20.05.2026 м. Дніпро Справа № 904/6263/25
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Чередка А.Є. (доповідач)
суддів: Верхогляд Т.А., Іванова О.Г.,
при секретарі судового засідання: Кишкань М.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області
на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області (суддя Первушин Ю.Ю.) від 01.12.2025р. у справі № 904/6263/25
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Тепличний комбінат"Дніпровський" (51831, Дніпропетровська область, Петриківський район, село Єлизаветівка, вулиця Теплична, будинок 1, код ЄДРПОУ 30420987)
до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Лана" (49010, місто Дніпро, вулиця Переможна 26, код ЄДРПОУ 31434220)
про визнання банкрутом, -
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 01.12.2025р. у справі № 904/6263/25:
- відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Лана" (49010, місто Дніпро, вулиця Переможна 26, код ЄДРПОУ 31434220);
- визнано грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Тепличний комбінат "Дніпровський" (51831, Дніпропетровська область, Петриківський район, село Єлизаветівка, вулиця Теплична, будинок 1, код ЄДРПОУ 30420987) в розмірі 30 280, 00 грн - витрати з оплати судового збору (1 черга задоволення), 6011100,00 грн - заборгованість за основним зобов'язанням (4 черга задоволення);
- введено мораторій на задоволення вимог кредиторів;
- введено процедуру розпорядження майном боржника строком на сто сімдесят календарних днів, до 20.05.2026;
- розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Ведмедєва Сергія Сергійовича (свідоцтво №1795 від 19.06.2017; адреса: 02167, місто Київ, вулиця Милославська, будинок 41/15, квартира 123; адреса для листування: 01001, місто Київ, а/с 116, РКПО 3314108317).
Не погодившись з вказаною ухвалою господарського суду до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулося Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 01.12.2025р. у справі № 904/6263/25 та відмовити у відкритті провадження у справі про банкрутство.
В обґрунтування апеляційної скарги скаржник, зокрема вказує, що приймаючи ухвалу про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника, суд першої інстанції формально поставився до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, не дослідив всіх істотних умов та обставин виникнення заборгованості, майнового стану боржника, відповідно не забезпечив належного судового контролю.
Скаржник вбачає наявність в цій справі спору про право, а також наявність обставин, які доводять, що дана справа про банкрутство є фіктивною, що є самостійною підставою для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 11.02.2026р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 01.12.2025р. у справі № 904/6263/25, розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 25.03.2026р.
Представниця скаржника у судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримала у повному обсягу та просила її задовольнити.
Представник ініціюючого кредитора у відзиві на апеляційну скаргу та в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечує, вважає оскаржувану ухвалу законною та обгрунтованою, прийняту з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а апеляційну скаргу безпідставною.
Інші учасники справи не скористалися своїм правом та не забезпечили явку представників в судове засідання, про час та місце судового засідання були повідомлені апеляційним судом належним чином, що підтверджується відповідними матеріалами справи. Не подано іншими учасниками справи і відзивів на апеляційну скаргу.
Враховуючи вищенаведене, а також те, що явка представників учасників справи в судове засідання апеляційним судом обов'язковою не визнавалася, а неявка представників інших учасників справи не перешкоджає розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу у відсутності представників інших учасників справи.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників скаржника та ініціюючого кредитора, дослідивши матеріали справи, судова колегія дійшла до висновку про наявність підстав для закриття апеляційного провадження у справі, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, у листопаді 2025р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Тепличний комбінат "Дніпровський" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Лана" (49010, місто Дніпро, вулиця Переможна 26, код ЄДРПОУ 31434220).
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.11.2025 прийнято до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Тепличний комбінат" Дніпровський" про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Лана". Призначено підготовче засідання на 24.11.2025р.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 01.12.2025р. у справі № 904/6263/25: відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Лана"; визнано грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Тепличний комбінат "Дніпровський" в розмірі 30 280, 00 грн - витрати з оплати судового збору (1 черга задоволення), 6011100,00 грн - заборгованість за основним зобов'язанням (4 черга задоволення); введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном боржника строком на сто сімдесят календарних днів, до 20.05.2026; розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Ведмедєва Сергія Сергійовича.
Зазначена ухвала і є предметом апеляційного оскарження за апеляційню скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.
З'ясовуючи процесуальний статус особи, яка подала апеляційну скаргу, апеляційний господарський суд враховує наступне.
Процесуальна діяльність суду щодо здійснення правосуддя має чітко визначені в законі мету, завдання і коло учасників - носіїв процесуальних прав і обов'язків. Реалізація своїх процесуальних прав обумовлена виключно процесуальним статусом учасника (позивач, відповідач, третя особа, а у справах про банкрутство - боржник, кредитор, інші учасники у справі).
Приписами статті 129 Конституції України встановлено основні засади судочинства, до яких, зокрема, віднесено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до статті 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Частиною 2 статті 124 Конституції України визначено, що юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").
У відповідності до статті 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом. Іноземці, особи без громадянства та іноземні юридичні особи мають право на судовий захист в Україні нарівні з громадянами і юридичними особами України. Доступність правосуддя для кожної особи забезпечується відповідно до Конституції України та в порядку, встановленому законами України.
Таким чином, конституційне право на судовий захист передбачає як невід'ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена на належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об'ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Статтею 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що учасники справи, яка є предметом судового розгляду та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи.
Реалізація конституційного права на апеляційне оскарження судового рішення названим законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
На час відкриття провадження у даній справі про банкрутство та постановлення місцевим господарським судом оскаржуваної ухвали набув чинності Кодекс України з процедур банкрутства, який встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.
