вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"04" травня 2026 р. Справа № 925/886/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Алданової С.О.
суддів: Корсака В.А.
Євсікова О.О.
секретар судового засідання Сергієнко-Колодій В.В.,
за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаський м'ясокомбінат"
на рішення Господарського суду Черкаської області від 21.10.2025
у справі № 925/886/25 (суддя Гладун А.І.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОВОПРАЙМ"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаський м'ясокомбінат"
про стягнення коштів,
Товариство з обмеженою відповідальністю "ОВОПРАЙМ" (далі - позивач; ТОВ "ОВОПРАЙМ") звернулось до Господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаський м'ясокомбінат" (надалі - відповідач; ТОВ "Черкаський м'ясокомбінат"; апелянт; скаржник) про стягнення 1 253 473,60 грн боргу за договором поставки № 14/25 від 04.01.2025.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач стверджував про неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань з оплати поставленого товару.
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 21.10.2025 позов ТОВ "ОВОПРАЙМ" до ТОВ "Черкаський м'ясокомбінат" задоволено повністю. Стягнуто з ТОВ "Черкаський м'ясокомбінат" на користь ТОВ "ОВОПРАЙМ" 1 253 473,60 грн (один мільйон двісті п'ятдесят три тисячі чотириста сімдесят три гривні 60 копійок) боргу, 15 041,68 грн (п'ятнадцять тисяч сорок одну гривню 68 копійок) витрат зі сплати судового збору, 11 500,00 грн (одинадцять тисяч п'ятсот гривень) витрат на професійну правничу допомогу.
Як зазначено місцевим господарським судом, вимога позивача про стягнення з відповідача 1 253 473,60 грн боргу за поставлений товар є обґрунтованою та доведеною, а обраний позивачем спосіб захисту належний та ефективний, що є підставою для задоволення позову.
Окремо суд І-ої інстанції вказав, що судові витрати позивача на професійну правничу (правову) допомогу у розмірі 11 500,00 грн є фактичними та необхідними, їх розмір розумним, обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, ТОВ "Черкаський м'ясокомбінат" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 21.10.2025 та прийняти нове про відмову в задоволенні позовних вимог.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм матеріального права.
Апелянт зазначає, що додані до позовної заяви на підтвердження факту відвантаження та реалізації товару видаткові накладні не підписані уповноваженою на те особою. Тому, позивачем не надано належних та допустимих доказів щодо здійснення постачання товарів.
Крім того, як вважає скаржник, товарно-транспортні накладні, копії яких додані до позовної заяви, не містять підпису уповноваженої особи замовника.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.11.2025, апеляційна скарга в справі № 925/886/25 передана на розгляд колегії суддів у складі: Алданова С.О. (головуючий), Корсак В.А., Євсіков О.О.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.12.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаський м'ясокомбінат" на рішення Господарського суду Черкаської області від 21.10.2025 у справі № 925/886/25. Розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаський м'ясокомбінат" на рішення Господарського суду Черкаської області від 21.10.2025 у справі № 925/886/25 призначено на 02.03.2026.
На адресу апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін. Згідно тверджень ТОВ "ОВОПРАЙМ", на виконання умов договору позивачем у період з 17.02.2025 року по 16.06.2025 було поставлено, а відповідачем прийнято товар: яйце С1 та яйце С0 на загальну суму 5 225 428,80 грн з ПДВ, що підтверджується видатковими та товарно-транспортними накладними. При цьому, видаткові накладні та товарно-транспортні накладні зі сторони апелянта підписані приймальником Терещенко В.М. та завідуючим складом Андріяновим І.В. Відповідач у період з 21.02.2025 по 23.07.2025 за отриманий від позивача товар здійснив оплату його ціни частково у розмірі 3 971 955,20 грн, що підтверджується випискою з банківського рахунку позивача № НОМЕР_1 в АТ «ПРОКРЕДИТ БАНК». Таким чином, у відповідача залишилися невиконаними зобов'язання перед позивачем з оплати поставленого товару на суму 1 253 473,60 грн (різниця між поставленим товаром на суму 5 225 428,80 грн та оплатою в розмірі 3 971 955,20 грн).
