Справа № 216/8308/25
провадження 2/216/1355/26
іменем України
19 травня 2026 року місто Кривий Ріг
Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого - судді Скиба М.М.,
за участі секретаря судового засідання Сирко І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом спторін, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (далі ТОВ «Юніт Капітал») звернулось до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 22.08.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАКС КРЕДИТ» (далі ТОВ «МАКС КРЕДИТ») та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 00-9918557 у формі електронного документа з використанням електронного підпису одноразового ідентифікатора. Відповідно до умов вказаного кредитного договору відповідач отримав грошові кошти у сумі 6600,00грн. на умовах строковості та платності.
17.02.2025 між ТОВ «МАКС КРЕДИТ» та ТОВ «Юніт Капітал» було укладено Договір факторингу №17022025-МК/ЮнітКапітал, відповідно до якого ТОВ «МАКС КРЕДИТ» відступило на користь ТОВ «Юніт Капітал» право грошової вимоги до Боржників за Кредитними договорами, зокрема за кредитним договором № 00-9918557 від 22.08.2024, укладеним між ТОВ «МАКС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 .
Внаслідок неналежного виконання умов вказаного договору у відповідача перед позивачем виникла кредитна заборгованість, яка станом на дату звернення до суду складає 13 796,20 грн., з яких: 6600,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 4 446,20 грн - заборгованість по несплаченими відсотків за користування кредитом; 2 750,00 грн - заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи).
Разом з тим в прохальній частині позовної заяви, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Юніт Капітал» заборгованість у загальній сумі 11 046,20 грн., витрати зі сплати судового збору у сумі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн.
Ухвалою суду відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи. Відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву. Окрім того ухвалою суду задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів у АТ "ПУМБ".
У судове засідання представник позивача не прибув, зазначивши в позовній заяві про розгляд справи за його відсутності. Крім того, представник позивача не заперечував проти ухвалення заочного рішення у справі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, відзиву на позов до суду не подав.
Статтями 43, 211 ЦПК України передбачено, що прийняття участі в судовому засіданні є правом сторони, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Суд, відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, з урахуванням згоди представника позивача на проведення заочного розгляду справи, вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Справа розглядається за відсутності учасників справи, тому у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 22.08.2024 між ТОВ «МАКС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 00-9918557 у формі електронного документа з використанням електронного підпису одноразового ідентифікатора. Відповідно до умов вказаного кредитного договору відповідач отримав грошові кошти у сумі 5500,00грн. шляхом переказу коштів безготівковим зарахуванням через компанію ТОВ «ПРОФІТГІД» на платіжну картку НОМЕР_1 відповідача, на строк 360 днів, тобто до 27.10.2025 року, тип процентної ставки фіксована, стандартна процентна ставка становить 0,94% від суми кредиту за кожний день користування кредитом, комісія за надання кредиту становить 20,00% від суми кредиту та складає 1100,00 грн.
Відповідно до інформації АТ "ПУМБ" наданої на виконня ухвали суду, на ім'я ОСОБА_1 в банку була відкрита банківська картка № НОМЕР_2 на яку 22.08.2024 року було зараховано грошові кошти у сумі 5500,00 грн.
17.02.2025 між ТОВ «МАКС КРЕДИТ» та ТОВ «Юніт Капітал» було укладено Договір факторингу №№17022025-МК/ЮнітКапітал, відповідно до якого ТОВ «МАКС КРЕДИТ» відступило на користь ТОВ «Юніт Капітал» право грошової вимоги до Боржників за Кредитними договорами, зокрема за кредитним договором № 00-9918557від 22.08.2024, укладеним між ТОВ «МАКС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 , що підтверджується реєстром боржників до вказаного договору факторингу від 17.02.2025.
Відповідно до Виписки з особового рахунку за Кредитним договором № 00-9918557від 22.08.2024, сума заборгованості відповідача перед ТОВ «Юніт капітал» складає 13 796,20 грн., з яких: 6 600,00 грн. заборгованість по тілу кредиту; 4 446,20 грн. заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом, 2 750,00 грн. - заборгованість за штрафними санкціями.
Так, за змістом ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1054 ЦК України).
Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлено договором.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, в разі прострочення повернення чергової частини позики банк має право вимагати від боржника дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків за користування кредитом.
В розумінні Закону України «Про споживче кредитування» (далі - Закон), в редакції чинній на день виникнення спірних правовідносин, споживче кредитування це правовідносини щодо надання, обслуговування та повернення споживчого кредиту.
За п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ч. 1 ст. 514 ЦК до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, за Кредитним договором № 00-9918557від 22.08.2024, укладеним між кредитором ТОВ «МАКС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 з 17.02.2025 право вимоги кредитора перейшло до ТОВ «Юніт Капітал».
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ст.ст.610, 612 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (ч. 2 ст. 639 ЦК України).
Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно з ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі; електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем; суб'єкт електронної комерції суб'єкт господарювання будь-якої організаційно-правової форми, що реалізує товари, виконує роботи, надає послуги з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, або особа, яка придбаває, замовляє, використовує зазначені товари, роботи, послуги шляхом вчинення електронного правочину.
За змістом ч.ч. 3, 4, 6, 7ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Згідно з ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Таким чином, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Отже, сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредиту, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення таких договорів, на таких умовах шляхом підписання за допомогою електронного підпису.
Відповідач своїм правом подання до суду відзиву на позовну заяву не скористався, доказів на спростування тверджень позивача, викладених у позовній заяві також не надав, розрахунок заборгованості не спростував.
Згідно ч.1 ст. 625 ЦК України, боржник незвільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Підписавши Кредитний договір № 00-9918557від 22.08.2024, ОСОБА_1 добровільно погодив умови кредитного договору, взяв на себе відповідні зобов'язання щодо сплати відсотків за користування кредитом.
