ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
21.05.2026Справа № 910/2820/26
Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали господарської справи
за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка"
до Приватного акціонерного товариства "Європейський страховий альянс"
про стягнення страхового відшкодування в порядку суброгації в розмірі 163 874,84 грн.
Без повідомлення (виклику) сторін.
Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Уніка» звернулось до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс» про стягнення страхового відшкодування в порядку суброгації в розмірі 163 874,84 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані виплатою позивачем потерпілій особі страхового відшкодування згідно Договору добровільного страхування наземного транспорту № 018208/4605/0000401 від 30.09.2024, внаслідок чого до позивача перейшло право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.03.2026 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/2820/26. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв'язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.
Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 23.03.2026 була направлена судом до електронного кабінету відповідача та отримана відповідачем, з урахуванням приписів ст. 242 ГПК України, 23.03.2026, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про доставку електронного листа.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Зважаючи на те, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданим йому процесуальним правом, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України та частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
30 вересня 2024 року між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Уніка» (далі - страховик, позивач) та ОСОБА_1 (далі - страхувальник) укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту № 018208/4605/0000401, за яким страховик застрахував майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу - легкового автомобіля марки «BMW», державний номерний знак НОМЕР_1 .
Як вбачається з Європротоколу від 03.04.2025, оформленого за взаємною згодою водіїв, 03.04.2025 о 12 год. 00 хв. у с. Боратин трапилась дорожньо-транспортна пригода за участі застрахованого автомобіля марки «BMW», державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 , та автомобіля марки «BMW», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 , внаслідок чого транспортні засоби зазнали механічних пошкоджень.
Схема дорожньо-транспортної пригоди та обставини при яких вона мала місце, а саме під час стоянки автомобіля марки «BMW», державний номерний знак НОМЕР_1 , свідчить про порушення водієм автомобіля марки «BMW», державний номерний знак НОМЕР_2 , ОСОБА_4 вимог Правил дорожнього руху, а відтак, про наявність вини останнього у ДТП.
Відповідно до Звіту про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу № 100923 від 04.11.2025, вартість відновлювального ремонту автомобіля марки «BMW», державний номерний знак НОМЕР_1 складає з урахуванням ПДВ та без ВТВ 82 442,26 грн.
Згідно з Рахунком № А561 від 07.05.2025, виставленим страхувальнику станцією технічного обслуговування ФОП Дудко І.В., вартість відновлювального ремонту автомобіля марки «BMW», державний номерний знак НОМЕР_1 , в результаті його пошкодження при ДТП складає 85 100,00 грн.
Позивач з урахуванням умов Договору добровільного страхування наземного транспорту, склав страховий акт № 27591702412 від 08.05.2025, згідно з яким пошкодження транспортного засобу автомобіля марки «BMW», державний номерний знак НОМЕР_1 , внаслідок ДТП визнано страховим випадком та призначено до виплати страхове відшкодування в розмірі 85 100,00 грн.
На підставі складеного страхового акту № 27591702412 від 08.05.2025 Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Уніка», виконуючи свої зобов'язання за договором, сплатило суму страхового відшкодування в розмірі 85 100,00 грн на рахунок СТО (платіжна інструкція № 035871 від 09.05.2025).
Також, 10.06.2025 станцією технічного обслуговування ФОП Пальонка О.В. виставлено власнику застрахованого транспортного засобу рахунок на оплату № 41 на суму 34 648,44 грн.
Позивач з урахуванням умов Договору добровільного страхування наземного транспорту, склав страховий акт № 27591702412 ДОПЛАТА від 18.06.2025, згідно з яким пошкодження транспортного засобу автомобіля марки «BMW», державний номерний знак НОМЕР_1 , внаслідок ДТП визнано страховим випадком та призначено доплату страхового відшкодування в розмірі 34 648,44 грн, а разом страхове відшкодування за означеною страховою подією склало 119 748,44 грн.
На підставі складеного страхового акту № 27591702412 ДОПЛАТА від 18.06.2025 Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Уніка», виконуючи свої зобов'язання за договором, сплатило доплату страхового відшкодування в розмірі 34 648,44 грн на рахунок СТО (платіжна інструкція № 045225 від 19.06.2025).
В подальшому, 23.09.2025 станцією технічного обслуговування ФОП Пальонка О.В. виставлено власнику застрахованого транспортного засобу рахунок на оплату № 82 на суму 44 126,40 грн.
Позивач з урахуванням умов Договору добровільного страхування наземного транспорту, склав страховий акт № 27591702412 ДОПЛАТА_1 від 18.06.2025, згідно з яким пошкодження транспортного засобу автомобіля марки «BMW», державний номерний знак НОМЕР_1 , внаслідок ДТП визнано страховим випадком та призначено доплату страхового відшкодування в розмірі 44 126,40 грн, а разом страхове відшкодування за означеною страховою подією склало 163 874,84 грн.
На підставі складеного страхового акту № 27591702412 ДОПЛАТА_1 від 18.06.2025 Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Уніка», виконуючи свої зобов'язання за договором, сплатило доплату страхового відшкодування в розмірі 44 126,40 грн на рахунок СТО (платіжна інструкція № 0075915 від 07.11.2025).
За результатами відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу марки «BMW», державний номерний знак НОМЕР_1 , сторонами складено Акти виконаних робіт № А561 від 21.11.2025 на суму 85 100,00 грн, № 14 від 10.06.2025 на суму 34 648,44 грн та № 82 від 18.11.2025 на суму 44 126,40 грн.
