Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 203
Іменем України
18.01.2011Справа №5002-29/5612-2010
За позовом - Товариство з обмеженою відповідальністю «Брігантіна - Крим» (98500, м. Алушта, вул. Набережна, 2-А // 98500, м. Алушта, вул. Леніна, 26, офіс 2, каб. 2б).
До відповідача - Малоріченської сільської ради (98500, м. Алушта, с. Малоріченське, вул. Фруктова, 1-А).
Про визнання додаткової угоди до договору оренди землі недійсною.
Суддя О.І. Башилашвілі
Від позивача - Лисенко Л.В., представник, довіреність б/н від 08.12.2001р.; Кукушкін Ю.Ю., представник, довіреність від 10.01.2011 р.
Від відповідача - не з'явився
Сутність спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Брігантіна - Крим» звернулося до господарського суду АР Крим з позовом до відповідача - Малоріченської сільської ради про визнання недійсною додаткової угоди до договору оренди землі від 15.12.2006р., укладеної 13.05.2009р. між Малоріченською сільською радою та ТОВ «Брігантіна - Крим» в особі директора ОСОБА_1., і скасувати її реєстрацію, яка здійснена 19 червня 2009р. за №040900200020 в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі №1 Малоріченської сільської ради.
Позовні вимоги мотивовані тим, що директор ТОВ «Брігантіна - Крим» ОСОБА_1. на момент підписання спірної додаткової угоди не була наділена відповідними повноваженнями, оскільки згідно статуту ТОВ «Брігантіна - Крим» і трудової угоди від 26.05.2006р., ОСОБА_1. не має право затверджувати, підписувати і погоджувати договори (угоди) на суму, яка перевищує 50 000,00 грн., так як дані дії віднесені до виключеної компетенції зборів учасників ТОВ «Брігантіна - Крим».
В зв'язку з чим, позивач, враховуючи, що в результаті підписання спірної додаткової угоди, ціна договору збільшилась на 3167659 грн., звернувся з вимогами про визнання недійсною додаткової угоди від 13.05.2009р. і скасування її державної реєстрації.
Ухвалою господарського суду АР Крим від 22 листопада 2010 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Брігантіна - Крим» прийнято судом до розгляду, справу за порушеним провадженням призначено до слухання у судовому засіданні.
Позивач у судовому засіданні 12.01.2011 р. заявою збільшив позовні вимоги в частині правових підстав, та просив суд при розгляді справи застосувати положення ст. 207,239,241,246 Цивільного кодексу України. Визнати недійсним додаткову угоду до договору оренди від 15.12.2006 р. та скасувати його реєстрацію, здійснену 19 червня 2009 р. За № 040900200020 в книзі запису державної реєстрації договорів оренди землі № 1 Малореченської сільської ради.
В судовому засіданні 18 січня 2010р. брали участь тільки повноважні представники позивача, якими долучена до заяви про збільшення правових підстав квитанція від 12.01.2011 р. про направлення заяви на адресу відповідача.
Судом приймаються до розгляду додаткові обґрунтування позовних вимог.
Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, відзиву або заперечень на позовну заяву суду не надав, вимоги ухвал господарського суду від 22.11.2010р., від 09.12.2010 р. та від 12.01.2011р. не виконав, про причини невиконання суд не повідомив, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, рекомендованою кореспонденцією за юридичною адресою, що зазначена у позові.
Відповідно до роз'яснень Вищого господарського суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 (із змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.
Отже, відповідач вважається повідомленим про час і місце судового розгляду справи.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Відповідач не скористувався своїм правом подання відзиву на позовну заяву та надання доказів в порядку ст. 33 Господарського процесуального кодексу України.
У зв'язку з тим, що відповідач не використав наданого законом права на участь у судовому засіданні, подання відзиву та доказів на позов, а матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін і неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -
Згідно статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладання договору оренди земельної ділянки.
Відповідно до ст. 13 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
15 грудня 2006 року між Малоріченською сільською радою (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Брігантіна - Крим» (орендар) був укладений договір оренди землі, відповідно п. 1 якого, відповідно рішенню 8 сесії 5 скликання Малоріченської сільської ради № 8/42 від 21.09.2006 р., рішенню 10 сесії 5-го скликання Малоріченської сільської ради № 10/10 від 12.12.2006р. Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення, за рахунок земель Алуштинського держлісгоспу, розташований в с. Солнечногірське, вул. Судакске шосе, 14-А.
