майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
20 травня 2026 р. Справа № 906/1698/25.
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Шніт А.В.
розглянувши заяву Багатопрофільного малого приватного підприємства "Сприяння" від 16.05.2026 №074-26 (вх.№01-19/67/26 від 18.05.202026) про відвід судді Тимошенка О.М.
у справі за позовом Багатопрофільного малого приватного підприємства "Сприяння"
до 1) Державного підприємства "Житомирська пересувна механізована колона"
2) Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях
про зобов'язання вчинити певні дії,
Позивачем пред'явлено позов про спонукання Державного підприємства "Житомирська пересувна механізована колона" прийняти від Багатопрофільного малого приватного підприємства "Сприяння" з оренди приміщення шляхом підписання Акту приймання-передачі в запропонованій редакції.
Господарський суд Житомирської області у складі судді Тимошенка О.М. ухвалою від 26.12.2025 відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засідання.
Заявою №040-26 від 18.03.2026 позивач змінив предмет позову, просить зобов'язати відповідача припинити дії, які порушують право позивача передати відповідачу з оренди державне майно разом з майном орендаря - з проведеними орендарем невід'ємними поліпшеннями, шляхом підписання Акту приймання-передачі державного майна в запропонованій редакції (а.с.2-9 т.3).
22.04.2026 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті на 12.05.2026.
08.05.2026 за вх.№01-44/1852/26 до суду надійшла заява Багатопрофільного малого приватного підприємства "Сприяння", у якій позивач просив поновити процесуальний строк для залучення третьої особи, повернутися на стадію підготовчого провадження та залучити до участі у справі третю особу - Богунський відділ державної виконавчої служби, Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (а.с.85-88 т.3).
Ухвалою від 12.05.2026, яка занесена до протоколу судового засідання, суд відмовив у задоволенні клопотання про залучення третьої особи, оскільки у клопотанні не зазначено як рішення суду може вплинути на права чи обов'язки третьої особи.
18.05.2026 за вх.№01-19/67/26 до суду надійшла заява Багатопрофільного малого приватного підприємства "Сприяння" від 16.05.2026 №074-26 про відвід судді Тимошенка О.М. Заява мотивована тим, що суддя безпідставно відмовив у задоволенні клопотання про залучення третьої особи, допустив надмірний формалізм не залучивши третю особу, систематично надає перевагу одній стороні, відхиляє клопотання позивача. Такими діями, на думку позивача, суддя обмежив позивачу доступ до правосуддя, що викликає обґрунтований сумнів у його безсторонності.
Господарський суд Житомирської області у складі судді Тимошенка О.М. ухвалою від 19.05.2026 постановив вирішення питання про відвід, який заявлений позивачем судді Тимошенку О.М., передати судді, якого визначити у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.05.2026 заяву Багатопрофільного малого приватного підприємства "Сприяння" від 16.05.2026 №074-26 про відвід розподілено судді Шніт А.В.
Проаналізувавши вимоги чинного законодавства, господарський суд дійшов наступних висновків.
Згідно з ч.2, 3 ст.39 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Положеннями ч.8 ст.39 ГПК України передбачено, що суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи.
За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу (ч.11 ст.39 ГПК України).
Відповідно до ч.2 ст.38 ГПК України, з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи.
Стаття 35 ГПК України визначає перелік підстав для відводу (самовідводу) судді.
Так, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу (ч.2 ст.35 ГПК України).
Відповідно до ч.1 ст.6 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.
Частиною четвертою статті 11 ГПК України та статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
В рішенні у справі "Білуха проти України" (Заява N33949/02) від 09.11.2006 сказано: "стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного".
Досліджуючи наведені критерії оцінки в межах даної справи, суд відзначає, що презумпція особистої неупередженості судді діє доти, доки не з'являться докази на користь протилежного.
Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з:
"об'єктивним критерієм", який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з'ясовано, чи є очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Своєю чергою вирішальне значення має саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;
"суб'єктивним критерієм", який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.
Отже, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб'єктивних та/або об'єктивних елементів стандарту неупередженості.
Суд підкреслює, що не можуть бути підставою для відводу суддів заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами.
Норми ГПК України не встановлюють вичерпного переліку обставин, які свідчать про необ'єктивність судді, однак зазначається, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.
Разом з цим суд звертає увагу на приписи ч.4 ст.35 ГПК України, якою імперативно визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Суд зазначає, що задоволення чи відмова в задоволенні того чи іншого клопотання, прийняття процесуальних документів, незгода або заперечення з мотивами ухвали не може вказувати на наявність підстав для відводу судді в розумінні ст. 35 ГПК України, а відповідні висновки, покладені судом в обґрунтування прийнятих процесуальних документів можуть бути оспорені при оскарженні відповідного рішення до суду вищої інстанції.
Наведені заявником аргументи у заяві свідчать саме про незгоду з процесуальними рішеннями судді у цій справі, що у значенні вказаних вище імперативних приписів не може бути визнано обґрунтованою підставою для відводу.
З огляду на викладене, обставин, які б свідчили про упередженість судді Тимошенка О.М. чи про необ'єктивне ставлення до сторін у справі, заявник не навів, а суд не встановив, що в свою чергу виключає можливість висновку про наявність правових підстав в силу приписів ст. 35 Господарського процесуального кодексу України для відводу судді.
Таким чином суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заявленого відводу.
Керуючись ст. 35, 39, 74, 234-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
В задоволенні заяви Багатопрофільного малого приватного підприємства "Сприяння" від 16.05.2026 №074-26 (вх.№ 01-19/67/26 від 18.05.202026) про відвід судді Тимошенка О.М. у справі № 906/1698/25 відмовити.
Ухвала набрала законної сили - 20.05.2026 та та не може бути оскаржена.
Суддя Шніт А.В.
Надіслати:
1 - позивачу в Електронний кабінет підсистеми "Електронний суд"
2 - відповідачу-1 (рек. з пов).
3 - відповідачу-2 в Електронний кабінет підсистеми "Електронний суд"