Рішення від 20.05.2026 по справі 916/646/26

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" травня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/646/26

Господарський суд Одеської області у складі:

судді В.С. Петрова

при секретарі судового засідання Я.С. Кондратюк

за участю представників:

від позивача - Семенко О.В.,

від відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" до Комунального закладу "Одеський навчально-реабілітаційний центр "Зоресвіт" Одеської обласної ради" про стягнення заборгованості у загальному розмірі 64506,40 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Комунального закладу "Одеський навчально-реабілітаційний центр "Зоресвіт" Одеської обласної ради" про стягнення заборгованості у загальному розмірі 64506,40 грн., у т.ч.: основний борг у сумі 64100,72 грн., пеня у розмірі 368,80 грн., 3% річних у сумі 36,88 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що Комунальний заклад "Одеський навчально-реабілітаційний центр "Зоресвіт" Одеської обласної ради" направив позивачу заяву про приєднання до договору постачання природного газу, у якій відповідач повідомив позивача про приєднання до умов договору на постачання природного газу, розміщеного за посиланням: https://www.naftogaztrading.com.ua/wp-content/uploads/2025/10/bodogovir-postachannya-gazu-025-2026.pdf, на період грудня 2025 року. Разом із заявою про приєднання до договору постачання природного газу від 19.11.2025 № 14-11229/25-БО-Т відповідачем було надано всі необхідні для укладення договору документи.

Також позивач вказує, що 19.11.2025 останній надав згоду на приєднання до договору постачання природного газу та повідомив, що між позивачем і відповідачем укладено договір постачання природного газу від 19.11.2025 № 14-11229/25-БО-Т шляхом приєднання споживача до умов договору з урахуванням умов та інформації, зазначених споживачем у заяві про приєднання до договору постачання природного газу від 19.11.2025 № 267/2025.

Так, позивач зазначає, що на виконання умов договору у період за грудень 2025 передав у власність відповідача природний газ на загальну суму 283039,00 грн, що підтверджується актом приймання - передачі природного газу, а саме: акт приймання - передачі природного газу від 12.01.2026 р. за грудень 2025 року на суму 283039,00 грн.

При цьому позивач зауважує, що акт приймання-передачі природного газу за грудень 2025 року підписаний сторонами без будь-яких зауважень шляхом накладання електронного підпису.

При цьому позивач вказує, що відповідно до п. 3.5 договору приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу за формою згідно з додатком № 3 до договору, що є невід'ємною частиною цього договору.

Відповідно до п. 5.1 договору споживач здійснює розрахунок за фактично переданий природний газ грошовими коштами на рахунок постачальника, зазначений у розділі 14 цього договору, відповідно до акта приймання-передачі природного газу, оформленого з боку постачальника та надісланого споживачу у порядку, визначеному підпунктом 3.5.2 пункту 3.5 договору, до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання (передача) природного газу.

За ствердженнями позивача, відповідач у грудні 2025 року спожив природний газ на загальну суму 283039,00 грн., при цьому оплату за переданий газ здійснив частково на суму 218938,28 грн., чим порушив умови господарського зобов'язання, зокрема, вимоги пункту 5.1 договору.

Відтак, позивач наголошує, що сума простроченого та несплаченого основного боргу відповідача перед позивачем за договором складає 64100,72 грн.

Крім того, позивач посилається на п. 7.2 договору, згідно з яким у разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно п. 5.1 та/або строків оплати за пунктом 8.4 цього договору, споживач зобов'язується сплатити постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Відтак, з урахуванням суми та строку прострочення сплати основного боргу відповідача перед позивачем за договором, розмір нарахованої позивачем пені за неналежне виконання відповідачем умов договору складає 368,80 грн.

Крім того, оскільки відповідачем не виконані умови договору щодо оплати отриманого природного газу, позивачем відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України нараховані відповідачу 3% річних від простроченої суми в розмірі 36,88 грн.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 02.03.2026 р. вказану позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/646/26 за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи, при цьому судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 26.03.2026 р. об 11:00 год.

