Справа № 183/2737/26
№ 1-кс/183/649/26
21 травня 2026 року м. Самар
Слідчий суддя Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції),
захисника ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції),
розглянувши у судовому засіданні клопотання слідчого Першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, старшого лейтенанта ОСОБА_5 , погоджене прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих ТУ ДБР Луганської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62025050020000342 від 17.05.2025, за підозрою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України,
встановив:
Слідчий Першого слідчого відділу ТУ ДБР розташованого у м. Краматорську ОСОБА_5 звернувся до суду з клопотанням - про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 62025050020000342 від 17.05.2025 року, відносно ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено: ОСОБА_6 , 20.01.2011 отримав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 953 на підставі рішення Луганської обласної кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури № 4 від 29.12.2010.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» особа, стосовно якої радою адвокатів регіону прийнято рішення про видачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, не пізніше тридцяти днів з дня прийняття цього рішення складає перед радою адвокатів регіону присягу адвоката України.
ОСОБА_6 , розпочинаючи адвокатську діяльність, урочисто присягнув у своїй адвокатській діяльності дотримуватися принципів верховенства права, законності, незалежності та конфіденційності, правил адвокатської етики, чесно і сумлінно забезпечувати право на захист та надавати правову допомогу відповідно до Конституції України і законів України, з високою відповідальністю виконувати покладені на нього обов'язки, бути вірним присязі.
Відповідно до статей 1-3, 6 Конституції України - Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава; Суверенітет України поширюється на всю її територію; Україна є унітарною державою; Територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною; Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю; права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність; Державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову; Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Згідно зі статтями 17, 19, 65, 68 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. На території України забороняється створення і функціонування будь-яких збройних формувань, не передбачених законом. На території України не допускається розташування іноземних військових баз. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України; Кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 24.02.2022 російською федерацію здійснено повномасштабне військове вторгнення на територію України, у зв'язку із чим розпочато збройну агресію та ведення агресивної війни проти України з метою повалення конституційного ладу, територіальної цілісності та захоплення території України.
24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв'язку з військовою агресією рф проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, дію якого на цей час продовжено шляхом прийняття відповідних Законів на підставі Указів Президента України.
Резолюцією Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй «Агресія проти України» A/RES/ES-11/1 від 2 березня 2022 року та Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» визнано, що російська федерація вчинила агресію проти України, порушивши базові норми ООН, тобто є державою-агресором.
У результаті вищезазначених подій значна частина території Луганської області, у тому числі Новоайдарська селищна територіальна громада Щастинського району Луганської області, опинилась під контролем регулярних з'єднань і підрозділів збройних сил та інших військових формувань російської федерації, підпорядкованих і скеровуваних ними російських радників та інструкторів, окупаційних адміністрацій російської федерації на території Луганської області.
Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376 затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велись) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією. Згідно до зазначеного Переліку вся територія Новоайдарської селищної територіальної громади Щастинського району Луганської області з 25.02.2022 перебуває під тимчасовою окупацією та оточенні (блокуванні) з боку РФ та незаконного збройного формування так званої «ЛНР».
Відповідно до п. 7 ст.1-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», тимчасово окупована російською федерацією територія України (тимчасово окупована територія) - це частини території України, в межах яких збройні формування російської федерації та окупаційна адміністрація російської федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування російської федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації російської федерації.
З початку тимчасової окупації території Новоайдарської селищної територіальної громади Щастинського району Луганської області представниками так званої «лнр», підконтрольними політичному керівництву держави-агресора рф, організовано та розпочато діяльність системи органів влади, які відповідно до чинного законодавства України, визнані незаконними.
