Справа №339/483/24
10
2-р/339/1/26
21.05.26 м. Болехів
Болехівський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді Сметанюка В.Б.,
секретаря судового засідання Ганчар Т.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник адвокат Томин Сергій Володимирович, про роз'яснення рішення Болехівського міського суду Івано-Франківської області від 29.01.2026 у справі № 339/483/24 за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні майном та відшкодування моральної шкоди, -
11.05.2026 через систему «Електронний суд» надійшла заява ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Томин С.В., про роз'яснення рішення суду від 29.01.2026 у справі № 339/483/24, в якій просить роз'яснити рішення в частині, що стосується вимоги про зобов'язання ОСОБА_1 усунути перешкоди в користуванні майном ОСОБА_2 , а саме: 1/2 частки у громадському будинку - магазину непродовольчих товарів, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , звільнивши таке.
Заявлені вимоги обґрунтовує тим, що відповідно до вказаного рішення суду громадський будинок - магазин непродовольчих товарів, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 належить сторонам на праві спільної часткової власності, що надає право володіти і користуватися цим приміщенням кожному із співвласників. Частки в цьому майні не виділялись, а тому кожен із співвласників є власником не певної частини майна, а всього спільного майна вцілому. За таким обставин ОСОБА_1 є не зрозумілим, чи повинен він звільнити усе приміщення, чи якусь його частину, і якщо частину, то яку саме.
Ухвалою суду від 14 травня 2026 року заяву прийнято до провадження та призначено судове засідання без виклику учасників справи.
Вивчивши матеріали цивільної справи, суд вважає, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 271 ЦПК України, за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання.
За приписами ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 06 жовтня 2020 року у справі № 233/3676/19 вказано, що «необхідність роз'яснення судового рішення може бути зумовлена його нечіткістю в резолютивній частині, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, або які будуть здійснювати його виконання. Тобто це стосується випадків, коли рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання. Отже, в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суті рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Водночас суд, роз'яснюючи рішення, не вносить зміни в існуюче рішення.
За своєю правовою суттю роз'яснення судового рішення зумовлене його нечіткістю, якщо рішення є неясним та незрозумілим для осіб, щодо яких воно постановлене, так і тих, що будуть здійснювати його виконання. Тобто, роз'яснення полягає в тому, що суд не в праві давати відповідь на нові та невирішені ним вимоги, а лише має роз'яснити положення постановленого рішення, які нечітко сформульовані, що позбавляє можливості його реалізації.
Виходячи з цієї норми закону, роз'яснення рішення суду це уточнення, більш чітке і зрозуміле викладення справжнього його змісту.
Роз'яснення рішення є засобом виправлення недоліків судового акту, який полягає в усуненні неясності судового рішення суду. Таким чином, суд роз'яснює суть судового рішення, якщо воно є незрозумілим для суб'єкта, якому надано право звернення за відповідним роз'ясненням.
Між тим, необхідність такого роз'яснення випливає з обставин неоднозначного розуміння рішення суду з метою його виконання.
Роз'яснено може бути рішення суду у разі, якщо без такого роз'яснення його тяжко виконати, оскільки має місце ймовірність неправильного його виконання чи невиконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.
Стаття 271 ЦПК України передбачає можливість роз'яснення судом ухваленого ним рішення з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню.
Виходячи із системного тлумачення положень ст. 271 ЦПК України, механізм, визначений цією статтею, не може використовуватися, якщо хтось із осіб, які беруть участь у справі, не розуміє, наприклад, мотивації судового рішення. У разі незгоди з мотивацією судового рішення особи, які беруть участь у справі, можуть оскаржити це судове рішення, якщо таке право надане цим Кодексом.
Обґрунтовуючи судове рішення, суд приймає до уваги вимоги ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», відповідно якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини.
Так, враховуються висновки, зазначені у рішенні в справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 09 грудня 1994 року (серія А, №303А, п.2958), згідно якого Суд повторює, що згідно усталеної практики, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Зважаючи на вказане, суд у судових рішеннях має навести аргументи, доводи і мотиви, на яких воно ґрунтується, і не зобов'язаний зазначати у ньому відповіді на кожен аргумент сторін у справі.
Встановлено, що рішенням Болехівського міського суду Івано-Франківської області від 29.01.2026 позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя та зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні майном та відшкодування моральної шкоди задоволено частково.
В порядку поділу спільного майна подружжя визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку у громадському будинку - магазині непродовольчих товарів, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
В порядку поділу спільного майна подружжя визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частку у громадському будинку - магазині непродовольчих товарів, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Зобов'язано ОСОБА_1 усунути перешкоди в користуванні майном ОСОБА_2 , а саме: 1/2 частки у громадському будинку - магазину непродовольчих товарів, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , звільнивши таке.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 50000,00 грн.
Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 23.04.2026 рішення Болехівського міського суду Івано-Франківської області від 29.01.2026 залишено без змін.
Рішення Болехівського міського суду від 29.01.2026 викладено в ясній зрозумілій формі, його зміст є цілком зрозумілим та конкретним, рішення ухвалено в межах позовних вимог, з урахуванням принципу диспозитивності в межах заявлених позовних вимог з додержанням норм ст.ст. 263-265 ЦПК України, тому підстав для його роз'яснення немає.
Одночасно, суд звертає увагу, що співвласники майна мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній власності. Виділ частки із спільного майна в натурі можливий, як в позасудовому, так і судовому порядку.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що заяву про роз'яснення судового рішення слід залишити без задоволення.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 271, 260, 353-355 ЦПК України, суд,-
В задоволенні заяви ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник адвокат Томин Сергій Володимирович, про роз'яснення рішення Болехівського міського суду Івано-Франківської області від 29.01.2026 - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду.
Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.
Суддя В.Б. Сметанюк