вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
14.05.2026м. ДніпроСправа № 904/7183/25
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Іванової Т.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) представників сторін справу
за позовом Фізичної особи-підприємця Кириленко Дмитра Юрійовича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 )
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр Лабораторних рішень "Метронікс" (50014, Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Електрична, будинок 2А; ідентифікаційний код 40062874)
про стягнення коштів за договором №Д6 ЦЛМ-06/2021 від 14.06.2021 у загальному розмірі 271590,80 грн
І. Суть спору
1. Стислий виклад позиції позивача
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем умов договору № Д6 ЦЛМ-06/2021 від 14.06.2021 на надання послуг по роботі машин і механізмів, в частині повної та своєчасної оплати наданих позивачем послуг. Внаслідок цього утворилася заборгованість відповідача перед позивачем у розмірі 228 650,00 грн.
У зв'язку із простроченням виконання грошового зобов'язання відповідачем, позивач, керуючись пунктом 6.3 договору, нарахував до стягнення пеню у розмірі 0,2 % за кожен день прострочення, що станом на 09.12.2025 року становить 42 940,80 грн.
Таким чином, загальна сума позовних вимог складає 271 590,80 грн, що включає основний борг та пеню.
2. Стислий виклад заперечень відповідача
Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позов у порядку, передбаченому статтею 165 Господарського процесуального кодексу України.
З приводу дотримання судом прав відповідача під час розгляду даної справи слід зазначити таке.
Відповідно до частини 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення про судові засідання здійснюються шляхом вручення ухвали суду в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Частиною 7 статті 6 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Відповідно до відповіді про відсутність зареєстрованого Електронного кабінету ЄСІТС судом було з'ясовано, що відповідач не має зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи.
За приписами частини 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
Відповідно до статей 9, 14, 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" на підставі поданих юридичною особою (фізичною особою - підприємцем) документів у Єдиному державному реєстрі зазначаються відомості про її місцезнаходження.
Частиною 1 статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" встановлено, що якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
Тобто, офіційне місцезнаходження повідомляється юридичною особою (фізичною особою - підприємцем) для забезпечення комунікації та зв'язку із нею зацікавлених осіб, у тому числі контрагентів, органів державної влади тощо.
Відповідно до відповіді №2282789 від 28.01.2026 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 69-70) вбачається, що місцезнаходженням відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр Лабораторних рішень "Метронікс" (ідентифікаційний код 40062874) є 50014, Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Електрична, будинок 2А, на яке і була направлена кореспонденція господарського суду для відповідача.
Так, з метою належного повідомлення відповідача про обставини даної справи, господарським судом здійснено поштове направлення ухвали суду від 25.12.2025 відповідачу - Товариству з обмеженою відповідальністю "Центр Лабораторних рішень "Метронікс" (ідентифікаційний код 40062874) за адресою: 50014, Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Електрична, будинок 2А, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Однак вказана поштова кореспонденція, надіслана на юридичну адресу відповідача, повернулася на адресу господарського суду з довідкою Акціонерного товариства "Укрпошта" форми 20 "Адресат відсутній за вказаною адресою" (а.с.65).
Суд зазначає, що у разі, якщо копію прийнятого судового рішення (ухвали, постанови, рішення) направлено судом листом за належною поштовою адресою, тобто повідомленою суду учасником справи, і повернено підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання чи закінчення строку зберігання поштового відправлення, то вважається, що адресат повідомлений про прийняте судове рішення.
Вказана правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 923/1432/15.
Враховуючи викладене, неперебування відповідача за місцем його державної реєстрації чи небажання отримати поштову кореспонденцію та, як наслідок, ненадання відзиву, не є перешкодою розгляду справи судом за наявними матеріалами і не свідчить про порушення норм процесуального права саме зі сторони суду.
Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 03.03.2018 у справі № 911/1163/17 та від 10.05.2018 у справі № 923/441/17.
За таких обставин можна дійти висновку, що невручення ухвали суду відбулось через недотримання відповідачем вимог законодавства щодо забезпечення отримання поштових відправлень за своїм офіційним місцезнаходженням (поштовою адресою), що розцінюється судом як фактична відмова від отримання адресованих йому судових рішень (ухвал). Відповідач, у разі незнаходження за своєю офіційною (юридичною) адресою, повинен був докласти зусиль щодо отримання поштових відправлень за цією адресою або повідомлення суду про зміну свого місцезнаходження.
Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу відповідача є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку - суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Верховного Суду від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19, від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).
При цьому до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її офіційним місцезнаходженням, визначеним у відповідному державному реєстрі) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.
Частиною 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Отже, в разі коли фактичне місцезнаходження особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.
Також, з метою повідомлення відповідача про обставини даної справи, господарським судом здійснено повідомлення відповідача про розгляд справи за допомогою сервісу, розміщеного на сайті Судової влади України (https://court.gov.ua/unknown), що підтверджується наявними в матеріалах справи оголошеннями про виклик особи, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якої невідоме.
Крім того, у зв'язку із вказаним господарським судом було вжито додаткових заходів з метою належного повідомлення відповідача та інших учасників справи про обставини даної справи, а саме оприлюднення на офіційному сайті господарського суду оголошення (https://dp.arbitr.gov.ua/sud5005/pres-centr/news/1962920/) яким, зокрема, повідомлено відповідача про можливість подання до суду відзиву на позовну заяву, протягом 15 днів з дня вручення ухвали суду про відкриття провадження у справі.
Також суд наголошує, що за змістом статей 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" вбачається, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.
Так, згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень, зокрема, ухвалу господарського суду від 25.12.2025 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/132586409) надіслано судом 25.12.2025, зареєстровано в реєстрі 26.12.2025 та забезпечено надання загального доступу - 29.12.2025, тобто завчасно; отже у відповідача були всі дані, необхідні для пошуку та відстеження руху справи, а також реальна можливість отримання такої інформації із вказаного відкритого джерела - у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
З урахуванням наведеного відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області по даній справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Так, ухвалою суду від 25.12.2025, з урахуванням вимог частини 8 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, судом було запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Судом враховані Нормативи і нормативні строки пересилання поштових відправлень, затверджені наказом Міністерства інфраструктури України №958 від 28.11.2013, на випадок направлення відповідачем відзиву на позовну заяву або клопотання до суду поштовим зв'язком.
При цьому відповідач своїм процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.
Отже, станом на дату ухвалення рішення строк на подання відзиву на позовну заяву, з урахуванням додаткового строку на поштовий перебіг та враховуючи обмеження, пов'язані з запровадженням воєнного стану, закінчився.
Як вказано вище, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).
Будь-яких клопотань про продовження вказаного процесуального строку у порядку, передбаченому частиною 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, до суду від відповідача не надходило; поважних причин пропуску вказаного строку суду також не повідомлено.
Згідно із частиною 1 статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву, та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.
Більше того, права відповідача, як учасника справи, не можуть забезпечуватись за рахунок порушення права позивача на розумність строків розгляду справи судом (на своєчасне вирішення спору судом), що є безпосереднім завданням господарського судочинства, та яке відповідно до норм частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно з частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Беручи до уваги, що відповідач у строк, встановлений ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 25.12.2025, не скористався правом на подачу до суду відзиву на позовну заяву, господарський суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
ІІ. Процесуальні дії у справі. Заяви, клопотання
18.12.2025 до господарського суду надійшов позов Фізичної особи-підприємця Кириленко Дмитра Юрійовича (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр Лабораторних рішень "Метронікс" (далі - відповідач) про стягнення коштів за договором №Д6 ЦЛМ-06/2021 від 14.06.2021 у загальному розмірі 271 590,80 грн.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.12.2025 справу №904/7183/25 передано на розгляд судді Івановій Т.В.
23.12.2025 ухвалою господарського суду позовну заяву Фізичної особи-підприємця Кириленко Дмитра Юрійовича до Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр Лабораторних рішень "Метронікс" про стягнення коштів за договором №Д6 ЦЛМ-06/2021 від 14.06.2021 у загальному розмірі 271 590,80 грн залишено без руху.
25.12.2025 до господарського суду від представника позивача надійшла заява (вх. суду №56646/25 від 25.12.2025) про усунення недоліків позовної заяви.
