номер провадження справи 24/17/26
04.05.2026 Справа № 908/299/26
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Азізбекян Тетяни Анатоліївни за участю секретаря судового засідання Коваль А.К., розглянувши у судовому засіданні матеріали справи № 908/299/26
за позовом: Товариство з обмеженою відповідальністю "ПЛІШИВЕЦЬКЕ" (37323, Полтавська обл., Миргородський р-н, с. Плішивець, вул. Соборна, б. 41 ЄДРПОУ 41084113)
до відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "АГРОТРЕЙД УКРАЇНА" (69005, м. Запоріжжя, просп. Соборний, б. 160 ЄДРПОУ 44629213)
про стягнення 1 817 000,18грн
за участю представників сторін:
від позивача: Домашенко Д.М., ордер АХ № 1325192 від 06.01.2026
від відповідача: не прибув
До Господарського суду Запорізької області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛІШИВЕЦЬКЕ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "АГРОТРЕЙД УКРАЇНА" про стягнення з відповідача грошових коштів, сплачені за товар неналежної якості, у розмірі 1817000,18 грн.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 10.02.2026 здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/299/26 та визначено до розгляду судді Азізбекян Т.А.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на приписи ст. ст. 11, 177, 317, 319, 321, 626, 655, 662, 673, 675, 678, 679, 680 Цивільного кодексу України та вказує на те, що 13.10.2025 між сторонами укладено договір купівлі-продажу №101301/КП, на виконання умов якого відповідач здійснив поставку товару двома партіями на зальною вартістю 1817000,18 грн. Позивач свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі та у встановлені строки, сплатив відповідачу вартість поставленого товару. Однак за результатами лабораторних досліджень встановлено, що фактичний фізико-хімічний склад поставленої продукції не відповідає зазначеним маркам добрив та істотно відрізняється від показників, які визначають їх функціональне призначення та споживчі властивості . Таким чином, відповідач порушив не лише норми матеріального права, а й прямі умови договору, якими передбачено обов'язок передати товар належної якості. При цьому позивач направив відповідачу претензію щодо якості товару. Проте, відповідач залишив зазначену вимогу без будь-якого реагування, що зумовило реалізацію позивачем свого права на відмову від договору відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 678 ЦК України. Таким чином, умови договору у поєднанні з приписами цивільного законодавства прямо передбачають право покупця відмовитися від договору та вимагати повернення сплаченої грошової суми у разі істотного порушення вимог щодо якості товару.
Ухвалою суду від 10.02.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/299/26 за правилами загального позовного провадження., присвоєно справі номер провадження 24/17/26, підготовче судове засідання призначено на 18.03.2026.
18.03.2026 позивачем подано суду клопотання, в якому просить суд, у порядку ст. 99 ГПК України призначити у справі судову товарознавчу експертизу, проведення якої доручити експертам Полтавського відділення Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» (36007, м. Полтава, вул. Решетилівська, 47, poltava@nncise.org.ua ).
В судове засідання 18.03.2026 відповідач не прибув, про причини неявки суд не повідомив. Ухвала суду від 10.02.2026 про відкриття провадження у справі № 908/299/26 направлялась судом відповідачу рекомендованим листом на його поштову адресу та повернуто до суду з відміткою пошти: "за закінченням терміну зберігання".
Ухвалою суду від 18.03.2026 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 13.04.2026.
13.04.2026 позивачем подані суду додаткові пояснення, в яких останній зазначає, що з метою надання суду повної, всебічної та об'єктивної інформації з цього приводу позивачем вжито додаткових заходів, спрямованих на фіксацію фактичного стану зберігання товару, його ідентифікацію та підтвердження відсутності будь-якого стороннього впливу на нього. Зокрема, позивачем складено акт про фактичний стан зберігання товару та його ідентифікацію від 20.03.2026, до якого додаються відповідні фотоматеріали, а також здійснено відеофіксацію умов зберігання товару.
Також, 13.04.2026 на адресу суду від позивача надійшли оригінали документів згідно з переліком, наведеним у супровідному листі від 09.04.2026 № 09/04.
