ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
21.05.2026Справа № 910/5689/26
Суддя Щербаков С.О., розглянувши позовну заяву Адміністрації Державної прикордонної служби України
до Компанії ВЕС, LLC
про стягнення 6 643 753, 82 доларів США
Адміністрація Державної прикордонної служби України (далі - позивач) звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Компанії ВЕС, LLC (далі - відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача кошти у розмірі 6 643 753, 82 доларів США, з яких: 2 351 168, 00 доларів США - пеня 0,1 % вартості продукції, за порушення строків поставки продукції, за 180 днів прострочення; 1 066 240, 00 доларів США - штраф 7 % за порушення строків поставки продукції понад 30 днів; 211 128, 88 доларів США - пеня 3 % річних від суми прострочення заборгованості; 1 964 644, 14 доларів США - пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченої заборгованості; 1 030 088, 79 доларів США - інфляційні втрати.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку, що позовна заява Адміністрації Державної прикордонної служби України підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням норм ст.ст. 162, 164 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Частиною 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), якщо такі відомості відомі позивачу, вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), відомі номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Відповідно до ст. 163 Господарського процесуального кодексу України, ціна позову визначається: 1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; 2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; 3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.
Так, у вступній частині позовної заяви, Адміністрацією Державної прикордонної служби України зазначено ціну позову у сумі 6 643 753, 82 доларів США, а також зазначено вказану суму у прохальній частині, проте згідно сум заявлених до стягнення у прохальній частині позовної заяви, а саме: 2 351 168, 00 доларів США - пеня 0,1 %; 1 066 240, 00 доларів США - штраф; 211 128, 88 доларів США - пеня 3 % річних; 1 964 644, 14 доларів США - пеня; 1 030 088, 79 доларів США - інфляційні втрати, загалом виходить 6 623 269, 81 долар США.
Крім того, позивачем заявлено до стягнення 211 128, 88 доларів США - пеня 3 % річних від суми прострочення заборгованості. У доданому до позовної заяви розрахунку зазначено, що вказана сума нараховується відповідно до підпункту 3 п. 8.2. державного контракту, проте у вказаному підпункті державного контракту зазначено про обов'язок виконавця сплатити замовнику окрім пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, також 3 % річних та індекс інфляції.
Тож, позивачу з урахуванням викладеного у даній ухвалі необхідно конкретизувати прохальну частину позовної заяви в частині заявленої до стягнення суми у розмірі 211 128, 88 доларів США, а саме визначитися з правовою природою даної суми, це пеня чи 3 % річних, шляхом подання виправленої позовної заяви.
Крім того, статтею 164 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують:
1) направлення іншим учасникам справи копій позовної заяви і доданих до неї документів з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу;
2) сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). У разі необхідності до позовної заяви додається клопотання про призначення експертизи, витребування доказів тощо. До заяви про визнання акта чи договору недійсним додається також копія (або оригінал) оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування. До позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.
Згідно ст. 1 Закону України «Про судовий збір», судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Статтею 2 Закону України «Про судовий збір» визначено, що платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
За приписами статті 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 328 грн. 00 коп.) та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 164 800 грн. 00 коп.). З позовних заяв немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 328 грн. 00 коп.).
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», за подання нерезидентами позовів, ціна яких визначається в іноземній валюті, судовий збір може сплачуватися нерезидентами в іноземній валюті з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України на день сплати.
За подання позовів, ціна яких визначається в іноземній валюті, судовий збір сплачується у гривнях з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України на день сплати.
Так, Адміністрацією Державної прикордонної служби України заявлено 1 (одну) вимогу майнового характеру про стягнення 6 623 269, 81 доларів США, тобто, позивач зобов'язаний був сплатити судовий збір у розмірі 1 164 800, 00 грн (350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб на дату подання позову), однак судовий збір сплачено у сумі 1 059 800, 00 грн., що менше встановленого розміру.
Тож, відповідно до норм Закону України "Про судовий збір" позивачу необхідно доплатити судовий збір у розмірі 105 000, 00 грн та надати суду докази сплати, а саме оригінал платіжного доручення про перерахування судового збору.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Статтею 10 Конституції України встановлено, що державною мовою в Україні є українська мова.
Згідно рішення Конституційного Суду України від 14.12.1999 у справі № 10-рп/99, українська мова як державна є обов'язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації, тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом (частина 5 статті 10 Конституції України).
Відповідно до ст. 10 Господарського процесуального кодексу України, господарське судочинство в судах здійснюється державною мовою.
Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України "Про судоустрій та статус судів" судочинство і діловодство в судах України провадиться державною мовою.
Відповідно до ч.1 ст. 14 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» у судах України судочинство провадиться, а діловодство здійснюється державною мовою.