25.12.2025 ухвалою господарського суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
ІІІ. Фактичні обставини справи
Спір у цій справі виник у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх договірних зобов'язань щодо повної та своєчасної оплати послуг, наданих позивачем за договором надання послуг по роботі машин і механізмів № Д6 ЦЛМ-06/2021 від 14.06.2021 року, що призвело до утворення заборгованості за основним грошовим зобов'язанням, а також до нарахування передбаченої договором пені.
Перелік обставин, які є предметом доказування у справі:
(1) Факт укладення між сторонами договору та його умови.
(2) Факт належного виконання позивачем своїх договірних зобов'язань.
(3) Факт неналежного виконання відповідачем договірних зобов'язань.
(4) Нарахування та розмір пені у зв'язку з порушенням умов договору.
1. Укладення між сторонами договору та його умови.
Як вбачається з матеріалів справи, 14.06.2021 між Фізичною особою-підприємцем Кириленко Дмитром Юрійовичем, як виконавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Центр Лабораторних рішень "Метронікс", як замовником, укладено договір №Д6 ЦЛМ-06/2021 (далі - договір, а.с. 11-13), відповідно до умов пункту 1.1. якого виконавець зобов'язується належним чином надати послуги машинами і механізмами на об'єкті замовника зі своїми водіями, машиністами, на своєму ПММ та ПММ замовника - згідно із заявками замовника, в тому випадку, якщо машини та механізми виконавця не задіяні на іншому/інших об'єктах. Замовник зобов'язується прийняти і в повному обсязі сплатити послуги, надані виконавцем.
Згідно із пунктами 4.1., 4.2. договору ціна надання послуг по роботі машини і механізмів, описані в доповненні до даного договору, і є невід'ємною частиною даного договору. Ціна на послуги, що додаються по роботі машини та механізмів може бути змінена виконавцем в разі збільшення вартості ПММ і запчастин на надані машини та механізми.
За фактом надання послуг - на підставі підписаних рапортів або шляхових листів виконавця представником замовника, сторонами підписується акт здачі-прийому наданих послуг. Підпис представника замовника в рапортах або дорожніх листах виконавця є підтвердженням того, що надані виконавцем послуги або виконані роботи проведені належним чином. Оплата за надані цим договором послуги машин і механізмів здійснюється на підставі виставлених виконавцем рахунків та актів здачі-прийому наданих послуг за фактично надані послуги (пункт 5.1. договору).
Умовами пункту 5.2. договору передбачено, що оплата рахунків замовником проводиться прямим банківським переказом наступним чином:
- 100 % передплата по виставленому рахунку за перебазування техніки та заявлені часи роботи;
- кінцевий розрахунок за надані послуги здійснюється протягом 3 днів з дати, зазначеної в рахунках та актах здачі-прийому наданих послуг.
За умовами пункту 5.5. договору сума договору складається з сум, вказаних в рахунках, які є невід'ємною частиною цього договору.
Пунктом 6.1. договору передбачено, що за порушення умов даного договору винна сторона несе відповідальність в порядку, передбаченому чинним законодавством України.
У разі порушення замовником термінів виконання зобов'язань, пунктом 5.2. цього договору замовник виплачує виконавцю пеню в розмірі 0,2% за кожен день прострочення від суми невиплачених коштів (пункт 6.3. договору).
Цей договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до 14.06.2022, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань. Якщо жодна зі сторін в місячний строк до спливу строку, на який укладено договір, не заявить наміру його розірвати, договір автоматично пролонгується на один рік (пункт 9.1. договору).
Вказаний договір також містить додаток №1 від 14.06.2021 (а.с. 12 на звороті), умовами якого сторони узгодили вартість послуг екскаватора гусеничного JCB JS200LC (держ.номер Т08679АЕ) за одну годину становить 1 180,00 грн. Заправка техніки за рахунок виконавця. Перебазування техніки за рахунок замовника.
Крім того договір містить додаток №2 від 14.06.2021 (а.с. 13), умовами якого сторони узгодили вартість послуг самоскиду HOWO (держ.номер НОМЕР_2 ) за одну годину становить 800,00 грн. Заправка техніки за рахунок виконавця. Перебазування техніки за рахунок замовника.
Судом встановлено, що у вказаному договорі сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов, встановлених законом для даного виду договорів, отже, з урахуванням презумпції правомірності правочину, такий договір є правомірним, укладеним та таким, що породжує у сторін права та обов'язки щодо його виконання.
