вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"20" травня 2026 р. м. Київ
Справа № 911/1418/26
Суддя Господарського суду Київської області А.Р. Ейвазова, розглянувши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Санолта» до Фермерського господарства «Агро-світ 2023» про стягнення,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Санолта» (далі - позивач, ТОВ «Санолта») звернулось до Господарського суду Київської області з позовом Фермерського господарства «Агро-світ 2023» (далі - відповідач, ФГ «Агро-світ 2023») про стягнення: 190960грн - основного боргу; 1 130,06грн - 3% річних за період з 01.03.2026 по 11.05.2026; 5 965,21грн - втрати від інфляції за період з березня по квітень 2026 року; 11 300,65грн - пені за період з 01.03.2026 по 11.05.2026.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем зобов'язань за контрактом від 12.02.2026 №Г26С001 поставки товару в частині здійснення поставки оплаченого товару на суму 190 960грн та не повернення грошових коштів на вимогу позивача.
Дослідивши матеріали позовної заяви, судом встановлено, що відповідна позовна заява подана без дотримання вимог законодавства, чинного на момент її подання.
Так, відповідно до п.3 ч.3 ст.162 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), позовна заява повинна містити: зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Як встановлено п.1 ч.1 ст.163 ГПК України, ціна позову визначається у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
Ціна позову, яка зазначена позивачем на першій сторінці позовної заяви, становить 209 356грн, що фактично не відповідає сумі заявлених вимог - 209 355,92грн (190 960грн - основний борг+1 130,06грн - 3% річних+5 965,21грн - втрати від інфляції +11 300,65грн - пеня).
При цьому, викладаючи зміст позовних вимог та вказуючи обраний спосіб захисту, який позивач просить застосувати суд, позивач просить стягнути з відповідача штрафні санкції на загальну суму 18 396грн, вказуючи, що вони складаються з сум: 1 130,06грн - 3% річних; 5 965,21грн - втрати від інфляції; 11 300,65грн - пені. Однак, загальна сума відповідних вимог становить 18 395,92грн, а не 18 396грн.
Зазначені невідповідності утруднюють визначення судом дійсного розміру відповідних вимог, які позивач заявляє.
Крім того, в силу положень п.9 ч.3 ст.162 ГПК України позовна заява повинна містити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
До судових витрат, як визначено ч.1 ст.123 ГПК України, віднесено: судовий збір та витрати, пов'язані з розглядом справи.
Частиною 3 вказаної статті установлено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:
- на професійну правничу допомогу;
- пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;
- пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
- пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно ч.ч.1, 2 ст.124 ГПК України: разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
При цьому, як установлено ч.3 такої статті, попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Між тим, у поданій позовній заяві позивач не вказує орієнтовного розрахунку суми судових витрат, які очікує понести в зв'язку з розглядом справи. Фактично, у поданому позові позивач лише вказує витрати, які він вже поніс (зі сплати судового збору), однак, не вказує орієнтовного розрахунку витрат, які очікує понести позивач в процесі розгляду справи.
Разом з цим, відповідно ч.ч.1, 2 ст.124 ГПК України: разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
При цьому, як установлено ч.3 такої статті, попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Недотримання вимог ст.ст.162,164,172 ГПК України є підставою для залишення позовної заяви без руху у відповідності з ч.1 ст.174 ГПК України.
Враховуючи, що позивачем не дотримано вимог чинного процесуального законодавства на момент звернення з позовом, відповідна позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків шляхом (з направленням копії відповідної заяви відповідачу: уточнення ціни позову, або змісту позовних вимог, або розрахунку заявлених вимог; надання попереднього (орієнтовного) розрахунок суми судових витрат, які позивач очікує понести.
У разі не усунення встановлених недоліків заява вважається неподаною та може бути повернута відповідно до ч.4 ст.174 ГПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 174, 234-235 Господарського процесуального кодексу України,
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Встановити строк для усунення недоліків - 10 днів з дня вручення даної ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню окремо не підлягає.
Суддя А.Р. Ейвазова