про залишення апеляційної скарги без руху
21 травня 2026 року м. Харків Справа № 917/1239/25
Східний апеляційний господарський суд у складі судді Шутенко І.А.,
розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "ОБОД" (вх. №1061 П/1) на рішення ухвалене Господарським судом Полтавської області у складі судді Мацко О.С. 09.04.2026 (повний текст складено та підписано 21.04.2026) у справі №917/1239/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УЗ ТУР ЕКСПО ГРУП", м.Львів,
до Приватного акціонерного товариства "ОБОД", м.Кременчук, Полтавська область,
про стягнення коштів
ТОВ "Кременчуцькі колеса" (після зміни найменування - ТОВ "УЗ ТУР ЕКСПО ГРУП") звернулось до суду з позовом, в якому просить стягнути з Приватного акціонерного товариства "ОБОД" на користь ТОВ "Кременчуцькі колеса":
- 1484982,42грн попередньої оплати, сплаченої за непоставлений товар за Договором №17/2020;
- пеню у розмірі 3 235 512,33грн;
- компенсацію понесених витрат в рамках виконавчого провадження № 77437868 в сумі 835489,79грн у зв'язку з затримкою поставки.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов укладених між сторонами договорів:
- про надання дилерських послуг (далі Дилерський договір), за умовами якого Продавець доручає, а Дилер бере на себе зобов'язання розповсюджувати колісну продукцію, виготовлену Продавцем (надалі - Продукт) і забезпечувати після продажу продукту його супровід;
- поставки продукції №17/2020 (далі - Договір поставки), за умовами якого Продавець продає, а Покупець купує колісну продукцію.
Рішенням Господарського суду Полтавської області від 09.04.2026 у справі №917/1239/25 позовні вимоги задоволено частково.
Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "ОБОД" на користь ТОВ "УЗ ТУР ЕКСПО ГРУП" 1 484 982,42 грн заборгованості (попередня оплата за непоставлений товар), 119 033,31 грн пені, 19 248,19 грн судового збору.
В іншій частині позову відмовлено.
Дослідивши усі докази, наявні у матеріалах справи, суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність і обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення 1 484 982,42грн заборгованості - попередньої оплати за непоставлений товар.
За висновками суду, позивачем поданими до справи доказами доведено факт перерахування грошових коштів в рамках договірних правовідносин, що виникли та існували між сторонами з договору поставки продукції №17/2020, в той час як відповідачем не спростовано факт наявності даної заборгованості та її розмір.
Разом з тим, проаналізувавши положення договору поставки та дилерського договору суд не погодився з доводами позивача в частині позовних вимог про стягнення пені та зазначив, що вимога про поставку товару (поставити оплачений товар протягом 7 днів, а в разі неможливості поставки товару у вказаний строк - терміново повернути грошові кошти сплачені в рахунок попередньої оплати за вказаним замовленням) від 01.11.2024 вих..№02-11/2024 була отримана відповідачем 15.11.2024, що ним не заперечується. Відтак, з урахуванням наданого 7-денного строку для виконання зобов'язання, наявні підстави для нарахування пені у встановленому дилерським договором розмірі у період з 23.11.2024 по 30.11.2024 (не виходячи за строк нарахування, наведений позивачем у позові). За розрахунками суду, правомірним та обґрунтованим є розмір пені - 119 033,31грн, тому, за висновками суду, в іншій частині позовні вимоги про стягнення пені задоволенню не підлягають.
Щодо заявленої до стягнення суми збитків суд зазначив, що позивачем не доведено наявності всіх необхідних елементів складових цивільного правопорушення, що є необхідним для покладення на відповідача обов'язку відшкодовувати збитки.
Суд встановив, що, спір між сторонами виник з приводу виготовлення та поставки чітко визначеного товару: коліс 6Jx15H2 207.3101015.03 у кількості 1700 штук, в той час як зі змісту договору №1124 від 27.03.2024 між позивачем і ТОВ "Больверк" вбачається, що його предметом була поставка коліс 6Jx15H2 207.3101015.04 - тобто, вказані товари не є ідентичними, і посилання позивача на те, що одна цифра в номері креслення не є істотною, оскільки визначає тільки колір фарбування, суд оцінив критично.
Суд врахував, що, укладаючи договір з ТОВ "Больверк" від 27.03.2024 на його умовах, зокрема, щодо підготовки товару до передачі перевізнику у термін 5 календарних днів з моменту зарахування оплати, позивач повинен був усвідомлювати неможливість належного виконання цього договору (з огляду на положення та обставини виконання договору поставки між позивачем та відповідачем) та передбачати можливі негативні наслідки. Крім того, зі змісту рішення господарського суду Полтавської області від 14.01.2025 у справі №917/1927/24 за позовом ТОВ "Больверк" до ТОВ "Кременчуцькі колеса" про стягнення 6798 021,75 грн заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання останнім умов укладеного 27.03.2024 договору №1124, ТОВ "Обод" не було учасником даної справи.