У матеріалах справи відсутні та сторонами не надані докази визнання недійсним даного договору чи визнання його неукладеним в певній частині. Також відсутні докази про розірвання такого договору.
2. Виконання позивачем своїх договірних зобов'язань щодо надання послуг.
На виконання умов договору, позивач надав відповідачу послуги за договором на суму у загальному розмірі 393 650,00 грн, у тому числі 65 608,33 грн ПДВ, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами:
- №25/1-06 від 25.06.2021 на суму 7 200,00 грн, у тому числі 1 200,00 грн ПДВ (а.с. 14);
- №30/1-06 від 30.06.2021 на суму 80 240,00 грн, у тому числі 13 373,33 грн ПДВ (а.с. 15);
- №15/2-07 від 15.07.2021 на суму 116 820,00 грн, у тому числі 19 470,00 грн ПДВ (а.с. 16);
- №30/2-07 від 30.07.2021 на суму 84 960,00 грн, у тому числі 14 160,00 грн ПДВ (а.с. 17);
- №16/2-08 від 16.08.2021 на суму 87 910,00 грн, у тому числі 14 651,67 грн ПДВ (а.с. 18);
- №13/2-09 від 13.09.2021 на суму 16 520,00 грн, у тому числі 2 753,33 грн ПДВ (а.с. 19).
Вказані акти підписані без зауважень щодо обсягу, якості чи вартості наданих послуг, з обох сторін, що у свою чергу свідчить про належне виконання позивачем своїх договірних зобов'язань та прийняття відповідачем результатів таких послуг. Підписання актів є підтвердженням факту надання послуг у повному обсязі та виникнення у відповідача обов'язку з їх оплати у строки та на умовах, визначених договором.
З урахуванням фактично наданих та прийнятих відповідачем послуг, позивачем було виставлено відповідачу наступні рахунки на оплату:
- №25/1-06 від 25.06.2021 на суму 7 200,00 грн, у тому числі 1 200,00 грн ПДВ (а.с. 14 на звороті);
- №30/1-06 від 30.06.2021 на суму 80 240,00 грн, у тому числі 13 373,33 грн ПДВ (а.с. 15 на звороті);
- №15/2-07 від 15.07.2021 на суму 116 820,00 грн, у тому числі 19 470,00 грн ПДВ (а.с. 16 на звороті);
- №30/2-07 від 30.07.2021 на суму 84 960,00 грн, у тому числі 14 160,00 грн ПДВ (а.с. 17 на звороті);
- №16/2-08 від 16.08.2021 на суму 87 910,00 грн, у тому числі 14 651,67 грн ПДВ (а.с. 18 на звороті);
- №13/2-09 від 13.09.2021 на суму 16 520,00 грн, у тому числі 2 753,33 грн ПДВ (а.с. 19 на звороті).
3. Неналежне виконання відповідачем договірних зобов'язань щодо оплати наданих послуг.
Незважаючи на належне та повне виконання позивачем своїх зобов'язань за договором надання послуг по роботі машин і механізмів № Д6 ЦЛМ-06/2021 від 14.06.2021 року, відповідач не виконав свого договірного обов'язку щодо повної та своєчасної оплати наданих послуг.
Виставлені позивачем рахунки на оплату були сплачені відповідачем частково у розмірі 165 000,00 грн, що підтверджується підписаним сторонами актом звіряння взаємних розрахунків за період з 01.06.2021 по 27.09.2021.
Суд зазначає, що відповідач не надав суду доказів сплати даної заборгованості та контррозрахунку.
Таким чином, унаслідок часткової оплати наданих та прийнятих послуг у відповідача утворилась прострочена заборгованість за договором у розмірі 228 650,00 грн.
4. Нарахування та розмір пені у зв'язку з порушенням умов договору.
У зв'язку з простроченням виконання відповідачем грошового зобов'язання щодо оплати наданих та прийнятих послуг, позивач, керуючись пунктом 6.3 договору надання послуг по роботі машин і механізмів № Д6 ЦЛМ-06/2021 від 14.06.2021 нарахував пеню у розмірі 0,2 % від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.
Згідно з розрахунком, наведеним позивачем у позовній заяві, пеня за період з 05.09.2025 по 09.12.2025 становить 42 940,80 грн.