Окремо позивач наголошує, що як схвалення отримання товару слід розцінювати проведення відповідачем часткової оплати за товар, про що позивач надав докази у вигляді виписки з банківського рахунку ТОВ "ОВОПРАЙМ".
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.03.2026 розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаський м'ясокомбінат" на рішення Господарського суду Черкаської області від 21.10.2025 у справі № 925/886/25 відкладено на 04.05.2026.
Представник апелянта в судове засідання 04.05.2026 не з'явився. Про час та місце розгляду справи відповідач повідомлений належним чином, що підтверджується довідкою від 03.03.2025 про доставку електронного документа до електронного кабінету останнього.
Представник позивача в судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечував, просив оскаржуване рішення - залишити без змін.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
За ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.
Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки; 3) неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з'явилася особа, яку він представляє, або інший її представник; 4) неявки в судове засідання учасника справи, якщо з'явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов'язковою. У разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
За змістом ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
З метою дотримання розумних строків розгляду справи, враховуючи те, що явка представника відповідача обов'язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком учасника справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності апелянта, який належним чином повідомлений про судовий розгляд справи апеляційним господарським судом.
Відповідно до статті 269, частини 1 статті 270 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, встановлено судом першої інстанції та перевірено колегією суддів, 14.02.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю "ОВОПРАЙМ" (постачальник) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Черкаський м'ясокомбінат" (покупець) підписали договір поставки № 14/25 від 04.01.2025 (скорочено - Договір).
Відповідно до умов договору сторони домовились: п. 1.1 - постачальник зобов'язується поставити покупцю продукти найменування, перелік, характеристики, обсяг, ціна яких визначені в специфікації (додаток № 1), а покупець - прийняти та оплатити товар в порядку та на умовах, визначених цим договором; п. 3.1 - розрахунок за товар здійснюється в безготівковій формі, шляхом перерахування покупцем коштів на поточний банківський рахунок постачальника, вказаний у розділі 15 цього договору.
Розрахунок за Товар здійснюється у строк, передбачений в специфікації (додаток № 1), після його фактичного приймання покупцем на підставі належним чином оформлених видаткових накладних у розмірі 80 % (вісімдесят відсотків) від вартості товару. Кінцева оплата за поставлений товар у розмірі 20 відсотків від вартості поставленого товару здійснюється покупцем шляхом безготівкового переказу на банківський рахунок постачальника протягом 5 (п'яти) банківських днів з дати отримання постачальником наступних документів: а) податкову накладну, належним чином оформлену у відповідності до правил, які встановлені п. 201.1 Податкового кодексу України, зокрема із обов'язковим зазначенням коду товару згідно з УКТ ЗЕД, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних через систему електронного документообігу в момент першої події (отримання коштів або переоформлення/відвантаження товару) протягом строків, вказаних в Податковому кодексі України, з дати першої події.
У випадку затримки надання постачальником покупцю належним чином оформленої та зареєстрованої податкової накладної відповідно до п. 2.4. а), включаючи зупинення її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, незалежно від причин, термін оплати товару в частині відповідної суми ПДВ продовжується до моменту реєстрації та надання такої накладної.
Датою оплати є дата списання грошових коштів з рахунку покупця.
Сторони підписали додаток № 1 - Специфікацію, у якій визначили: п. 1 - обсяг закупівлі товару: яйце куряче: артикул 389712 вартістю за десяток 40,08 грн з ПДВ та артикул 389713 вартістю за десяток 38,04 грн з ПДВ; п. 3 - відповідно до п. 2.1 договору загальна ціна договору становить суму всіх видаткових накладних; п. 4 - відповідно до п. 3.1. та 5.10. договору оплата вартості поставленого товару здійснюється замовником протягом 30 (тридцяти) банківських днів з дня підписання видаткових накладних у розмірі 80 відсотків від вартості товару. Кінцева оплата за поставлений Товар у розмірі 20 відсотків від вартості поставленого товару здійснюється покупцем шляхом безготівкового переказу на банківський рахунок постачальника протягом 5 (п'яти) банківських днів з дати отримання постачальником наступних документів: а) податкову накладну, належним чином оформлену у відповідності до правил, які встановлені п. 201.1 Податкового кодексу України, зокрема із обов'язковим зазначенням коду товару згідно з УКТ ЗЕД, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних через систему електронного документообігу в момент першої події (отримання коштів або переоформлення/відвантаження товару) протягом строків, вказаних в Податковому кодексі України, з дати першої події.