08.05.2026 ПрАТ "ОБОД" звернулось до Східного апеляційного господарського суду через підсистему Електронний суд з апеляційною скаргою (зареєстрована судом 11.05.2026), в якій просить суд:
1. Прийняти апеляційну скаргу до розгляду.
2. Рішення Господарського суду Полтавської області від 09.04.2026 року у справі №917/1239/25 в частині задоволення позовних вимог - скасувати.
3. Ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ТОВ "УЗ ТУР ЕКСПО ГРУП" до ПрАТ "ОБОД" відмовити повністю.
4. Стягнути з позивача на користь ПрАТ "ОБОД" судові витрати у вигляді судового збору
За доводами апелянта, зобов'язання продавця (відповідача у даній справі), визначені договором, передбачають обов'язковою умовою наявність заявки. Позивач у справі повинен надати продавцю заявку відповідно до договору поставки за № 17/2020 від 03.08.2020 і саме в цій заявці має бути зазначено строк поставки, необхідну кількість та чітко визначену Партію Продукту. Тільки на підставі такої заявки, Продавець зобов'язаний поставити у чітко встановлені строки чітко визначений Продукт.
Проте, позивач у даній справі не направляв відповідачу заявку на постачання саме колес з маркуванням 6Jx15H2207.3101015.03 у кількості 1700 штук з ціною 890,00грн за одну штуку. Протягом дії зазначених вище договорів ПрАТ "ОБОД" виготовив для Позивача різноманітну колісну продукцію, яка продовжувалася відвантажуватися на ТОВ "Кременчуцькі колеса".
Доводи апеляційної скарги обґрунтовує наступним.
1. Суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог, оскільки визначаючи розмір заборгованості до стягнення із відповідача, врахував взаєморозрахунки сторін за іншими господарськими операціями, за якими позивач не мав претензій до відповідача, чим фактично одноособово змінив структуру спірних правовідносин, змінив предмет та підставу позовних вимог без відповідної поданої заяви позивача на стадії підготовчого засідання. Суд зазначив, що позивачем поданими до справи доказами доведено факт перерахування грошових коштів в рамках договірних відносин, проте суд на навів оцінку кожному доказу, що слугували підставою для такого висновку.
Позивач зазначає, що ним було замовлено виготовлення коліс 6Jx15H2207.3101015.03 у кількості 1700 штук з ціною 890,00грн. за одну штуку. При цьому, апелянт зазначає, що відповідач не отримав від позивача жодного замовлення на зазначену продукцію. Так само не було отримано від позивача і гарантії на відвантаження замовленого товару; відсутні підтвердження продавця про прийняття замовлення до виконання.
На переконання скаржника, позивачем не доведено факту замовлення визначених у позові коліс та здійснення оплати саме за ці колеса. Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.
2. Правова невизначеність.
В оскаржуваному рішенні суд зазначив, що виставлення рахунку від 01.04.2024 на суму 1815600,00грн не є прийняттям замовлення в розумінні вказаних приписів укладених сторонами договорів. Також, судом встановлено, що вказаний рахунок Позивачем окремо не оплачувався, а не оплачений рахунок, у свою чергу, є порушенням приписів п.3.2. договору поставки продукції №17/2020 від 03.08.2020.
Апелянт вважає, що з одного боку суд сам підтвердив, що розміщення спірного замовлення не відбулося, поряд з цим суд самостійно прийняв рішення стягнути заборгованість за замовлену іншу колісну продукції, яка знаходиться на стадії виробництва та про яку позивач не заявляв в своєму позові.
3. Суд першої інстанції прийняв рішення стягнути з відповідача 1484 982,42 грн попередньої оплати за непоставлену іншу колісну продукцію та при визначенні остаточної суми боргу врахував використання частини попередньої оплати для придбання товару (колісної продукції) з наявного асортименту, який знаходиться на стадії або на складі або у "стані не завершене виробництво", по яким у позивача відсутні жодні претензії.
4. Матеріали справи містять рахунок на попередню оплату, проте позивачем не долучено платіжну інструкцію про сплату грошових коштів згідно даного рахунку, а саме - за колеса найменуванням 6Jx15H2 207.3101015.03 у кількості 1700 штук з ціною 890,00грн за одну штуку. Долучений до матеріалів справи акт звірки не може слугувати доказом саме невиконання договору в частині поставки замовленого виду коліс.