04.03.2026 р. від Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" до господарського суду через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (вх. № 7724/26), відповідно до якої позивач просить суд надати можливість участі у судовому засіданні по справі № 916/646/26 призначеному на 26 березня 2026 р. об 11:00 год., та в усіх наступних судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 04.03.2026 р. задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" про участь у судовому засіданні по справі № 916/646/26, яке призначене на 26 березня 2026 р. об 11:00 год., та в усіх наступних засіданнях суду в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням системи відеоконференцзв'язку ЄСІТС (ВКЗ).

Так, у судовому засіданні господарського суду 26.03.2026 р. по справі № 916/646/26 протокольно оголошено перерву до 16 квітня 2026 року об 11:00 год.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 26.03.2026 р. повідомлено відповідача - Комунальний заклад "Одеський навчально-реабілітаційний центр "Зоресвіт" Одеської обласної ради" про те, що розгляд справи № 916/646/26 відбудеться у судовому засіданні 16 квітня 2026 р. об 11:00 год.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 16.04.2026 р. відкладено розгляд справи на 01 травня 2026 р. о 12:30 год. з огляду на неявку представника відповідача.

Судове засідання, призначене Господарським судом Одеської області у справі № 916/646/26 на 01 травня 2026 р. о 12:30 год., не відбулося у зв'язку з перебуванням судді на лікарняному з 01.05.2026 р.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 05.05.2026 р. призначено розгляд справи в засіданні суду на 13 травня 2026 р. о 12:45 год.

06.05.2026 р. від Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" до господарського суду через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС надійшло клопотання про заміну представника, що братиме участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (вх. № 15724/26), відповідно до якого позивач просить суд провести судове засідання по справі № 916/646/26, призначене на 13.05.2026 о 12:45 год., в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та системи відеоконференцз'язку за участю представника позивача Семенка Олександра Васильовича та надати представнику доступ до матеріалів судової справи № 916/646/26 за допомогою Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи (ЄСІТС).

Судове засідання, призначене на 13.05.2026 р. о 12:45 год., не відбулось у зв'язку з оголошенням системою цивільної оборони у Одеському районі повітряної тривоги, про що господарським судом складено відповідну довідку.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 13.05.2026 р. призначено розгляд справи в засіданні суду на 20 травня 2026 р. о 17:00 год.

Відповідач - Комунальний заклад "Одеський навчально-реабілітаційний центр "Зоресвіт" Одеської обласної ради" відзив на позов у встановлений судом строк не надав, також відповідач в засідання суду не з'явився, хоча про дату, час і місце розгляду справи відповідач повідомлявся судом належним чином за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Так, копія ухвали суду про відкриття провадження у справі від 02.03.2026 р. вручена представнику відповідача 06.03.2026 р., про відкладення судового засідання від 26.03.2026 р. вручена 02.04.2026 р., про відкладення розгляду справи від 16.04.2026 р. - 22.04.2026 р., про що свідчать підписи та відмітки "вручено особисто" на рекомендованих повідомленнях, що наявні в матеріалах справи.

Крім того, відповідач повідомлявся судом про дату, час і місце розгляду справи відповідач шляхом направлення на електронну адресу відповідача, яка зазначена позивачем у позовній заяві та відповідачем у заяві-приєднанні до договору постачання природного газу № 267/2025 від 19.11.2025: erc@zoresvit.od.ua, про що свідчать наявні у матеріалах справи довідки про доставку електронного листа за № 916/646/26/14532/26 від 02.03.2026, за вих. № 916/646/26/25795/26 від 26.03.2026, за вих. № 916/646/25/30078/26 від 16.04.2026. Також ухвала суду про відкриття про відкриття провадження у справі від 02.03.2026 р. надсилалася на електронну адресу відповідача, яка зазначена відповідачем у заяві-приєднанні до договору постачання природного газу № 267/2025 від 19.11.2025: buhgalteria87@gmail.com, про що свідчить довідка про доставку електронного листа за № 916/646/26/14547/26 від 02.03.2026.

