вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
"21" травня 2026 р. м. Ужгород Справа № 907/309/26
Господарський суд Закарпатської області у складі судді Мірошниченка Д.Є., розглянувши заяву представника фізичної особи-підприємця Мартина Себастяна Федоровича від 17.05.2026 (вх.№ 02.3.1-02/4689/26 від 18.05.2026) про зупинення провадження у справі
за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний Банк "Укргазбанк", м.Київ
до відповідача фізичної особи-підприємця Мартина Себастяна Федоровича, м.Мукачево Закарпатської області
про стягнення 123 406,67 грн заборгованості
Публічне акціонерне товариство Акціонерний Банк "Укргазбанк" звернулося до Господарського суду Закарпатської області з позовом до фізичної особи-підприємця Мартина Себастяна Федоровича про дострокове стягнення 123 406,67 грн заборгованості за договором № 282/2024/МС-3 про приєднання до Правил надання мікрокредиту в АБ "Укргазбанк" від 07.08.2024, з яких 62 494,00 грн - заборгованість по кредиту строкова, 50 311,71 грн - заборгованість по кредиту прострочена, 2 524,20 грн - заборгованість по процентах поточна та 8 076,76 грн - заборгованість по процентах прострочена, мотивованим неналежним виконанням відповідачем договірних зобов'язань щодо здійснення погашення заборгованості за кредитом та заборгованості по нарахованих процентах.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 907/309/26 визначено головуючого суддю Мірошниченка Д.Є., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.03.2026.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 24.03.2026 суд постановив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі, розгляд справи здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та встановив сторонам строк для подання заяв по суті спору.
Судом встановлено, що вказана ухвала суду від 24.03.2026 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та така ним одержана 28.03.2026.
Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позов у визначений у відповідності до положень ГПК України строк.
Натомість, 18.05.2026 за вх.№ 02.3.1-02/4689/26 через підсистему "Електронний суд" до суду надійшла заява представника відповідача про зупинення провадження у справі у зв'язку з перебуванням фізичної особи-підприємця Мартина Себастяна Федоровича на військовій службі за призовом.
Суд, розглянувши подану представником відповідача заяву про зупинення провадження у цій справі, дійшов висновку про її задоволення з таких підстав.
Порядок та умови зупинення провадження у справі врегульованого нормами статей 227, 228 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), в яких наведено вичерпний перелік підстав, за яких суд, відповідно, зобов'язаний або має право зупинити провадження у справі.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 227 ГПК України, суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадку перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Відповідно до частини 3 статті 195 ГПК України провадження у справі на стадії її розгляду по суті зупиняється тільки з підстав, встановлених пунктами 1-3-1 частини 1 статті 227 та пунктом 1 частини першої статті 228 цього Кодексу.
Щодо тлумачення терміну "переведені на воєнний стан" Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.11.2025 у справі № 754/947/22 зазначила наступне.
Воєнний стан є загальним правовим режимом, що вводиться в Україні та створює юридичні рамки (правову конструкцію) для діяльності всіх державних інститутів, економіки та суспільства в умовах збройної агресії. Такий захід є системним, комплексним і загальнодержавним, який змінює правовий режим функціонування держави в цілому. Натомість переведення на організацію і штати воєнного часу є конкретним військово-організаційним заходом, який є наслідком та складовою частиною введення воєнного стану та оголошення мобілізації. Цей захід стосується внутрішньої структури та чисельності Збройних Сил України та інших військових формувань з метою приведення їх у максимальну бойову готовність.
З настанням особливого періоду вся структура Збройних Сил України та інші військові формування як цілісний організм почали функціонувати в умовах особливого періоду та були переведені на організацію і штати воєнного часу.
З моменту оголошення загальної мобілізації та введення воєнного стану Збройні Сили України та інші утворені відповідно до закону військові формування переводяться в спеціальний правовий режим функціонування в цілому. Це виключає необхідність у додатковому з'ясуванні питання щодо переведення певної військової частини "на воєнний стан". Юридичний статус з'єднань, військових частин, підрозділів та інших складових структури ЗC України та інших військових формувань, що функціонують в умовах воєнного стану, не залежить від місця їх дислокації чи характеру виконуваних ними завдань, як-то перебування в районі воєнних (бойових) дій та участь в них.
Водночас приписи пункту 3 частини 1 статті 251 ЦПК України не пов'язують можливість застосування цієї норми права з умовою перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, -військовослужбовця у військовій частині, що залучена до ведення безпосередніх бойових дій. До того ж військовослужбовець упродовж особливого періоду може в будь-який момент бути відрядженим до військової частини, задіяної до таких дій (підпункт 4-1 пункту 251 розділу XIV Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008). Сучасні форми та способи ведення війни, виконання бойових завдань вимагають участі у бойових діях та захисті суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності України не тільки по умовній лінії фронту.
Упродовж дії воєнного стану в Україні та проведення загальної мобілізації для застосування судом пункту 2 частини 1 статті 251 Цивільного процесуального кодексу України суд має отримати докази (військовий квиток, накази командира військової частини тощо), що містять інформацію про перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, на військовій службі. У зв'язку з цим Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12.11.2025 у справі №754/947/22 зазначила, що з моменту введення в Україні воєнного стану і до моменту його скасування чи припинення Збройні Сили України та інші утворені відповідно до закону військові формування в цілому потрібно вважати такими, що "переведені на воєнний стан" для цілей застосування пункту 2 частини 1 статті 251 Цивільного процесуального кодексу України та аналогічних процесуальних норм.
Щодо цього, судом встановлено, що відповідач - ОСОБА_1 з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України з 07.05.2026 перебуває на військовій службі за призовом під час мобілізації на особливий період у військовій частині НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою № 3902 від 13.05.2026 за формою 5, виданою командиром військової частини військової частини НОМЕР_1 .
Беручи до уваги наведене, суд враховує, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.11.2025 у справі № 754/947/22 виклала узагальнюючий висновок щодо обов'язку суду зупинити провадження у справі на підставі пункту 2 частини 1 статті 251 Цивільного процесуального кодексу України, який за змістом є аналогічним пункту 3 частини 1 статті 227 ГПК України та пункту 5 частини 1 статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України.
За висновками Великої Палати Верховного Суду правила, визначені пунктом 2 частини 1 статті 251 Цивільного процесуального кодексу України, мають для суду визначальний характер. Формулювання "суд зобов'язаний" не дозволяє суду діяти на власний розсуд.
Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 3 частини 1 статті 227 цього Кодексу - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Відтак, враховуючи, що з 24.02.2022 в Україні введено правовий режим воєнного стану, внаслідок чого Збройні Сили України як цілісна структура та інші військові формування були переведені на воєнний стан, а також беручи до уваги факт проходження відповідачем військової служби в період дії воєнного стану, який є об'єктивною обставиною, що перешкоджає його участі в розгляді справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для зупинення провадження у справі № 907/309/26 до припинення перебування відповідача - ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 13, 195, 227, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву представника фізичної особи-підприємця Мартина Себастяна Федоровича від 17.05.2026 (вх.№ 02.3.1-02/4689/26 від 18.05.2026) про зупинення провадження у справі № 907/309/26 задовольнити.
2. Зупинити провадження у справі № 907/309/26 до припинення перебування відповідача ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан.
Зобов'язати сторони, після усунення підстав, що зумовили зупинення провадження у даній справі, письмово повідомити про це суд з прикладенням відповідних доказів.
Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Д. Є. Мірошниченко