ПрАТ "ОБОД" надало банківську виписку по рахунку за 27.03.2024- 14.07.2025, яка на переконання скаржника підтверджує, що жодних надходжень у рахунок оплати рахунку № 5 від 01.04.2024 не було. Проте суд не навів жодного мотиву, чому банківська виписка, як допустимий і достовірний доказ, не була прийнята до уваги, а було надано перевагу акту звірки.
5. Дилерський договір припинив свою дію 31.12.2022, тому нарахування пені на його підставі є незаконним.
6. Лист № 04/70 від 05.07.2024 є недопустимим доказом.
Апелянт зазначає, що суд прийняв до уваги лист ПрАТ "ОБОД" № 04/70 від 05.07.2024 як підтвердження прострочення зобов'язань. Разом з тим, цей лист відсутній у журналі реєстрації вихідної кореспонденції ПрАТ "ОБОД"; не містить печатки підприємства; замість власноручного підпису містить факсиміле. Відповідно до ч. 3 ст. 207 ЦК України використання факсиміле допускається лише у випадках, встановлених законом або за письмовою угодою сторін із наданням зразків підписів, проте жодної такої угоди між сторонами не існує.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями Східного апеляційного господарського суду від 11.05.2026 справу №917/1239/25 передано на розгляд суду у складі колегії суддів: головуючий суддя Шутенко І.А., суддя Гребенюк Н.В., суддя Слободін М.М.
Згідно з п.17.5. Перехідних положень ГПК України апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 13.05.2026 витребувано у Господарського суду Полтавської області матеріали справи №917/1239/25. Відкладено вирішення питань щодо руху апеляційної скарги ПрАТ "ОБОД" на рішення Господарського суду Полтавської області від 09.04.2026 у справі №917/1239/25 до надходження матеріалів справи.
21.05.2026 справа №917/1239/25 надійшла до Східного апеляційного господарського суду.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що зазначена апеляційна скарга не відповідає вимогам глави 1 розділу IV ГПК України та підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Статтею 258 ГПК України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.
Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 258 ГПК України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України "Про судовій збір".
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно пп. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до суду позовної заяви майнового характеру юридичною особою ставка судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Приписами ч. 2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
В апеляційній скарзі ПрАТ "ОБОД" просить скасувати рішення Господарського суду Полтавської області від 09.04.2026 у справі №917/1239/25 в частині задоволених позовних вимог, а саме стягнення з відповідача 1 484 982,42грн заборгованості (попередня оплата за непоставлений товар) та 119 033,31грн пені (загальний розмір стягнутих за рішенням суду коштів - 1 604 015,73грн.
Отже, станом на дату звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Полтавської області від 09.04.2026 у справі №917/1239/25 апелянт має сплатити судовий збір у розмірі 36090,35грн (1 604 015,73грн *1,5%*150%).
Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Враховуючи, що апеляційна скарга подана у цій справі в електронному вигляді з використанням підсистеми ЄСІТС "Електронний суд", тому за подання апеляційної скарги на оскаржуване рішення суду першої інстанції підлягає сплаті судовий збір в розмірі 28872,28грн (36090,35грн * 0,8).
Однак, при поданні апеляційної скарги скаржником в порушення п. 2 ч. 3 ст. 258 ГПК України не надано доказів сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі.
В переліку доданих до апеляційної скарги додатків також не зазначено про додавання доказів сплати судового збору.
Зазначені обставини відповідно до ч. 2 ст. 260 ГПК України є підставою для застосування наслідків, передбачених ст. 174 ГПК України, а саме, залишення апеляційної скарги без руху з метою усунення скаржником протягом 10 днів з моменту отримання цієї ухвали недоліків.
Згідно з ч. 6 ст. 260 ГПК України питання про залишення апеляційної скарги без руху вирішується суддею-доповідачем, визначеним в порядку ч. 1 ст. 260 ГПК України протягом п'яти днів з дня надходження апеляційної скарги.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги ПрАТ "ОБОД"без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків, а саме надання доказів сплати судового збору в сумі 28872,28грн.
Керуючись ст.ст. 174, 234, 258, 260 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "ОБОД" на рішення Господарського суду Полтавської області від 09.04.2026 у справі №917/1239/25 залишити без руху.
2. Встановити апелянту строк впродовж 10 днів з моменту отримання цієї ухвали на усунення встановлених при поданні апеляційної скарги недоліків, а саме надати до Східного апеляційного господарського суду:
- докази сплати судового збору у сумі 28872,28грн.
3. Роз'яснити ПрАТ "ОБОД", якщо скаржник не усуне недоліки апеляційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважається неподаною та повертається апелянту.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати за веб-адресою https://eag.court.gov.ua/sud4875/
Суддя І.А. Шутенко