У випадку затримки надання постачальником Покупцю належним чином оформленої та зареєстрованої податкової накладної відповідно до п. 2.4. а), включаючи зупинення її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, незалежно від причин, термін оплати товару в частині відповідної суми ПДВ продовжується до моменту реєстрації та надання такої накладної.
На виконання умов Договору позивач у період з 17.02.2025 до 16.06.2025 поставив, а відповідач прийняв товар: яйце С1 та яйце С0 на загальну суму 5225428,80 грн з ПДВ на підставі видаткових накладних: №1023 від 17.02.2025 на суму 339552,00 грн з ПДВ, №1187 від 23.02.2025 на суму 361152,00 грн з ПДВ, №1372 від 01.03.2025 на суму 552096,00 грн з ПДВ, №1523 від 07.03.2025 на суму 372211,20 грн з ПДВ, №1729 від 17.03.2025 на суму 304776,00 грн з ПДВ, №1957 від 24.03.2025 на суму 298296,00 грн з ПДВ, №2140 від 31.03.2025 на суму 367891,20 грн з ПДВ, №2357 від 08.04.2025 на суму 185112,00 грн з ПДВ, №2526 від 14.04.2025 на суму 528206,40 грн з ПДВ, №2707 від 23.04.2025 на суму 199324,80 грн з ПДВ, №2874 від 28.04.2025 на суму 317520,00 грн з ПДВ, №3015 від 05.05.2025 на суму 413337,60 грн з ПДВ, №3289 від 15.05.2025 на суму 393465,60 грн з ПДВ, №3717 від 02.06.2025 на суму 261360,00 грн з ПДВ, №3928 від 10.06.2025 на суму 81864,00 грн з ПДВ, №4066 від 16.06.2025 на суму 249264,00 грн з ПДВ, та товарно-транспортних накладних: №РУТ-1023 від 17.02.2025, №РУТ-1187 від 23.02.2025, №РУТ-1372 від 01.03.2025, №РУТ-1523 від 07.03.2025, №РУТ-1729 від 17.03.2025, №РУТ-1957 від 24.03.2025, №РУТ-2140 від 31.03.2025, №РУТ-2357 від 08.04.2025, №РУТ-2526 від 14.04.2025, №РУТ-2707 від 23.04.2025, №РУТ-2874 від 28.04.2025, №РУТ-3015 від 05.05.2025, №РУТ-3289 від 15.05.2025, №РУТ-3717 від 02.06.2025, №РУТ-3928 від 10.06.2025, №РУТ-4066 від 16.06.2025.
На підтвердження факту поставки товару позивач склав та зареєстрував податкові накладні: №218 від 17.02.2025 на суму 339552,00 грн з ПДВ, №303 від 23.03.2025 на суму 361152,00 грн з ПДВ, №14 від 01.03.2025 на суму 552096,00 грн з ПДВ, №108 від 07.03.2025 на суму 372211,20 грн з ПДВ, №248 від 17.03.2025 на суму 304776,00 грн з ПДВ, №362 від 24.03.2025 на суму 298296,00 грн з ПДВ, №474 від 31.03.2025 на суму 367891,20 грн з ПДВ, №129 від 08.04.2025 на суму 185112,00 грн з ПДВ, №234 від 14.04.2025 на суму 528206,40 грн з ПДВ, №361 від 23.04.2025 на суму 199324,80 грн з ПДВ, №434 від 28.04.2025 на суму 317520,00 грн з ПДВ, №61 від 05.05.2025 на суму 413337,60 грн з ПДВ, №237 від 15.05.2025 на суму 393 465,60 грн з ПДВ, №15 від 02.06.2025 на суму 261360,00 грн з ПДВ, №182 від 10.06.2025 на суму 81864,00 грн з ПДВ, №306 від 16.06.2025 на суму 249264,00 грн з ПДВ.
