «Електронного кабінету» є достовірним доказом отримання учасником судового рішення суду.
Таким чином, враховуючи вищенаведене суд зазначає, оскільки ухвала суду від 28.04.2026 доставлено до електронного кабінету Відповідача після 17 години, повістка/судове рішення вважається врученою у робочий день, наступний за днем її відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про її доставлення (також узгоджується зі ст. 242 ГПК України), так Відповідач має право подати зустрічний позов до 14 травня 2026 року включно.
Суд зазначає, що даний зустрічний позов зареєстровано в системі Електронний суд 14.05.2026, а отже Відповідача вчасно подано зустрічний позов у розумінні статті 180 ГПК України.
Щодо викладених обставин, предмету спору.
Предметом первісного позову є стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Імекс Макс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТАК" загальної суми заборгованості у розмірі 1.170.263,60 грн (де: 1.099 985,13 грн основного боргу, 19.890,14 грн пені, 1.989,01 грн 3% річних, 48.399,35 грн 0,2% за користування грошовими коштами на умовах товарного кредиту) за неналежне виконання умов договору поставки №15 від 13.02.2023 року з боку Відповідача щодо оплати 1099985,13 гривень за виготовлений та переданий Позивачем у власність Відповідача продукції (пакети та плівки з малюнком), згідно видаткових накладних: від 29.12.2025 за № 4552 на суму 200.038,64грн; від 29.12.2025 за № 4554 на суму 203.592,55грн; від 29.12.2025 за № 4555 на суму 400.107,72грн; від 29.12.2025 за № 4556 на суму 296.246,22грн. Також, за порушення строку оплати Позивачем нараховано Відповідачу: 19.890,14 грн пеню, 1.989,01 грн, 3% річних, 48.399,35 грн 0,2% за користування грошовими коштами.
В матеріалах справи наявні подані додаткові угоди № 2 від 26.12.2024 та №3 від 26.12.2025 до Договору поставки № 15 від «13» лютого 2023 року. Дослідивши їх судом встановлено, що сторони договору у даних додаткових угодах, які скріплені електронними підписами та печатками, визначили наступне. Пунктом 1 додаткової угоди №2 встановлено, що станом на день підписання Сторонами даної додаткової угоди заборгованість Покупця перед Постачальником становить 3 662 710,03 (три мільйони шістсот шістдесят дві тисячі сімсот десять) грн. 03 коп. за видатковими накладними №3873 від 20.09.2024р., 3874 від 20.09.2024р., 3875 від 20.09.2024р., 3876 від 20.09.2024р., 3930 від 25.09.2024,р. 3931 від 25.09.2024р., 3932 від 25.09.2024р., 3933 від 25.09.2024р., 3934 від 25.09.2024р., 4180 від 11.10.2024р., 4227 від 15.10.2024р., 4275 від 18.10.2024р., 4300 від 21.10.2024р., 4303 від 21.10.2024р. Починаючи з січня 2025 року Покупець зобов'язується в рахунок погашення даної заборгованості перераховувати щомісяця на банківський рахунок Постачальника не менш 350 000,00 гривень до 28 числа відповідного календарного місяця.
У пункті 6 додаткової угоди №2 визначено, що дана Додаткова угода вступає в силу з моменту її підписання Сторонами, за умови підписання Покупцем та надання Постачальнику оригінальних екземплярів видаткових накладних №3873 від 20.09.2024р., 3874 від 20.09.2024р., 3875 від 20.09.2024р., 3876 від 20.09.2024р., 3930 від 25.09.2024р., 3931 від 25.09.2024р., 3932 від 25.09.2024р., 3933 від 25.09.2024р., 3934 від 25.09.2024р., 4180 від 11.10.2024р., 4227 від 15.10.2024р., 4275 від 18.10.2024р., 4303 від 21.10.2024р., 4300 від 21.10.2024р. та довіреностей на отримання продукції, вказаної у цих накладних та підписання вказаних документів у програмі «Медок», відповідно до Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг".
При цьому сторони підтвердили свої зобов'язання пунктом 7 даної угоди.
Додатковою угодою №3 Сторони визначили таке:
"1. Станом на день підписання Сторонами даної Додаткової угоди №3 заборгованість Покупця перед Постачальником становить 862 710,03 (вісімсот шістдесят дві тисячі сімсот десять) грн. 03 коп. за видатковими накладними 4275 від 18.10.2024р., 4300 від 21.10.2024р., 4303 від 21.10.2024р.
