20 травня 2026 року м. ТернопільСправа № 921/771/25
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Боровця Я.Я.
за участю секретаря судового засідання Шевчук К.О.
Розглянув клопотання відповідача про поновлення строку для подання доказів (вх. №3256 від 28.04.2026)
у справі №921/771/25
за позовом Фізичної особи-підприємця Максимчука Тараса Руслановича, АДРЕСА_1
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕЗЕР-ЛЕНД", вул. Білецька, 1а, м. Тернопіль
про стягнення заборгованості у розмірі 9 313 389,04 грн.
За участю учасників судового процесу:
від позивача: Матула В. Ю. - адвокат (участь в режимі відеоконференції),
від відповідача: Качур С.В. - адвокат.
Учасникам судового процесу оголошено склад суду.
Фіксування судового засідання технічними засобами здійснюється відповідно до статті 222 ГПК України.
Заяв про відвід (самовідвід) судді та секретаря судового засідання з підстав, визначених ст. ст. 35-37 ГПК України не надходило.
У судовому засіданні 20.05.2026 оголошено скорочену ухвалу.
Встановив:
Фізична особа-підприємець Максимчук Тарас Русланович звернувся до Господарського суду Тернопільської області з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕЗЕР-ЛЕНД" про стягнення заборгованості у розмірі 9 313 389,04 грн.
Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судових справ між суддями від 24.12.2025, для розгляду справи №921/771/25 визначено суддю Боровця Я.Я.
Ухвалою суду від 29.12.2025 позовну заяву Фізичної особи-підприємця Максимчука Тараса Руслановича залишено без руху, на підставі частини 1 статті 174 ГПК України, для надання можливості позивачу усунути недоліки позовної заяви.
12.01.2026 (документ сформований в системі "Електронний суд") на адресу Господарського суду Тернопільської області надійшла заява про усунення недоліків (вх. №247), зі змісту якої вбачається, що позивачем усунуто недоліки позовної заяви, які визначено в ухвалі про залишення позовної заяви без руху від 29.12.2025.
Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 19.01.2026 відкрито провадження у справі №921/771/25 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 12.02.2026.
Протокольними ухвалами від 12.02.2026 та від 26.02.2026 підготовче засідання відкладено відповідно на 26.02.2026 та на 17.03.2026.
Ухвалою суду від 17.03.2026 підготовче засідання відкладено на 02.04.2026 з підстав, викладених в ній.
Ухвалою суду від 17.03.2026 продовжено строк підготовчого провадження у справі №921/771/25 на 30 днів.
Протокольними ухвалами від 02.04.2026 та від 21.04.2026 відкладено підготовче засідання відповідно на 21.04.2026 та на 28.04.2026.
Ухвалою суду від 21.04.2026 продовжено строк підготовчого провадження у справі №921/771/25 на 30 днів, застосувавши ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
28.04.2026 відповідач звернувся до суду з клопотанням (вх. №3256) про долучення до матеріалів справи доказів, а саме: Акту від 28.06.2024 прийому - передачі майна (повернення) до Договору оренди рухомого майна №04/04 від 04.04.2024 та Акту від 30.08.2024 прийому - передачі майна (повернення) до Договору оренди рухомого майна №03/05 від 03.05.2024 , одночасно заявлено клопотання про поновлення строку на їх подання з підстав, викладених у ньому.
У підготовчому засіданні 28.04.2026 оголошено перерву до 07.05.2026, про що зазначено у протоколі судового засідання.
У підготовчому засіданні 07.05.2026 суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення щодо розгляду клопотання ТОВ "ЛЕЗЕР - ЛЕНД" про долучення доказів та оголошено перерву до 20.05.2026, про що зазначено у протоколі судового засідання.
Представник позивача у підготовче засідання 20.05.2026 з'явився.
Представник відповідача у підготовче засідання 20.05.2026 з'явився.
Розглянувши клопотання відповідача про поновлення процесуального строку на подання доказів, суд дійшов висновку про його задоволення, з наступних підстав.
