ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
21.05.2026Справа № 910/1640/26
Господарський суд міста Києва у складі судді Щербакова С.О., розглянувши матеріали господарської справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "КЕРУЮЧА КОМПАНІЯ "СТАТУС"
про стягнення 554 183, 18 грн.
Без повідомлення (виклику) учасників справи
Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "КЕРУЮЧА КОМПАНІЯ "СТАТУС" (далі-відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 554 183, 18 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором про постачання природного газу від 24.09.2024 № 9552-ОСББ(24)-25.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.02.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, зокрема встановлено відповідачу строк протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подачі заяви з обгрунтованими запереченням проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження (у разі їх наявності).
Крім того, судом повідомлено, що клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву (частина 7 статті 252 Господарського процесуального кодексу України).
24.02.2026 через відділ автоматизованого документообігу суду Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" на виконання вимог ухвали суду від 20.02.2026 супровідним листом надано читабельні копії актів приймання-передачі природного газу.
06.03.2026 до суду надійшов відзив Товариства з обмеженою відповідальністю "КЕРУЮЧА КОМПАНІЯ "СТАТУС" на позовну заяву, в якому відповідач, зокрема зазначає, що встановлені йому на підставі розпорядження Київської міської військової адміністрації №1259 від 31.10.2024 тарифи на теплову енергію були нижчими за економічно обґрунтовані, а також за відсутності субвенції на погашення заборгованості з різниці в тарифах, неврегулювання державою правовідносин між учасниками правовідносин у сфері постачання енергоносіїв, позовній вимоги не підлягають задоволенню.
10.03.2026 до суду надійшла відповідь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" на відзив, в якій позивач, зокрема зазначає, що наявність заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію та послуги з її постачання не є достатньою підставою для звільнення теплопостачальних та теплогенеруючих організацій від обов'язку оплатити спожитий ними природний газ.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва -
24.09.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (далі - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "КЕРУЮЧА КОМПАНІЯ "СТАТУС" (далі - споживач) було укладено договір про постачання природного газу № 9552-ОСББ(24)-25 шляхом направлення відповідачем заяви про приєднання до договору постачання природного газу та наданням позивачем згоди на приєднання до вказаного договору, умовами якого передбачено, що постачальник зобов'язується поставити споживачеві, який є виробником теплової енергії в розумінні підпункту 1 пункту 4 Положення (об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку або житлово-будівельним (житловим, обслуговуючим) кооперативом або управителем багатоквартирних будинків), природний газ, а споживач зобов'язується прийняти його та оплатити на умовах цього договору.
Пунктом 2.1. договору визначено, що Постачальник передає Споживачу на умовах цього Договору замовлений Споживачем обсяг (об??єм) природного газу у період з місяця, в якому Договір набрав чинності відповідно до пункту 13.1 Договору, по 30 квітня 2025 року (включно), в кількості та відповідно до розрахункових періодів та розподілу, що зазначені Споживачем у Заяві, яка є невід?ємною частиною даного Договору (за умови акцепту Постачальником Заяви в порядку, передбаченому пунктом 1.6 Договору).
Постачання природного газу відповідно до даного пункту Договору та реєстрація Споживача в реєстрі Постачальника на інформаційній платформі Оператора ГТС здійснюється до 30.04.2025 року, відповідно до пункту 3.3 цього Договору.
Споживач підтверджує, що замовлені ним обсяги природного газу, які зазначені в Заяві, повністю покривають потреби Споживача у відповідному розрахунковому періоді. (п.2.2 договору)
У пункті 3.1. договору передбачено, що постачальник передає Споживачу у загальному потоці природний газ у внутрішній тоні виходу з газотранспортної системи. Право власності на природний газ переходить від Постачальника до Споживача в момент передачі природного газу. Після переходу права власності на природний газ Споживач несе всі ризики і бере на себе відповідальність, пов?язану з правом власності на природний газ.
Згідно з пунктом 3.5. договору приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу.