Покупець зобов'язується в рахунок погашення даної заборгованості перераховувати кошти на банківський рахунок Постачальника наступним чином:
1). 350 000,00 грн. не пізніше 30.09.2025 року;
2). 350 000,00 грн. не пізніше 31.10.2025 року;
3). 162 710,03 грн. не пізніше 15.11.2025 року."
"3. Сторони домовились, що за умови сплати Покупцем на рахунок Постачальника 862 710,03 (вісімсот шістдесят дві тисячі сімсот десять) грн. 03 коп. (в рахунок погашення заборгованості, зазначеної в п.1 даної Додатковї угоди №3) змінюється пункт 2.2 Договору поставки №15 від 13.02.2023 року, який викладається в наступній редакції:
«п.2.2. Оплата за окрему партію Продукції здійснюється в національній валюті України на підставі рахунку-фактури та/або видаткової накладної наступним чином:
-100% вартості Продукції протягом 60 календарних днів з дня відгрузки Продукції Покупцю, шляхом перерахування коштів на рахунок Постачальника.»".
При цьому сторони підтвердили свої зобов'язання пунктом 6 даної угоди.
Разом із тим, предметом зустрічного позову ТОВ "Імекс Макс" є звернення про визнати недійсним договір поставки № 15 від 13.02.2023 та стягнення на свою користь з ТОВ "Ітак" збитків, завданих неналежним виконанням зобов'язань за договором поставки № 15 від 13.02.2023, у розмірі 2 703 859,49 грн.
Підстави зустрічного позову обґрунтовано тим, що ТОВ "Ітак" затягнув виготовлення продукції, посилаючись на п. 4.1 Договору поставки № 15 від 13.02.2023, де сторони визначили, що строк виготовлення та передачі окремої партії Продукції становить 20 (двадцять) робочих днів з моменту отримання передплати та затвердження оригінал-макету.
Оригінал-макети були остаточно надіслані до ТОВ "ІТАК" 24.11.2025 і затверджені 27.11.2025. Отже, 20 робочих днів спливли 23-24.12.2025, тоді як видаткові накладні датовано лише 29.12.2025, тобто ТОВ "ІТАК" прострочило строк виготовлення продукції на 3-4 робочих дні навіть за договірним строком.
При цьому ТОВ "Імекс Макс" посилаючись на повідомлення 05.11.2025 ТОВ "ІТАК" проте, що критичність строку є 01.12.2025. Тобто на думку ТОВ "Імекс Макс" фактично прострочення є більшим, оскільки ТОВ "ІТАК" мало 26 календарних днів (понад 18 робочих днів) для виготовлення продукції до граничної дати поставки ЗСУ. Замість цього ТОВ "ІТАК" безпідставно затягнуло процес адаптації макетів і підписання специфікацій більш ніж на місяць.
На думку ТОВ "Імекс Макс" саме в наслідок прострочення ТОВ "ІТАК" строків виготовлення та передачі пакувальної плівки ТОВ "ІМЕКС МАКС" не змогло своєчасно виконати державні контракти № 773/10-25-РМ та № 774/10-25-РМ зі строком поставки до 01.12.2025, а ТОВ "ПОТ", у свою чергу, не змогло виконати свої зобов'язання перед ДП "АОЗ".
З наведено, суд дійшов до висновку, що вимоги за зустрічним позовами є штучною вимогою про недійсність договору.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що Відповідач за первісним позовом (ТОВ "ІМЕКС МАКС") заявляє зустрічну вимогу про визнання недійсним Договору поставки №15 від 13.02.2023 року з підстав відсутності повноважень на його підписання. Водночас, як вже зазначалось, матеріали справи містять Додаткову угоду №2 від 26.12.2024 та Додаткову угоду №3 від 26.12.2025 до даного Договору, які скріплені КЕП директора ТОВ "ІМЕКС МАКС" (т. 1 а.с. 11 - 13).
У вказаних додаткових угодах сторони не лише підтвердили чинність Договору №15, а й змінили його істотні умови (порядок оплати), а також визнали заборгованість.
Отже, поведінка Відповідача, після років виконання договору, укладання додаткових угод (які підписані КЕП), а після пред'явлення проти нього позову про стягнення боргу, звернувся до суду з зустрічним позовом про його недійсність суперечить принципу добросовісності (ст. 3 ЦК України) та міжнародній доктрині "Venire contra factum proprium" (заборона суперечливої поведінки). Спір у цій частині є очевидно штучним і спрямованим на затягування розгляду справи.