Згідно п. 6 ч. 1 ст. 1-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», окупаційна адміністрація російської федерації - сукупність державних органів і структур російської федерації, функціонально відповідальних за управління тимчасово окупованими територіями та підконтрольних російській федерації самопроголошених органів, які узурпували виконання владних повноважень на тимчасово окупованих територіях та які виконували чи виконують властиві органам державної влади чи органам місцевого самоврядування функції на тимчасово окупованій території України, в тому числі органи, організації, підприємства та установи, включаючи правоохоронні та судові органи, нотаріусів та суб'єктів адміністративних послуг.
Частиною 1 статті 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», від 12.05.2015 за № 389-VIII передбачено, що у період воєнного стану не можуть бути припинені повноваження органів прокуратури України, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність.
Згідно з частиною 1 статті 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» від 23.12.1993 за № 3781-ХІІ, правоохоронні органи - органи прокуратури, Національної поліції, служби безпеки, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, Національне антикорупційне бюро України, органи охорони державного кордону, Бюро економічної безпеки України, органи і установи виконання покарань, слідчі ізолятори, органи державного фінансового контролю, рибоохорони, державної лісової охорони, інші органи, які здійснюють правозастосовні або правоохоронні функції.
Функціонування так званої «прокуратури Новоайдарського району луганської народної республіки» регламентовано нормативно-правовими актами псевдоутворення «луганської народної республіки» (по тексту скорочено «лнр») та рф, а саме: федеральним конституційним законом рф від 04.10.2022 № 6-ФКЗ «Про прийняття до російської федерації луганської народної республіки та утворення у складі російської федерації нового суб'єкта - луганської народної республіки», «конституції російської федерації» ( від 12.12.1993 року зі змінами), федеральним законом «про прокуратуру російської федерації» від 17.01.1992 № 2202-1 зі змінами, який визначає правові та організаційні засади діяльності «прокуратури луганської народної республіки», встановлює права та обов'язки співробітників прокуратури, гарантії правового та соціального захисту».
Так, не пізніше 09 травня 2025 року, більш точний час в ході досудового розслідування встановити за об'єктивних причин не виявилося можливим, ОСОБА_6 , будучи громадянином України, усвідомлюючи здійснення відкритої російської агресії, яка розпочалась приблизно о 05 годині ранку 24.02.2022 повномасштабним російським військовим вторгненням на територію України, метою якого є повалення конституційного ладу, територіальної цілісності та захоплення території України, усвідомлюючи російську агресію проти України, достовірно знаючи про незаконність дій співучасників збройних формувань так званої «лнр» та окупаційної адміністрації рф на тимчасово окупованій території Луганської області, з метою переслідування своїх особистих інтересів, перебуваючи на тимчасово окупованій території селища Новоайдар, Щастинського району Луганської області, маючи умисел на зайняття посади в незаконно створених правоохоронних органах окупаційної влади на території селища Новоайдар, Щастинського району Луганської області, та реалізуючи його, вступив в злочинну змову з представниками так званої «лнр», які підконтрольні державі-агресору рф, отримавши від них пропозицію на зайняття посади в незаконному правоохоронному органі, а саме посади «старшого помічника прокурора Новоайдарського району луганської народної республіки», розташованому на тимчасово окупованій території Новоайдарської селищної територіальної громади Щастинського району Луганської області за адресою: Луганська область, Щастинський район, селище Новоайдар, вул. Леніна, буд. 26.
Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, ОСОБА_6 , не пізніше 09 травня 2025 року, більш точний час в ході досудового розслідування встановити за об'єктивних причин не виявилося можливим, будучи громадянином України, перебуваючи на тимчасово окупованій території селища Новоайдар, Щастинського району Луганської області, діючи зі своїх особистих мотивів та бажання, погодився на пропозицію представників окупаційної адміністрації держави-агресора - російської федерації та представників незаконних збройних формувань так званої «луганської народної республіки», умисно та протиправно, добровільно зайняв посаду у незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території Новоайдарської селищної територіальної громади Щастинського району Луганської області за адресою: Луганська область, Щастинський район, селище Новоайдар, вул. Леніна, буд. 26, а саме посаду «старшого помічника прокурора Новоайдарського району луганської народної республіки», взявши на себе здійснення повноважень працівника органів прокуратури луганської народної республіки.
