вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
про часткове забезпечення позову
20.05.2026м. ДніпроСправа № 904/2252/26
Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Дичко В.О., розглянувши заяву Акціонерного товариства "Акцент-Банк" про забезпечення позову (з додатками) у справі №904/2252/26
за позовом Акціонерного товариства "Акцент-Банк" (49074, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11, код ЄДРПОУ 14360080)
до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Сахара ЛТД" (51900, Дніпропетровська область, м. Кам'янське, вул. Кірова, буд. 12, корпус 3, офіс 223, код ЄДРПОУ 39430993),
відповідача 2: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ),
відповідача 3: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 )
про стягнення заборгованості за кредитним договором
Суддя Дичко В.О.
Без повідомлення (виклику) учасників справи.
Акціонерне товариство "Акцент-Банк" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сахара ЛТД", ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення солідарно 1 406 347,38 грн, у тому числі заборгованості за наданим кредитом (тіло кредиту) в сумі 1 405 609,44 грн та заборгованості за процентами в сумі 737,94 гривень.
Судові витрати просить покласти на відповідачів.
В обґрунтування позову зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Сахара ЛТД" неналежним чином виконало зобов'язання за кредитним договором №N50.07.0000000049 від 26.03.2025, за виконнаня якого поручилися ОСОБА_1 та ОСОБА_2 шляхом укладення договорів поруки №N70.07.0000000102 від 26.03.2025 та № N70.07.0000000104 від 26.03.2025 відповідно.
Як убачається з позовної заяви, позивач у складі учасників справи визначив відповідачами 2, 3 таких фізичних осіб: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Суд здійснив запити до Єдиного державного демографічного реєстру, на які отримав відповіді № 2649077 від 24.04.2026 та № 2649091 від 24.04.2026 про зареєстровані місця проживання фізичних осіб - відповідачів 2, 3.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 08.05.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 26.05.2026 об 11:30 год.
18 травня 2026 року через підсистему "Електронний суд" до Господарського суду Дніпропетровської області від Акціонерного товариства "Акцент-Банк" надійшла заява про забезпечення позову. Позивач просить суд:
1. Накласти арешт на нерухоме майно, а саме: житловий будинок АДРЕСА_3 , що належить на праві власності ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину від 27.09.2001 № 1-1543, виданого Світловодською районною державною нотаріальною конторою.
2. Накласти арешт на нерухоме майно, що належить на праві власності ОСОБА_2 , а саме: гараж (частка в автогаражному комплексі) за адресою: АДРЕСА_4 , що належить на праві власності на підставі договору купівлі-продажу, 4/1000 частин об'єкта незавершеного будівництва за проектом Автогаражний комплекс, р. № НОМЕР_3 , виданий 17.09.2013, видавник: приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Петрушенська І.Р.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову Акціонерне товариство "Акцент-Банк" указує, що надало кредитні кошти Товариству з обмеженою відповідальністю "Сахара ЛТД", однак останнє не повернуло борг у сумі 1 406 347,38 грн, що просить стягнути солідарно з відповідачів, оскільки з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладені договори поруки.
Відповідач 1 тривалий час ігнорує вимоги про повернення боргу та не вчиняє жодних дій для врегулювання спору, що свідчить про ризик недобросовісної поведінки.
Згідно з інформаційною довідкою № 474116572 від 23.04.2026 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, що надана позивачем до заяви про забезпечення позову, вбачається, що ОСОБА_1 з 08.10.2012 на праві приватної власності належить об'єкт нерухомості - житловий будинок загальною площею 56,8 кв. м (реєстраційний номер майна: 37815338), що розташований за адресою: АДРЕСА_3 , на підставі свідоцтва про право на спадщину від 27.09.2001 № 1-1543, виданого Світловодською районною державною нотаріальною конторою.