Також згідно з ч. 4 ст. 122 ГПК України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи. В оголошенні про виклик вказуються дані, зазначені в частині першій статті 121 цього Кодексу.

З огляду на вказане господарським судом відповідач також викликався через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, про що свідчать наявні в матеріалах справи оголошення.

Згідно з п. 1 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день вручення судового рішення під розписку.

Відтак, в силу вищенаведених положень законодавства, день вручення судового рішення під розписку вважається днем вручення відповідачу відповідної ухвали суду.

Виходячи з вищевикладених положень ГПК України та встановлених обставин щодо порядку викликів і повідомлень відповідача, суд вважає, що відповідач є належним чином повідомленим про час та місце судового розгляду, що наділяє суд правом розглядати справу без його участі.

З огляду на ненадання відповідачами відзиву, відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Під час розгляду справи у судовому засіданні 20.05.2026 р. представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд дійшов наступних висновків.

Як встановлено судом, Комунальний заклад "Одеський навчально-реабілітаційний центр "Зоресвіт" Одеської обласної ради" звернувся до ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" із заявою про приєднання до договору постачання природного газу № 267/2025 від 19.11.2025 року, що є додатком № 1 до договору постачання, відповідно до якої замовлений обсяг (об'єм) природного газу становить: у листопаді 2025 року - 19,47900 тис. куб.; у грудні 2025 року - 12,83900 тис.куб.; всього - 32,31800 тис. куб.

Додатком до заяви приєднання до договору постачання природного газу від 19.11.2025 року визначено, що постачання природного газу відповідно до умов договору постачання природного газу здійснюється по наступних об'єктах споживання: ЕІС-код споживача: 56XS0000PBWISOOY, при цьому оператор ГРМ - АТ "Одесагаз".

19.11.2025 року ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" надіслало Комунальному закладу "Одеський навчально-реабілітаційний центр "Зоресвіт" Одеської обласної ради" згоду на приєднання до договору постачання природного газу, в якій повідомлено, що між ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (постачальник) та Комунальним закладом "Одеський навчально-реабілітаційний центр "Зоресвіт" Одеської обласної ради" (споживач) укладено договір постачання природного газу від 19.11.2025 № 14-11229/25-БО-Т шляхом приєднання споживача до умов договору постачання природного газу, розміщеного за посиланням: https://www.naftogaztrading.com.ua/wp-content/uploads/2025/10/bo-dogovir postachannya-gazu-2025-2026.pdf, з урахуванням умов та інформації, зазначених споживачем у заяві-приєднання до договору постачання природного газу від 19.11.2025 № 267/2025. Дата набрання чинності договором - 19.11.2025. Договір діє в частині постачання природного газу до 31 грудня 2025 р. (включно), а в частині розрахунків - до повного їх здійснення. Період постачання з листопада 2025 р. до 31 грудня 2025 р. (включно). Дана згода на приєднання до договору постачання природного газу та заява приєднання до договору постачання природного газу від 19.11.2025 № 267/2025 є невід'ємними частинами договору.

Так, із матеріалів справи вбачається, що 19.11.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (постачальник) та Комунальним закладом "Одеський навчально-реабілітаційний центр "Зоресвіт" Одеської обласної ради" (споживач) укладено договір постачання природного газу № 14-11229/25-БО-Т, згідно з п. 1.1 якого постачальник зобов'язується поставити споживачеві, який є бюджетною установою/організацією відповідно до бюджетного кодексу України, закладом охорони здоров'я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо), закладом охорони здоров'я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо), природний газ за ДК 021:2015 код 09120000-6 "газове паливо", а споживач зобов'язується прийняти його та оплатити на умовах цього договору.

