Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 203
Іменем України
17.01.2011
Справа №5002-29/5699-2010
За позовом - Державного підприємства «Дельта - Лоцман» (54017, м. Миколаїв, Центральний район, вул. Лягіна, буд. 27).
До відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Морське агентство «Бутакулі» (98318, м. Керч, вул. Пошивальникові, буд. 50, кв. 34).
Про стягнення 963,50 дол. США.
Суддя Башилашвілі О.І.
Представники:
Від позивача - не з'явився.
Від відповідача - Бузаджи О. О., директор, наказ №6/К від 29.10.2008р.; Красильникова В. З. - представник, довіреність б/н від 10.12.2010р., паспорт.
Сутність спору: Державне підприємство «Дельта - лоцман» звернулося до господарського суду АР Крим з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Морське агентство «Бутакулі» про стягнення пені в розмірі 963,50 дол. США.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судові витрати зі сплати державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем зобов'язань за договором №36/П-08 від 29.12.2007р. в частині своєчасної оплати отриманих від ДП «Дельта - лоцман» послуг служби регулювання суден, на оплату яких відповідачу були виставлені рахунки, так ТОВ «Морське агентство «Бутакулі» оплату виставлених рахунків здійснило не своєчасно всупереч умовам п.4.2.2 договору, на підставі чого позивачем нарахована пеня за прострочення оплати в сумі 963,50 дол. США., яка заявлена ним до стягнення.
Ухвалою господарського суду АР Крим від 26 листопада 2010 року позов Державного підприємства «Дельта - лоцман» прийнято судом до розгляду, справу за порушеним провадженням призначено до слухання у судовому засіданні. Розгляд справи відкладався.
У судовому засіданні, яке відбулося 13.12.2010 р. відповідач проти позову заперечував, надав суду відзив на позов від 08.12.2010р. за вих. №С-11 та доповнення до відзиву від 13.12.2010р. вих. №12 в яких виклав свою правову позицію, щодо заявлених позовних вимог, зокрема посилається на те, що позивачем безпідставно нарахована сума пені з перевищенням подвійної облікової ставки НБУ, що суперечить нормам ст. 231 ГК України, в зв'язку з чим відповідач просить суд зменшити розмір пені до 300 грн. та відмовити у стягненні штрафу.
У судовому засіданні 17 січня 2011р. брав участь тільки повноважні представники відповідача.
Відповідач в судовому засіданні проти позову заперечував частково, 10.01.2011р. на адресу суду від останнього надійшли додаткові пояснення, відповідно яким відповідач визнає позовні вимоги частково, вважає за доцільним стягнути з ТОВ «Морське агентство «Бутакулі» пеню у розмірі 300,00 грн., а також розподілити між сторонами пропорційно задоволеним вимогам державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд -
встановив:
24 грудня 2007 року між ДП «Дельта-лоцман» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Морське агентство «Бутакулі» було укладено договір № 36/П-08, відповідно до п.п. 2.1.1. 2.1.2 якого позивач зобов'язався за заявками відповідача у встановленому порядку, відповідно до діючих Правил плавання, Обов'язкових постанов, Зводу звичаїв порту тощо своєчасно і якісно виконувати лінійні і портові лоцманські перевезення суден, надавити послуги по перешвартуванню, перетягуванню (переміщенню) суден в акваторії порту, надавати послуги СРРС у зонах ції ЦРРС/ПРРС та надавати право проходження по БДЛК, ХМК та ГСХ, а також надавати інформаційну послугу судну при проходженні судном ГСХ, зобов'язався надавати агенту рахунки для сплати зборів і платежів за користування зазначеними послугами, які оформлені на підставі встановлених цін і державних тарифів, розцінок позивача та вимог цього договору.
Пунктом 2.2.3. договору передбачено, що відповідач зобов'язаний робити своєчасну оплату відповідно до умов цього договору по суднах, що плавають під іноземним прапором - у ВКВ, а під прапором України - у національній валюті України, вказувати в банківських документах необхідну розшифровку платежу по кожному судну.
Відповідно до ст. 3 Кодексу торговельного мореплавства України держава здійснює регулювання торговельного мореплавства через Міністерство транспорту України та відповідні центральні органи державної виконавчої влади. Відповідно до цього Кодексу, інших актів чинного законодавства, Міністерство транспорту України в межах своєї компетенції затверджує правила, інструкції та інші нормативні документи з питань торговельного мореплавства, що є обов'язковими для всіх юридичних та фізичних осіб.
Відповідно до ст. 106 Кодексу торговельного мореплавства України із суден, що користуються послугами державних морських лоцманів, справляється лоцманський збір, порядок справляння і розмір якого встановлюється Міністерством транспорту України за погодженням з Міністерством економіки України.
Відповідно до ст. 115 Кодексу торговельного мореплавства України із суден, що користуються послугами служби регулювання руху суден, справляється збір, порядок справляння і розмір якого встановлюються Міністерством транспорту України за погодженням з Міністерством економіки України.