22.05.2025 позивач надіслав відповідачу вимогу № 1/35, у якій просив сплатити заборгованість у розмірі 1 115 294,40 грн за поставлений товар до 29.05.2025.
23.05.2025 відповідач надіслав позивачу лист № 05/23, у якому звернув увагу, що виконання укладеного договору поставки №14/25 від 04.01.2025 спрямоване на виконання контракту, укладеного з державним підприємством Міністерства оборони України "Державний оператор тилу" про закупівлю продуктів харчування для забезпечення Збройних Сил України. Відповідач повідомив про труднощі з оплатою поставленого товару, які мають тимчасовий характер та виникли у зв'язку із об'єктивними та тимчасовими обставинами.
09.07.2025 позивач надіслав відповідачу претензію-вимогу № 1/41 від 08.07.2025 про сплату боргу у розмірі 1 303 473,60 грн у найкоротший термін.
Відповідач свої зобов'язання за договором виконав частково у розмірі 3 971 955,20 грн, що підтверджується випискою АТ "ПРОКРЕДИТ БАНК" з банківського рахунку позивача за період з 01.01.2025 до 21.07.2025.
Так, за розрахунком позивача за період з 01.01.2025 по 17.07.2025 заборгованість відповідача перед позивачем становить 1 253 473,60 грн (5 225 428,80 грн (вартість поставленого товару) за вирахуванням 3 971 955,20 грн (оплата за товар).
В обґрунтування заперечень проти позову відповідач вказував, що позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на факт поставки, який підтверджується підписаними сторонами видатковими накладними. Відповідач заперечував проти факту поставки товару та стверджував, що до позовної заяви позивач не надав документів на підтвердження права підпису видаткових накладних іншою особою, відмінною від директора відповідача Іванченка О.Л. Отже, додані до позову на підтвердження факту відвантаження та реалізації товару видаткові накладні не підписані уповноваженою на те особою і не підтверджують факту поставки товару.
Позивач подав до суду відповідь на відзив, у якій заперечував проти доводів відповідача, викладених у відзиві та стверджував, що відповідач намагається ухилитися від виконання зобов'язання зі сплати коштів позивачу за поставлений товар. У видаткових накладних та товарно-транспортних накладних зазначено посаду та прізвище з ініціалами осіб, які отримали товар, а саме приймальник Терещенко В.М. та завідуючий складом Андріянов І.В. Жодної оцінки або доказів того, що вказані особи, які діяли від імені відповідача та не мали право на підпис накладних, - відповідач у відзиві на позов не вказав. Позивач стверджував, що на схвалення правочину та отримання товару відповідач частково сплатив кошти за товар, що підтверджується випискою АТ "ПРОКРЕДИТ БАНК" з банківського рахунку позивача. Крім того, позивач додав до матеріалів справи податкові накладні, зареєстровані у встановленому порядку, які також додатково підтверджують факт того, що господарська операція з більшою вірогідністю відбулася, чим заперечення відповідача про те, що ним товар не отримувався та результати робіт не передавалися. Саме реєстрація податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до п. 3.1 договору була умовою кінцевої оплати за поставлений товар у розмірі 20% від вартості поставленого товару. Доказом, що підтверджує наявність відносин за договором поставки та наявність заборгованості відповідача перед позивачем, є лист-відповідь відповідача № 05/23 від 23.05.2025 на вимогу позивача № 1/35 від 22.05.2025.