Згідно з ч.ч. 1, 2, 4, 5 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Частиною восьмою ст. 91 Господарського процесуального кодексу України визначено, що іноземний офіційний документ, що підлягає дипломатичній або консульській легалізації, може бути письмовим доказом, якщо він легалізований у встановленому порядку. Іноземні офіційні документи визнаються письмовими доказами без їх легалізації у випадках, передбачених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
До письмових доказів, викладених іноземною мовою, повинні додаватися переклади українською мовою, засвідчені належним чином. Вірність перекладу документів юридичного характеру повинна бути нотаріально засвідченою в порядку статті 79 Закону України "Про нотаріат".
Пунктом 2.1. глави 8 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України №296/5 від 22.02.2012, визначено, якщо нотаріус не знає відповідних мов (однієї з них), переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус за правилами, передбаченими цим Порядком. Переклад має бути зроблений з усього тексту документа, що перекладається, і закінчуватися підписами. Під текстами оригіналу та перекладу вміщується підпис перекладача у разі здійснення перекладу перекладачем. Посвідчувальний напис викладається під текстами документа і перекладу з нього. Переклад, розміщений на окремому від оригіналу чи копії аркуші, прикріплюється до нього, прошнуровується і скріплюється підписом нотаріуса і його печаткою.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 20.06.2019 у справі № 910/4473/17.
Так, Адміністрацією Державної прикордонної служби України до позовної заяви додано, зокрема листи ВЕС, LLC від 16.07.2024, від 04.09.2024 та від 02.10.2024, від 07.11.2024, від 12.11.2024, від 18.11.2024, від 26.12.2024, від 09.01.2025, від 14.01.2025, від 29.01.2024, від 04.02.2025, від 07.02.2025, від 02.03.2025, від 18.08.2025, від 25.08.2025, від 26.09.2025, а також листа компанії нерезидента від 23.10.2024, проте вказані документи складені англійською мовою.
При цьому, в додатках до позовної заяви б/н б/д відсутні належним чином (нотаріально) засвідчені переклади на українську мову вказаних документів, на які посилається позивач у позовній заяві та які додані до позовної заяви .
Таким чином, позивачу на підтвердження обставин на яких ґрунтуються позовні вимоги необхідно надати суду належним чином (нотаріально) засвідчені переклади на українську мову листів ВЕС, LLC від 16.07.2024, від 04.09.2024 та від 02.10.2024, від 07.11.2024, від 12.11.2024, від 18.11.2024, від 26.12.2024, від 09.01.2025, від 14.01.2025, від 29.01.2024, від 04.02.2025, від 07.02.2025, від 02.03.2025, від 18.08.2025, від 25.08.2025, від 26.09.2025, а також лист компанії нерезидента від 23.10.2024.
Так, відповідно до ч.ч.1-2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
За таких обставин, суд приходить до висновку про залишення позовної заяви Адміністрації Державної прикордонної служби України без руху з наданням позивачу строку для усунення вищезазначених недоліків.
Суд звертає увагу заявника на положення ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
При цьому, суд зазначає, що після усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.
Враховуючи наведене та керуючись ч.ч. 1-2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позовну заяву Адміністрації Державної прикордонної служби України до Компанії ВЕС, LLC про стягнення 6 643 753, 82 доларів США - залишити без руху.
2. Встановити позивачу строк протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви, а саме:
- визначитися з ціною позову з урахуванням вказівок суду викладених у даній ухвалі, шляхом подання письмових пояснень/виправленої позовної заяви;
- з урахуванням викладеного у даній ухвалі конкретизувати прохальну частину позовної заяви в частині заявленої до стягнення суми у розмірі 211 128, 88 доларів США, а саме визначитися з правовою природою даної суми, це пеня чи 3 % річних, шляхом подання виправленої позовної заяви;
- доплатити судовий збір у розмірі 105 000, 00 грн. та надати суду докази сплати - оригінал платіжного доручення про перерахування судового збору;
- надати суду належним чином (нотаріально) засвідчені переклади на українську мову листів ВЕС, LLC від 16.07.2024, від 04.09.2024 та від 02.10.2024, від 07.11.2024, від 12.11.2024, від 18.11.2024, від 26.12.2024, від 09.01.2025, від 14.01.2025, від 29.01.2024, від 04.02.2025, від 07.02.2025, від 02.03.2025, від 18.08.2025, від 25.08.2025, від 26.09.2025, а також лист компанії нерезидента від 23.10.2024.
3. Попередити позивача, що в разі неусунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Ухвала набрала законної сили 21.05.2026 та оскарженню не підлягає.
Суддя Щербаков С.О.