ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
0,2
м. Київ
20.05.2026Справа № 903/350/26
Суддя Господарського суду міста Києва Усатенко І.В., розглянувши матеріали
позовної заяви ОСОБА_1
до 1. ОСОБА_2
2. Акціонерного товариства «Волиньгаз»
про визнання припиненими трудових відносин, стягнення 13570504,81 грн, солідарне стягнення 90 500,00 грн
13.04.2026 на адресу Господарського суду Волинської області через систему "Електронний суд" надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Волиньгаз" та ОСОБА_2 про:
- визнання припиненими трудових відносин між ОСОБА_1 та Акціонерним товариством "Оператор газорозподільної системи "Волиньгаз" з 19.10.2023 року на підставі п.5 ч.1 ст.41 Кодексу законів про працю України;
- стягнення з Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Волиньгаз" на користь ОСОБА_1 грошову суму 13 570 504,81 грн. як сума до виплати, яка складається з 1 441425,69 грн. (вихідна допомоги при звільненні), 1 338908,65 грн. (компенсація за невикористану відпустку), 10112327,52 грн. (середній заробіток), 768 343,95 грн. (компенсація за втрату заробітку);
- стягнення солідарно з Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Волиньгаз" та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) грошову суму 90 500,00 грн. (моральна шкода).
Ухвалою Господарського суду Волинської області від 20.04.2026 передано за виключною підсудністю до Господарського суду м. Києва.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, матеріали справи №903/350/26 передано судді Усатенко І.В.
Згідно зі статтею 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Відповідно до ст. 125 Конституції України, судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
Статтею 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до статті 20 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема:
1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці;
2) справи у спорах щодо приватизації майна, крім спорів про приватизацію державного житлового фонду, та справи у спорах щодо продажу пакетів акцій, що належать державі у статутному капіталі банків;
3) справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів;
4) справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі, крім правочинів у сімейних та спадкових правовідносинах;
5) справи у спорах щодо фінансових інструментів, зокрема щодо цінних паперів, в тому числі пов'язані з правами на цінні папери та правами, що виникають з них, емісією, розміщенням, обігом та погашенням цінних паперів, обліком прав на цінні папери, зобов'язаннями за цінними паперами, крім боргових цінних паперів, власником яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та векселів, що використовуються у податкових та митних правовідносинах;
6) справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці;
7) справи у спорах, що виникають з відносин, пов'язаних із захистом економічної конкуренції, обмеженням монополізму в господарській діяльності, захистом від недобросовісної конкуренції, в тому числі у спорах, пов'язаних з оскарженням рішень Антимонопольного комітету України, а також справи за заявами, клопотаннями органів Антимонопольного комітету України з питань, віднесених законом до їх компетенції, крім спорів, які віднесені до юрисдикції Вищого суду з питань інтелектуальної власності;
8) справи про банкрутство (неплатоспроможність) та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника;
9) справи щодо процедури превентивної реструктуризації;
10) справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) юридичних осіб та їх органів, посадових та службових осіб, а також фізичних осіб - підприємців у сфері організації та здійснення господарської діяльності, крім актів (рішень) суб'єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій, та спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем;
11) справи про оскарження рішень третейських судів та про видачу наказу на примусове виконання рішень третейських судів, утворених відповідно до Закону України "Про третейські суди", якщо такі рішення ухвалені у спорах, зазначених у цій статті;
12) справи у спорах між юридичною особою та її посадовою особою (у тому числі посадовою особою, повноваження якої припинені) про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі діями (бездіяльністю) такої посадової особи, за позовом власника (власників), учасника (учасників), акціонера (акціонерів) такої юридичної особи, поданим в її інтересах;
13) вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами;
14) справи у спорах про захист ділової репутації, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем або самозайнятою особою;
15) інші справи у спорах між юридичними особами, які здійснюють господарську діяльність, та/або фізичними особами - підприємцями;
16) справи за заявами про видачу судового наказу, якщо заявником та боржником є юридична особа або фізична особа - підприємець;
17) справи, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні договорів, укладених у рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійних договорів, крім спорів, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства;
18) справи у спорах щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів власників облігацій, що виникають між адміністратором за випуском облігацій та емітентом облігацій та/або особами, які надають забезпечення за такими облігаціями;
19) справи у спорах щодо оскарження рішення зборів власників облігацій.
20) справи у спорах між організацією водокористувачів та її членом або власником (користувачем) земельної ділянки сільськогосподарського призначення, включеної до території обслуговування відповідної організації водокористувачів, щодо набуття чи припинення членства в такій організації водокористувачів, укладання, зміни, розірвання, виконання організацією водокористувачів договорів, додаткових угод та іншої документації, яка відповідно до умов договору є його невід'ємною частиною, умов надання послуг організацією водокористувачів, визнання недійсними правочинів, вчинених організацією водокористувачів, а також щодо визначення території обслуговування організації водокористувачів; справи у спорах між власниками меліоративних систем або мереж та водокористувачами щодо умов забору, доставки води та її відведення;
21) справи про ліквідацію страховика або кредитної спілки за позовом Національного банку України відповідно до статті 110 Цивільного кодексу України.
