21.05.2026 Справа № 908/1194/26
м.Запоріжжя
Господарський суд Запорізької області у складі суду: судді Боєвої Олени Сергіївни, розглянувши заяву Запорізької міської ради про забезпечення позову Запорізької міської ради
відповідача-1: Фізичної особи - підприємця Філобок Руслана Леонідовича,
до відповідача-2: Приватного підприємства «ТОРНАДО»
про стягнення доходів, отриманих від безпідставно набутого майна,
Без повідомлення (виклику) сторін,
До Господарського суду Запорізької області через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява Запорізької міської ради (документ сформований в системі 18.05.2026, вх. № 1413/08-07/26 від 19.05.2026) до відповідачів: 1. Фізичної особи - підприємця Філобок Руслана Леонідовича, 2. Приватного підприємства «ТОРНАДО» з позовними вимогами про:
- стягнення з Фізичної особи-підприємця Філобок Руслана Леонідовича доходу, отриманого від безпідставно набутого майна за користування земельною ділянкою у період з 01.10.2023 по 31.12.2025 у сумі 49 667,80 грн;
- стягнення з Приватного підприємства «ТОРНАДО» доходу, отриманого від безпідставно набутого майна за користування земельною ділянкою у період з 01.10.2023 по 31.12.2025 у сумі 472 040,85 грн.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 19.05.2026 здійснено автоматизований розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/1194/26 та визначено її до розгляду судді Боєвій О.С.
19.05.2026 до суду через систему «Електронний суд» надійшла заява Запорізької міської ради про забезпечення позову (вх. № 11025/08-08/26 від 19.05.2026).
Протоколом передачі від 19.05.2026 заяву про забезпечення позову передано раніше визначеному у справі складу суду - судді Боєвій О.С.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову зазначено, зокрема, про наступне. Фізична особа-підприємець Філобок Руслан Леонідович є власником нерухомого майна, зокрема, складу нафтопродуктів інв. №1005, літ. Ж, загальною площею 16 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 632824323101). Право власності відповідача-1 на вказаний об'єкт нерухомості зареєстровано 18.05.2018, що підтверджується долученою до позову копією Інформаційної довідки з державного реєстру прав власності № 475591712 від 04.05.2026. Приватне підприємство «ТОРНАДО» є власником нерухомого майна, зокрема, мийки інв. №1008, літ. Г, загальною площею 149,1 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 841508823101). Право власності відповідача-2 на вказаний об'єкт нерухомості зареєстровано 05.02.2016, що підтверджується долученою до позову копією Інформаційної довідки з державного реєстру прав власності № 475591984 від 04.05.2026. Зазначені об'єкти нерухомості розташовані на земельній ділянці загальною площею 1,4664 га, кадастровий номер 2310100000:07:040:0021, за адресою: АДРЕСА_1 . Власником земельної ділянки є територіальна громада м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради на праві комунальної власності. Набувши право власності на нерухоме майно, відповідачі не виконували свій обов'язок як фактичні користувачі земельної ділянки. 27.03.2026 Запорізька міська рада звернулася до ФОП Філобок Р.Л. та ПП «Торнадо» з вимогою (вих. №01/02-11/0633 від 27.03.2026), в якій просила сплатити належну суму безпідставно збереженої плати за користуванням земельною ділянкою з кадастровим номером 2310100000:07:040:0021. Проте станом на день звернення з позовом до суду вказана вимога зі сторони відповідача-1 та відповідача-2 залишилась без виконання. Пред'явлення Запорізькою міською радою до суду позову про стягнення доходу, отриманого від безпідставно набутого майна, без його забезпечення, дозволить ФОП Філобок Р.Л. та ПП «Торнадо» вчинити дії, спрямовані на відчуження нерухомого майна, що в подальшому унеможливить або суттєво ускладнить виконання судового рішення. З огляду на зазначені обставини, накладення арешту на нерухоме майно, що належить ФОП Філобок Р.Л. та ПП «ТОРНАДО» є необхідним, оскільки відповідачі мають заборгованість перед місцевим бюджетом територіальної громади міста Запоріжжя та в добровільному порядку, після направлення вимоги, не здійснюють намірів щодо її сплати. Позивач вважає за необхідне вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно відповідачів, що є достатнім та мінімально необхідним заходом, який гарантує виконання майбутнього судового рішення, не перешкоджаючи при цьому господарській діяльності відповідачів. Такий захід не позбавляє відповідачів права користування майном, а лише обмежує право на його відчуження на період розгляду справи. Не накладення арешту на вказані об'єкти, які належать ФОП Філобок Р.