Суд зазначає, що відповідач не надав суду доказів сплати даної заборгованості та контррозрахунку.
ІV. Мотиви Суду
1. Норми права, які застосував суд.
Згідно із статтею 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
За приписами статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку; зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів.
В силу положень статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договором може бути встановлено, що його окремі умови визначаються відповідно до типових умов договорів певного виду (частина 1 статті 630 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (стаття 530 Цивільного кодексу України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).
Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Частиною 1 статті 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Статтею 550 Цивільного кодексу України передбачено, що право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання. Проценти на неустойку не нараховуються. Кредитор не має права на неустойку в разі, якщо боржник не відповідає за порушення зобов'язання (стаття 617 цього Кодексу).
Відповідно до частини шостої статті 232 Господарського кодексу України (чинної на моменти виникнення спірних правовідносин) штрафні санкції за порушення господарського зобов'язання можуть нараховуватися не більше ніж за шість місяців з дня, коли зобов'язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором.
2. Оцінка судом доказів та позицій сторін
17.10.2019 набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" від 20.09.2019 №132-IX, яким було зокрема внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України і змінено назву статті 79 Господарського процесуального кодексу України з "Достатність доказів" на "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".
У рішенні Європейського Суду з прав людини у справі "Brualla Gomez de La Torre v. Spain" від 19.12.1997 наголошено про загальновизнаний принцип негайного впливу процесуальних змін на позови, що розглядаються.
Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Згідно зі статтею 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
У розумінні положень наведеної норми на суд покладено обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.
Таким чином, обов'язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об'єктивності з'ясування обставин справи та оцінки доказів. Усебічність та повнота розгляду передбачає з'ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів, що запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановляння законного й обґрунтованого рішення.
З'ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів, передбачених статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв'язку доказів у їх сукупності.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, господарський суд зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 14.06.2021 між Фізичною особою-підприємцем Кириленко Дмитром Юрійовичем, як виконавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Центр Лабораторних рішень "Метронікс", як замовником, укладено договір №Д6 ЦЛМ-06/2021 (далі - договір, а.с. 11-13), відповідно до умов пункту 1.1. якого виконавець зобов'язується належним чином надати послуги машинами і механізмами на об'єкті замовника зі своїми водіями, машиністами, на своєму ПММ та ПММ замовника - згідно із заявками замовника, в тому випадку, якщо машини та механізми виконавця не задіяні на іншому/інших об'єктах. Замовник зобов'язується прийняти і в повному обсязі сплатити послуги надані виконавцем.
Згідно із пунктами 4.1., 4.2. договору ціна надання послуг по роботі машини і механізмів описані в доповненні до даного договору, і є невід'ємною частиною даного договору. Ціна на послуги, що додаються по роботі машини та механізмів може бути змінена виконавцем в разі збільшення вартості ПММ і запчастин на надані машини та механізми.
За фактом надання послуг - на підставі підписаних рапортів або шляхових листів виконавця представником замовника, сторонами підписується акт здачі-прийому наданих послуг. Підпис представника замовника в рапортах або дорожніх листах виконавця є підтвердженням того, що надані виконавцем послуги або виконані роботи проведені належним чином. Оплата за надані цим договором послуги машин і механізмів здійснюється на підставі виставлених виконавцем рахунків та актів здачі-прийому наданих послуг за фактично надані послуги (пункт 5.1. договору).
Умовами пункту 5.2. договору передбачено, що оплата рахунків замовником проводиться прямим банківським переказом наступним чином:
- 100 % передплата по виставленому рахунку за перебазування техніки та заявлені часи роботи;
- кінцевий розрахунок за надані послуги здійснюється протягом 3 днів з дати, зазначеної в рахунках та актах здачі-прийому наданих послуг.
За умовами пункту 5.5. договору сума договору складається з сум, вказаних в рахунках, які є невід'ємною частиною цього договору.
Пунктом 6.1. договору передбачено, що за порушення умов даного договору винна сторона несе відповідальність в порядку передбаченому чинним законодавством України.
У разі порушення замовником термінів виконання зобов'язань, пунктом 5.2. цього договору замовник виплачує виконавцю пеню в розмірі 0,2% за кожен день прострочення від суми невиплачених коштів (пункт 6.3. договору).