Відповідно до п. 1.2 договору від 19.11.2025 р. природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем для своїх власних потреб.

У п. 2.1 договору від 19.11.2025 р. сторони погодили, що постачальник передає споживачу на умовах цього договору замовлений споживачем обсяг (об'єм) природного газу у період, зазначений у заяві, але не раніше ніж з дати набрання чинності цим договором відповідно до пункту 13.1 договору, в кількості та відповідно до розрахункових періодів та розподілу, що зазначені споживачем у заяві, за умови акцепту постачальником заяви в порядку, передбаченому пунктом 1.7 цього договору.

Пунктом 2.2 договору від 19.11.2025 р. визначено, що споживач підтверджує, що замовлені ним обсяги природного газу, які зазначені в заяві, повністю покривають потреби споживача у відповідному розрахунковому періоді для потреб, визначених пунктом 1.2 цього договору.

Положеннями п. 3.1 договору від 19.11.2025 р. передбачено, що постачальник передає споживачеві у загальному потоці природний газ у внутрішній точці виходу з газотранспортної системи. Право власності на природний газ переходить від постачальника до споживача після підписання актів приймання-передачі. Після переходу права власності на природний газ споживач несе всі ризики і бере на себе відповідальність, пов'язану з правом власності на природний газ.

Згідно з п. 3.5 договору від 19.11.2025 р. приймання-передача природного газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу за формою згідно з додатком № 3 до договору, що є невід'ємною частиною цього договору.

- 3.5.1 Споживач зобов'язується надати постачальнику не пізніше 5-го (п'ятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, завірену належним чином копію відповідного акту надання послуг з розподілу/транспортування газу за такий період, що складений між Оператором(ами) ГРМ та/або Оператором ГТС та споживачем, на підставі даних комерційного вузла обліку споживача, відповідно до вимог Кодексу ГТС та Кодексу ГРМ.

- 3.5.2 На підставі отриманих від споживача даних та/або даних щодо остаточної алокації відборів споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС постачальник готує використання КЕП/УЕП, електронної печатки (за наявності) та сервіс електронного документообігу за посиланням https://vehasno.ua, та направляє споживачу підписаний уповноважений представником постачальника акт приймання-передачі природного газу за відповідний розрахунковий період, для його підписання споживачем.

- 3.5.3 Споживач протягом 2 (двох) робочих днів з дати одержання акту зобов'язується підписати акт уповноваженим представником споживача. Після підписання сторонами актів приймання-передачі природнього газу, замовлені обсягу природнього газу за договором вважаються обсягу фактично переданого газу у відповідному розрахунковому періоді (розрахунковий періодах) постачальник надаю споживачу акт звірки порядку та строки, визначені пунктом 2.6 договору.

- 3.5.4 У випадку не підписання споживачем акта до 15 (п'ятнадцятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними, отриманими від споживача відповідно до підпункту 3.5.1 цього пункту, та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на Інформаційній платформі оператора ГТС, обсяг (об'єм) спожитого газу вважається встановленим (узгодженим) відповідно до даних Інформаційної платформи оператора ГТС та переданим у власність споживачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін, визначений в розділі 4 цього договору.

Відповідно до п. 3.6 договору звірка фактично використаного обсягу газу за цим договором на певну дату чи протягом розрахункового періоду ведеться сторонами на підставі даних комерційних вузлів обліку газу та інформації про фактично поставлений споживачу обсяг газу згідно з даними Інформаційної платформи Оператора ГТС.

У п. 4.1 договору сторони погодили, що ціна та порядок зміни ціни на природний газ, який постачається за цим договором, встановлюється наступним чином: ціна природного газу за 1000 куб.м газу без ПДВ - 13658,33 грн., крім того податок на додану вартість (ПДВ) - 20%. Крім того, тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи - 501,97 грн. без ПДВ, коефіцієнт, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед у відповідному періоді на рівні 1,10 умовних одиниць, всього з коефіцієнтом - 552,167 грн., крім того ПДВ 20% - 110,443 грн., всього з ПДВ - 662,60 грн. за 1000 куб. м. Всього ціна газу за 1000 куб.м з ПДВ з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед, становить 17052,60 грн.

