20.05.2026 Справа № 908/1179/26
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Лєскіної Ірини Євгенівни, розглянувши матеріали позовної заяви
за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до відповідача 1: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 )
до відповідача 2: ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 )
про визнання рішення загальних зборів недійсними, скасування реєстраційного запису, визнання недійсним договору купівлі-продажу
До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява (зареєстрована у канцелярії Господарського суду Запорізької області вх. № 1394/-07/26 від 15.05.2026) ОСОБА_1 до відповідача 1: ОСОБА_2 та до відповідача 2: ОСОБА_3 у якій позивач просить суд:
«- Визнати недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ «ВИРОБНИЧО- СПОЖИВЧЕ ТОВАРИСТВО «НАДІЯ, ЛТД» (код ЄДРПОУ: ЄДРПОУ 13621815, юридична адреса: м. Запоріжжя, вул. Дніпропетровське шосе, буд.11, оформлене протоколом № 7 від 17.07.2017року;
- Скасувати реєстраційний запис від 20.07.2017 № 11031070036011179т про внесення змін до відомостей про юридичну особу, що пов'язані зі змінами в установчих документах; змінено склад підписантів, вчинений ОСОБА_4 - державним реєстратором Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради.
- Визнати недійсним Договір купівлі-продажу від 17.07.2017 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про (відчуження) частки в статутному капіталі ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВИРОБНИЧО-СПОЖИВЧЕ ТОВАРИСТВО «НАДІЯ, ЛТД» (покупець) було укладено договір купівлі-продажу (відчуження) частки в статутному капіталі" ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВИРОБНИЧО-СПОЖИВЧЕ ТОВАРИСТВО «НАДІЯ, ЛТД»».
Разом з позовною заявою до суду надійшло клопотання про витребування доказів.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 15.05.2026 здійснено автоматизований розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/1179/26 та визначено до розгляду судді Лєскіній І.Є.
Дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху з таких підстав.
Статтями 161, 164 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) визначено, що при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявою по суті справи є, зокрема, позовна заява.
До позовної заяви додаються документи, які підтверджують, зокрема, сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) виходить з того, що, реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух (рішення ЄСПЛ від 16 грудня 1992 року у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції»).
За змістом принципу диспозитивності цивільного судочинства, закріпленого у статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
При застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції.
Складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. ЄСПЛ зазначає, що сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства (рішення у справі «Дія 97» проти України» від 21 жовтня 2010 року).
Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів - предмета і підстави позову.
Предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Конвенція у пункті 1 статті 6 закріпила право на справедливий судовий розгляд, відповідно до якого кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Доступ до суду є невід'ємним елементом права на справедливий судовий розгляд. ЄСПЛ неодноразово зазначав, що право на доступ до суду не є абсолютним і підлягає державному регулюванню, що допускається опосередковано, оскільки право на доступ до суду за своїм характером закликає до врегулювання з боку держави, і це регулювання може варіюватися за часом і місцем відповідно до потреб і ресурсів суспільства й окремих осіб.
ЄСПЛ вважає необхідність сплати судових витрат легітимним обмеженням права на доступ до суду. Водночас розмір судових витрат у конкретній справі є істотним фактором, який дає змогу визначити, чи мала особа право на доступ до суду. Під час оцінки того, чи були дотримані вимоги доступу до суду у справах, які стосуються судових витрат, до уваги мають братися обставини конкретної справи, здатність заявника сплатити судові витрати, стадія, на якій перебуває провадження (рішення ЄСПЛ у справі «Paykar Yev Haghtanak Ltd v. Armenia», № 21638/03, 20 December 2007).
Порядок сплати та розміри ставок судового збору встановлено Законом України «Про судовий збір».
У преамбулі цього Закону зазначено, що він визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Відповідно до частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору встановлюється у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункт 2 пункту 2).
Згідно з частиною третьою статті 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
При цьому, до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.