Л. та ПП «ТОРНАДО», може призвести до передачі його в іпотеку пов'язаним юридичним особам, або взагалі його відчуження, що у подальшому унеможливить виконання судового рішення і, в свою чергу, призведе до порушення принципу обов'язковості судових рішень, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод та пунктом 9 частини другої статті 129 Конституції України. Загальна заборгованість відповідачів у розмірі 521708,65 грн є суттєвою для бюджету територіальної громади в умовах воєнного стану. Ризик невиконання судового рішення через відсутність заходів забезпечення позову завдасть шкоди не лише майновим інтересам міської ради, а й публічним інтересам мешканців прифронтового міста, оскільки ці кошти мають бути спрямовані на захист та життєдіяльність міста Запоріжжя; невжиття заходів забезпечення позову у даній справі призведе до порушення балансу між приватним інтересом відповідачів та фундаментальним публічним інтересом прифронтової громади. Вказані заходи забезпечення позову є безпосередньо пов'язаними з предметом спору, а їх застосування забезпечить реальне виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог до кожного з відповідачів у відповідних частинах. Отже, такий обраний позивачем вид забезпечення позову, як накладення арешту на майно, що належить відповідачам на праві власності, є співмірним із заявленими позовними вимогами. На виконання ч.2 ст. 143 ГПК України Запорізькою міською радою вказано, що пропозиції щодо зустрічного забезпечення позову відсутні, оскільки запропоновані заходи забезпечення позову не призведуть до спричинення відповідачам будь-яких матеріальних збитків чи матеріальної шкоди.
Запорізька міська рада просить забезпечити позов, шляхом:
1. Накладення арешту на нерухоме майно, яке належить Фізичній особі підприємцю Філобок Руслану Леонідовичу (РНОКПП НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 ), а саме: склад нафтопродуктів інв. №1005, літ. Ж, площею 16 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Виробнича 11а, в межах суми заявлених позовних вимог, а саме: 49 667,80 гривень;
2. Накладення арешту на нерухоме майно, яке належить Приватному підприємству «Торнадо» (код ЄДРПОУ 31051275, місцезнаходження: 69118, м. Запоріжжя, вул. Автозаводська, буд. 8, кв. 103), а саме: мийка інв. №1008, літ. Г, площею 149,1 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Виробнича 11а, в межах суми заявлених позовних вимог, а саме: 472 040,85 гривень.
Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
З положень частин 1 та 4 статті 137 ГПК України слідує, що позов забезпечується, зокрема: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб. Заходи забезпечення мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
За змістом ч.ч. 1, 5, 6 ст. 140 ГПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи. Залежно від обставин справи, суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Розглянувши заяву Запорізької міської ради про забезпечення позову, суд дійшов до висновку про її задоволення з наступних підстав.
У рішенні Конституційного Суду України від 16.06.2011 № 5-рп/2011 у справі № 1- 6/2011 зазначено, що судочинство охоплює, зокрема, інститут забезпечення позову, який сприяє виконанню рішень суду і гарантує можливість реалізації кожним конституційного права на судовий захист, встановленого статтею 55 Конституції України.
В постанові від 21 серпня 2020 року у справі № 904/2357/20 Верховний Суд звертав увагу на те, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17).
Отже забезпечення позову є засобом, спрямованим на: запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів; ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав/інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.
Передумовою забезпечення позову є обрання належного, відповідного предмету спору заходу забезпечення позову, що гарантує дотримання принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову заявленим позивачем вимогам, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (заявника). Аналогічні висновки наведені у постановах Верховного Суду від 21.12.2021 у справі № 910/10598/21, від 28.08.2023 у справі № 906/304/23.
Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Адекватність заходу по забезпеченню позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка ефективності заходу забезпечення позову здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
При цьому, суд враховує правову позицію, викладену Об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 03.03.2023 у справі № 905/448/22, в якій зазначено, що у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.
Верховний Суд у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 17.06.2022 у справі № 908/2382/21 дійшов висновку про необхідність відступити від висновків щодо застосування, зокрема, статті 137 ГПК України про неможливість накладення арешту на (нерухоме) майно відповідача в порядку забезпечення позову про стягнення коштів, викладених у низці постанов Верховного Суду.