Загальна вартість цього договору дорівнює вартості фактичного спожитого за цим договором природнього газу та визначається як добуток фактичного використаного (переданого, спожитого) за цим договором обсягу газу та ціни газу за 1000 куб.м з ПДВ, з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед (п. 4.3 договору).

Пунктом 5.1 договору від 19.11.2025 р. споживач здійснює розрахунок за фактично переданий природний газ грошовими коштами на рахунок постачальника, зазначений у розділі 14 цього договору, відповідно до акта приймання-передачі природнього газу, оформленого з боку постачальника та надісланого споживачу у порядку, визначеному підпунктом 3.5.2 пункту 3.5 договору, - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання (передача) природнього газу. У разі відсутності акта/актів приймання -передачі природнього газу, фактична вартість переданого споживачу природнього газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4 пункту 3.5 цього договору. Споживач має право здійснити оплату та/або передоплату за природний газ протягом періоду поставки або до початку розрахункового періоду.

За умовами п. 5.2 договору від 19.11.2025 р. під час перерахування коштів у призначенні платежу посилання на номер договору є обов'язковим. Номер договору формуються постачальником при укладанні цього договору формується постачальником при укладанні цього договору. Зміна споживачем призначення платежу здійснюється виключно листом, який надається постачальнику, але в будь-якому випадку не пізніше 10 календарних діб з дня надходження відповідних коштів на рахунок постачальника.

Положеннями п. 5.3 договору від 19.11.2025 р. передбачено, що оплата за природний газ здійснюється споживачем шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника, зазначений в розділі 14 цього договору.

У п. 5.4 договору від 19.11.2025 р. визначено, що у разі наявності заборгованості за минулі періоди та/або заборгованості із сплати пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних та судового збору сторони погоджуються, що грошова сума, яка надійшла від споживача, погашає вимоги постачальника у такій черговості незалежно від призначення платежу, визначеного споживачем: 1) у першу чергу відшкодовуються витрати постачальника, пов'язані з одержанням виконання; 2) у другу - сплачуються інфляційні нарахування, відсотки річних, пені, штрафи; 3) у третю чергу - погашається основна сума заборгованості за використаний природний газ та компенсація вартості робіт, пов'язаних з припиненням (обмеженням) газопостачання споживачу.

Згідно з п. 5.5 договору від 19.11.2025 р. звірка розрахунків та/або фактичного обсягу використання природного газу здійснюється сторонами протягом 30-ти (тридцяти) днів з моменту письмової вимоги однієї із сторін, підписаної уповноваженою особою на підставі відомостей про фактичну оплату вартості використаного природного газу споживачем та актів приймання-передачі природнього газу.

Відповідно до п. 6.2 договору від 19.11.2025 р. споживач зобов'язаний, зокрема: прийняти газ на умовах цього договору, своєчасно оплачувати вартість поставленого природного газу в розмірі та порядку, що передбачені цим договором (п.п. 5.1).

Пунктом 7.1 договору від 19.11.2025 р. передбачено, що за невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених законодавством і цим договором.

За умовами п. 7.2 договору від 19.11.2025 р. у разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно пункту 5.1 та/або строків оплати компенсації згідно з пунктом 8.4 цього договору, споживач зобов'язується сплатити постачальнику 3% річних, інфляційні втрати та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

У п. 7.6 договору від 19.11.2025 р. визначено, що збитки, завдані одній із сторін внаслідок невиконання (неналежного виконання) іншою стороною своїх зобов'язань, відшкодовуються винною у невиконанні (неналежному виконанні) стороною в порядку та розмірі, визначених цим договором та чинним законодавством України.