Згідно з ч. 1 ст.2 Кодексу України з процедур банкрутства, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства, ухвали господарського суду, постановлені у справі про банкрутство за результатами розгляду господарським судом заяв, клопотань та скарг, а також постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури можуть бути оскаржені в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 254 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 255 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
Отже, необхідною підставою процесуальної участі осіб, які не є учасниками у справі, є виключно порушення прав, обов'язків або інтересів судовим рішенням, яке вони оскаржують.
За такої умови вони розглядаються не як потенційний, а як реальний учасник провадження у відповідному статусі залежно від характеру порушеного права.
Враховуючи те, що у справах про банкрутство виносяться судові рішення у формі ухвал та постанов, їх оскарження відбувається з урахуванням особливостей, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства. В силу особливостей справи про банкрутство, коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення у справі про банкрутство, діючим законодавством звужено до учасників такої справи задля попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, у хід процедури банкрутства.
Відповідно до ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства сторони у справі про банкрутство - конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів), забезпечені кредитори, боржник (банкрут); учасники у справі про банкрутство - сторони, арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, а також у випадках, передбачених цим Кодексом, інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов'язків яких існує спір.
Отже, особа, яка має до боржника кредиторські вимоги, набуває саме процесуального статусу конкурсного кредитора з правом на апеляційне та касаційне оскарження судових рішень, які визначають права та обов'язки учасників провадження у справі про банкрутство, після звернення із заявою із кредиторськими вимогами у справі про банкрутство, розгляду такої заяви судом та визнання його вимог до боржника господарським судом з прийняттям відповідного рішення та доведення порушення його прав оскаржуваним судовим рішенням (постанова Верховного Суду від 08.08.2018 у справі № 24-7/210-05-8241).
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області не зверталося до суду з грошовими вимогами до боржника, не визнавалося господарським судом кредитором у справі, чи іншим учасником провадження, отже скаржник не є учасником справи та не має права на оскарження процесуальних рішень у справі як учасник провадження.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 20.07.2006 у справі "Сокуренко і Стригун проти України" зазначив, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.
Право на доступ до суду, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, не є абсолютним і може підлягати обмеженню; такі обмеження допускаються з огляду на те, що за своїм характером право доступу потребує регулювання з боку держави. Суд повинен переконатися, що застосовані обмеження не звужують чи не зменшують залишені особі можливості доступу до суду в такий спосіб або до такої міри, що це вже спотворює саму суть цього права (рішення Європейського суду з прав людини від 12.07.2001 у справі "Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам ІІ проти Німеччини").
Таким чином, в даному конкретному випадку, право на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції мають учасники справи про банкрутство, а також інші, окрім кредиторів, юридичні особи, а також державні та інші органи, в тому числі й контролюючі органи, які не є учасниками справи, але судове рішення, що оскаржується має безпосередньо стосуватися їх прав та обов'язків.
Так, судове рішення, оскаржуване не залученою до участі у справі особою, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов'язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов'язки цієї особи у відповідних правовідносинах.
Рішення є таким, що прийнято про права та обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині цього рішення містяться висновки суду про права та обов'язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав по права та обов'язки таких осіб. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов'язків. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.
Виходячи зі змісту статей 19-1, 41, 78 Податкового кодексу України, державою, серед іншого, делеговано контролюючим органам повноваження контролю і справляння податків із суб'єктів підприємницької діяльності. Функції контролю здійснюються шляхом проведення документальних позапланових перевірок, зокрема, у разі якщо розпочато процедуру припинення юридичної особи чи порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків.
В постановах Верховного Суду неодноразово зверталась увага, що з урахуванням особливостей здійснення провадження у справі про банкрутство, контролюючий орган має дотримуватись порядку виявлення кредиторів, визначеного Кодексом України з процедур банкрутства та довести факт порушення учасниками провадження у справі прав контролюючого органу.
Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області в апеляційній скарзі не наведено обставин щодо наявності права на оскарження ухвали, зокрема з підстав вирішення судом його прав, інтересів та (або) обов'язків. Не вирішувалося таких прав, інтересів та обов'язків скаржника і оскаржуваною ухвалою.
При цьому, колегія суддів враховує, що наявність в податкового органу права на проведення позапланової перевірки платника податків внаслідок відкриття відносно нього провадження у справі про банкрутство, що передбачено Податковим кодексом України, не наділяє автоматично такий податковий орган правом на оскарження судових рішень у справі про банкрутство платника податків, не наділяє його статусом учасника провадження у відповідній справі та не свідчить про вирішення ухвалою про відкриття провадження у справі про банкрутство прав та обов'язків податкового органу.
З урахуванням наведеного, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області не було доведено того факту, що прийнятим судовим актом - ухвалою про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника було вирішено питання про права та обов'язки вказаного державного органу.
Таким чином, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області не набуло процесуального права заперечувати судові рішення у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Лана", у тому числі і право на звернення до апеляційного суду з апеляційною скаргою на ухвалу місцевого господарського суду про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника в порядку статті 254 ГПК України, як особи, яка не брала участі у справі, а суд вирішив питання про її права та обов'язки.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 264 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося.
За наведених обставин, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційне провадження має бути закрито на підставі пункту 3 частини 1 статті 264 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду, зокрема у разі закриття провадження у справі.
Враховуючи відсутність, на час постановлення цієї ухвали, клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про повернення судового збору, в апеляційного суду відсутні підстави для вирішення цього питання.
З підстав наведеного та керуючись ст.ст. 234, 235, 254, 264, 270, 271, 281, 287 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
Апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 01.12.2025р. у справі № 904/6263/25 - закрити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Повна ухвала складена та підписана 21.05.2026 року.
Головуючий суддя А.Є. Чередко
Суддя Т.А. Верхогляд
Суддя О.Г. Іванов