Справа№938/290/26
Провадження № 2-а/938/8/26
21 травня 2026 року селище Верховина, Верховинський район, Івано-Франківська область
Верховинський районний суд Івано-Франківської області
в складі: головуючого судді Бучинського А.Б.,
з участю секретаря судового засідання Ласкурійчук С.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі,
позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про скасування постанови №R205041 від 17.11.2025 про визнання його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення в розмірі 17000,00 грн., закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення за відсутності події і складу адміністративного правопорушення, на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що 26.02.2026 у Верховинському відділі ДВС у Верховинському районі він отримав постанову про відкриття виконавчого провадження та ознайомився з постановою ІНФОРМАЦІЯ_2 за №R205041 від 17.11.2025 про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КпАП України та накладення стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 гривень.
З даної постанови вбачається, що він не не пройшов, відмовився від проходження ВЛК, п.2 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав в/сл та поліцейських на соціальний захист», чим порушив правила військового обліку. Однак 17.11.2025 він пройшов ВЛК за результатами якого був визнаний придатним до військової служби. Також повістку про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 на певну дату та час він не отримував та в постанові не зазначено жодних відомостей про вручення йому повістки та відмови ОСОБА_2 від її отримання. Також, зазначає, що він має відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до п.7 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» до завершення мобілізації. А тому вважає, що постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю.
Ухвалою судді Верховинського районного суду Івано-Франківської області Бучинського А.Б. від 04.03.2026, заяву ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до адміністративного суду задоволено, визнано поважними причини пропуску строку звернення до адміністративного суду та поновлено пропущений строк, відкрито провадження у адміністративній справі, розгляд справи визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін з врахуванням вимог ст.286 КАС України, надано відповідачу строк для подання відзиву на позов.
Відповідачем, подано апеляційну скаргу на ухвалу судді від 04.03.2026 в частині поновлення строку звернення до адміністративного суду.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30.03.2026 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Ухвалою суду від 07.04.2026 клопотання представника відповідача задоволено частково та визнано поважними причини пропуску строку на подання відзиву та прийнято поданий 03.04.2026 ІНФОРМАЦІЯ_3 відзив на адміністративний позов.
З подано відповідачем, ІНФОРМАЦІЯ_4 , відзиву на позовну заяву вбачається, що відповідач заперечив позовні вимоги та просив в задоволенні позову відмовити. Зазначив, що позивач ОСОБА_1 , був особисто присутній під час складання протоколу про адміністративне правопорушення №436 від 17.11.2025, ознайомився з протоколом, що підтверджується його особистим підписом та був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Отже, позивач знав або повинен був знати про винесення постанови ще 17.11.2025. Твердження позивача про те, що він нібито дізнався про постанову лише 26.02.2026 у приміщенні органу державної виконавчої служби, не підтверджені жодними належними та допустимими доказами. Натомість наявні матеріали справи свідчать про: активну процесуальну поведінку позивача під час притягнення його до адміністративної відповідальності та відсутність будь-яких об'єктивних перешкод для своєчасного звернення до суду. Саме по собі посилання позивача на пізніший момент фактичного ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження не може вважатися поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Причин поважності пропущення строку звернення з позовом до суду, позивачем не наведено, а тому в задоволенні позову слід відмовити.
Ухвалою суду від 07.05.2026 продовжено розгляд адміністративної справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
В судове засідання, 21.05.2026 сторони не з'явилися. Представник позивача подала заяву про розгляд справи без її участі та участі позивача, позовні вимоги підтримала з підстав наведених в позові та просила їх задовольнити.
Представник відповідача 20.05.2026 подав заяву про розгляд справи без його участі, при вирішенні позовних вимог просив врахувати поданий ним відзив на позов та долучені до нього матеріали.
А тому, враховуючи заяви представників сторін, суд вважає за можливе здійснювати розгляд справи без їх участі та у відповідності до вимог ч.4 ст.229 КАС України, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши матеріали справи, заяви представників сторін, надані сторонами докази, суд ухвалює судове рішення про наступне.
Відповідно до ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Відповідно до ч.1 ст.287 КУпАП України постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.