Цей договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до 14.06.2022, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань. Якщо жодна зі сторін в місячний строк до спливу строку, на який укладено договір, не заявить наміру його розірвати, договір автоматично пролонгується на один рік (пункт 9.1. договору).
Вказаний договір також містить додаток №1 від 14.06.2021 (а.с. 12 на звороті), умовами якого сторони узгодили вартість послуг екскаватора гусеничного JCB JS200LC (держ.номер Т08679АЕ) за одну годину становить 1 180,00 грн. Заправка техніки за рахунок виконавця. Перебазування техніки за рахунок замовника.
Крім того договір містить додаток №2 від 14.06.2021 (а.с. 13), умовами якого сторони узгодили вартість послуг самоскиду HOWO (держ.номер НОМЕР_2 ) за одну годину становить 800,00 грн. Заправка техніки за рахунок виконавця. Перебазування техніки за рахунок замовника.
На виконання умов договору, позивач надав відповідачу послуги за договором на суму у загальному розмірі 393 650,00 грн, у тому числі 65 608,33 грн ПДВ, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами: №25/1-06 від 25.06.2021 на суму 7 200,00 грн, у тому числі 1 200,00 грн ПДВ (а.с. 14); №30/1-06 від 30.06.2021 на суму 80 240,00 грн, у тому числі 13 373,33 грн ПДВ (а.с. 15); №15/2-07 від 15.07.2021 на суму 116 820,00 грн, у тому числі 19 470,00 грн ПДВ (а.с. 16); №30/2-07 від 30.07.2021 на суму 84 960,00 грн, у тому числі 14 160,00 грн ПДВ (а.с. 17); №16/2-08 від 16.08.2021 на суму 87 910,00 грн, у тому числі 14 651,67 грн ПДВ (а.с. 18); №13/2-09 від 13.09.2021 на суму 16 520,00 грн, у тому числі 2 753,33 грн ПДВ (а.с. 19).
Вказані акти підписані без зауважень щодо обсягу, якості чи вартості наданих послуг, з обох сторін, що у свою чергу свідчить про належне виконання позивачем своїх договірних зобов'язань та прийняття відповідачем результатів таких послуг. Підписання актів є підтвердженням факту надання послуг у повному обсязі та виникнення у відповідача обов'язку з їх оплати у строки та на умовах, визначених договором.
З урахуванням фактично наданих та прийнятих відповідачем послуг, позивачем було виставлено відповідачу наступні рахунки на оплату: №25/1-06 від 25.06.2021 на суму 7 200,00 грн, у тому числі 1 200,00 грн ПДВ (а.с. 14 на звороті); №30/1-06 від 30.06.2021 на суму 80 240,00 грн, у тому числі 13 373,33 грн ПДВ (а.с. 15 на звороті); №15/2-07 від 15.07.2021 на суму 116 820,00 грн, у тому числі 19 470,00 грн ПДВ (а.с. 16 на звороті); №30/2-07 від 30.07.2021 на суму 84 960,00 грн, у тому числі 14 160,00 грн ПДВ (а.с. 17 на звороті); №16/2-08 від 16.08.2021 на суму 87 910,00 грн, у тому числі 14 651,67 грн ПДВ (а.с. 18 на звороті); №13/2-09 від 13.09.2021 на суму 16 520,00 грн, у тому числі 2 753,33 грн ПДВ (а.с. 19 на звороті).
Незважаючи на належне та повне виконання позивачем своїх зобов'язань за договором надання послуг по роботі машин і механізмів № Д6 ЦЛМ-06/2021 від 14.06.2021 року, відповідач не виконав свого договірного обов'язку, передбаченого пунктом 5.2. договору, щодо повної та своєчасної оплати наданих послуг.
Виставлені позивачем рахунки на оплату були сплачені відповідачем частково у розмірі 165 000,00 грн, що підтверджується підписаним сторонами актом звіряння взаємних розрахунків за період з 01.06.2021 по 27.09.2021.
Таким чином, унаслідок часткової оплати наданих та прийнятих послуг у відповідача утворилась прострочена заборгованість за договором у розмірі 228 650,00 грн.