В оренду передається земельна ділянка (кадастровий № 01 103 921 00:04:001:0190) площею 3,1000 га, в тому числі: землі покриті лісною рослинністю - 3,1000 га. ( п. 2 договору).
Відповідно до п. 4 договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки на 01.01.2006р. складає 1156083,00 грн.
Відповідно до п. 6 договору, договір оренди земельної ділянки укладений строком на 49 років. Даний договір вступає в дію після його державної реєстрації, в порядку, встановленому діючим законодавством України. Після закінчення строку договору оренди орендар має переважне право на відновлення його на новий строк. У цьому випадку орендар повинен не пізніше, ніж на шістдесят днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити дію договору.
Відповідно до п. 7 договору, орендна плата вноситься в грошовий формі у розмірі: 115608,36 грн. на рік, 9634,03 грн. на місяць.
Судом встановлено, що вказаний договір оренди земельної ділянки пройшов державну реєстрацію 02.04.2007 року за номером 040700200007, про що зроблено запис в книги запису державної реєстрації оренди землі № 1 Малоріченської сільської ради.
02.04.2007р. між сторонами по договору підписаний акт прийому-передачі земельної ділянки.
13 травня 2009 р. сторони уклали додаткову угоду до договору оренди землі від 15.12.2009р., якою вони дійшли згоди внести зміни до договору оренди землі від 15 грудня 2006 р., а саме: п. 4 договору викласти в наступній редакції «Нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає 6100180,00 грн. Пункт 7 договору викласти в наступній редакції: «Орендна плата з 01.01.2009р. вноситься в грошовій формі у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає: 183005,40 грн. на рік; 15250,45 грн. на місяць.
Також цією додатковою угодою п.п. 2.1.1 Право на оренду земельної ділянки не може бути відчужено Орендарем іншим особам, внесено в уставний фонд, передано в залог.
Вказана додаткова угода до договору оренди землі від 13 травня 2009 р. пройшла державну реєстрацію 02.06.2009 року за номером 040900200019, про що зроблено запис в книги запису державної реєстрації оренди землі № 1 Малоріченської сільської ради.
Позивач посилається на те, що директор ВАТ «Брігантіна - Крим» ОСОБА_1. на момент підписання спірної додаткової угоди не була наділена відповідними повноваженнями, оскільки згідно статуту ВАТ «Брігантіна - Крим» і трудової угоди від 26.05.2006р., ОСОБА_1. не має право затверджувати, підписувати і погоджувати договори (угоди) на суму, яка перевищує 50000,00 грн., так як дані дії віднесені до виключеної компетенції зборів учасників ВАТ «Брігантіна - Крим».
В зв'язку з чим, позивач враховуючи, що в результаті підписання спірної додаткової угоди, ціна договору збільшилась на 3167659 грн. просить суд визнати недійсною додаткову угоду від 13.05.2009р. і скасувати її державну реєстрацію.
Враховуючи встановлені судом обставини, дослідивши спірну додаткову угоду до договору оренди землі від 15.12.2006р. та наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов до висновку, що підстави для задоволення позову відсутні у зв'язку з наступним.
Відповідно до ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Згідно ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Суд встановив, що на момент укладення спірної додаткової угоди від 13.05.2009р. позивач здійснював свою діяльність на підставі Статуту в новій редакції, зареєстрованого 18.12.2006 р. номер запису 11371050008000972 (а.с. 9-14).
Відповідно до п. 7.6 Статуту керівництво поточною діяльністю Товариства здійснює директор, якого призначає наказ учасника. Директор самостійно вирішує всі питання діяльності Товариства, крім тих, котрі відносяться до виняткової компетенції Наказу Учасника або Зборів Учасника. Наказ Учасника або Зборів Учасника вправі винести рішення про передачу частини належних їм прав у компетенцію директора. Директор підзвітний Наказу Учасника або Зборам Учасника і організує виконання рішень. Він не вправі приймати рішення, обов'язкові для Учасника.