За приписами ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, відповідно до положень Глави 19 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є важливим процесуальним документом, у якому викладається твердження про вчинення особою відповідного правопорушення, при доведенні вчинення якого особа піддається певним заходам примусу. Протокол про адміністративне правопорушення є підставою для подальшого провадження у справі, викликає у особи необхідність здійснення свого захисту, у зв'язку із чим до нього пред'являються особливі вимоги.
Згідно із ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначається, зокрема, відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності та суть адміністративного правопорушення.
Формулювання суті правопорушення повинно бути чітким і конкретним, із зазначенням місця, часу, способу його вчинення, мотивів і форми вини. При цьому, суть адміністративного правопорушення повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП або нормах інших нормативно-правових актах, якими передбачена відповідальність за вчинення чітко визначених протиправних дій.
Відповідно до статей 210, 210-1, 211, 235, 257, 259 Кодексу України про адміністративні правопорушення та з метою визначення процедури складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів, оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а також з порушенням призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку та псуванням або недбалим зберіганням зазначеними особами військово-облікових документів (посвідчень про приписку до призовних дільниць, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов'язаних), яке спричинило їх втрату, Наказом Міністерства оборони України від 01 січня 2024 року № 3 затверджено Інструкцію зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, яка набрала чинності 15.02.2024.
Пунктом 2 розділу І Інструкції передбачено, що уповноважені посадові особи територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, яким надано право складати протоколи про адміністративні правопорушення (додаток 1) (далі - протокол), передбачені статтями 210, 210-1, 211 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), визначаються наказами керівників відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Інструкції, протокол складає уповноважена посадова особа територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, у двох примірниках, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Згідно з пунктом 3 розділу ІІ Інструкції у протоколі зазначається: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім'я, по батькові (за наявності) особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативно-правовий акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, імена, по батькові (за наявності), адреси свідків (якщо вони є); пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Відповідно до пункту 6 розділу ІІ Інструкції до протоколу долучаються докази, що підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Докази, які долучаються до протоколу, повинні містити достовірну інформацію, відповідати вимогам законодавства та правилам діловодства. Обов'язок щодо збирання доказів та оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення покладається на уповноважену особу, яка складає протокол.
Відповідно до пунктів 8, 10 розділу ІІ Інструкції складений протокол та матеріали про адміністративне правопорушення формуються у справу про адміністративне правопорушення (далі - справа). Матеріали справи про адміністративне правопорушення подаються уповноваженою посадовою особою, яка склала протокол, керівнику територіального центру комплектування та соціальної підтримки, для її розгляду у порядку, визначеному КУпАП.
Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки відповідно до статті 283 КУпАП виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення (додаток 4).
Відповідно до положень статті 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Згідно зі ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення; недосягнення особою на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку; неосудність особи, яка вчинила протиправну дію чи бездіяльність; вчинення дії особою в стані крайньої необхідності або необхідної оборони; видання акта амністії, якщо він усуває застосування адміністративного стягнення; скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність; закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу; наявність по тому самому факту щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, постанови компетентного органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, або нескасованої постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення, а також повідомлення про підозру особі у кримінальному провадженні по даному факту; смерть особи, щодо якої було розпочато провадження в справі; проходження військової служби особою, щодо якої розпочато провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене статтями 210 і 210-1 цього Кодексу.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, а також про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-9 цього Кодексу.
З ст.279-9 КУпАП вбачається, що у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, але не пізніше дня розгляду справи про таке адміністративне правопорушення, особа може звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України, в якому вона перебуває на обліку, із заявою, в якій особа зазначає, що не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності. Зазначена заява подається особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, особисто в письмовій формі або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста.
Керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки, начальник Служби мобілізації та територіальної оборони, регіонального органу Служби безпеки України, посадова особа уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України протягом трьох днів після отримання такої заяви зобов'язані перевірити викладені у ній фактичні дані про визнання особою правопорушення та надання нею згоди на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності і з дотриманням вимог статей 247, 280, 283 цього Кодексу винести постанову по справі, у тому числі без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
У постанові про накладення адміністративного стягнення керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки, начальник Служби мобілізації та територіальної оборони, регіонального органу Служби безпеки України, посадова особа уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України визначають розмір штрафу на рівні мінімального розміру штрафу, передбаченого санкцією статті (частиною статті) цього Кодексу за вчинення такого правопорушення.