Так, наказом Міністерства транспорту України від 27.06.1996 № 214 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України за № 374/1399 від 24.07.1996) затверджені збори і плати за послуги, що надаються суднами у морських торговельних портах України, в тому числі лоцманський збір та збір за користування послугами служби регулювання руху суден.
Відповідно до п. 4.2.2 оплата здійснюється відповідачем на протязі 5 банківських днів з дня отримання рахунку за реквізитами, зазначеними у рахунку.
На підставі заявок Товариства з обмеженою відповідальністю «Морське агентство «Бутакулі» позивачем у травні-липні 2010 р. було надано послуги з лоцманського проведення та послуги служби реагування руху суден суднами під агентуванням ТОВ «морське агентство «Бутакулі» на загальну суму 103829,15 дол. США.
На виконання п. 2.1.2. договору позивачем було надано відповідачу рахунки на оплату наданих послуг (а.с. 27-59), які були сплачені несвоєчасно, всупереч умовам укладеного договору, що підтверджується банківськими виписками.
Відповідно до п. 5.4. договору відповідач несе повну матеріальну відповідальність перед позивачем за повноту та своєчасність оплати наданих послуг по розрахунках як у національній валюті так і у ВКВ.
Позивач просить стягнути з відповідача пеню у сумі 936,50 дол. США згідно п.5.3 договору (відповідно розрахунку позивача а.с.5-7).
Зобов'язання повинне виконуватись належним чином відповідно до умов договору і вимогам ЦК України. (ст. 526 ЦК України).
Угода по забезпеченню виконання зобов'язання здійснюється у письмовій формі (ст. 547 ЦК України).
Статтею 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”від 22.11.1996 р. № 543/96-ВР передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до п. 6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Так, згідно з п. 5.3. договору, за несвоєчасну оплату рахунків відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі 0,1 % від несплаченої вартості послуг за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Так, згідно з ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Аналогічне право суду встановлено пунктом 3 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України, якою передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
В пункті 3.9.2 Роз'яснень Вищого арбітражного суду України “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”від 18.09.97 р. N 02-5/289 (зі змінами та доповненнями станом на 30.04.2009 р.) зазначено, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК України), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
З урахуванням викладеного клопотання відповідача щодо необхідності зменшення пені до 300 грн. є безпідставним, оскільки враховуючи ті обставини, що відповідачем своєчасно не виконано умови та взяті на себе зобов'язання за договором щодо своєчасної оплати за отримані послуги та перевіривши розрахунок позивача, наявний в матеріалах справи (а.с. 5-6, том. 1), суд не приймає його, та дійшов висновку, що вимоги позивача у частині стягнення пені у розмірі 963,50 дол. США підлягають задоволенню частково у розмірі 137,63 дол. США відповідно контр-розрахунку відповідача, наявному в матеріалах справи (а.с 68-70, том. 4).
Так позивачем заявлена до стягнення пеня у розмірі 963,50 дол. США виходячи з 0,1 % (пункт 5.3 договору), яка перевищує допустимий розмір встановлений законом, а відтак, з урахуванням раніш сказаного, відповідач повинен сплатити суму пені у розмірі 137,63 дол. США.
Крім того, слід зазначити, що посилання відповідача на стягнення пені у національній валюті - гривні є безпідставним, оскільки відповідно Наказу Міністерства транспорту України від 27.06.1996 р. № 214 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 374/1399 від 24.07.1996 р. затверджені збори і плати за послуги, що надаються суднам у морських торговельних портах України, в тому числі лоцманський збір та збір за користування послугами служби регулювання руху суден визначені саме у доларах США. Сплата цих зборів здійснюється відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 р. № 15 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю».
Статтею 7 Декрету встановлено, що у рахунках між резидентами та нерезидентами використовується як засіб платежу іноземна валюта.
Згідно із ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, згідно ст. 44, 49 ГПК України оплата держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу підлягає покладанню на нього пропорційно задоволеним вимогам.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Морське агентство «Бутакулі» (98318, м. Керч, вул. Пошивальникові, буд. 50, кв. 34) на користь Державного підприємства «Дельта - лоцман» (54001, м. Миколаїв, вул. Лягіна, 27, код ЄДРПО України 25374003) пеню у розмірі 137,63 доларів США; витрати по сплаті державного мита у сумі 1,84 доларів США.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Морське агентство «Бутакулі» (98318, м. Керч, вул. Пошивальникові, буд. 50, кв. 34) на користь Державного підприємства «Дельта - лоцман» (54001, м. Миколаїв, вул. Лягіна, 27, код ЄДРПО України 25374003) 33,68 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
4. В частині стягнення пені у розмірі 825,87 дол. США відмовити.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Повний текс рішення оформлено та підписано - 20.01.2011р.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Башилашвілі О.І.