В судове засідання 13.04.2026 представники сторін не прибули, у зв'язку з чим ухвалою суду від 13.04.2026 відкладено підготовче засідання на 04.05.2026.
Відповідно до ст. 222 ГПК України здійснювалося фіксування судового засідання 04.05.2026 за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
В підготовче засідання 14.05.2026 представник відповідача не прибув.
Розглянувши у судовому засіданні 04.05.2026 подане позивачем клопотання про проведення товарознавчої експертизи, вирішуючи питання щодо призначення експертизи, суд дійшов таких висновків.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частини 1, 2, 3 та 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України).
Усебічність та повнота розгляду передбачає з'ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв'язками, відносинами і залежностями. Таке з'ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.
До з'ясування кола питань, які належить вирішити суду при ухваленні рішення, зокрема, належить наявність обставин (фактів), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються (п. 1 ч. 1 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно частини 2 статті 182 Господарського процесуального кодексу України у підготовчому засіданні суд, зокрема: вирішує питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста; вирішує заяви та клопотання учасників справи; здійснює інші дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.
За приписами статті 99 Господарського процесуального кодексу України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Системний аналіз наведених норм свідчить, що завданням висновку експерта як експертного дослідження перш за все є надання відповіді на питання щодо обставин, що мають значення для справи та входять в предмет доказування по справі.
Як зазначається в рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Дульський проти України" від 01.06.2006, яке відповідно до положень статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовується судом як джерело права, експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід'ємну частину судової процедури.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Узагальнюючи вищевикладене, слід зазначити, що експертиза призначається для з'ясування питань, що потребують спеціальних знань. Із аналізу наведених норм матеріального і процесуального права вбачається, що неприпустимо ставити перед судовими експертами правові питання, вирішення яких чинним законодавством віднесено до компетенції суду, зокрема, про відповідність окремих нормативних актів вимогам закону, про правову оцінку дій сторін тощо.
Необхідність судової експертизи в господарському судочинстві зумовлена тим, що в процесі здійснення правосуддя суд стикається з необхідністю встановлення таких фактів (обставин), дані про які потребують спеціальних досліджень. Експертиза - це науковий, дослідницький шлях до висновків, які формулюються у висновку експерта, про фактичні обставини справи.
Господарський суд при вирішенні кожної справи повинен повно та всебічно з'ясувати обставини справи, дослідити усі докази, що стосуються предмета доказування у справі.
При цьому, з метою забезпечення єдиного підходу при проведенні судових експертиз і підвищення якості проведення судових експертиз наказом Міністерства юстиції України №53/5 від 08.10.1998 затверджено Інструкцію про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом (зі змінами і доповненнями) (далі - Інструкція).
Предметом розгляду даної справи є вимога позивача про стягнення з відповідача 1917000,18 грн за поставлений товар неналежної якості. Предметом доказування у цій справі є, в тому числі встановлення факту поставки товару належної або неналежної якості відповідно до вимог договору.
Враховуючи вищевказані доводи і обставини, на які посилається позивач у справі, як на підставу своїх вимог в частині якості товару, за для встановлення обставин, що є визначальними у цій справі, а саме якості переданого відповідачем позивачу товару, беручи до уваги, що для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо, суд з метою всебічного, повного та об'єктивного вирішення спору призначає у даній справі товарознавчу експертизу.
Частинами 4 - 6 статті 99 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. Питання, які ставляться експерту, і його висновок з них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта.
За таких обставин, враховуючи предмет даного спору, обставин, які підлягають з'ясуванню та мають значення для справи, суд вважає за необхідне, поставити на вирішення експертизи такі питання:
1. Який фактичний фізико-хімічний склад мінерального добрива моноамоній фосфат 11-52-0, поставленого 16.10.2025 р. за видатковою накладною № РН-101601, зокрема щодо вмісту основних поживних елементів (азоту, фосфору, калію) та інших показників, що характеризують відповідний вид добрива?