При найманні (призначенні) директора Товариства на посаду з ним може бути укладений контракт, у якому визначаються терміни наймання, права, обов'язки і відповідальність Директора перед Зборами Учасників і персоналом Товариства, умови його матеріального забезпечення і звільнення з урахуванням гарантій, передбачених контрактом і чинним законодавством.
Так, відповідно ч. Г п. 2.2.1 угоди про працю від 26.05.2006 р., укладену між Відкритим акціонерним товариством «Брігантіна - Крим» та робітником ОСОБА_1., робітник не має права без узгодження і письмового дозволу Зборів Учасників Товариства приймати рішення, а саме: затверджувати, підписувати і узгоджувати договори укладені на суму, яка перевищує 50000 грн.
Але суд вважає, що вказана угода про працю суперечить пункту 7.7 Статуту, який визначає право Директора без доручення діяти від імені Товариства, представляти його у всіх установах, підприємствах і організаціях, як на Україні, так і в інших країнах; розпоряджатися коштами Товариства в межах, встановлених Наказом Учасника або Зборами Учасника; укладати різного роду угоди в межах своєї компетенції і юридичні акти, видавати доручення, відкривати в банках поточні й інші рахунки та таке інше.
Відповідно до ст. 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є:
об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки);
строк дії договору оренди;
орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату;
умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду;
умови збереження стану об'єкта оренди;
умови і строки передачі земельної ділянки орендарю;
умови повернення земельної ділянки орендодавцеві;
існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки;
визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини;
відповідальність сторін.
Посилання позивача на відсутність у спірній додатковій угоді істотних умов договору оренди земельної ділянки: зокрема, на те, що додатковою угодою від 13.05.2010 р. були змінені суттєві умови договору оренди землі від 15.12.2006р. без згоди Товариства з обмеженою відповідальністю «Бригантина-Крим», а саме ціна договору збільшилась на 3167659,00 грн., що даний факт дає підстави для порушення орендарем ст. 30 Закону України «Про оренду землі» (зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін) не знаходить свого підтвердження матеріалами справи.
Відповідно до п. 10 договору оренди землі від 15 грудня 2006 р. розмір орендної плати переглядається у разі, зокрема: зміни грошової оцінки, збільшення розміру ставки земельного податку, зміни ставок орендної плати, індексації, у тому числі під час інфляційних процесів. Перерахунок сум орендної плати приводиться Орендарем.
Так, у пункті 1.1 додаткової угоди від 13.05.2009 р. до договору оренди від 15.12.2006р. сторони передбачили, що нормативно-грошова оцінка складає 6100180,00 грн.
Крім того, у частині 3 статті 21 Закону України «Про оренду землі» зазначено, що обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.
Право на звернення до суду за захистом своїх порушених прав та законних інтересів встановлено, зокрема: ст.55 Конституції України, ст.1 Господарського процессуального кодексу України.
Пунктом 31 договору оренди землі встановлене, що зміни умов договору здійснюються в письмовій формі по взаємної згоді сторін. У разі не досягнення згоди по зміні умов договору спір вирішується у судовому порядку.
Враховуючи викладене, суд вважає, що підстави для визнання спірної додаткової угоди від 13 травня 2009р. договору оренди землі від 15.12.2006р. недійсною - відсутні.
Відносно вимог про скасування реєстрації додаткової угоди до договору оренди землі від 15.12.2006р., укладеної 13.05.2009 р. між позивачем та відповідачем, яка проведена (зареєстрована) Алуштинським відділом Кримської регіональної філії Державного підприємства земельного кадастру в книзі запису держреєстратором договорів оренди землі № 1Малореченської сільської ради від 19.06.2009 р. № 040900200019, суд має зазначити наступне, оскільки додаткова угода до цього договору не визнавалась недійсною (не скасована), підстав для задоволення цієї вимоги не має. Більш того, тільки при наявності певних обставин (визнання недійсною додаткової угоди до договору), заявник самостійно звертається до органу з проханням анульовати запис про реєстрацію.
При вказаних обставинах суд відмовляє в задоволенні позовних вимог повністю, оскільки відсутнє порушене право позивача, яке потребувало б захисту в судовому порядку.
На підставі викладеного, та керуючись ст.ст. 82-85 ГПК України, суд, -
В задоволенні позову - відмовити.
Рішення оформлено та підписано 20.01.2011 р.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Башилашвілі О.І.