Єдиний унікальний номер 341/562/26
Номер провадження 3/341/92/26
20 травня 2026 року місто Галич
Галицький районний суд Івано-Франківської області в особі судді Гаполяка Т.В., розглянувши справу про адміністративні правопорушення, передбачені частиною 3 статті 172-20, частиною 2 статті 172-17 КУпАП, щодо,
ОСОБА_1
ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця військової служби - сержанта з матеріального забезпечення зенітної ракетної батареї військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ),
ОСОБА_1 будучи військовослужбовцем, в умовах особливого періоду порушив правила несення бойового чергування (бойової служби), встановлені для захисту та безпеки України, вчинив виконання обов'язків військової служби в нетверезому стані за наступних обставин.
18 березня 2026 року о 09 год. 30 хв. ОСОБА_1 будучи військовослужбовцем військової служби на посаді сержанта з матеріального забезпечення зенітної ракетної батареї військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) після вживання алкогольних напоїв перебуваючи у відрядженні у визначеному позиційному районі поблизу населеного пункту ОСОБА_2 , заснув, не виходив на зв'язок та не доповів про стан справ. Огляд останнього проводився у медичному закладі із застосуванням технічного приладу «АлкоФор 205, серія М2108300067», результат - 2.0 проміле .
ОСОБА_1 допустив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 172-17 КУпАП.
Того ж самого дня, 18 березня 2026 року, ОСОБА_1 будучи військовослужбовцем військової служби на посаді сержанта з матеріального забезпечення зенітної ракетної батареї військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ), в умовах особливого періоду та воєнного стану, під час перебування та виконання обов'язків військової служби перебував в стані алкогольного сп'яніння, що підтверджується актом огляду на стан алкогольного сп'яніння №499 від 18 березня 2025 року з використанням спеціального технічного засобу АлкоФор 205, серія М2108300067», результат - 2.0 проміле .
ОСОБА_1 допустив адміністративне правопорушення передбачене частиною 3 статті 172-20 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, однак подав клопотання про розгляд справи без його участі, свою вину визнає в повному обсязі.
Завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення, відповідно до статті 245 КУпАП, є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи з дотриманням процесуальної форми її розгляду.
За таких обставин, керуючись статтею 268 КУпАП, суд вважає, що справу можна розглянути у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на підставі наявних у справі доказів, яких достатньо для прийняття законного та обґрунтованого рішення.
Дослідивши матеріали справ і наявні у них докази, розглянувши протоколи виключно у межах викладених у них обвинуваченнях, суддя виходить з такого.
Згідно з статтею 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частиною 1 статті 172-17 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення правил несення бойового чергування (бойової служби), встановлених для своєчасного виявлення і відбиття раптового нападу на Україну або для захисту та безпеки України.
Відповідно до частини 2 статті 172-17 КУпАП адміністративна відповідальність за діяння, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені в умовах особливого періоду, що тягне за собою накладення штрафу від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт з утриманням на гауптвахті на строк від десяти до п'ятнадцяти діб.
Згідно з положеннями частин першої та третьої статті 172-20 КУпАП як адміністративне правопорушення визначено виконання військовослужбовцями обов'язків військової служби в нетверезому стані.
Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені в умовах особливого періоду, тягнуть за собою накладення штрафу від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт з утриманням на гауптвахті на строк від десяти до п'ятнадцяти діб.
Відповідно до вимог статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками тощо.
Дослідивши матеріали справи вважаю, що винуватість ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених частиною 2 статті 172-17 КУпАП та частиною 3 статті 172-20 КУпАП повністю доведена дослідженими в судовому засіданні доказами у справі, що ретельно перевірено та оцінено судом з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності кожен окремо та у взаємозв'язку для ухвалення даного рішення, а саме:
- протоколами про адміністративне правопорушення від 25 березня 2026 А2847 №7 та від 25 березня 2026 А2847 №6, в яких викладено суть порушень, дату, час і місце їх вчинення, дані правопорушниці, містяться підписи особи про ознайомлення з протоколом, роз'яснення їй прав;
- письмовими поясненнями ОСОБА_1 ;
- актами огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціального технічного засобу;
- поданих до суду клопотань про визнання вини у вчиненні праворушень.
Оцінюючи здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази, суд визнає їх належними та допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов'язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, зібрані у порядку, встановленому КУпАП.
Зазначені докази є узгодженими між собою та іншими доказами у справі та сумніву у своїй належності та допустимості не викликають.
Суд вважає, що під час складення протоколу інспектором повністю дотримано вимоги статті 256 КУпАП, такий протокол складено уповноваженою особою, його форма та зміст повністю відповідають законодавству.
Зазначені вище докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 172-20, частиною 2 статті 172-17 КУпАП є такими, що доповнюють одне одного, є повними, безсумнівними, належними та допустимими, оскільки у відповідності до статей 251, 252 КУпАП, прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, а також є такими, що зібрані в порядку, встановленому законом.
Підстав для закриття провадження у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 172-20, частиною 2 статті 172-17 КУпАП суд не вбачає.
Відповідно до статті 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Частиною 2 статті 36 КУпАП передбачено, що якщо особа вчинила декілька правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Враховуючи приписи статті 36 КУпАП, характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, суддя приходить до висновку про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно із статтею 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Разом з тим, у відповідності до пункту 12 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору звільняються військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків.
Таким чином, ОСОБА_1 підлягає звільненню від сплати судового збору, оскільки вона є військовослужбовцем та вчинила правопорушення під час виконання службових обов'язків, що підтверджується матеріалами справи.
На підставі наведеного та керуючись статтею 36, частиною 2 статті 172-17, частиною 3 статті 172-20, статтями 280, 283-285, 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 172-20, частиною 2 статті 172-17 КУпАП, та в силу частини 2 статті 36 КУпАП застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень.
Постанова може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що відповідно до змісту статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу в установлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення відповідно до вимог статті 308 КУпАП з порушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу; витрати на облік зазначених правопорушень.
СуддяТарас ГАПОЛЯК