З огляду на вказані фактичні обставини цієї справи, колегією суддів зазначається, що згідно ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
За ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частинами 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Статтею 655 ЦК України унормовано, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Частина 1 статті 193 ГК України (норми якого були чинними на момент виникнення спірних правовідносин; втратив чинність на підставі Закону України «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об'єднань юридичних осіб» № 4196-IX від 09.01.2025, який 28.08.2025 введено в дію) встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Як вже зазначалось, на виконання умов Договору позивач у період з 17.02.2025 до 16.06.2025 поставив, а відповідач прийняв товар: яйце С1 та яйце С0 на загальну суму 5225428,80 грн з ПДВ на підставі видаткових накладних: №1023 від 17.02.2025 на суму 339552,00 грн з ПДВ, №1187 від 23.02.2025 на суму 361152,00 грн з ПДВ, №1372 від 01.03.2025 на суму 552096,00 грн з ПДВ, №1523 від 07.03.2025 на суму 372211,20 грн з ПДВ, №1729 від 17.03.2025 на суму 304776,00 грн з ПДВ, №1957 від 24.03.2025 на суму 298296,00 грн з ПДВ, №2140 від 31.03.2025 на суму 367891,20 грн з ПДВ, №2357 від 08.04.2025 на суму 185112,00 грн з ПДВ, №2526 від 14.04.2025 на суму 528206,40 грн з ПДВ, №2707 від 23.04.2025 на суму 199324,80 грн з ПДВ, №2874 від 28.04.2025 на суму 317520,00 грн з ПДВ, №3015 від 05.05.2025 на суму 413337,60 грн з ПДВ, №3289 від 15.05.2025 на суму 393465,60 грн з ПДВ, №3717 від 02.06.2025 на суму 261360,00 грн з ПДВ, №3928 від 10.06.2025 на суму 81864,00 грн з ПДВ, №4066 від 16.06.2025 на суму 249264,00 грн з ПДВ, та товарно-транспортних накладних: №РУТ-1023 від 17.02.2025, №РУТ-1187 від 23.02.2025, №РУТ-1372 від 01.03.2025, №РУТ-1523 від 07.03.2025, №РУТ-1729 від 17.03.2025, №РУТ-1957 від 24.03.2025, №РУТ-2140 від 31.03.2025, №РУТ-2357 від 08.04.2025, №РУТ-2526 від 14.04.2025, №РУТ-2707 від 23.04.2025, №РУТ-2874 від 28.04.2025, №РУТ-3015 від 05.05.2025, №РУТ-3289 від 15.05.2025, №РУТ-3717 від 02.06.2025, №РУТ-3928 від 10.06.2025, №РУТ-4066 від 16.06.2025.
На підтвердження факту поставки товару позивач склав та зареєстрував податкові накладні: №218 від 17.02.2025 на суму 339552,00 грн з ПДВ, №303 від 23.03.2025 на суму 361152,00 грн з ПДВ, №14 від 01.03.2025 на суму 552096,00 грн з ПДВ, №108 від 07.03.2025 на суму 372211,20 грн з ПДВ, №248 від 17.03.2025 на суму 304776,00 грн з ПДВ, №362 від 24.03.2025 на суму 298296,00 грн з ПДВ, №474 від 31.03.2025 на суму 367891,20 грн з ПДВ, №129 від 08.04.2025 на суму 185112,00 грн з ПДВ, №234 від 14.04.2025 на суму 528206,40 грн з ПДВ, №361 від 23.04.2025 на суму 199324,80 грн з ПДВ, №434 від 28.04.2025 на суму 317520,00 грн з ПДВ, №61 від 05.05.2025 на суму 413337,60 грн з ПДВ, №237 від 15.05.2025 на суму 393 465,60 грн з ПДВ, №15 від 02.06.2025 на суму 261360,00 грн з ПДВ, №182 від 10.06.2025 на суму 81864,00 грн з ПДВ, №306 від 16.06.2025 на суму 249264,00 грн з ПДВ.
Відповідно до ст. 691 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.
Згідно ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Частиною другою статті 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відповідно до п. 3.1 договору розрахунок за товар здійснюється в безготівковій формі, шляхом перерахування покупцем коштів на поточний банківський рахунок постачальника, вказаний у розділі 15 цього договору. Розрахунок за Товар здійснюється у строк, передбачений в специфікації (додаток № 1), після його фактичного приймання покупцем на підставі належним чином оформлених видаткових накладних у розмірі 80 % (вісімдесят відсотків) від вартості товару. Кінцева оплата за поставлений товар у розмірі 20 відсотків від вартості поставленого товару здійснюється покупцем шляхом безготівкового переказу на банківський рахунок постачальника протягом 5 (п'яти) банківських днів з дати отримання постачальником наступних документів: а) податкову накладну, належним чином оформлену у відповідності до правил, які встановлені п. 201.1 Податкового кодексу України, зокрема із обов'язковим зазначенням коду товару згідно з УКТ ЗЕД, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних через систему електронного документообігу в момент першої події (отримання коштів або переоформлення/відвантаження товару) протягом строків, вказаних в Податковому кодексі України, з дати першої події. У випадку затримки надання постачальником покупцю належним чином оформленої та зареєстрованої податкової накладної відповідно до п. 2.4. а), включаючи зупинення її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, незалежно від причин, термін оплати товару в частині відповідної суми ПДВ продовжується до моменту реєстрації та надання такої накладної.
Відповідач за поставлений товар розрахувався частково, а саме на суму 3 971 955,20 грн, що підтверджується випискою з банківського рахунку позивача № НОМЕР_1 в АТ «ПРОКРЕДИТ БАНК».
Доказів сплати відповідачем коштів за отриманий від позивача товар за Договором у більшому розмірі матеріали справи не містять.
Протилежного до господарського суду надано не було.
За таких обставин, колегія суддів вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції про те, що оскільки відповідач не надав доказів належного виконання свого зобов'язання за Договором щодо оплати поставленого товару в повному обсязі, відповідачем було порушено умови Договору, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за Договором у розмірі суму 1 253 473,60 грн (різниця між поставленим товаром на суму 5 225 428,80 грн та оплатою в розмірі 3 971 955,20 грн) є доведеними та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо посилань скаржника на підписання видаткових та товарно-транспортних накладних неуповноваженою на те особою, а відповідно про ненадання позивачем належних та допустимих доказів щодо здійснення постачання товару, судова колегія враховує, що схваленням отримання товару є дії відповідача з часткової оплати за товар.
Крім цього, судова колегія вказує, що видаткові накладні та товарно-транспортні накладні підписані представниками відповідача, а саме приймальник Терещенко В.М. і завідуючий складом Андріянов І.В. та скріплені печаткою відповідача.
За ч.ч. 5, 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду в постанові від 20.12.2018 у справі № 910/19702/17 дійшов висновку, що відсутність реквізитів довіреності (на підставі якої діяли уповноважені особи відповідача при прийнятті товару) в накладній також не є підставою для відмови у задоволенні позову, оскільки, їх відсутність за наявності інших первинних документів, що підтверджують здійснення господарської операції з передачі товару, не може заперечувати таку господарську операцію. Відбиток печатки на видаткових накладних є свідченням участі особи у здійсненні господарської операції за цими накладними (аналогічна за змістом правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 10 квітня 2025 року в справі № 927/1187/23).
Позивач додав до матеріалів справи податкові накладні, зареєстровані у встановленому порядку, які підтверджують факт того, що господарська операція відбулася, що в цілому, спростовує заперечення відповідача про те, що товар він не отримував.
За наведених висновків щодо суті спору, колегією суддів критично оцінюються відповідні доводи скаржника.
Окремо колегія суддів вказує, що інші доводи апелянта, окрім зазначених у мотивувальній частині постанови, взяті до уваги апеляційним господарським судом, однак вони не спростовують вищенаведені висновки про наявність підстав для відмови у задоволенні апеляційної скарги.
Окремо судова колегія акцентує, що рішенням Господарського суду Черкаської області від 21.10.2025 стягнуто з ТОВ "ЧЕРКАСЬКИЙ М'ЯСОКОМБІНАТ" на користь ТОВ "ОВОПРАЙМ" 11 500,00 грн (одинадцять тисяч п'ятсот гривень) витрат на професійну правничу допомогу.
У той же час, апелянтом в апеляційній скарзі не наводиться обґрунтувань щодо скасування оскаржуваного рішення у цій частині.
Поряд із цим, оскільки згідно вимог апеляційної скарги скаржник просить скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 21.10.2025 та прийняти нове про відмову в задоволенні позовних вимог, колегією суддів здійснюється перегляд оскаржуваного рішення в повному обсязі.
У позові позивач просив стягнути з відповідача понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 21 000,00 грн.
Згідно статті 123 ГПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до частин першої - третьої статті 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку (ч. 6 ст. 129 ГПК України).
Одночасно, за змістом частини 8 статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
За змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при поданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
При цьому витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Аналогічну правову позицію викладено у постановах об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18.
Відповідно до статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги.
Визначення договору про надання правничої допомоги міститься в статті першій Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", згідно з якою договір про надання правничої допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
За змістом частини третьої статті 27 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" до договору про надання правничої допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Договір про надання правничої допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг та на нього поширює своє регулювання Глава 63 Цивільного кодексу України. Так, згідно зі статтею 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Глава 52 ЦК України передбачає загальні поняття та принципи будь-якого цивільного договору, включаючи договір про надання послуг. Відповідно до статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.
Водночас, згідно зі статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Ціна договору, тобто розмір адвокатського гонорару, може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата, кожний з яких відрізняється порядком обчислення. При зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (аналогічна правова позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.11.2020 у справі № 922/1948/19, від 12.08.2020 у справі № 916/2598/19, від 30.07.2019 у справі № 911/1394/18).
Частиною 5 ст. 126 ГПК України встановлено, що у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).
Зокрема відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц.
У розумінні положень ч. 5 ст. 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Аналогічну правову позицію викладено у постанові об'єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, де зазначено, що висновки судів про часткову відмову стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу адвоката з підстав непов'язаності, необґрунтованості та непропорційності до предмета спору не свідчить про порушення норм процесуального законодавства, навіть, якщо відсутнє клопотання відповідачів про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. У такому разі, суди мають таке право відповідно до частини 5 статті 129 ГПК України та висновків об'єднаної палати про те, як саме повинна застосовуватися відповідна норма права.
При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.
Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.
Тож домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов'язання.
На підставі долучених до матеріалів справи документів, апеляційним господарським судом встановлено, що на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивач додав договір про надання правничої допомоги від 22.07.2025, калькуляцію № 23/07-25 від 23.07.2025 за вартістю витраченого на надання послуг часу, акт прийняття-передачі наданої правничої допомоги (наданих послуг) від 23.07.2025, ордер від 25.07.2025 про надання правничої допомоги ТОВ "ОВОПРАЙМ" адвокатом Унінцем І.М., свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю адвоката Унінця І.М.
Так, 22.07.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю "ОВОПРАЙМ" (клієнт/замовник) та Унінець І.М. (адвокат/виконавець) уклали договір про надання правничої допомоги, згідно з пунктом 1.1 якого клієнт доручає, а адвокат приймає на себе обов'язок надавати клієнту правничу допомогу в об'ємі і на умовах, передбачених цим договором.
Відповідно до пункту 2.1 договору про надання правничої допомоги від 22.07.2025 за надання правничої допомоги клієнт сплачує адвокату винагороду. Факт надання послуг підтверджується калькуляцією адвоката та актом приймання-передачі наданих послуг.
За складання та подання позовної заяви, додатків до позовної заяви та необхідних процесуальних документів до Господарського суду Черкаської області у справі про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаський м'ясокомбінат", код ЄДРПОУ 44785285, заборгованості за договором поставки № 14/25 від 04.01.2025 щодо порушення зобов'язання з оплати товару, стягнення судових витрат, клієнт сплачує адвокату винагороду у строк, що не перевищує 5 (п'ять) календарних днів з моменту набранням судовим рішенням у вищевказаній справі законної сили, у розмірі - 12 000,00 грн (дванадцять тисяч гривень).
За представництво інтересів клієнта у 1 (одному) судовому засіданні під час розгляду справи про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаський м'ясокомбінат", код ЄДРПОУ 44785285, заборгованості за договором поставки № 14/25 від 04.01.2025, клієнт сплачує адвокату винагороду у строк, що не перевищує 5 (п'ять) календарних днів з моменту набрання судовим рішенням у вищевказаній справі законної сили, у розмірі - 3 500,00 грн (три тисячі п'ятсот гривень) (пункт 3.2 договору).