Згідно з вимогами ст.283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення (ч.2 ст.283 КУпАП).
Постанова по справі про адміністративне правопорушення, передбачене статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, у випадках, якщо особа не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити також відомості про дату, спосіб надходження та зміст заяви від особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Крім того, у постанові про накладення адміністративного стягнення мають міститися інформація про порядок виконання адміністративного стягнення, у тому числі реквізити для сплати штрафу, та відомості про те, що постанова вважатиметься виконаною у разі сплати протягом десяти календарних днів з дня набрання такою постановою законної сили не менше ніж 50 відсотків розміру штрафу (ч.5 ст.283 КУпАП).
За приписами статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками тощо.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
З матеріалів справи встановлено, що постановою по справі про адміністративне правопорушення №R205041 від 17.11.2025, винесеної начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000,00грн.
Зі змісту вказаної постанови вбачається, що за результатами вивчення відомостей та реєстрової інформації Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, встановлено, що ОСОБА_1 не пройшов (ла) (відмовився (лась) від проходження) ВЛК (п.2 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист», чим допустив порушення правил військового обліку, чим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.3 ст. 210-1 КУпАП (а.с.11).
Також, із копії справи №436 про адміністративне правопорушення вчинене ОСОБА_1 за ч.3 ст.210-1 КУпАП, яка представлена стороною відповідача, вбачається, що така містить:
- копію протоколу №436 про адміністративне правопорушення від 17.11.2025, складений начальником мобілізаційного відділення ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_4 відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , жителя села Красноїлля, Івано-Франківської області про те, що ОСОБА_1 був визнаний обмежено придатним до військової служби до набрання чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» від 21.03.2024 року №3621-ІХ (крім особ визнаних у встановленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим законом не пройшов до 5 червня 2025 року повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби, чим порушив вимоги п.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» від 21.03.2024 року №3621-ІХ, і вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП. (а.с.75-76);
- копію паспорта громадянина України № НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_1 (а.с.77);
- копію облікової картки на солдата резерву ОСОБА_1 , з якої вбачається, що останній користується правом на відстрочку. Також зазначено про порушення правил військового обліку 31.07.2025, а саме області у зв'язку з не проходженням (відмова від проходження) ВЛК (п.2 розділу ІІ ЗУ Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав в/сл. та поліцейських на соціальний захист) номер звернення Е3056174 від 01.08.2025 до Верховинського РВП ГУНП в Івано-Франківській, особу доставлено, скасовано автоматично (а.с.78).
З наведеного вбачається, що спірні правовідносини у даній справі склались з приводу правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Частиною 3 ст. 210-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період.
Диспозиція цієї статті є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових актів, які стосуються оборони, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
У ст.1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено, що особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій.
Статтею 1 Закону України «Про оборону України» визначено, що особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Указом Президента України № 64/200 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» з 05:30 год 24.02.2022 року на всій території України введено воєнний стан, строк якого надалі неодноразово продовжувався, та який триває дотепер.
Відповідно до абз.3 ч.1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов'язані проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Громадяни, які перебувають на військовому обліку, в добровільному порядку реєструють свій електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного чи резервіста.
04 травня 2024 року набрав чинності Закон України від 21 березня 2024 року №3621-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист». Цим документом з положень законодавства про військовий обов'язок і військову службу виключено такі визначення як «обмежено придатний до військової служби» та «непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час».
Відповідно до п. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №3621-IX було встановлено, що громадяни України, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом, протягом дев'яти місяців з дня набрання чинності цим Законом (тобто до 04.02.2025) підлягають повторному медичному огляду з метою визначення придатності до військової служби.
Згідно із Законом України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» №4235-ІХ від 12.02.2025 року (далі за текстом Закон №4235-ІХ) були внесені зміни до Закону №3621-IX та п. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» викладено в новій редакції: «Установити, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов'язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов'язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані та резервісти Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов'язані та резервісти розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду». Закон №4235-ІХ набрав чинності 15.02.2025.
Аналіз п. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №3621-IX (Закону №4235-IX від 12.02.2025 року) дозволяє дійти висновку, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом, тобто до 04 травня 2024 року, зобов'язані були до 05 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби.