Під позовом розуміють матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, звернену через суд у встановленій законом процесуальній формі, про захист його невизнаних, оспорюваних або порушених прав, свобод або інтересів. Виокремлюють три елементи позову: предмет, підставу та зміст. Під предметом позову розуміють матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, звернену через суд та стосовно якої останній має ухвалити рішення. Під підставою позову розуміють ті обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги до відповідача. Під змістом прийнято розуміти спосіб судового захисту, за яким позивач звертається до суду (див.: Курс цивільного процесу: підручник. За ред. проф. В. В. Комарова. Х.: Право, 2011. С. 516-519).
Відповідно до частини першої статті 173 ГПК України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
ГПК України, Закон України «Про судовий збір» не містять норм, які б дозволяли зробити висновок, що законодавець хоче встановити більш сприятливі наслідки у вигляді сплати судового збору у меншому розмірі для випадків, коли позивач об'єднує декілька вимог в одному позові. Навпаки, підкреслюється, що судовий збір має бути сплачений за кожну немайнову вимогу окремо, якщо заявлено декілька немайнових вимог (абзац 2 частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір»).
Відповідно до пункту три частини другої статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів; вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами.
У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Відповідні висновки місцевого господарського суду узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 18.09.2023 у справі № 758/5118/21.
Як убачається зі змісту позовної заяви, позивач просить суд:
«- Визнати недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ «ВИРОБНИЧО- СПОЖИВЧЕ ТОВАРИСТВО «НАДІЯ, ЛТД» (код ЄДРПОУ: ЄДРПОУ 13621815, юридична адреса: м. Запоріжжя, вул. Дніпропетровське шосе, буд.11, оформлене протоколом № 7 від 17.07.2017року;
- Скасувати реєстраційний запис від 20.07.2017 № 11031070036011179т про внесення змін до відомостей про юридичну особу, що пов'язані зі змінами в установчих документах; змінено склад підписантів, вчинений ОСОБА_4 - державним реєстратором Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради.
- Визнати недійсним Договір купівлі-продажу від 17.07.2017 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про (відчуження) частки в статутному капіталі ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВИРОБНИЧО-СПОЖИВЧЕ ТОВАРИСТВО «НАДІЯ, ЛТД» (покупець) було укладено договір купівлі-продажу (відчуження) частки в статутному капіталі" ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВИРОБНИЧО-СПОЖИВЧЕ ТОВАРИСТВО «НАДІЯ, ЛТД»».
Отже, предметом даного позову є три матеріально-правові вимоги позивача немайнового характеру, кожна з яких підлягає оплаті судовим збором, виходячи зі ставок, встановлених п.п. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2026 року в розмірі 3328,00 грн.
З огляду на викладені вище висновки місцевого господарського суду, які узгоджуються з висновками Верховного Суду, звертаючись з даним позовом ОСОБА_1 мав сплатити судовий збір в загальному розмірі 9984,00 грн.
Як убачається з матеріалів позовної заяви, позивачем 18.05.2026 через канцелярію суду подано квитанцію від 15.05.2026 № 1 про сплату судового збору в сумі 6656,00грн.
Також до позовної заяви долучена квитанція від 15.05.2026 на суму 16640,00 грн про сплату судового збору за подання позову ОСОБА_1 до Дніпровського районного суду міста Запоріжжя.
З огляду на викладене, позивачу необхідно доплатити суму 3328,00 грн судового збору за подання позову до Господарського суду Запорізької області.
Приписами пунктів 4, 5 ч. 3 ст. 162 ГПК України визначено, що позовна заява повинна містити: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.
Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, яке складається з двох елементів - предмета і підстави позову.
Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц, провадження № 14-473цс18).
Сторони - це суб'єкти матеріально-правових відносин, які виступають на захист своїх інтересів і на яких поширюється законна сила судового рішення. Позивачем є особа, яка має право вимоги (кредитор), а відповідачем - особа, яка повинна виконати зобов'язання (боржник). При цьому відповідач має бути такою юридичною чи фізичною особою, за рахунок якої, в принципі, можливо було б задовольнити позовні вимоги. З огляду на зміст наведених норм захисту в судовому порядку підлягають порушене право й охоронювані законом інтереси саме від відповідача (аналогічний висновок викладено в пункті 7.17 постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 910/17792/17).