Господарські суди розглядають справи у порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає положенням статті 4 ГПК, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер.
Таким чином, господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов:
- участь у спорі суб'єкта господарювання;
- наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин;
- наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом;
- відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.
Згідно із ч. 3 ст. 22 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені законом до їх юрисдикції.
Підвідомчість визначається як коло справ, віднесених до розгляду і вирішення господарських судів у силу прямої вказівки закону. Підвідомчість визначає також властивості (характер) спірних правовідносин, у силу яких їх вирішення віднесене до компетенції господарського суду.
В основу визначення підвідомчості покладено два критерії: суб'єктний склад правовідносин і характер діяльності суб'єктів (характер спірного правовідношення).
Відповідно до першого критерію господарський суд вирішує господарські спори, що виникають між підприємствами, організаціями (юридичними особами), а також громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності, а у випадках, передбачених чинним законодавством, може вирішувати спори і розглядати справи за участю державних та інших органів, а також громадян, які не є суб'єктами підприємницької діяльності.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Визначаючи юрисдикцію спору, необхідно зважати як на суть права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлені вимоги, характер спірних правовідносин, так і на відповідний суб'єктний склад учасників у цій справі.
Обґрунтовуючи позовні вимоги ОСОБА_1 стверджує, що припинивши повноваження посадової особи Голови правління АТ "Волиньгаз", відповідач (в особі Наглядової ради) з 19.10.2023 фактично припинив трудові відносини з позивачем (розірвав Контракт) в порядку п.5 ч.1 ст. 41 КЗпП України, однак відповідачем не видано наказ про звільнення позивача та проведено належного розрахунку відповідно до вимог КЗпП України.
Крім того, позивач зазначив, що ОСОБА_1 не просить суд звільнити його на підставі п.5 ч.1 ст.41 КЗпП України, а лише намагається досягти правової визначеності та захистити своє право на належне припинення трудових відносин з відповідачем.
Звертаючись до суду з даним позовом, ОСОБА_1 обґрунтовує порушення своїх прав положеннями Кодексу законів про працю України, Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», порядку обчислення середньої заробітної плати, який застосовується у випадках, зокрема, виплати компенсації за невикористані відпустки, виплати вихідної допомоги, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100, порядку проведення грошової компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою КМУ від 21.02.2001 № 159.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 4 ГПК України, юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Господарський процесуальний кодекс України також встановлює, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів (п. 3 ч. 1 ГПК України).
Згідно із ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 13.11.2024 у справі № 466/10073/22 зазначено: "суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, на порушення вказаних положень законодавства не звернув уваги на те, що позивачка не оспорювала жодних рішень ОСББ «Затишок 50/1», зокрема й рішення загальних зборів ОСББ від 22 березня 2019 року про її звільнення з посади голови правління відповідача, а мала на меті лише захист її трудових прав, а саме: оформлення її звільнення належним чином з виданням відповідного наказу, внесенням запису у трудовій книжці та виплату всіх належних при звільненні сум, а також відшкодування завданих їй бездіяльністю відповідача шкоди. Тому правовідносини між сторонами у цій справі не є корпоративними".
Суд встановив, що позивач не оспорює рішення Наглядної ради щодо припинення повноважень ОСОБА_1 , як голови Правління товариства, та має на меті захист трудових прав.
З огляду на встановлене, приймаючи до уваги підстави, якими позивач обґрунтовує звернення до суду з даним позовом, суд дійшов висновку, що даний спір про визнання припиненими трудових відносин; стягнення грошової суми 13 570 504,81 грн., яка складається з вихідної допомоги при звільненні - 1 441425,69 грн., компенсації за невикористану відпустку - 1 338908,65 грн., середнього заробітку - 10112327,52 грн., компенсації за втрат заробітку - 768 343,95 грн.; стягнення грошової суми 90 500,00 грн. (моральна шкода) спрямований на захист порушених трудових прав позивача та не підлягає розгляду в господарському суді.
Відповідно до п. 1 ч. 1 статті 175 ГПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.
Отже, позовна заява ОСОБА_1 до 1. ОСОБА_2 , 2. Акціонерного товариства «Волиньгаз» про визнання припиненими трудових відносин, стягнення 13570504,81 грн, солідарне стягнення 90 500,00 грн не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства, суд відмовляє у відкритті провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 175 ГПК України.
Одночасно суд додатково роз'яснює позивачу, що цей спір підвідомчий місцевому загальному суду за правилами цивільного судочинства.
Керуючись ст. 20, ст.175, ст.232, ст.233, ст.234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Відмовити ОСОБА_1 у відкритті провадження у справі.
2. Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Акціонерного товариства «Волиньгаз» про визнання припиненими трудових відносин, стягнення 13570504,81 грн, солідарне стягнення 90 500,00 грн, разом із доданими до неї документами - повернути позивачу.
3. Роз'яснити ОСОБА_1 , що розгляд даного спору підвідомчий місцевому загальному суду за правилами цивільного судочинства.
Ухвала набрала законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у порядку і строк, встановлені ст. ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя І.В.Усатенко