Так, суд зазначає, що між первісним та зустрічним позовом відсутній взаємозв'язок через самостійний характер збитків, де у зустрічному позові ТОВ "ІМЕКС МАКС" посилається на державні контракти з ТОВ "ПОТ" та ДП "АОЗ", а зустрічна вимога про стягнення збитків у розмірі 2 703 859,49 грн обґрунтовується тим, що ТОВ "ІМЕКС МАКС" нібито невиконало державні контракти з ТОВ "ПОТ" та ДП "АОЗ" через 3-4 дні затримки виготовлення продукції з боку ТОВ "ІТАК".
Суд зазначає, що ТОВ "ІТАК" не є стороною державних контрактів № 773/10-25-РМ та № 774/10-25-РМ і не брало на себе зобов'язань щодо забезпечення строків перед Міністерством оборони України. Погодження оригінал-макетів відбулося лише 27.11.2025, тобто за 3 дні до граничного строку поставки за держконтрактами (01.12.2025).
Отже, суд дійшов до висновку, що правова природа вимог за зустрічним позовом (деліктна відповідальність за завдані збитки в межах ланцюга публічних закупівель) не пов'язана із предметом первісного позову (стосовно стягнення заборгованості за переданий товар). Спільний розгляд цих вимог не є доцільним, оскільки він не прискорить, а навпаки - істотно утруднить вирішення спору через необхідність дослідження правовідносин чотирьох різних юридичних осіб, які не перетинаються в межах Договору поставки №15, який є предметом розгляду первісного позову.
Твердження ТОВ "ІМЕКС МАКС" про те, що задоволення зустрічного позову виключить задоволення первісного, не має належного правового обґрунтування та не підкріплюється відповідними процесуальними підставами, оскільки заявлена вимога про стягнення збитків за своєю правовою природою не спростовує факт отримання товару за видатковими накладними та не звільняє Відповідача від обов'язку його оплати.
Суд наголошує, що обов'язок обґрунтування та доведення наявності процесуального взаємозв'язку покладається законом саме на заявника зустрічного позову. Проте ТОВ "ІМЕКС МАКС" не доведено та процесуально не обґрунтовано, яким чином вимоги про стягнення збитків у розмірі 2 703 859,49 грн є взаємопов'язаними.
Таким чином, на думку суду, з боку ТОВ "ІМЕКС МАКС" на момент звернення з зазначеним зустрічним позовом не доведені підстави наявного порушення з боку ТОВ "ІТАК", а отже суд не вбачає, що обидва позови взаємопов'язані та вони виникають з одних правовідносин або задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
Вимога про визнання недійсним Договору поставки №15 має очевидно штучний характер, оскільки повністю спростовується попередньою поведінкою самого Відповідача, який підписував КЕП додаткові угоди №2 та №3 до цього ж Договору.
З урахуванням вищевикладеного суд доходить до висновків, що у прийнятті зустрічної позовної заяви слід відмовити.
За приписами ч. 6 ст. 180 ГПК України, зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику.
При цьому, суд звертає увагу, що оскільки зустрічну позовну заяву (вх.№ 11724 від 15.05.2026) подано через систему Електронний суд, то повернення даної заяви у паперовій формі не відбувається.
Оскільки ТОВ "ІМЕКС МАКС" не виконало вимог ч. 2 ст. 180 ГПК України щодо доведення пов'язаності та доцільності спільного розгляду, суд не вбачає підстав для прийняття зустрічного позову та, керуючись ч. 6 ст. 180 ГПК України, повертає його заявнику.
Разом з тим, суд зауважує, що заявник не позбавлений права у встановленому законодавством порядку передати спір на вирішення суду в окремому позовному провадженні за загальними правилами подання позовів.
Керуючись ст. 180, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Зустрічну позовну заяву (вх. № 11724 від 15.05.2026) Товариства з обмеженою відповідальністю "Імекс Макс" про визнання недійсним договір поставки № 15 від 13.02.2023та стягнення з ТОВ "ІТАК" збитків, завданих неналежним виконанням зобов'язань за договором поставки № 15 від 13.02.2023, у розмірі 2 703 859,49 грн - повернути заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її підписання.
Ухвалу складено та підписано 20.05.2026.
СуддяІ.П. Жигалкін
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua.