вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"29" квітня 2026 р. Справа№ 911/1416/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Гончарова С.А.
суддів: Кравчука Г.А.
Сибіги О.М.
за участю секретаря судового засідання Кузьмінській О.Р.,
за участю представника (-ів) згідно протоколу судового засідання від 29.04.2026
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг"
на рішення Господарського суду Київської області від 01.10.2025 (повний текст рішення складено 28.10.2025)
у справі №911/1416/25 (суддя Колесник Р.М.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг"
до Комунального підприємства Київської обласної ради "Переяслав-Хмельницьктепломережа"
про стягнення 37 778 156, 12 грн,
Представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (надалі - позивач, скаржник, ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг", Нафтогаз) через підсистему "Електронний суд" до Господарського суду Київської області 22.04.2025 сформовано позовну заяву про стягнення з Комунального підприємства Київської обласної ради "Переяслав-Хмельницьктепломережа" (надалі - відповідач, Підприємство) заборгованості за договором постачання природного газу від 29.09.2023 № 5539-ТКЕ(23)-17 у розмірі 37 778 156,12 грн.
Рішенням Господарського суду Київської області від 01.10.2025 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" задоволено повністю. Стягнуто з Комунального підприємства Київської обласної ради "Переяслав-Хмельницьктепломережа" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" 37 778 156, 12 гривень боргу та 453 337, 87 грн судового збору. Відстрочено виконання рішення Господарського суду Київської області від 01.10.2025 у справі № 911/1416/25 на чотири місяці, а саме до 01.02.2026.
Не погодившись із прийнятим рішенням, 17.11.2025 (згідно дати звернення до системи "Електронний суд") Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Київської області від 01.10.2025 у справі №911/1416/25, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 01.10.2025 в частині надання відстрочення виконання рішення у справі № 911/1416/25 до 01.02.2026 року та прийняти нове рішення в цій частині, яким відмовити у задоволенні заяви Комунального підприємства Київської обласної ради "Переяслав-Хмельницьктепломережа" про відстрочення виконання рішення суду.
Підставою для скасування рішення суду скаржник зазначив, що законодавець чітко визначив певний алгоритм розгляду питання відстрочення/розстрочення виконання рішення. Застосовуючи такі словосполучення та речення, як: «який ухвалив рішення»; «суд, який розглядав справу як суд першої інстанції»; «заява про відстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження»; «про відстрочення судового рішення постановляється ухвала» вбачається, що ухвалення судового рішення та набрання ним законної сили повинно передувати питанню відстрочення виконання рішення відносно якого повинно ухвалюватись окреме судове рішення у вигляді постановлення ухвали.
Апелянт вказує, що відповідач, як на момент укладання договору, так і на сьогоднішній день здійснює господарську діяльність, а отже - сам, добровільно, свідомо, самостійно, за власним волевиявленням погоджується з ринковою ситуацією, приймає на себе певні обов'язки та відповідно - має нести відповідальність, що відповідає вимогам чинного законодавства.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу скаржник вказує, що надання відстрочки виконання вказаного рішення судом не стимулює процедуру погашення заборгованості, а сприяє боржнику і в подальшому порушувати свої зобов'язання, оскільки надана відстрочка буде порушувати майнові інтереси стягувача, внаслідок перенесення терміну виконання зобов'язання Відповідача у спірних правовідносинах.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.11.2025, апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Гончаров С.А., судді Кравчук Г.А., Сибіга О.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.11.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" на рішення Господарського суду Київської області від 01.10.2025 у справі №911/1416/25. Витребувано матеріали справи № 911/1416/25 у Господарського суду Київської області. Призначено до розгляду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" на рішення Господарського суду Київської області від 01.10.2025 у судовому засіданні 17.12.2025.
У судовому засіданні 17.12.2025 колегією суддів оголошено перерву у розгляді до 21.01.2026.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.02.2026 призначено до розгляду у судовому засіданні справу №911/1416/25 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" на рішення Господарського суду Київської області від 01.10.2025 на 18.03.2026.
Судове засідання призначене до розгляду 21.02.2026 та 18.03.2026 не відбулось, у зв'язку з перебуванням судді Сибіги О.М. та Гончарова С.А. у відпустках.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.04.2026 призначено до розгляду у судовому засіданні справу №911/1416/25 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" на рішення Господарського суду Київської області від 01.10.2025 на 29.04.2026.
У судове засідання, що відбулось 22.04.2026 зявились представники обох сторін, надали пояснення щодо суті спору та просили задовольнити вимоги викладені в їх процесуальних документах.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, Нафтогаз (постачальник) та Підприємством (споживач) 29.09.2023 укладено договір постачання природного газу № 5539-ТКЕ(23)-17 (далі - договір), відповідно до умов якого:
- постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ, а споживач зобов'язується прийняти його та оплатити на умовах цього договору (пункт 1.1.);
- постачальник передає споживачу на умовах цього договору замовлений споживачем обсяг природного газу у період з 1 вересня 2023 року по 15 квітня 2024 року (включно), в кількості 4189,96644 тис.куб. метрів, в тому числі по місяцях (далі також - розрахункові періоди): у вересні 2023 року - 0 (Обсяг І (фіксований), Обсяг ІІ, Обсяг ІІІ (фіксований), загальний обсяг); у жовтні 2023 року - 120,000 (Обсяг І (фіксований)), 2,000 (Обсяг ІІ), 25,000 (Обсяг ІІІ (фіксований)), 147,000 (загальний обсяг); у листопаді 2023 року - 420,000 (Обсяг І (фіксований)), 10,000 (Обсяг ІІ), 130,000 (Обсяг ІІІ (фіксований)), 560,000 (загальний обсяг); у грудні 2023 року - 600,000 (Обсяг І (фіксований)), 20,000 (Обсяг ІІ), 230,000 (Обсяг ІІІ (фіксований)), 850,000 (загальний обсяг); у січні 2024 року - 690,000 (Обсяг І (фіксований)), 27,000 (Обсяг ІІ), 240,000 (Обсяг ІІІ (фіксований)), 957,000 (загальний обсяг); у лютому 2024 року - 558,000 (Обсяг І (фіксований)), 25,000 (Обсяг ІІ), 210,000 (Обсяг ІІІ (фіксований)), 799,000 (загальний обсяг); у березні 2024 року - 550,000 (Обсяг І (фіксований)), 15,000 (Обсяг ІІ), 140,000 (Обсяг ІІІ (фіксований)), 705,000 (загальний обсяг); у квітні 2024 року - 150,74298 (Обсяг І (фіксований)), 1,000 (Обсяг ІІ), 25,22346 (Обсяг ІІІ (фіксований)), 177,96644 (загальний обсяг); Всього: 3088,74298 (Обсяг І (фіксований)); 100,000 (Обсяг ІІ); 1001,22346 (Обсяг ІІІ (фіксований)); 4189,96644 (загальний обсяг) (пункт 2.1.);
- право власності на природний газ переходить від постачальника до споживача після підписання актів приймання-передачі (пункт 3.1);
- приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу (пункт 3.5.);
- споживач здійснює розрахунок за придбані обсяги природного газу в наступному порядку: 70 відсотків вартості фактично переданого відповідно до акту/актів приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу; остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту/актів приймання-передачі природний газ - до 15-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому споживач повинен був сплатити 70 відсотків грошових коштів за відповідний розрахунковий період (пункт 5.1.);
Додатковою угодою від 22.01.2024 № 1 сторони погодили внести зміни до умов договору, зокрема до пункту 3.3., виклавши такий пункт в редакції, зазначеній в додатковій угоді, а також зупинено дію пункту 5.2. договору.