У зв'язку з простроченням виконання відповідачем грошового зобов'язання щодо оплати наданих та прийнятих послуг, позивач, керуючись пунктом 6.3 договору надання послуг по роботі машин і механізмів № Д6 ЦЛМ-06/2021 від 14.06.2021 нарахував пеню у розмірі 0,2 % від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.
Згідно з розрахунком, наведеним позивачем у позовній заяві, пеня за період з 05.09.2025 по 09.12.2025 становить 42 940,80 грн.
Разом з тим, оцінюючи заявлені вимоги у цій частині, господарський суд виходить з такого.
Відповідно до частини шостої статті 232 Господарського кодексу України (чинної на моменти виникнення спірних правовідносин) штрафні санкції за порушення господарського зобов'язання можуть нараховуватися не більше ніж за шість місяців з дня, коли зобов'язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором.
Як вбачається з матеріалів справи, грошове зобов'язання відповідача щодо оплати наданих позивачем послуг виникло у 2021 році, що підтверджується актами здачі-прийому наданих послуг та рахунками на оплату, датованими червнем-вереснем 2021 року.
Договором № Д6 ЦЛМ-06/2021 від 14.06.2021 не передбачено відступу від обмеження, встановленого частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України, зокрема не визначено можливості нарахування пені за період, що перевищує шість місяців з моменту настання строку виконання грошового зобов'язання.
Суд також зазначає, що сам по собі факт дії воєнного стану, карантинних обмежень або зміни законодавства щодо перебігу позовної давності не змінює правової природи пені як штрафної санкції та не є підставою для відступу від приписів частини шостої статті 232 Господарського кодексу України, які регулюють саме строк нарахування штрафних санкцій, а не строк звернення до суду.
Крім того, позивачем не доведено та судом не встановлено обставин, які б свідчили про виникнення у відповідача нового грошового зобов'язання у 2025 році, переривання перебігу строку нарахування штрафних санкцій або визнання боргу відповідачем у період, за який заявлено пеню.
За таких обставин суд дійшов висновку, що нарахування пені за період з 05.09.2025 по 09.12.2025 здійснено з порушенням вимог частини шостої статті 232 Господарського кодексу України (чинної на момент виникнення спірних правовідносин), у зв'язку з чим позовні вимоги в частині стягнення пені у сумі 42 940,80 грн є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
З огляду на встановлені судом обставини, належність та допустимість наданих позивачем доказів, а також відсутність з боку відповідача доказів, які б спростовували вимоги в частині стягнення основної заборгованості, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог у цій частині. Водночас, з урахуванням наведених мотивів, у задоволенні позовних вимог у частині стягнення пені у сумі 42 940,80 грн слід відмовити. Таким чином, позов підлягає задоволенню частково.
V. Висновки Суду
Суди зобов'язані належно мотивувати свої рішення для забезпечення права сторін на справедливий розгляд та суспільного контролю за правосуддям. При цьому не вимагається відповідати на кожен аргумент сторін: достатньо викласти мотиви у межах конкретних обставин справи, з урахуванням характеру рішення.
На підставі всебічного, повного та об'єктивного дослідження наявних у справі доказів, їх належності, допустимості та достатності у сукупності, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основної заборгованості у розмірі 228 650,00 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Судом встановлено, що позивач обрав належний та ефективний спосіб захисту свого порушеного права, який відповідає положенням статті 16 Цивільного кодексу України, а заявлені вимоги в частині стягнення основного боргу спрямовані на відновлення порушеного майнового права у спосіб, передбачений договором та чинним законодавством України.
Водночас, з урахуванням наведених у мотивувальній частині рішення обставин та правової оцінки, господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог у частині стягнення пені, у зв'язку з чим у цій частині позову слід відмовити.
VІ. Судові витрати
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно до задоволених вимог.
Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр Лабораторних рішень "Метронікс" (50014, Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Електрична, будинок 2А; ідентифікаційний код 40062874) на користь Фізичної особи-підприємця Кириленко Дмитра Юрійовича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) 228 650,00 грн (двісті двадцять вісім тисяч шістсот п'ятдесят гривень 00 копійок) - основного боргу та 2 737,64 грн (дві тисячі сімсот тридцять сім гривень шістдесят чотири копійки) - судових витрат по сплаті судового збору.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 19.05.2026
Суддя Т.В. Іванова