Таким чином, громадянин України - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обгрунтовано підозрюється у добровільному зайнятті громадянином України посади в незаконних правоохоронних органах, створених на тимчасово окупованій території, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України.
Повідомлення про підозру було вручено, в порядку, передбаченому ч. 2, 8 ст. 135 КПК України, а саме шляхом її публікації в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора, а також захиснику підозрюваного.
07 травня 2026 року в газеті «Голос України» № 88 (590), яка являється засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, опубліковано оголошення про підозру та повістку про виклик ОСОБА_6 , до Першого слідчого відділу ТУ ДБР, розташованого у м. Краматорську (фактична адреса на період військового стану зазначена у повістці) на 11.05.2026, 12.05.2026 та 13.05.2026, для вручення йому письмового повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, допиту як підозрюваного, а також проведення інших слідчих та процесуальних дій. Крім того, вказана повістка розміщена 07.05.2026 на веб-сайті Офісу Генерального прокурора у рубриці «Повістки про виклик та відомості про здійснення спеціального досудового розслідування», також повідомлення про підозру було вручено залученому захиснику.
Разом з тим на вказані дати та час ОСОБА_6 не прибув, будь-які документи, які підтверджують поважність причин не прибуття не надав.
14.05.2026 року постановою слідчого у кримінальному провадженні підозрюваного ОСОБА_6 оголошено у розшук здійснення якого доручено оперативному підрозділу Територіального управління Державного бюро розслідувань розташованого у місті Краматорську.
В ході досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні також проведено слідчі та розшукові дії, спрямовані на встановлення місцезнаходження підозрюваного, а саме: допитано свідків, оглянуто мережу інтернет, направлено доручення оперативним підрозділам та оголошено підозрюваного у розшук.
Так, санкцією ч. 7 ст. 111-1 КК України визначено додатковим покаранням конфіскацію майна.
Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України, передбачено, що завданням арешту майна є запобігання його відчуження та слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні.
Окрім цього, п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено можливість накладення арешту на майно з метою конфіскації майна як виду покарання.
Водночас, у ч. 5 ст. 170 КПК України зазначено, що у випадку, накладення арешту на майно з метою конфіскації майна, як виду покарання, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме та нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, визначено необхідність арешту майна.
Згідно інформації з Державного реєстру транспортних засобів, на підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , зареєстровано транспортний засіб марки «NISSAN ROGUE», номерний знак НОМЕР_2 , 2016 року випуску, об'єм двигуна - 2488 см.куб., кузов - НОМЕР_3 , свідоцтво про реєстрацію серії НОМЕР_4 , дата реєстрації - 22.01.2019 року.
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, на підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , зареєстровано нерухоме майно, а саме житловий будинок, з надвірними побудовами та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , дата реєстрації нерухомого майна 21.01.2011, приватна форма власності, частка 1/1, на підставі договору купівлі-продажу, ВМХ №224281, №224282 реєстр №145, 16.11.2010, приватний нотаріус ОСОБА_7 , Новоайдарського районного нотаріального округу Луганської області.
Необхідність накладення арешту на майно підозрюваного ОСОБА_6 обґрунтовується тим, що останній, перебуваючи на свободі, розуміючи, що дане майно підлягає конфіскації як виду покарання, має можливість здійснити відчуження та розтрату майна, яке підлягає арешту.
Відповідно до ч. 2 ст. 172 КК України, клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
Відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Крім того, відповідно до ст. 26 вищевказаного Закону правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місце знаходження судів.