2. Чи відповідає фактичний фізико-хімічний склад мінерального добрива моноамоній фосфат 11-52-0, поставленого 16.10.2025 р. за видатковою накладною № РН-101601 у кількості 23 тонн, показникам та характеристикам, визначеним у сертифікаті якості AGROPOLYCHIM AD від 25.08.2025 р.? Якщо ні, то яка величина відхилення фактичних показників від заявлених?
3. Який фактичний фізико-хімічний склад мінерального добрива діамофоска NPK 9:25:25, поставленого 31.10.2025 р. за видатковою накладною № РН-103101, зокрема щодо вмісту основних поживних елементів (азоту, фосфору, калію) та інших показників, що характеризують відповідний вид добрива?
4. Чи відповідає фактичний фізико-хімічний склад мінерального добрива діамофоска NPK 9:25:25, поставленого 31.10.2025 р. за видатковою накладною № РН-103101 у кількості 23 тонн, показникам та характеристикам, визначеним у сертифікаті якості AGROPOLYCHIM AD від 23.09.2025 р.? Якщо ні, то яка величина відхилення фактичних показників від заявлених?
5. Чи відповідають досліджувані мінеральні добрива, поставлені 16.10.2025 р. за видатковою накладною № РН-101601 (моноамоній фосфат 11-52-0) та 31.10.2025 р. за видатковою накладною № РН-103101 (діамофоска NPK 9:25:25), за своїм фактичним фізико-хімічним складом маркуванню, назві продукції та характеристикам, зазначеним у товаросупровідних документах та сертифікатах якості?
Пунктом 2.1 розділу II Інструкції визначено коло прав експерта, зокрема, експерт має право: ознайомлюватися з матеріалами справи, які стосуються предмета експертизи; відповідно до процесуального законодавства заявляти клопотання про надання додаткових матеріалів і зразків та вчинення інших дій, пов'язаних із проведенням експертизи; викладати письмово відповіді на питання, які ставляться йому під час надання роз'яснень чи показань.
Згідно частини 1 статті 7 Закону України "Про судову експертизу" судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, їх територіальні філії, експертні установи комунальної форми власності, а також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом.
Приписами частини 3 статті 99 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).
Таким чином, право остаточного визначення експертної установи, яка буде проводити експертизу, належить органу, який призначає таку експертизу, в даному випадку - суду, з урахуванням обставин даної справи.
У клопотанні про призначення експертизи відповідач запропонував проведення експертизи доручити експертам Полтавського відділення Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» (36007, м. Полтава, вул. Решетилівська, 47, poltava@nncise.org.ua ).
Судом вирішено проведення судової експертизи у справі №908/299/26 доручити експертам Полтавського відділення Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» (36007, м. Полтава, вул. Решетилівська, 47, poltava@nncise.org.ua ).
Витрати за проведення судової експертизи суд покладає на позивача, яким ініційоване питання проведення товарознавчої експертизи.
Відповідно до ч. 5 ст. 100 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про призначення експертизи суд попереджає експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.
Попередити експерта/експертів про відповідальність, передбачену Законом України "Про судову експертизу", ст. ст. 384, 385 Кримінального кодексу України за завідомо неправдивий висновок, а також за відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов'язків.
Суд зазначає, що відповідно до приписів ч. 7 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України призначений судом експерт невідкладно повинен повідомити суд про неможливість проведення ним експертизи через відсутність у нього необхідних знань або без залучення інших експертів.
У разі виникнення сумніву щодо змісту та обсягу доручення призначений судом експерт невідкладно подає суду клопотання щодо його уточнення або повідомляє суд про неможливість проведення ним експертизи за поставленими питаннями (ч. 7 ст. 100 ГПК).
Відповідно до ч. 2 ст. 102 Господарського процесуального кодексу України експерт не має права з власної ініціативи збирати матеріали для проведення експертизи, розголошувати відомості, що стали йому відомі у зв'язку з проведенням експертизи, або повідомляти будь-кому, крім суду та учасника справи, на замовлення якого проводилася експертиза, про її результати. Призначений судом експерт не має права спілкуватися з учасниками судового процесу поза межами судового засідання.
Частиною 1 статті 100 Господарського процесуального кодексу України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках, зокрема, призначення судом експертизи.