Отже, відповідачем є особа, яка є суб'єктом матеріального правовідношення, тобто особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги, захистивши порушене право чи інтерес позивача (див. пункт 8.10 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2023 у справі № 910/15792/20).
Частинами 1, 3, 4 статті 45 ГПК України передбачено, що сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред'явлено позовну вимогу.
Позовна заява подана до відповідачів: ОСОБА_2 (відповідач 1) та ОСОБА_3 (відповідач 2).
Як зазначалось вище, позивачем заявлено позовні вимоги про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ «ВИРОБНИЧО-СПОЖИВЧЕ ТОВАРИСТВО «НАДІЯ, ЛТД», оформлене протоколом № 7 від 17.07.2017; скасування реєстраційного запису від 20.07.2017 № 11031070036011179т про внесення змін до відомостей про юридичну особу; визнання недійсним договору купівлі-продажу від 17.07.2017 року, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про відчуження частки в статутному капіталі ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВИРОБНИЧО-СПОЖИВЧЕ ТОВАРИСТВО «НАДІЯ, ЛТД».
Разом із цим, у позовній заяві не зазначено, до кого із відповідачів спрямовані наведені вище позовні вимоги.
Зі змісту позову неможливо встановити, які позовні вимоги пред'явлені до ОСОБА_3 , які правовідносини існують між позивачем та відповідачем 2.
Позовні вимоги:
«- Визнати недійсним Договір купівлі-продажу від 17.07.2017 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про (відчуження) частки в статутному капіталі ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВИРОБНИЧО-СПОЖИВЧЕ ТОВАРИСТВО «НАДІЯ, ЛТД» (покупець) було укладено договір купівлі-продажу (відчуження) частки в статутному капіталі" ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВИРОБНИЧО-СПОЖИВЧЕ ТОВАРИСТВО «НАДІЯ, ЛТД»;
- Скасувати реєстраційний запис від 20.07.2017 № 11031070036011179т про внесення змін до відомостей про юридичну особу, що пов'язані зі змінами в установчих документах; змінено склад підписантів, вчинений Вороновою Ю.В. - державним реєстратором Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради»
сформульовані нечітко та незрозуміло, що не дає суду можливості однозначно визначити зміст вимог позивача.
Правила територіальної юрисдикції (підсудності) визначені параграфом 3 глави 2 розділу І ГПК України.
Так, за загальним правилом позов пред'являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом (ч. 1 ст. 27 ГПК України).
Разом із цим, відповідно до ч. 6 ст. 30 ГПК України спори, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі спори між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів, а також спори, що виникають з правочинів щодо корпоративних прав (крім акцій) в юридичній особі, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням юридичної особи.
Позовну заяву подано до Господарського суду Запорізької області.
Однак, оскільки зі змісту позову неможливо встановити, які позовні вимоги пред'явлено до відповідача 2 ОСОБА_3 (зареєстроване місце проживання - Львівська область), які правові відносини існують між ним та позивачем, відповідачем 1 та зазначеними у позові іншими юридичними особами, визначення підсудності позивачем не є обґрунтованим.
Також відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 162 ГПК України позов повинен містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), якщо такі відомості відомі позивачу, вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), відомі номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Позивачем зазначено адресу відповідача 2 ОСОБА_3 : АДРЕСА_3 .
Разом із цим, згідно з відомостями Єдиного державного демографічного реєстру адресою місця проживання (реєстрації) ОСОБА_3 є: АДРЕСА_3 .
Крім того, позивачем у вступній частині позовної заяви зазначено третіх осіб (без вказівки на їх статус): Товариство з обмеженою відповідальністю «ГАЛИЧИНА СПЕКТР», Товариство з обмеженою відповідальністю «МАРЛЕС ЛТД», Товариство з обмеженою відповідальністю «ІСТ ГРУП УКРАЇНА», а також третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги: Державний департамент адміністративних послуг Запорізької міської ради (ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 37573508), Товариство з обмеженою відповідальністю «НАДІЯ, ЛТД».