Відповідно до Положення про слідчі відділи Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, затвердженого наказом в.о. директора Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську № 20 ДСК від 14.09.2021, Другий слідчий відділ (з дислокацією у м. Сєвєродонецьку Луганської області) здійснює свою діяльність та розташований за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Єгорова, 26 - та який здійснює розслідування кримінальних правопорушень, вчинених на територіях та населених пунктах, розташованих на території Луганської області.
Відповідно до листа Касаційного кримінального суду у складі Верховного суду № 292/0/158-21 від 15.04.2021 визначено територіальну підсудність за місцем знаходження (реєстрації) відповідного органу досудового розслідування, зокрема, Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Сєвєродонецьку) Луганської області - за Сєвєродонецьким міським судом Луганської області та Луганським апеляційним судом.
Сєвєродонецьким міським судом Луганської області ухвалено наказ про припинення роботи (діяльності) Сєвєродонецького міського суду Луганської області з 24.02.2022 до вирішення питання щодо її відновлення у встановленому законодавством порядку.
Відповідно до вимог КПК України, клопотання про заходи забезпечення у вказаному кримінальному провадженні безпосередньо подаються до Сєвєродонецького міського суду Луганської області, оскільки Другий слідчий відділ (з дислокацією у місті Сєвєродонецьку) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, знаходиться за адресою: Луганська обл., м. Сєвєродонецьк, вул. Єгорова, 26.
Водночас, в зв'язку з введенням воєнного стану на території України та неможливістю Сєвєродонецьким міським судом Луганської області здійснювати правосуддя під час воєнного стану, розпорядженням Верховного Суду № 1/0/9-22 від 06.03.2022, відповідно до ч. 7 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», змінено територіальну підсудність судових справ з Сєвєродонецького міського суду Луганської області на Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області.
Враховуючи вказане прокурор просив накласти арешт на майно, що належить на праві власності підозрюваному ОСОБА_6 , що визначене у поданому клопотанні.
Прокурор в судове засіданні підтримав заявлене клопотання та просив його задовольнити.
Захисник в судове засідання з'явився, заперечив проти задоволення даного клопотання, враховуючи ту обставину, що під час досудового розслідування не встановлено де знаходиться транспортний засіб і у кого в користуванні він перебуває.
Суд встановив, що 07.05.2026 у відповідності до ст. ст. 276-278 КПК України складено письмове повідомлення про підозру у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України
Так, приписами ст. 170 КПК України визначено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
У випадку, передбаченому пунктом 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу. Арешт може бути накладений і на майно, на яке раніше накладено арешт відповідно до інших актів законодавства. У такому разі виконанню підлягає ухвала слідчого судді, суду про накладення арешту на майно відповідно до правил цього Кодексу.
У випадку, передбаченому пунктом 3 частини ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України , може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Відповідно до ч. 7 ст. 111-1 КК України санкції статті передбачає конфіскацію майна, тому на даний час у слідства виникла необхідність щодо накладення арешту на вищезазначене майно з метою унеможливлення його відчуження, оскільки в разі доведення вини ОСОБА_6 вищезазначене майно підпаде під конфіскацію майна відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України.
Отже, клопотання прокурора підлягає задоволенню.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 98, 107, 170 - 172 КПК України, слідчий суддя,
постановив :
Клопотання слідчого задовольнити.
Застосувати захід забезпечення кримінального провадження у вигляді накладення арешту на майно з забороною його володіння, відчуження та розпорядження, з метою забезпечення можливої конфіскації майна як виду покарання, а саме накласти арешт на майно, що належить підозрюваному ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_5 , а саме на:
- транспортний засіб марки «NISSAN ROGUE», номерний знак НОМЕР_2 , 2016 року випуску, об'єм двигуна - 2488 см.куб., кузов - НОМЕР_3 , свідоцтво про реєстрацію серії НОМЕР_4 , дата реєстрації - 22.01.2019 року.
- приватне домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , дата реєстрації нерухомого майна 21.01.2011, приватна форма власності, частка 1/1 власник ОСОБА_6 .
На ухвалу може бути подано апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1