Законодавцем визначено два альтернативних шляхи виконання громадянином зазначеного обов'язку: 1) самостійне звернення до територіального центру комплектування та соціальної підтримки з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду; 2) самостійне звернення через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.
В оскарженій постанові зазначено, що громадянин ОСОБА_5 , не пройшов (ла) (відмовився (лась) від проходження) ВЛК чим порушив п.2 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист».
Частиною 2 ст.77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП України (ч. 2 ст. 251 КУпАП).
Тобто, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача суб'єкта владних повноважень, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність прийнятих рішень.
Однак, до матеріалів справи відповідачем не долучено доказів про те, що ОСОБА_1 був визнаний обмежено придатними до військової служби до набрання чинності Законом України від 21 березня 2024 року №3621-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» і на нього поширювалися вимоги п. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону, а саме, обов'язок до 05 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби.
Оскільки, відповідачем недоведено, що ОСОБА_1 є суб'єктом на якого поширюється дія п. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 21 березня 2024 року №3621-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист», який ставиться йому в провину, а тому він не може бути притягнутий до адміністративної відповідальності за не виконання даних вимог Закону.
Відповідно до частини третьої статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Оскільки, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, на якого в даному випадку покладено обов'язок доказування правомірності свого рішення, не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження передбачених ст.9 КУпАП обставин, оскаржувана постанова винесена без достатніх для того підстав, суд вважає недоведеним факт скоєння позивачем адміністративного правопорушення, яке ставиться йому в провину, а саме не проходження ним ВЛК, а відтак, позов слід задовольнити та скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення №R205041 від 17.11.2025, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
При цьому, ухвалюючи рішення, суд враховує, що 17.11.2025 позивач ОСОБА_1 пройшов військово-лікарську комісію, про що свідчать відомості із його військово-облікового документу сформованного 27.02.2026 в застосунку «Резерв+» (а.с.16).
Також, суд не бере до уваги посилання сторони відповідача на пропущення позивачем строку оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення, з тих підстав, що він подав заяву про розгляд справи про адміністративне правопорушення у його відсутності, вину визнав, а тому був обізнаний про винесення щодо нього оскаржуваної постанови, враховуючи наступне.
Так, згідно вимог ч.ч.1, 3, 10 ст.285 КУпАП України, постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено. Копія постанови вручається під розписку. У разі якщо копія постанови висилається, про це робиться відповідна відмітка у справі.
По справах про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, копія постанови уповноваженої посадової особи у справі про адміністративне правопорушення може направлятися особі, щодо якої її винесено, у порядку, визначеному статтею 279-9 цього Кодексу.
Згідно ч.4 ст.279-9 КУпАП, у разі якщо особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, подала заяву, в якій особа зазначає, що не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, копія постанови по справі може бути направлена їй засобами електронного зв'язку на адресу електронної пошти, зазначену в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, або в її електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста.
Як вбачається з матеріалів справи, така не містить заяви, в якій ОСОБА_1 зазначив, що не оспорює допущене порушення та згідний на притягнення його до адміністративної відповідальності за його відсутності поданої ним особисто у письмовій формі до ІНФОРМАЦІЯ_2 або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, а тому відповідач зобов'язаний був виконати вимоги ст.285 КУпАП України та надіслати йому копію постанови протягом трьох днів з дня її винесення.
Відповідно до ст. 139 КАС України суд стягує за рахунок бюджетних асигнувань з відповідача у справі на користь позивача витрати зі сплати судового збору.
Керуючись статтями 2, 6, 9, 73 - 77, 139, 242-246, 286, 293, 295 КАС України, суд ,
адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Скасувати постанову №R205041 від 17.11.2025 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення, за вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення, у розмірі 17000,00 гривень.
Закрити справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст.210-1 КУпАП.
Стягнути з бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 1331 гривня 20 копійок (одна тисяча триста тридцять одну гривню двадцять копійок) понесених судових витрат по сплаті судового збору.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на подання апеляційної скарги з клопотанням про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування учасників справи:
позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ;
відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_3 , юридична адреса: АДРЕСА_1 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 .
Суддя Андрій БУЧИНСЬКИЙ