Так, на виконання умов договору позивач передав, а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 38 229 904,50 гривень, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями підписаних обома сторонами актів приймання-передачі природного газу, а саме:
- від 31.10.2023 за жовтень 2023 року на суму 568 375,86 гривень;
- від 31.10.2023 за жовтень 2023 року на суму 28 660,92 гривень;
- від 31.10.2023 за жовтень 2023 року на суму 601 089,36 гривень;
- від 30.11.2023 за листопад 2023 року на суму 3 260 985,19 гривень;
- від 30.11.2023 за листопад 2023 року на суму 143 087,46 гривень;
- від 30.11.2023 за листопад 2023 року на суму 2 486 950,24 гривень;
- від 31.12.2023 за грудень 2023 року на суму 4 428 734,40 гривень;
- від 31.12.2023 за грудень 2023 року на суму 246 172,00 гривень;
- від 31.12.2023 за грудень 2023 року на суму 3 507 531,65 гривень;
- від 31.01.2024 за січень 2024 року на суму 5 031 526,02 гривень;
- від 31.01.2024 за січень 2024 року на суму 205 956,44 гривень;
- від 31.01.2024 за січень 2024 року на суму 4 120 308,37 гривень;
- від 29.02.2024 за лютий 2024 року на суму 3 758 929,88 гривень;
- від 29.02.2024 за лютий 2024 року на суму 198 772,50 гривень;
- від 29.02.2024 за лютий 2024 року на суму 3 185 100,16 гривень;
- від 31.03.2024 за березень 2024 року на суму 3 476 031,47 гривень;
- від 31.03.2024 за березень 2024 року на суму 308 532,14 гривень;
- від 31.03.2024 за березень 2024 року на суму 2 673 160,44 гривень.
Як стверджує позивач та не заперечувалось відповідачем в перебігу розгляду справи, відповідач, в порушення своїх договірних зобов'язань, за отриманий природний газ розрахувався частково та з порушенням строків, встановлених п. 5.1. договору.
Позивач стверджує, що станом на день звернення до суду із розглядуваним позовом заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений та неоплачений природний газ становить 37 778 156,12 грн, яку позивач просить суд стягнути з відповідача в примусовому порядку.
Таким чином, позовні вимоги обґрунтовано тим, що а виконання умов укладеного між сторонами договору постачання природного газу від 29.09.2023 № 5539-ТКЕ(23)-17, позивач передав у власність відповідача природний газ на загальну суму 38229904,50 гривень, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу. Однак, відповідач в порушення своїх договірних зобов'язань за отриманий природний газ в повному обсязі не розрахувався внаслідок чого утворилася стягувана сума заборгованості у розмірі 37778156,12 гривень.
Відповідач правом на подання відзиву, передбаченого положеннями Господарського процесуального кодексу України, не скористався, доводи позивача про наявність у нього заборгованості не спростував, доказів належного виконання своїх зобов'язань за договором та сплати коштів за спожитий природний газ в повному обсязі не надав.
Водночас у своїй заяві про відстрочку виконання рішення суду відповідач визнав пред'явлені позивачем позовні вимоги у повному обсязі.
Розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" колегія суддів дійшла висновку, що вона не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги з урахуванням своєчасно поданого відзиву та заперечень.
Так, рішенням Господарського суду Київської області від 01.10.2025 у справі № 911/1416/25 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" задоволено повністю, стягнуто з Комунального підприємства Київської обласної ради "Переяслав-Хмельницьктепломережа" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" 37 778 156, 12 гривень боргу та 453 337, 87 грн судового збору та відстрочено виконання рішення Господарського суду Київської області від 01.10.2025 у справі № 911/1416/25 на чотири місяці, а саме до 01.02.2026.
Згідно до ч. 4 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Приписами ч. 3 ст. 277 ГПК України встановлено виключний перелік підстав норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення.
Так, під час розгляду справи апеляційним судом не встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення в частині задоволених позовних вимог.
Позивачем оскаржено рішення суду першої інстанції тільки в частині відстрочення виконання рішення Господарського суду Київської області у справі № 911/1416/25.
Так, відповідач звернувся до суду першої інстанції із заявою про відстрочення виконання рішення Господарського суду Київської області у справі № 911/1416/25 на один календарний рік.