Згідно з ч.ч.1-3 ст. 50 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.
Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.
У заявах про залучення третіх осіб та у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.
Окремо оформленої заяви/клопотання щодо залучення до участі у справі третіх осіб позивачем не подано. Прохальна частина позовної заяви не містить відповідних клопотань щодо залучення судом зазначених третіх осіб.
Зі змісту позовної заяви неможливо встановити, яким чином та в якій частині рішення суду у цій справі може вплинути на права або обов'язки зазначених позивачем осіб щодо однієї із сторін, якої саме. Не вказано, на боці кого із сторін суд повинен залучити таких осіб. Незрозуміло, які правовідносини пов'язують позивача та/або відповідачів із кожною із зазначених юридичних осіб.
Найменування юридичної особи Державний департамент адміністративних послуг Запорізької міської ради (ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 37573508) не відповідає вірному найменуванню, зазначеному в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР) - Департамент адміністративних послуг Запорізької міської ради.
Також адреса місцезнаходження зазначеної позивачем третьої особи - ТОВ «ГАЛИЧИНА СПЕКТР» не відповідає даним ЄДР. Позивачем зазначено адресу: 79014, м.Львів, вул. Котика, буд. 15, тоді як вірною є адреса: 79014, м. Львів, вул. Котика, буд. 1.
Також у позовній заяві не зазначено поштовий індекс третьої особи ТОВ «НАДІЯ, ЛТД».
Окрім цього, третьою особою визначено ТОВ «ІСТ ГРУП УКРАЇНА», вказано його адресу місцезнаходження: 49040, Львівська область, м. Львів, вул. Городецького, буд. 224, оф. 3, ідентифікаційний код юридичної особи - 42020658.
Разом із цим, згідно з відомостями ЄДР за параметрами пошуку ідентифікаційний код « 42020658» зареєстрована інша юридична особа - ТОВ «УМБ ТОРГ СЕРВІС», адреса місцезнаходження: 02002, м. Київ, вул. Лук'яненка Левка, буд. 21, корпус 2, офіс 17.
Зазначене позивачем як третя особа ТОВ «МАРЛЕС ЛТД» (код 40888441) згідно з відомостями ЄДР припинено в результаті ліквідації 12.04.2019.
У зв'язку з цим позивачу слід надати до суду відповідні обґрунтовані клопотання про залучення до участі у справі третіх осіб, прав та обов'язків цих осіб, на які може вплинути рішення у даній справі, та визначити, на чиїй стороні вони повинні виступати.
Зазначити вірні найменування, адреси місцезнаходження та інші реквізити учасників справи.
Відтак, відсутні підстави вважати, що позовну заяву подано з додержанням вимог, викладених у статті 164 ГПК України.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 174 ГПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 162, 164, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
2. Надати ОСОБА_1 строк протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали суду для усунення недоліків позовної заяви, вказаних в ухвалі, а саме:
1) надати суду докази доплати судового збору в розмірі 3328,00 грн;
2) зазначити вірну адресу проживання (реєстрації) відповідача 2 ОСОБА_3 ;
3) викласти обставини, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, із зазначенням доказів, що підтверджують вказані обставини; зазначити правові підстави позову; указати, до кого із відповідачів спрямована кожна із заявлених позовних вимог, в чому полягає порушенням прав позивача відповідачем 2;
4) викласти обставини, якими позивач обґрунтовує пред'явлення позову до Господарського суду Запорізької області;
5) надати суду належним чином оформлену та обґрунтовану заяву (клопотання) про залучення до участі у справі третіх осіб із зазначенням їх вірних найменувань, адрес місцезнаходження та інших обов'язкових реквізитів;
6) надати суду докази направлення заяви про усунення недоліків позовної заяви з доданими документами відповідачам.
3. Роз'яснити ОСОБА_1 , що в разі невиконання вимог суду щодо усунення недоліків у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і буде повернута заявнику згідно з ч.4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ст. 235 Господарського процесуального кодексу України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.
Ухвалу підписано 20.05.2026.
Суддя І.Є. Лєскіна