Відповідно до п.п. 11.1, 11.2 договору від 19.11.2025 р. у разі виникнення спорів (розбіжностей) сторони зобов'язуються вирішувати їх шляхом проведення переговорів та консультацій. Будь-яка із сторін має право ініціювати їх проведення. У разі недосягнення сторонами згоди, спори (розбіжності) вирішуються у судовому порядку.

Положеннями п. 13.1 договору від 19.11.2025 р. сторони погодили, що договір набуває чинності з дати, зазначеної в письмовій згоді на приєднання до договору постачання природнього газу постачальника, надісланої споживачу відповідно до пункту 1.7 договору, та діє до дати, зазначеної у цій згоді на приєднання до договору постачання природнього газу включно, а в частині розрахунків- до повного їх виконання. Припинення договору можливе за взаємною згодою сторін в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Відповідно до підп. 13.6.5 п. 13 договору від 19.11.2025 р. сторони домовилися, що електронні документи, якщо вони підписанні з використанням КЕП/УЕП, мають повну юридичну силу, продовжують права та обов'язки для сторін, можуть бути представлені до суду в якості належних доказів та визнаються рівнозначними документами, що складаються на паперовому носієві.

Між тим договір постачання природного газу підписаний представником постачальника та скріплений відтиском печатки.

Так, згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частина 1 статті 202 Цивільного кодексу України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

При цьому за правилами статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Так, вищевказаний договір постачання природного газу є підставою для виникнення у сторін за цим договором господарських зобов'язань відповідно до ст.ст. 11, 202, 509 ЦК України, і згідно ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання його сторонами.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Згідно зі ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

У відповідності з ч. 1 ст. 664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар;

2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Як з'ясовано судом, на виконання умов договору № 14-11229/25-БО-Т від 19.11.2025 р. ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" за грудень 2025 року було поставлено, а Комунальним закладом "Одеський навчально-реабілітаційний центр "Зоресвіт" Одеської обласної ради" прийнято природного газу на загальну суму 283039,00 грн.

В силу статті 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання, при якому сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено умовами договору, актами цивільного законодавства тощо.

Отже, прийняття відповідачем природного газу від позивача є підставою виникнення у відповідача зобов'язання оплатити поставлений природний газ відповідно до чинного законодавства та умов п. 5.1 договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Так, за умовами п. 5.1 договору споживач здійснює розрахунок за фактично переданий природний газ грошовими коштами на рахунок постачальника, зазначений у розділі 14 цього договору, відповідно до акта приймання-передачі природнього газу, оформленого з боку постачальника та надісланого споживачу у порядку, визначеному підпунктом 3.5.2 пункту 3.5 договору, - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання (передача) природнього газу. У разі відсутності акта/актів приймання-передачі природнього газу, фактична вартість переданого споживачу природнього газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4 пункту 3.5 цього договору. Споживач має право здійснити оплату та/або передоплату за природний газ протягом періоду поставки або до початку розрахункового періоду.

На підтвердження постачання відповідачу природного газу у грудні 2025 року на загальну суму 283039,00 грн. позивачем надано до матеріалів позову акт приймання-передачі природного газу за грудень 2025 року від 12.01.2026 р. на суму 283039,00 грн. (у т.ч. ПДВ 47173,17 грн.), обсяг споживання - 16,59800 тис.куб.м.

Вказаний акт приймання-передачі природного газу від 12.01.2026 підписаний постачальником та споживачем електронними підписами та електронними печатками.

Відповідно до реєстру документів за період з 19.11.2025 по 09.02.2026 (а.с. 20) Комунальний заклад "Одеський навчально-реабілітаційний центр "Зоресвіт" Одеської обласної ради" здійснив оплату за договором у розмірі 218938,28 грн. із призначенням платежу: "0611025;2274; Поп.оп.пр.газ.за12.25;д№14-11229/25-БО-Т від 19.11.25рф14-11229/25-БО-Т/12/Звід23.12.25рНакДОНООДА247-ОДвід 11.12.25;ПДВ36489,71 грн.".