Статтею 2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Основними засадами (принципами) господарського судочинства є: верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін; диспозитивність.
Як визначено статтею 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право, зокрема, подавати докази; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду. Учасники справи зобов'язані: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.
Сторони користуються рівними процесуальними правами (стаття 46 Господарського процесуального кодексу України).
Частиною 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України визначено, що докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Відповідно до статті 161 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Підстави, час та черговість подання заяв по суті справи визначаються цим Кодексом або судом у передбачених цим Кодексом випадках. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
За загальними принципами здійснення судочинства, що також відображені у ст. ст. 13, 14 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Статтею 15 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Відповідно до статті 113 Господарського процесуального кодексу України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
Як визначено статтею 114 Господарського процесуального кодексу України суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.
Суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальної дії. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.
Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день. Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку (частини 1, 4, 7 стаття 116 ГПК України).
Право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку (частина 1 статті 118 ГПК України).
Поряд із цим, частиною 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Частиною 4 статті 119 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.
Вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень суду, який за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених ГПК України. Отже, вирішуючи це питання, суд, з урахуванням конкретних обставин справи, має оцінити на предмет поважності причини пропуску встановленого законом процесуального строку, і залежно від встановленого вирішити питання про поновлення або відмову у поновленні цього строку.
Правова позицію Верховного Суду, викладено у постанові від 09.10.2019 у справі № 910/22695/13.
Поважними визнаються такі обставини, що є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій.
При цьому, Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, тобто у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
З огляду на викладене, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання відповідача, поновити відповідачу строк на подання доказів і приєднати їх до матеріалів справи.
Як визначено статтею 169 Господарського процесуального кодексу України заяви, клопотання і заперечення подаються в письмові формі та розглядаються в порядку, встановленому ГПК України.
Завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з'ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті (стаття 177 ГПК України) .
Відповідно до вимог статті 182 Господарського процесуального кодексу України у підготовчому засіданні суд вирішує заяви та клопотання учасників справи.
Процедурні питання, пов'язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи та оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвали (частина 2 статті 232 ГПК України).
Відповідно до статті 183 ГПК України, суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках визначених частиною другою статті 202 цього Кодексу; в інших випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 182 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні (ч.2).
У разі відкладення підготовчого засідання або оголошення перерви підготовче засідання продовжується зі стадії, на якій засідання було відкладене або у ньому була оголошена перерва (ч.7).
Суд, з метою правильного і об'єктивного розгляду справи, для надання сторонам, передбаченого ГПК України, рівного права на захист своїх прав та охоронюваних законом інтересів, дійшов висновку, що підготовче засідання слід відкласти з підстав, передбачених ст. 202 Господарського процесуального кодексу України.
20.05.2026 при проголошенні скороченої ухвали судом не зазначено повністю статті, якими суд керувався при прийнятті судового рішення, зокрема статті 177, 181-183 ГПК України.
Частиною 7 статті 233 ГПК України передбачено, що виправлення в судових рішеннях повинні бути застережені перед підписом судді.
Зважаючи на наведене, суд робить застереження про виправлення в цій частині судового рішення до його підписання суддею.
Керуючись статями 42, 80, 113, 114, 116, 118, 119, 169, 177, 181-183, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Клопотання відповідача про поновлення строку на подання доказів, задоволити.
2. Поновити строк відповідачу для подання доказів та приєднати їх до матеріалів справи №921/771/25.
3. Відкласти підготовче засідання у справі №921/771/25 на "09" червня 2026 року о 14 год. 30 хв., яке відбудеться у приміщенні Господарського суду Тернопільської області за адресою: 46000, м. Тернопіль, вул. Князя Острозького, 14 А, зал судових засідань № 4, 5 поверх.
4. Копію ухвали надіслати сторонам у справі до електронного кабінету в електронній формі із застосуванням ЄСІТС в порядку, визначеному ГПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття.
Учасники справи можуть отримати інформацію у справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою - https://te.court.gov.ua/sud5022.
Повну ухвалу підписано "21" травня 2026 року.
Суддя Я.Я. Боровець