Відповідач в обґрунтування поданої заяви зазначав, що визнає обліковану за ним заборгованість за спожитий природний газ за період жовтень 2023-березень 2024 року, однак неможливість виконання ним своїх зобов'язань відповідач пов'язує з важким фінансовим становищем, що підтверджується фінансовими звітами за 2022-2024 роки, аналіз яких, як вказує відповідач, свідчить про те, що витрати на надання послуг з теплопостачання, іншої діяльності, значно перевищили доходи від надання послуг з теплопостачання та іншої діяльності, що вплинуло на виникнення заборгованості.
Відповідач зазначав, що є підприємством критичної інфраструктури, до життєво важливих функцій та/або послуг якого, належать, серед іншого, теплопостачання споживачам Переяславської міської територіальної громади та Циблівської територіальної громади Бориспільського району Київської області
Посилаючись на постанову Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 № 206 "Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану", відповідач стверджує про те, що з початку військової агресії на території України здійснення господарської діяльності, зокрема, надання послуг з теплопостачання утруднено внаслідок неналежної оплати житлово-комунальних послуг, що негативно впливає на фінансовий стан відповідача з причин, які об'єктивно від нього не залежать. Несвоєчасність оплати за надані послуги з постачання природного газу не пов'язана з відмовою сплачувати кошти в строк, передбачений умовами договору, а викликана обставинами, що не залежали від волі відповідача.
Також відповідач вказував на те, що основна причина несвоєчасної оплати за природний газ перед позивачем пов'язана з тим, що встановлені тарифи на послуги теплопостачання не відповідають фактичній вартості теплової енергії, а держава не відшкодовує узгоджені обсяги заборгованості в різниці в тарифах, що призвело до збитковості підприємства та до заборгованості, зокрема перед позивачем.
Зважаючи на викладенні вище обставини, на переконання відповідача, відстрочення виконання судового рішення надасть можливість надходження для позивача коштів після погашення державою заборгованості відповідачу різниці в тарифах на газ, не призвівши при цьому до негативних наслідків у вигляді повної неможливості відповідачем виконувати свої зобов'язання перед позивачем та одночасно забезпечувати стабільне виконання теплопостачання підприємством критичної інфраструктури.
Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 238 Господарського процесуального кодексу України у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про надання відстрочки або розстрочки виконання рішення.
Згідно з частиною першою статті 239 Господарського процесуального кодексу України, суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.
Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відстрочення виконання рішення суду, суттєво не порушить інтереси сторін, забезпечить їх баланс, буде співмірним можливості поновлення порушеного права позивача з можливістю відповідача забезпечити таке поновлення та матиме наслідком дотримання балансу інтересів сторін і унеможливить надмірне обтяження фінансової спроможності відповідача.
Суд апеляційної інстанції надавши оцінку доводам сторін та поданих доказів, вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про можливість відстрочення виконання рішення у цій справі на чотири місяці, а саме до 01.02.2026.
Щодо доводів скаржника про те, що відстрочення виконання рішення повинно ухвалюватись окреме судове рішення у вигляді постановлення ухвали, колегією суддів враховується, однак, судом першої інстанції було допущено порушення норм процесуального права яке не може бути підставою для скасування або зміни судового рішення, оскільки це не призвело до неправильного вирішення справи. Лише незначні, формальні порушення, що не вплинули на результат, не ведуть до скасування.
Інші доводи, на які посилалися сторони під час розгляду даної справи, залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги, як необґрунтовані та такі, що не спростовують висновків суду щодо задоволення позову.
Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).
Судом враховується, що Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого та правомірного висновку про задоволення позовних вимог та відстрочення виконання рішення Господарського суду Київської області від 01.10.2025 у справі № 911/1416/25 на чотири місяці, а саме до 01.02.2026.
З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" на рішення Господарського суду Київської області від 01.10.2025 у справі № 911/1416/25 є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.
У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.
Керуючись ст. 2, 129, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, 281 - 282 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Київської області від 01.10.2025 у справі № 911/1416/25 - залишити без змін.
Судові витрати, за перегляд рішення у суді апеляційної інстанції, покласти на скаржників.
Матеріали справи повернути до Господарського суду Київської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, передбаченому ст. 286 - 291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст складено 21.05.2026
Головуючий суддя С.А. Гончаров
Судді Г.А. Кравчук
О.М. Сибіга