ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
21.05.2026 м. Івано-ФранківськСправа № 909/1448/25
Господарський суд Івано-Франківської області у складі: судді Кобецької С.М., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Никотех-Юг" за вх. № 8215/26 від 01.05.2026) про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в справі
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Никотех-Юг"
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Інноваційно-інжинірингова компанія "Нова Технологія"
про стягнення 1 147 727,41 грн, з них: 1 092 290,00 грн - основного боргу, 20 421,14 грн - 3% річних, 35 016,27 грн - інфляційних втрат
представники сторін в судове засідання не з'явились
установив: Товариство з обмеженою відповідальністю "Никотех-Юг" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Інноваційно-інжинірингова компанія "Нова Технологія" (далі - відповідач) про стягнення 1147 727,41 грн, з них: 1092290,00 грн - основного боргу, 20421,14 грн - 3% річних, 35016,27 грн - інфляційних втрат.
Рішенням від 29.04.2025 Господарський суд Івано-Франківської області позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Никотех-Юг" до Товариства з обмеженою відповідальністю “Інноваційно-інжинірингова компанія "Нова Технологія" про стягнення 1147727,41 грн, з них: 1092 290,00 грн - основного боргу, 20421,14 грн - 3% річних, 35016,27 грн - інфляційних втрат - задовольнив.
01.05.2026 через систему "Елетронний суд" від позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу (вх. № 8215/26).
Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 12.05.2026 розгляд заяви призначено судом в судовому засіданні на 21.05.2026.
В судове засідання представники сторін не з'явились. Про розгляд заяви щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу повідомлені належним чином, про що свідчать долучені до справи довідки Господарського суду Івано-Франківської області від 14.05.2026 про доставку електронного листа (ухвали від 12.05.2026) в їх електронні кабінети.
З урахуванням приписів ч.4 ст.244 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за доцільне розглянути заяву без участі представників сторін.
Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно ст.126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: - розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; - розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: - складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); - часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); - обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; - ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).
Оскільки з ч.1, п.1 ч.3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що витрати на професійну правничу допомогу належать до судових витрат, то відповідно до ч. 8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі (ч. 2 ст.169 Господарського процесуального кодексу України).
При цьому за наявності такої заяви, яка подана у визначений законом строк, докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу можуть бути подані протягом п'яти днів після ухвалення судового рішення.
Позивач заявив витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 40 000,00 грн.
Заява про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, яка є предметом розгляду, подана відповідачем до суду у строк визначений приписами ч.8 ст.129 ГПК України.
В обґрунтування розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу відповідачем надано суду копії наступних документів: - копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серія МК №000920 від 19.08.2015; - копію ордеру на надання правничої допомоги серія ВЕ №1164399 від 16.12.2025; - копію Рахунку-фактури №1 від 10.12.2025; - копію платіжної інструкції №592 від 11.12.2025; - Детальний опис робіт (наданих послуг) від 01.05.2026.
Так, 10.12.2025 між ТОВ “Никотех-Юг» (по договору - клієнт) та адвокатом Мотельчук Юлією Ігорівною укладено Договір про надання правової допомоги №10/12-1/25 (далі - Договір).
Відповідно до п. 1.1 Договору адвокат зобов'язався надати клієнту за дорученням правничу допомогу щодо підготовки та подачі до суду позовної заяви про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Інноваційно-інжинірингова компанія "Нова Технологія" простроченої заборгованості перед клієнтом за оплату поставленого в період з лютого 2025 року по червень 2025 товару в загальному розмірі 1 092 290,00 грн та представництва інтересів клієнта в суді, зокрема першої інстанції, під час розгляду справи.
Відповідно до п.3.1., 3.2., 3.3. Договору оплата товару визначена у вигляді гонорару у розмірі 40 000,00 грн, оплата якого здійснюється у вигляді 100% передоплати на підставі наданого адвокаткою рахунку.
Відповідно до ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар, який в розумінні Цивільного кодексу України становить ціну такого договору.
Не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 та у постанові Верховного Суду від 24.01.2023 в cправі № 921/628/19.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі № 911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18).
Розглядаючи заяву про компенсацію понесених витрат на професійну правничу допомогу суд досліджує та оцінює додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги (аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 22.04.2021 у справі № 905/716/20).
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (висновки викладені у постановах від 07.11.2019 Верховного Суду у справі № 905/1795/18, від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19).
При цьому, такий критерій, як обґрунтованість та пропорційність (співмірність) розміру витрат на оплату послуг адвоката до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес, суд має враховувати як відповідно до п. 4 ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України (у разі недотримання - суд за клопотанням іншої сторони зменшує розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу), так і відповідно до п.2 ч.5 ст.129 цього Кодексу (у разі недотримання - суд за клопотанням сторони або з власної ініціативи відмовляє у відшкодуванні витрат повністю або частково при здійсненні розподілу).
Відповідачем клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу у справі не подано.
При дослідженні доказів, суд прийшов до висновку про неспівмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката заявлених позивачем, зокрема в наданні послуг правничої допомоги при поданні позову та супровід справи у суді.
Судом встановлено, що представником позивача фактично надано послуги професійної правничої допомоги, які полягають: - у підготовці та поданні позову до суду; - у підготовці та поданні заперечення на відзив; - в участі у трьох судових засіданнях в режимі конференції 04.02.2026, 11.03.2026 та 29.04.2026 тривалістю менше однієї години, зокрема в розрізі 18-47 хв. Суд взяв до уваги ту обставину, що спір у цій справі є спором незначної складності, не характеризується наявністю виключної правової проблеми або значним суспільним інтересом.
Згідно з частинами 1-2 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Крім того, суд зазначає, що загальне правило щодо розподілу судових витрат визначене в частинах 4 та 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
З огляду на вищевикладене, враховуючи критерії реальності (дійсності та необхідності), критерії розумності, конкретні обставини справи, правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України , суд вважає за правильне частково задовольнити заяву позивача про відшкодування витрат на правову допомогу, зокрема в сумі 10 000,00 грн. В решті задоволення заяви слід відмовити.
Керуючись ст. 74, 86, 123, 124, 126, 129, 169, 233, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Никотех-Юг" (вх. № 8215/26 від 01.05.2026) про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в справі №909/1448/25 - задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Інноваційно-інжинірингова компанія "Нова Технологія" (вул. Хриплинська, буд.11 літ “Щ» офіс 15, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківський район, Івано-Франківська область, 76002, код 44556690) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Никотех-Юг" (проспект Героїв України, буд.7-Б, м. Миколаїв, Миколаївський район, Миколаївська область, 54005, код 42721319) 10 000,00 грн - витрат на професійну правничу допомогу.
Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.
В задоволенні решту вимог заяви - відмовити.
Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) додаткового рішення суду або якщо розгляд справи здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Додаткове рішення складено та підписано 21.05.2026.
Суддя С. М. Кобецька