Відповідно до пункту 3.5.2 договору, сумарні обсяги за всіма складеними за розрахунковий/звітний період актами мають відповідати обсягам за даними остаточної алокації відборів Споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС за цей період.
У відповідності до пункту 3.5.4 договору постачальник протягом 3-х (трьох) робочих днів з дати одержання актів зобов?язується повернути Споживачу по одному примірнику оригіналів актів, підписаних уповноваженим представником Постачальника, або надає обгрунтовану відмову від підписання акту.
Після підписання Сторонами актів приймання-передачі, замовлені обсяги природного газу за Договором вважаються скоригованими.
Відповідно до пункту 4.1 договору ціна на природний газ, який постачається за цим Договором, встановлюється наступним чином:
4.1.1. Ціна обсягів газу, визначених в пункті 2.1 цього Договору як Обсяг І (фіксований) за 1000 куб. м газу без ПДВ - 6 183,33 грн., крім того ПДВ за ставкою 20%, всього з ПДВ - 7 420,00 грн;
крім того тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи - 124,16 грн. без ПДВ, коефіцієнт, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед у відповідному періоді на рівні 1,10 умовних одиниць, всього з коефіцієнтом - 136,576 грн., крім того ПДВ 20% - 27,315 грн., всього з ПДВ - 163,89 грн. за 1000 куб. м.
Всього ціна газу для Обсягу 1 (фіксований) за 1000 куб. м з ПДВ, з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед, становить 7 583,89 грн.
4.1.3. Ціна обсягів газу, визначених пункті 2.1 цього Договору як Обсяг III (фіксований) за 1000 куб.м. газу без ПДВ-13658,33 грн., крім того ПДВ за ставкою 20%, всього з ПДВ -16390 грн.
крім того тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи - 124,16 грн. без ПДВ, коефіцієнт, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед у відповідному періоді на рівні 1,10 умовних одиниць, всього з коефіцієнтом - 136,576 грн. крім того ПДВ 20% - 27,315 грн., всього з ПІДВ - 163,89 грн. за 1000 куб. м.
Всього ціна газу для Обсягу ШІ (фіксований) за 1000 куб. м з ПДВ, з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед, становить 16 553,89 грн.
Згідно п. 4.2. договору, у разі зміни тарифу на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи та/або коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед у відповідному періоді, вони є обов?язковими для Сторін за цим Договором з дати набрання чинності відповідних змін.
У пункті 5.1. договору сторони погодили, що споживач здійснює розрахунок за придбані обсяги природного газу в наступному порядку:
- 70 відсотків вартості фактично переданого відповідно до акту приймання - передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу;
- остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ - до 15-го числа (включно), місяця, наступного за місяцем, в якому Споживач повинен був сплатити 70 відсотків грошових коштів за відповідний розрахунковий період.
У разі відсутності акту/актів: приймання-передачі, фактична вартість переданого Споживачу природного газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.3 пункту 3.5 цього Договору.
Відповідно до п. 5.4. договору, оплата за природний газ здійснюється споживачем шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника, зазначений в розділі 14 цього договору. Споживач зобов'язаний своєчасно та у повному обсязі розрахуватися за поставлений природний газ відповідно до пункту 5.1 цього договору. Кошти, які надійшли від споживача, зараховуються як передоплата за умови відсутності заборгованості за попередні розрахункові періоди за цим договором.
Даний договір набирає чинності з дати, зазначеної в письмовій згоді на приєднання до договору постачання природного газу постачальника, надісланої споживачу відповідно до п.1.6. договору, та діє до 30.04.2025 р. включно, а в частині розрахунків - до повного їх виконання. Продовження або припинення договору можливе за взаємною згодою сторін шляхом підписання додаткової угоди до договору (пункт 13.1 договору).