Відповідно до інформаційної довідки № 474121180 від 23.04.2026 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, що надана Акціонерним товариством "Акцент-Банк" до заяви про забезпечення позову, вбачається, що ОСОБА_2 з 17.09.2013 на праві спільної часткової власності належить об'єкт нежитлової нерухомості - 4/1000 частин об'єкта незавершеного будівництва за проектом Автогаражний комплекс: гараж № НОМЕР_4 , загальною площею 20 кв.м, що розташований за адресою: АДРЕСА_4 .
На думку позивача, належне відповідачам 2, 3 на праві власності нерухоме майно може бути використане для виконання рішення суду в разі задоволення позовної заяви.
Акціонерне товариство "Акцент-Банк" зазначає, що вартість майна, на яке просить накласти арешт, є меншою за суму позовних вимог, тому накладення арешту на вказане нерухоме майно є співмірним із заявленими позивачем вимогами.
Акціонерне товариство "Акцент-Банк" зазначає, що в разі незастосування заходів забезпечення позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 можуть реалізувати або переоформити нерухоме майно, що створить ризик фактичної неможливості виконання майбутнього рішення суду у випадку задоволення позову.
Також позивач указує, що арешт нерухомого майна є тимчасовим заходом, не має дискримінаційного характеру та спрямований виключно на гарантування виконання можливого рішення суду, не завдасть відповідачам 2, 3 збитків чи інших негативних наслідків, тому зустрічне забезпечення не є необхідним.
Розглянувши заяву Акціонерного товариства "Акцент-Банк" про забезпечення позову, суд дійшов таких висновків.
Згідно зі ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Зі змісту вищенаведеної норми вбачається, що під час розгляду заяви про застосування такого заходу забезпечення позову, як накладення арешту на майно або грошові кошти, суд має виходити з того, що цей захід забезпечення обмежує право особи користуватись та розпоряджатись майном або грошовими коштами, а тому може застосуватись у справі, у якій заявлено майнову вимогу, а спір вирішується про визнання права (іншого речового права) на майно, витребування (передачу) майна або про стягнення грошових коштів.
Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.
Згідно з ч. 4 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт.
Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18.
У п.п. 47-48 постанови від 24.04.2024 у справі № 754/5683/22 Велика Палата Верховного Суду вказала, що при розгляді заяви про забезпечення позову ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3)співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред'явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами.
Наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних передумов для вчинення відповідної процесуальної дії.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (п. 35 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17).
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту.
Під час вирішення питання про забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості поданої позовної заяви є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.
Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідачів на момент пред'явлення позову до них, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення суду.
Предметом позову є стягнення грошових коштів у сумі 1 406 347,38 грн за кредитним договором № N50.07.0000000049 від 26.03.2025, за виконнаня якого поручились ОСОБА_1 та ОСОБА_2 шляхом укладення договорів поруки № N70.07.0000000102 від 26.03.2025 та № N70.07.0000000104 від 26.03.2025 відповідно.
Згідно з відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (відповідь № 2765837 від 20.05.2026) ОСОБА_1 з 08.10.2012 на праві приватної власності належить житловий будинок загальною площею 56,8 кв.м (реєстраційний номер майна: 37815338), що розташований за адресою: АДРЕСА_3 .
Щодо вимоги Акціонерного товариства "Акцент-Банк" про накладення арешту на нерухоме майно ОСОБА_2 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 147325512101), суд звертає увагу, що за відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (відповідь № 2765866 від 20.05.2026) за номером відомостей про речове право: 64478005 на праві спільної часткової власності належить 4/1000 частин об'єкта незавершеного будівництва за проектом Автогаражний комплекс ОСОБА_3 , яка набула таке майно на підставі договору дарування № 467 від 27.04.2026, посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу В.В.Лозенко.
Інформацію про право власності ОСОБА_2 на нерухоме майно, вказане в заяві про забезпечення позову, не знайдено.
Наведене виключає можливість накладення арешту на таке нерухоме майно.
З огляду на це, беручи до уваги можливість вибуття з власності відповідача 2 у будь-який момент нерухомого майна, господарський суд дійшов висновку про необхідність застосування заходу забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, що належить ОСОБА_1 , без обмеження/позбавлення права користування цим майном.