Приписами пункту 6 частини 1 статті 229 Господарського процесуального кодексу України визначено, що провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 2 частини першої статті 228 цього Кодексу - на час проведення експертизи.
Суд враховує, що наслідком призначення експертизи є зупинення провадження у справі, оскільки така процесуальна дія унеможливлює розгляд справи на час знаходження матеріалів справи в експертній установі.
В судовому засіданні 04.05.2026 оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.
Ураховуючи викладене, керуючись ст. ст. 100, 103, 127, 129, 228, 229, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛІШИВЕЦЬКЕ" (37323, Полтавська обл., Миргородський р-н, с. Плішивець, вул. Соборна, б. 41, ЄДРПОУ 41084113) про проведення експертизи задовольнити.
2. Призначити у справі №908/299/26 судову товарознавчу експертизу, проведення якої доручити експертам Полтавського відділення Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» (36007, м. Полтава, вул. Решетилівська, 47, poltava@nncise.org.ua ).
3. На вирішення судовому експерту поставити наступні питання:
- який фактичний фізико-хімічний склад мінерального добрива моноамоній фосфат 11-52-0, поставленого 16.10.2025 р. за видатковою накладною № РН-101601, зокрема щодо вмісту основних поживних елементів (азоту, фосфору, калію) та інших показників, що характеризують відповідний вид добрива?
- чи відповідає фактичний фізико-хімічний склад мінерального добрива моноамоній фосфат 11-52-0, поставленого 16.10.2025 р. за видатковою накладною № РН-101601 у кількості 23 тонн, показникам та характеристикам, визначеним у сертифікаті якості AGROPOLYCHIM AD від 25.08.2025 р.? Якщо ні, то яка величина відхилення фактичних показників від заявлених?
- який фактичний фізико-хімічний склад мінерального добрива діамофоска NPK 9:25:25, поставленого 31.10.2025 р. за видатковою накладною № РН-103101, зокрема щодо вмісту основних поживних елементів (азоту, фосфору, калію) та інших показників, що характеризують відповідний вид добрива?
- чи відповідає фактичний фізико-хімічний склад мінерального добрива діамофоска NPK 9:25:25, поставленого 31.10.2025 р. за видатковою накладною № РН-103101 у кількості 23 тонн, показникам та характеристикам, визначеним у сертифікаті якості AGROPOLYCHIM AD від 23.09.2025 р.? Якщо ні, то яка величина відхилення фактичних показників від заявлених?
- чи відповідають досліджувані мінеральні добрива, поставлені 16.10.2025 р. за видатковою накладною № РН-101601 (моноамоній фосфат 11-52-0) та 31.10.2025 р. за видатковою накладною № РН-103101 (діамофоска NPK 9:25:25), за своїм фактичним фізико-хімічним складом маркуванню, назві продукції та характеристикам, зазначеним у товаросупровідних документах та сертифікатах якості?
4. Сторонам забезпечити судового експерта Полтавського відділення Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса», на вимогу останнього, всіма необхідними для проведення експертизи документами.
5. Витрати, що підлягають сплаті за проведення судової товарознавчої експертизи до вирішення спору по суті покласти на позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "ПЛІШИВЕЦЬКЕ" (37323, Полтавська обл., Миргородський р-н, с. Плішивець, вул. Соборна, б. 41, ЄДРПОУ 41084113).
6. Зобов'язати судового експерта Полтавського відділення Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса», після завершення проведення експертизи та складання висновку, висновок судового експерта направити до Господарського суду Запорізької області. При наданні висновку посилатися на номер справи № 908/299/26.
7. Попередити судового експерта Полтавського відділення Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» про відповідальність, передбачену Законом України "Про судову експертизу", ст. ст. 384, 385 Кримінального кодексу України за завідомо неправдивий висновок, а також за відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов'язків.
8. Зупинити провадження у справі №908/299/26 на час проведення товарознавчої судової експертизи.
9. Направити ухвалу суду учасникам судового процесу.
10. Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та відповідно до ст. 255 ГПК України може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду першої інстанції.
Повний текст ухвали складено 21.05.2026.
Суддя Т.А. Азізбекян