Позивач звернувся до Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс» (далі - відповідач) із Заявою № 37630 про виплату страхового відшкодування вих. № 37630_1 від 21.07.2025 на суму 119 748,44 грн, а також із Заявою № 37630 ДОПЛАТА про доплату страхового відшкодування вих. № 37630_2 від 24.11.2025 на суму 44 126,40 грн, які залишені відповідачем без відповіді та задоволення, в зв'язку з чим, позивач звернувся з даним позовом до суду, у якому просить стягнути з відповідача страхове відшкодування у розмірі 163 874,84 грн.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Згідно зі ст. 512, 514 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Стаття 993 ЦК України визначає, що до страховика, який здійснив страхову виплату (відшкодування) за договором страхування майна, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхову виплату (відшкодування), має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Відповідно до ст. 108 Закону України «Про страхування» страховик, який здійснив страхову виплату за договором страхування майна, має право вимоги до особи, відповідальної за заподіяні збитки, у розмірі здійсненої страхової виплати та інших пов'язаних із нею фактичних витрат.
Якщо договором страхування майна не передбачено інше, до страховика, який здійснив страхову виплату, в межах такої виплати переходить право вимоги (суброгація), яке страхувальник або інша особа, визначена договором страхування або законом, що одержала страхову виплату, має до особи, відповідальної за заподіяні збитки.
З урахуванням наведеного, Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Уніка» виплативши страхове відшкодування страхувальнику за договором майнового страхування, отримало від останнього права кредитора до особи, відповідальної за завдану шкоду.
З матеріалів справи вбачається, що транспортний засіб марки «BMW», державний номерний знак НОМЕР_2 , яким спричинено ДТП, знаходився під керуванням ОСОБА_3 .
Згідно зі ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.
Наявність вини у вчиненні вказаної ДТП водія автомобіля марки «BMW», державний номерний знак НОМЕР_2 - ОСОБА_3 підтверджується повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду від 03.04.2025. Будь-яких доказів, що свідчили б про зворотне, відповідачем суду не представлено.
Крім того, факт складання та підписання обома учасниками ДТП повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (європротоколу), вказує на наявність у водіїв транспортних засобів згоди щодо обставин її скоєння.
З матеріалів справи вбачається, що цивільно-правова відповідальність осіб внаслідок експлуатації автомобіля марки «BMW», державний номерний знак НОМЕР_2 , на момент скоєння вищезазначеної ДТП була застрахована у Приватному акціонерному товаристві Європейський страховий альянс» (далі - відповідач), згідно з Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР/227305734.
Отже, оскільки ОСОБА_5 експлуатував автомобіль марки «BMW», державний номерний знак НОМЕР_2 , на законних підставах, що встановлено вище, то відповідальність за шкоду, заподіяну майну внаслідок експлуатації цього автомобіля була застрахована відповідачем.
За таких обставин, враховуючи розмір права зворотної вимоги, який перейшов до позивача (163 874,84 грн); визначені полісом № ЕР/227305734 ліміти відповідальності (250 000,00 грн), франшизу (0,00 грн), суд дійшов висновку, що відповідач зобов'язаний сплатити позивачу страхове відшкодування у розмірі 163 874,84 грн.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов'язку сплатити заявлену до стягнення суму страхового відшкодування.
За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Також позивачем заявлено до стягнення витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн.
Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Частиною 1 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами (ч. 2 ст. 126 ГПК України).
Згідно із ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Необхідною умовою для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справи.
Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення учасником справи судових витрат на професійну правничу допомогу суду має бути надано належні фінансові документи, що свідчать про перерахування цією особою коштів адвокату за надані послуги на підставі договору про надання правової допомоги.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 31.01.2019 у справі № 19/64/2012/5003, від 05.01.2019 у справі № 906/194/18, від 19.02.2019 у справі № 917/1071/18.
Як вбачається з матеріалів справи, в підтвердження понесених витрат на правову допомогу у розмірі 7 000,00 грн, позивачем надано Договір про надання правової допомоги № 1/20ю від 31.12.2020, Додаткову угоду № 5 від 02.01.2026 до Договору, Додаток № 1 від 19.02.2026 до Договору, розрахунок витрат на правову допомогу, рахунок № 42 від 19.02.2026 на суму 7 000,00 грн, Акт надання послуг № 42 від 13.03.2026 на суму 7 000,00 грн.
Частина 4 ст. 126 ГПК України встановлює, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При цьому, відповідно до частин 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України у разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспіврозмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Однак відповідачем будь-яких заперечень щодо не співмірності заявлених до стягнення витрат на правничу допомогу не висловлено.
Таким чином, враховуючи наявні докази понесення позивачем реальних витрат, як вартості адвокатських витрат, суд задовольняє вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу адвоката, у відповідності до приписів ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс» (03039, м. Київ, проспект Науки, буд. 3; ідентифікаційний код: 19411125) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» (04112, м. Київ, вул. Олени Теліги, буд. 6, літ. В; ідентифікаційний код: 20033533) страхове відшкодування у розмірі 163 874 (сто шістдесят три тисячі вісімсот сімдесят чотири) грн 84 коп., витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000 (сім тисяч) грн 00 коп.
3. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повне рішення складено: 21.05.2026
Суддя О.А. Грєхова