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору про постачання природного газу № 9552-ОСББ(24)-25 від 24.09.2024 позивачем було поставлено відповідачу природний газ за період з вересня 2024 по квітень 2025 на загальну суму 3 677 207,98 грн, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу від 30.09.2024 на суму 7,58 грн, від 31.10.2024 на суму 118 065,96 грн, від 30.11.2024 на суму 342 913,04 грн, від 30.11.2024 на суму 213 989, 71 грн, від 31.12.2024 на суму 446 539,27 грн, від 31.12.2024 на суму 325 743, 89 грн, від 31.01.2025 на суму 432 378,49 грн, від 31.01.2025 на суму 325 864, 80 грн, від 28.02.2025 на суму 474 375,66 грн, від 28.02.2025 на суму 363 146, 40 грн, від 31.03.2025 на суму 296 307,98 грн, від 31.03.2025 на суму 240 488, 00 грн, від 30.04.2025 на суму 97 387,20 грн, які підписані представниками сторін та скріплені печатками сторін.
В свою чергу, відповідач здійснив часткову оплату за прийнятий природний газ у загальному розмірі 3 123 024,80 грн., що підтверджується довідкою №11512/38719/2025 від 28.11.2025, виданою Публічним акціонерним товариством Акціонерний банк «Укргазбанк», внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість у розмірі 554 183, 18 грн.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач зазначає, що відповідач неналежним чином виконує свої зобов'язання щодо оплати поставленого природного газу за період з вересня 2024 по квітень 2025, зокрема, щодо погашення заборгованості, у зв'язку з чим просить суд стягнути з відповідача борг у сумі 554 183,18 грн.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 655 Цивільного кодексу України унормовано, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Судом встановлено, що на виконання умов договору про постачання природного газу № 9552-ОСББ(24)-25 від 24.09.2024 позивачем було поставлено відповідачу природний газ за період з вересня 2024 по квітень 2025 на загальну суму 3 677 207,98 грн, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу від 30.09.2024 на суму 7,58 грн, від 31.10.2024 на суму 118 065,96 грн, від 30.11.2024 на суму 342 913,04 грн, від 30.11.2024 на суму 213 989, 71 грн, від 31.12.2024 на суму 446 539,27 грн, від 31.12.2024 на суму 325 743, 89 грн, від 31.01.2025 на суму 432 378,49 грн, від 31.01.2025 на суму 325 864, 80 грн, від 28.02.2025 на суму 474 375,66 грн, від 28.02.2025 на суму 363 146, 40 грн, від 31.03.2025 на суму 296 307,98 грн, від 31.03.2025 на суму 240 488, 00 грн, від 30.04.2025 на суму 97 387,20 грн, які підписані представниками сторін та скріплені печатками сторін.
Проте, за поставлений природний газ відповідач розрахувався частково у загальному розмірі 3 123 024,80 грн., що підтверджується довідкою №11512/38719/2025 від 28.11.2025, виданою Публічним акціонерним товариством Акціонерний банк «Укргазбанк», внаслідок чого за Товариством з обмеженою відповідальністю "КЕРУЮЧА КОМПАНІЯ "СТАТУС" утворилась заборгованість у розмірі 554 183, 18 грн.
Згідно з пунктом 3.5. договору приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу.
У пункті 5.1. договору погоджено, що Споживач здійснює розрахунок за придбані обсяги природного газу в наступному порядку:
- 70 відсотків вартості фактично переданого відповідно до акту приймання - передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу;
- остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ - до 15-го числа (включно), місяця, наступного за місяцем, в якому Споживач повинен був сплатити 70 відсотків грошових коштів за відповідний розрахунковий період.
У разі відсутності акту/актів: приймання-передачі, фактична вартість переданого Споживачу природного газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.3 пункту 3.5 цього Договору.
Оплата за природний газ здійснюється споживачем шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника, зазначений в розділі 14 цього договору. Споживач зобов'язаний своєчасно та у повному обсязі розрахуватися за поставлений природний газ відповідно до пункту 5.1 цього договору. Кошти, які надійшли від споживача, зараховуються як передоплата за умови відсутності заборгованості за попередні розрахункові періоди за цим договором. (пункт 5.4. договору).