Відтак, судом встановлено, що позивачем було виконано свої зобов'язання за договором постачання природного газу № 14-11229/25-БО-Т від 19.11.2025, тоді як відповідач за поставлений природний газ розрахувався частково на суму 218938,28 грн. Так, несплаченим залишився природний газ, поставлений у грудні 2025 року, у розмірі 64100,72 грн. Доказів повної оплати за спожитий природний газ у грудні 2025 року Комунальним закладом "Одеський навчально-реабілітаційний центр "Зоресвіт" Одеської обласної ради" матеріали справи не містять. Адже, частиною першою, третьою статті 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи, якими в силу ст. 73 ГПК України є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, які мають значення для вирішення справи.

За правилами пункту 6 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства справедливість, добросовісність та розумність.

Згідно з частинами першою - четвертою статті 13 Цивільного кодексу України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства.

Отже цивільні та господарські відносини повинні ґрунтуватися на засадах справедливості, добросовісності, розумності, що знаходить своє вираження в добросовісному виконанні своїх зобов'язань сторонами та униканні будь-яких форм зловживання своїми правами та/або становищем, а також запобіганні вчиненню дій, які порушують права іншої сторони та можуть мати негативні наслідки для третіх осіб.

У даному випадку несплата відповідачем на користь позивача заборгованості за поставлений природний газ у розмірі 64100,72 грн. є порушенням зобов'язання.

Щодо вимог позивача про стягнення пені за прострочення оплати за поставлений природний газ в розмірі 368,80 грн. суд зазначає наступне.

За ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З огляду на те, що відповідач свої зобов'язання в частині оплати поставленого природного газу не виконав у встановлений договором строк, то відповідно відповідач вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, що в свою чергу тягне за собою відповідні правові наслідки.

При цьому невиконання зобов'язання або виконання зобов'язання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), що мало місце у даному випадку (несвоєчасна сплата відповідачем вартості природного газу) згідно ст. 610 Цивільного кодексу України є порушенням зобов'язання, зокрема з боку відповідача.

В свою чергу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України).

Як передбачено частиною 1 ст. 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. В силу ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штраф, пеня).

Згідно з положеннями ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 7.1 договору від 19.11.2025 р. за невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених законодавством і цим договором.

У відповідності до п. 7.2 договору від 19.11.2025 р. у разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно пункту 5.1 та/або строків оплати за пунктом 8.4 цього договору, споживач зобов'язується сплатити постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

За приписами ч. 1 ст. 624 Цивільного кодексу України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін; розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовано Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Отже, яким би способом не визначався в договорі розмір пені, він не може перевищувати той розмір, який установлено законом як граничний, тобто за прострочення платежу за договором може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислено на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України.

Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Виходячи зі змісту зазначених норм, початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано.

Враховуючи вищенаведене та порушення відповідачем термінів сплати вартості поставленого природного газу за спірний період, суд вважає, що позивачем правомірно нараховано пеню. Дослідивши та перевіривши здійснений позивачем розрахунок суми пені за несвоєчасну оплату вартості поставленого природного газу у грудні 2025 року у розмірі 64100,72 грн. судом встановлено, що розрахунок пені було здійснено позивачем вірно, також вказаний розрахунок відповідачем не оспорено. Відтак, з відповідача підлягає стягненню пеня в розмірі 368,80 грн.

Щодо нарахування 3% річних суд зазначає наступне.

Виходячи з системного аналізу законодавства, обов'язок боржника сплатити кредитору суму боргу з нарахуванням процентів річних та відшкодувати кредитору спричинені інфляцією збитки випливає з вимог ст. 625 ЦК України.

