Справа № 216/799/26
Провадження 6/216/34/26
Іменем України
19 травня 2026 року м. Кривий Ріг
Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Стартановича Д.В.,
за участю секретаря Клименко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду м. Кривий Ріг матеріали подання державного виконавця Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Шевченко Вікторії Олександрівни, про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1
Державний виконавець Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Шевченко В.О., звернулася до суду з поданням, в якому просить суд тимчасово обмежити у праві виїзду за межі України фізичну особу - боржника ОСОБА_1 , стягувач Головне управління ДПС у Дніпропетровській області.
В обґрунтування подання зазначила, що в провадженні у Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України знаходиться виконавче провадження АВСП №74464370 з примусового виконання виконавчого листа № 160/1626/22 від 08.04.2022 виданого Дніпропетровським окружним адміністративним судом про стягнення з ОСОБА_1 суми боргу у розмірі 177765,10 грн. на користь ГУ ДПС у Дніпропетровській області. Станом на 08.01.2026р. заборгованість за виконавчим провадженням №74464370 з становить 195205,21 грн., з якої сума заборгованості становить 177462,34 грн., сума виконавчого збору становить 17742,87 грн. З метою належного виконання рішення суду, державний виконавець просить тимчасово обмежити керівника боржника у праві виїзду за межі України.
Подання підсудне Центрально-Міському районному суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області на підставі ч.4 ст.441 ЦПК України за місцем виконання судового рішення, яким є місце проживання боржника.
Приватний виконавець Шевченко В.О., будучи освідомленою про імперативний припис ст.441 ЦПК України щодо обов'язковості її участі при розгляді даного подання судом, у судове засідання не з'явилась.
Боржник, стягувач про дату, час і місце судового засідання не повідомлялись у відповідності до вимог ч.4 ст.441 ЦПК України.
Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши подання з доданими до нього документами та матеріали виконавчого провадження № 74464370, суд вважає, що воно задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст.33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Закон України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв'язання спорів у цій сфері.
Згідно з вимогами п.5 ч.1 ст.6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов'язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.
Приписами ч. ч.2, 4 ст.6 Закону «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» визначено, що громадянинові України, який має паспорт, у випадках, передбачених п. п. 1-9 ч. 1 цієї статті, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон або у вказаних випадках паспорт може бути тимчасово затримано чи вилучено. Також, статтею 6цього Закону передбачено, що громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта, а громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон.
Таким чином, за наявності підстав для тимчасових обмежень у праві виїзду громадян України за кордон, до громадянина в залежності від наявності чи відсутності паспорта для виїзду за кордон застосовується: відмова у видачі паспорта; відмова у виїзді за кордон; тимчасове затримання чи вилучення паспорта для виїзду за кордон.
Згідно з вимогами п.19 ч.3 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець, під час здійснення виконавчого провадження, має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, який видав виконавчий документ, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.
Статтею 441 ЦПК України передбачено, що тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.
Відповідно до ч.5 ст.19 Закону України «Про виконавче провадження» визначено зобов'язання боржника, відповідно до яких він зобов'язаний: утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; допускати в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується, для проведення виконавчих дій; за рішеннями майнового характеру подати виконавцю протягом п'яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України; повідомити виконавцю про зміну відомостей, зазначених у декларації про доходи та майно боржника, не пізніше наступного робочого дня з дня виникнення відповідної обставини; своєчасно з'являтися на вимогу виконавця; надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.
Аналізуючи вказану норму закону, можна зробити висновок про те, що поняття «ухилення від виконання зобов'язань, покладених на боржника рішенням» варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, і коли виконати цей обов'язок не заважають будь-які незалежні від нього об'єктивні обставини (непереборної сили, події тощо). Таким чином, основною і єдиною підставою для тимчасового обмеження у праві виїзду боржника за межі України є його ухилення від виконання зобов'язань.
Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
З матеріалів подання не вбачається жодних документів, що боржника належним чином повідомлено про здійснення виконавчих дій відносно нього, а отже не може свідчити про його ухилення від виконання рішення суду, також відсутні будь-які звернення до Державної прикордонної служби відносно перетину кордону боржником.