Подібні висновки про те, що у справах, де предметом спору є стягнення грошових коштів, накладення арешту на нерухоме майно є належним видом забезпечення позову, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18.
Виконання в майбутньому судового рішення у справі про стягнення грошових коштів, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо пов'язане з обставинами наявності у боржника(-ів) присудженої до стягнення суми заборгованості. Заборона відчуження або арешт майна, які накладаються судом для забезпечення позову про стягнення грошових коштів, мають на меті подальше звернення стягнення на таке майно у разі задоволення позову.
При цьому, суд зазначає, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.
Суд дійшов до висновку, що вжиття заявлених позивачем заходів забезпечення позову, шляхом накладення арешту на нерухоме майно відповідачів, спрямоване виключно на збереження існуючого становища та ефективний захист порушених прав та інтересів заявника у випадку задоволення поданого позову.
Крім того, у разі задоволення позову у справі про стягнення грошових коштів боржники матимуть безумовну можливість розрахуватись із позивачем, за умови наявності у них грошових коштів у необхідних для цього розмірах, без застосування процедури звернення стягнення на майно боржників.
Слід зазначити, що обраний вид забезпечення позову, шляхом накладення арешту на нерухоме майно, не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки арештоване майно фактично залишається у володінні власника (-ів), без обмеження/позбавлення права користування ним, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним.
Вжиття заходів забезпечення позову, шляхом накладення арешту на нерухоме майно, сприятиме запобіганню порушення прав позивача на час вирішення спору в суді і в разі задоволення позову - забезпечить захист прав і законних інтересів позивача. І, навпаки, невжиття заходів забезпечення позову, шляхом накладення арешту на нерухоме майно, може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених (оспорюваних) прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.
На підставі усього вищевикладеного, суд вважає заяву обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Суд зауважує, що будь-які заходи забезпечення позову є тимчасовими та спрямовані на збереження існуючого становища, з метою зупинення вчинення під час розгляду справи дій, які матимуть відповідні юридичні наслідки, що можуть призвести до ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту та поновлення порушеного права в разі задоволення/часткового задоволення позову.
Відповідно до частин 7 та 9 статті 145 Господарського процесуального кодексу України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.
У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову, суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.
Керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 144, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
Заяву Запорізької міської ради про забезпечення позову задовольнити.
1. Забезпечити позов, шляхом накладення арешту на нерухоме майно, яке належить Фізичній особі-підприємцю Філобок Руслану Леонідовичу (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_2 ), в межах заявленої вимоги у розмірі 49 667, 80 грн, а саме на: склад нафтопродуктів інв. №1005, літ. Ж, площею 16 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Виробнича 11а (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 632824323101).
Стягувач: Запорізька міська рада, код ЄДРПОУ 04053915 (69105, м. Запоріжжя, просп. Соборний, буд. 206)
Боржник: Фізична особа-підприємець Філобок Руслан Леонідович (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_2 ).
2. Забезпечити позов, шляхом накладення арешту на нерухоме майно, яке належить Приватному підприємству «ТОРНАДО» (код ЄДРПОУ 31051275; 69118, м. Запоріжжя, вул.Автозаводська, буд. 8, кв. 103), в межах заявленої вимоги у розмірі 472 040,85 грн, а саме на: мийка інв. №1008, літ. Г, площею 149,1 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Виробнича 11а (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 841508823101).
Стягувач: Запорізька міська рада, код ЄДРПОУ 04053915 (69105, м. Запоріжжя, просп. Соборний, буд. 206)
Боржник: Приватне підприємство «ТОРНАДО» (код ЄДРПОУ 31051275; 69118, м.Запоріжжя, вул. Автозаводська, буд. 8, кв. 103).
Дана ухвала є виконавчим документом та підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом (ч.ч. 1, 4 ст. 144 ГПК України).
Строк пред'явлення даної ухвали до примусового виконання три роки - до 21.05.2029.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи (ч. 8 ст. 140 ГПК України).
Ухвала складена та підписана 21.05.2026.
Відповідно до положень ст.ст. 140, 235, 255, 256 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її складення в порядку, встановленому ст. 257 цього Кодексу.
Суддя О.С. Боєва