Зокрема, частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Слід зазначити, що виходячи з положень ст. 625 ЦК України, право кредитора на стягнення 3% річних та інфляційних втрат не залежить від моменту пред'явлення вимоги про таке стягнення (до моменту погашення боргу або після цього). При цьому визначальним є наявність факту порушення боржником строків виконання грошового зобов'язання. Таким чином, право кредитора на стягнення 3% річних може бути реалізовано у будь-який момент при наявності вищезазначених вимог, передбачених законодавством.

Відповідно до п. 7.2 договору від 19.11.2025 р. у разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно пункту 5.1 та/або строків оплати за пунктом 8.4 цього договору, споживач зобов'язується сплатити постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Наразі слід зазначити, що згідно з положеннями ЦК проценти річних є самостійною формою цивільно-правової відповідальності за порушення грошових зобов'язань. Так, розмір таких процентів річних може бути визначений сторонами в договорі. З огляду на те, що умовами спірного договору передбачено також розмір річних - 3%, відповідно сплаті підлягають саме 3% річних від простроченої суми за відповідний час прострочення грошового зобов'язання у гривневому вираженні.

Враховуючи вищенаведене та порушення відповідачем термінів сплати вартості поставленого природного газу за спірний період, суд вважає, що позивачем цілком правомірно нараховано 3% річних. Дослідивши та перевіривши здійснений позивачем розрахунок суми 3% річних, нарахованих за несвоєчасну оплату вартості поставленого природного газу в розмірі 36,88 грн., судом встановлено, що вказаний розрахунок 3% річних був здійснений позивачем вірно, при цьому такий розрахунок відповідачем не оспорено. Відтак, з відповідача підлягають стягненню 3% річних, нарахованих за несвоєчасну оплату вартості поставленого природного газу, у сумі 36,88 грн.

Оцінюючи надані позивачем докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" обґрунтовані та відповідають вимогам чинного законодавства і фактичним обставинам справи.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з положеннями ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Вказані положення ЦК кореспондуються з положеннями ст. 20 ГК України.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У зв'язку з тим, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача та рішення відбулося на користь позивача, згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2662,40 грн. (із урахуванням коефіцієнту 0,8 з огляду на подання позову через "Електронний суд" ЄСІТС), понесені позивачем при подачі позову, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 130, 191, 236-239, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" до Комунального закладу "Одеський навчально-реабілітаційний центр "Зоресвіт" Одеської обласної ради" про стягнення заборгованості у загальному розмірі 64506,40 грн. задовольнити.

2. СТЯГНУТИ з Комунального закладу "Одеський навчально-реабілітаційний центр "Зоресвіт" Одеської обласної ради" (65016, м. Одеса, вул. Львівська, буд. 5; код ЄДРПОУ 25428667) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1; код ЄДРПОУ 42399676) основний борг у сумі 64100/шістдесят чотири тисячі сто/грн. 72 коп., пеню у розмірі 368/триста шістдесят вісім/грн. 80 коп., 3% річних у сумі 36/тридцять шість/грн. 88 коп., витрати по сплаті судового збору у розмірі 2662/дві тисячі шістсот шістдесят дві/грн. 40 коп.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 20-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено та підписано 21 травня 2026 р.

Суддя В.С. Петров

Попередній документ
136699623
Наступний документ
136699625
Інформація про рішення:
№ рішення: 136699624
№ справи: 916/646/26
Дата рішення: 20.05.2026
Дата публікації: 22.05.2026
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Одеської області
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів (крім категорій 201000000-208000000), з них; поставки товарів, робіт, послуг, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (20.05.2026)
Дата надходження: 24.02.2026
Предмет позову: про стягнення
Розклад засідань:
26.03.2026 11:00 Господарський суд Одеської області
16.04.2026 11:00 Господарський суд Одеської області
01.05.2026 12:30 Господарський суд Одеської області
13.05.2026 12:45 Господарський суд Одеської області
20.05.2026 17:00 Господарський суд Одеської області