Більше того, суду зазначає, що на момент звернення до суду з поданням факт ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, повинен вже відбутися і бути об'єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження.
Натомість, матеріали подання не містять навіть доказів обізнаності боржника про триваюче щодо нього виконавче провадження, а також доказів його ухилення від участі у вчиненні певних виконавчих дій.
Відповідно до вимог ч.5 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець, не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа, виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
Згідно із вимогами ч.1 ст.28 Закону України «Про виконавче провадження», копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев'ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Судом встановлено, що 18.03.2024р. державним виконавцем Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Шевченко В.О. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 74464370 з примусового виконання виконавчого листа № 160/1626/22 від 08.04.2022р., виданого Дніпропетровським окружним адміністративним судом про стягнення з ОСОБА_1 на користь Головного управління ДПС у Дніпропетровській області податкового боргу в сумі 177765,10 грн. Однак, доказів на підтвердження факту виконання державним виконавцем вимог ч. 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження», тобто на підтвердження факту отримання боржником постанови про відкриття виконавчого провадження, суду не надано. Також, суду не надано доказів того, що державний виконавець здійснював виклик боржника, а останній в свою чергу такі виклики отримував.
Оскільки, докази отримання боржником постанови про відкриття виконавчого провадження та виклики до приватного виконавця відсутні, вважати боржника таким, що належним чином повідомлений про свої права та обов'язки у виконавчому провадженні, неможливо. Через необізнаність боржника про відкрите стосовно нього виконавче провадження, умисел на ухилення від виконання остаточного судового рішення не є доведеним.
Таким чином, суду не надано доказів свідомого ухилення ОСОБА_1 від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням суду, а сам факт наявності відкритого виконавчого провадження не свідчить про ухилення боржника від виконання судового рішення, а наявність грошового зобов'язання не є підставою для задоволення подання приватного виконавця про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон.
Суд наголошує на тому, що тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України є винятковим заходом обмеження особистої свободи фізичної особи, який застосовується лише при наявності достатніх на це підстав.
Свобода пересування гарантована ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, частина друга якої передбачає, що кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. При чому, згідно із вимогами ч.3 указаної статті, на здійснення цього права не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом, і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.
Аналізуючи наведені норми закону можна дійти висновку висновку, що суд може встановити щодо боржника тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України за умови доведення факту ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених рішенням суду чи іншого органу (посадової особи).
Застосування обмеження у праві виїзду за межі України може мати місце лише у виключних випадках і повинно використовуватися лише як крайній захід після реалізації усіх можливих та передбачених законом засобів примусового виконання судового рішення, оскільки стосується гарантованого ст.33 Конституції України та ст.313 ЦК України особистого немайнового права особи вільно залишати територію України та права на свободу пересування, передчасне і безпідставне обмеження яких є неприпустимим.
Враховуючи вищевикладене суд доходить висновку про те, що тимчасове обмеження у праві виїзду боржника без встановлення факту ухилення від виконання зобов'язань не буде відповідати одному із критеріїв, визначених ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, за яких обмеження права на свободу пересування може бути виправдане.
З цих підстав, суд вважає, що підстави для задоволення подання державного виконавця Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Шевченко Вікторії Олександрівни, про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 , відсутні.
Разом з тим, суд роз'яснює державному виконавцю, що відмова у задоволенні подання не перешкоджає повторному зверненню з аналогічним, у разі виникнення нових обставин, що обґрунтовують необхідність застосування тимчасового обмеження у праві виїзду боржника за межі України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2,258,260,261,267,352-353,441 ЦПК України, суд
У задоволенні подання державного виконавця Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Шевченко Вікторії Олександрівни, про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання або протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання її копії учасниками процесу, через суд першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили через п'ятнадцять днів з дня її підписання або через п'ятнадцять днів із дня отримання її копії учасниками процесу, якщо не буде оскаржена у встановленому законом порядку.
Суддя Д.В.Стартанович