Невжиття цього заходу забезпечення позову до вирішення справи по суті й набрання законної сили судовим рішенням може істотно ускладнити в разі задоволення позовної заяви поновлення порушених прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач, призвести до зміни власника нерухомого майна та вплинути на виконання рішення суду.
Подібний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 11.11.2020 у справі № 490/6312/19 та від 21.12.2020 у справі № 487/5726/19.
Також за правовим висновком, викладеним у п. 24 постанови об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.03.2023 у справі №905/448/22, заборона відчуження або арешт майна, які накладаються судом для забезпечення позову про стягнення грошових коштів, мають на меті подальше звернення стягнення на таке майно у разі задоволення позову.
При цьому обраний вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав ОСОБА_1 , оскільки арештоване майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатись ним.
Аналогічний правовий висновок про те, що у справах, де предметом спору є стягнення грошових коштів, накладення арешту на нерухоме майно є належним видом забезпечення позову, викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18, постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.06.2022 у справі № 908/2382/21.
Ненакладення арешту на нерухоме майно відповідача 2 надалі унеможливить виконання судового рішення, що, у свою чергу, призведе до порушення принципу обов'язковості судового рішення, гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та п. 9 ч. 2 ст. 129 Конституції України.
Накладення арешту на належне ОСОБА_1 на праві приватної власності нерухоме майно буде співмірним заходом забезпечення позову про стягнення з нього грошових коштів.
Отже, забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідача 2 забезпечить виконання рішення суду в разі задоволення позову та ОСОБА_1 не матиме можливості в будь-який момент відчужити нерухоме майно.
Здійснивши оцінку адекватності обраних заявником заходу забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно відповідача 2, суд дійшов висновку, що накладення арешту на нерухоме майно не призведе до невиправданого обмеження майнових прав ОСОБА_1 , оскільки нерухоме майно фактично залишиться в його володінні, а буде обмежено лише можливість розпоряджатись ним на час розгляду справи в суді.
З урахуванням вищевикладеного, матеріалами заяви про забезпечення позову підтверджено існування реальної загрози ефективному захисту порушених інтересів позивача у випадку незастосування заходу забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно відповідача 2. Такий захід є адекватним, достатнім та співмірним до суми стягнення в розмірі 1 406 347,38 гривень.
Відповідно до ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення.
Наразі суд не вбачає підстав для застосування зустрічного забезпечення.
Згідно з ч. 1 ст. 144 Господарського процесуального кодексу України ухвала господарського суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Керуючись статтями 86, 136-140, 144, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Заяву Акціонерного товариства "Акцент-Банк" (вх. № 23917/26 від 18.05.2026) про забезпечення позову - задовольнити частково.
2. Накласти арешт на нерухоме майно - житловий будинок загальною площею 56,8кв.м (реєстраційний номер майна: 37815338) за адресою: АДРЕСА_3 , що належить на праві приватної власності ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на підставі свідоцтва про право на спадщину від 27.09.2001 № 1-1543, виданого Світловодською районною державною нотаріальною конторою.
3. У решті заяви про забезпечення позову - відмовити.
Стягувач: Акціонерне товариство "Акцент-Банк" (49074, Дніпропетровська область, м.Дніпро, вул. Батумська, буд. 11, код ЄДРПОУ 14360080)
Боржник: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
Ухвала суду про часткове забезпечення позову є виконавчим документом, набирає законної сили з дати її постановлення та підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Дата набрання ухвалою суду законної сили - 20.05.2026.
Строк пред'явлення ухвали суду до виконання становить три роки - до 21.05.2029.
Ухвала суду про часткове забезпечення позову підлягає негайному виконанню незалежно від пред'явлення до примусового виконання.
Учасники судового процесу мають право звернутись до суду з клопотанням про скасування заходу забезпечення позову повністю чи частково.
Ухвала суду про часткове забезпечення позову може бути оскаржена у строк та в порядку, передбачені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.
Оскарження ухвали суду про часткове забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суддя В.О. Дичко