За змістом статей 598, 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зокрема виконанням, проведеним належним чином.
Згідно ст. 253 Цивільного кодексу України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Так, відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Таким чином, враховуючи п.5.1 договору та положень ст. 530 Цивільного кодексу України, відповідач зобов'язаний був сплатити за поставлений природний газ за період з вересня 2024 по квітень 2025 у строк по 15 число місяця, наступного за місяцем фактично переданого природного газу на підставі акта приймання-передачі природного газу, тож починаючи з 16 числа кожного місяця, наступного за місяцем фактично переданого природного газу відбулося прострочення виконання грошового зобов'язання.
Щодо заперечень відповідача в частині наявності заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію та послуги з її постачання, суд зазначає наступне.
Взаєморозрахунки або перерахування субвенції проводяться у порядку та на умовах, затверджених Кабінетом Міністрів України, за рахунок та в межах видатків державного бюджету за цільовим призначенням, джерелом формування яких є надходження, визначені Законом "Про Державний бюджет України на 2021 рік" та на наступні роки на погашення заборгованості з різниці в тарифах (абз.9 ст.4 Закону 1730).
Такий Порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2022 №1403 "Про затвердження Порядку та умов надання у 2022 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води згідно із Законом України "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування", послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), послуги з централізованого водопостачання і централізованого водовідведення згідно із Законом України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення".
Згідно з п.5 цього Порядку підставою для проведення розрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах є договір про організацію взаєморозрахунків, який укладається суб'єктами господарювання та іншими учасниками розрахунків з погашення заборгованості (далі учасники розрахунків).
Проте, суд зазначає, що у матеріалах справи відсутні, а відповідачем в свою чергу не надано суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження укладання між сторонами договору про організацію взаєморозрахунків, а тому суд не приймає до уваги заперечення відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву.
Відповідно до ч. 2 ст.11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти.
Частина 5 цієї статті визначає, що у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.
Закон України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування» № 2479 встановлює єдину підставу для проведення розрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах - це договір про організацію взаєморозрахунків та не визначає можливість проведення таких взаєморозрахунків за рішенням суду при вирішенні спору про стягнення заборгованості за спожитий газ.
Згідно ч.4 ст. 14 Цивільного кодексу України, особа може бути звільнена від цивільного обов'язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.
Ця норма надає можливість сторонам договору або законодавцю визначити обставини, за яких особа може бути звільнення від цивільного обов'язку або його виконання. Звільнення від виконання цивільного обов'язку означає повне припинення самого цивільного зобов'язання. Звільнення від виконання обов'язку має місце тоді, коли сам обов'язок зберігається (продовжує існувати), проте його не можна виконати примусово.
Проте, ані умови договору постачання природного газу, ані Закон 2479 не передбачають звільнення теплопостачальних та теплогенеруючих організацій від обов'язку оплатити спожитий ними природний газ з 01.06.2021, а також послуги з його розподілу та транспортування, лише через наявність заборгованості з відшкодування різниці в тарифах на теплову енергію та послуги з її постачання. Законодавець передбачив умови та порядок її врегулювання.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 07 травня 2025 року по справі №920/481/23.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи вищевикладене, оскільки відповідач не надав суду доказів належного виконання свого зобов'язання щодо оплати поставленого природного газу, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору про постачання природного газу № 9552-ОСББ(24)-25 від 24.09.2024 та положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 554 183,18 грн. підлягають задоволенню.
Тож, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" підлягають задоволенню повністю.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" - задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КЕРУЮЧА КОМПАНІЯ "СТАТУС" (вул. Митрополита Василя Липківського, буд. 45, м. Київ, 03035, ідентифікаційний код - 38482930) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, ідентифікаційний код - 42399676) заборгованість у розмірі 554 183 (п'ятсот п'ятдесят чотири тисячі сто вісімдесят три) грн. 18 коп. та судовий збір у сумі 6 650 (шість тисяч шістсот п'ятдесят) грн. 20 коп.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя С.О. Щербаков