Так, з виписки з особового рахунку за кредитним договором № 00-9918557 від 22.08.2024 вбачається, що сума заборгованості відповідача перед ТОВ «Юніт капітал» складає 13 796,20 грн., яка складається з: 6600,00 грн. заборгованість по тілу кредиту; 4 446,20 грн. заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом, 2 750,00 грн. - заборгованість за штрафними санкціями.
Позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним догоровом у сумі 11 046,20 грн., що відповідно до засади диспозитивності цивільного судочинства є правом позивача.
Разом з тим суд звертає свою увагу, що відповідно до наданих позивачем доказів - кредитного договору та підтвердження ТОВ «ПРОФІТГІД» про перерахування кредитних коштів відповідачем було отримано кредит у сумі саме 5500,00 грн., а не 6600,00 грн. як заявляється позивачем, окрім того відповідно до інформації АТ “ПУМБ» на картку відповідача було зараховано грошову суму в розмірі 5500,00 грн.
З огляду на наведне в матеріалах справи відсутні докази надання відповідачу кредитних коштів в сумі саме 6600,00 грн., а не в сумі 5500,00 грн., а отже позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту слід задовольнити частково, а саме стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за тілом кредиту у сумі 5500,00 грн.
Окрім того, з наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що відповідачу нараховано заборгованість за неустойкою/пенею в загальному розмірі 2750,00 грн.
Водночас пункт 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України визначає, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
З 24.02.2022 по теперішній час у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України відповідно до Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 за №64/2022 на території України діє воєнний стан.
Разом з тим, в прохальній частині позовної заяви позивач просить стягнути з відповідача 11 046,20 грн., аналогічна сума визначена, як ціна позову.
Враховуючи викладене, порушення відподачем зобовязання і перехід права вимоги боргу до позивача, з метою захисту майнових прав позивача позов підлягає задоволенню частково, а саме слід стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по кредитному договору № 00-9918557 від 22.08.2024 у розмірі 9 946,20 грн, що складається із: заборгованості за тілом кредиту - 5500 гривень, заборгованості за відсотками - 4 446,20 грн., а в задоволенні решти вимог слід відмовити.
Щодо розподілу судових витрат між сторонами.
Відповідно до ч.1, ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
На виконання вказаних вимог закону позивачем надано: Договір про надання правової допомоги №10/09/25-02 від 10.09.2025, укладеного з адвокатським бюро «Соломко та партнери»; Додаткову угоду №25770867328 до Договору про надання правової допомоги №10/09/25-02 від 10.09.2025; Акт прийому-передачі наданих послуг від 01.10.2025, згідно якого адвокатське бюро «Соломко та партнери» надало позивачу послуги з надання правової допомоги на загальну вартість 7 000,00 грн.
Відповідно до статті 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, у тому числі, гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Враховуючи часткове задоволення позовних вимог з відповідача користь позивача підлягалиб стягнененню витрати на правову допомогу у розмірі 6400 грн, разом з тим згідно з ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч. 5 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Відповідне клопотання відповідачем було заявлено.
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 15.06.2021 року (справа №159/5837/19, провадження №61-10459св20) вказав, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України). Аналогічна позиція висловлена Об'єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постановах: від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постановах: від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19), від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц (провадження № 61-21197св19), від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18 (провадження № 61-44217св18). Склад витрат, пов'язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами. Велика Палата Верховного Суду також вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.
Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів суд враховує, зокрема, пов'язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат та їхню пропорційність до предмета спору.
Крім того, при визначенні розміру витрат на правничу допомогу на підставі поданих сторонами доказів, суд має виходити з критеріїв: їхньої реальності (тобто встановлення їхньої дійсності та необхідності); розумності їхнього розміру (виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін).
Чинне процесуальне законодавство не обмежує сторін спору жодними нормативними рамками у контексті очікуваного розміру компенсації їхніх витрат, пов'язаних із правничою допомогою адвоката.
Однак, беручи до уваги принцип співмірності, суд звертає увагу, що свобода сторін у визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу не є абсолютною та безумовною навіть у разі їхньої повної документальної доведеності.
Ураховуючи предмет і підстави заявленого позову, який розглянуто судом у порядку спрощеного позовного провадження, незначну складність справи та сталу судову практику цієї категорії справ, обсяг виконаних адвокатом робіт, співмірність наданих послуг із складністю справи, суд вважає, що розмір заявлених витрат на правничу допомогу є явно завищеним.
Враховуючи принципи розумності і співмірності, складність справи, обсяг фактично наданих адвокатом послуг, обґрунтованість та пропорційність розміру заявлених витрат на правничу допомогу, які позивач поніс до предмета спору, суд дійшов висновку наявність підстав для часткового відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в сумі 4 000 гривень.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, на підставі вищевикладеного та відповідно до документів, які міститься в матеріалах справи, необхідно стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2 180,16 грн.
Керуючись ст. ст. 11, 207, 526, 610, 611, 612, 628, 634, 638, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», ст.ст. 4, 12, 76, 81, 133, 137, 141, 223, 258, 259, 265, 268, 274-279, 280-284, 354 ЦПК України, суд,-
ухвалив:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за Кредитним договором № 00-9918557 від 22.08.2024 у загальному розмірі 9 946,20 грн. (дев'ять тисяч дев'ятсот сорок шість гривень 20 коп.).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 180,16 грн. (дві тисячі сто вісімдесят гривень 16 коп.).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4000,00 грн. (чотири тисячі гривень 00 копійок).
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», ЄДРПОУ 43541163, місцезнаходження юридичної особи: 01024, м. Київ, вул. Рогнідинська, буд.4А, офіс 10, ЄДРПОУ 43541163.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя М.М.СКИБА