У калькуляції № 23/07-25 від 23.07.2025 щодо вартості витраченого на надання послуг часу сторони узгодили, що за період з 22.07.2025 до 23.07.2025 адвокат виконує роботи (надає послуги), вартість яких становить 12 000,00 грн, зокрема:
1) 22.07.2025 правничий аналіз документів по взаємовідносинам ТОВ "ОВОПРАЙМ" з ТОВ "Черкаський м'ясокомбінат" за договором поставки №14/25 від 04.01.2025. Первинна правова консультація ТОВ "ОВОПРАЙМ" щодо стягнення у судовому порядку з Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаський м'ясокомбінат", код ЄДРПОУ 44785285, заборгованості за договором поставки №14/25 від 04.01.2025 щодо порушення зобов'язання з оплати товару, стягнення судових витрат. Аналіз чинного законодавства та судової практики у справах щодо порушення договірних зобов'язань з оплати товару у кількості 1 години, вартістю 1500,00 грн;
2) 22.07.2025 складання позовної заяви ТОВ "ОВОПРАЙМ" до Господарського суду Черкаської області про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаський м'ясокомбінат", код ЄДРПОУ 44785285, заборгованості за договором поставки №14/25 від 04.01.2025 щодо порушення зобов'язання з оплати товару в кількості 4 години вартістю 6 000,00 грн;
3) 23.07.2025 складання позовної заяви ТОВ "ОВОПРАЙМ" до Господарського суду Черкаської області про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаський м'ясокомбінат", код ЄДРПОУ 44785285, заборгованості за договором поставки №14/25 від 04.01.2025 щодо порушення зобов'язання з оплати товару. Отримання витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Підготовка додатків до позовної заяви. Розрахунок судового збору за подання позовної заяви. Формування квитанції на оплату судового збору. Отримання витягів з системи ЄСІТС в кількості 3 години вартістю 4 500,00 грн.
23.07.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю "ОВОПРАЙМ" (клієнт) та Унінець І.М. (адвокат) склали та підписали акт прийняття-передачі наданої правничої допомоги (наданих послуг) від 23.07.2025, згідно якого адвокат надав клієнту послуги на загальну вартість 12 000,00 грн.
Поряд із цим, відповідач клопотання про зменшення витрат позивача на оплату правничої допомоги суду першої інстанції не подав.
Щодо зазначеного, колегія суддів вказує, що згідно висновків суду попередньої інстанції, витрати позивача на професійну правничу допомогу у кількості 5 год. 00 хв. становлять 11 500,00 грн, зокрема за складання позовної заяви ТОВ "ОВОПРАЙМ" до Господарського суду Черкаської області про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаський м'ясокомбінат", код ЄДРПОУ 44785285, заборгованості за договором поставки №14/25 від 04.01.2025 щодо порушення зобов'язання з оплати товару. Отримання витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Підготовка додатків до позовної заяви. Розрахунок судового збору за подання позовної заяви. Формування квитанції на оплату судового збору. Отримання витягів з системи ЄСІТС в кількості 3 години вартістю 4500,00 грн; участь у судових засіданнях у кількості 2 годин вартістю 7000,00 грн, зокрема 04.09.2025 у відеоконференції №5066389 у кількості витраченого часу 00 год. 19 хв., 18.09.2025 у відеоконференції №5141001 у кількості витраченого часу 00 год. 31 хв., 22.09.2025 у відеоконференції №5153246 у кількості витраченого часу 00 год. 20 хв., 21.10.2025 у відеоконференції №5318754 у кількості витраченого часу 00 год. 45 хв., вартістю 1 години 3500,00 грн, і такі витрати є фактичними та необхідними, їх розмір розумним, обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову.
Поряд із цим, за висновками суду 1-ої інстанції, витрати позивача на професійну правничу допомогу у виді правничого аналізу документів по взаємовідносинам ТОВ "ОВОПРАЙМ" з ТОВ "Черкаський м'ясокомбінат" за договором поставки №14/25 від 04.01.2025, первинної правової консультації ТОВ "ОВОПРАЙМ" щодо стягнення у судовому порядку з Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаський м'ясокомбінат", код ЄДРПОУ 44785285, заборгованості за договором поставки №14/25 від 04.01.2025 та порушення зобов'язання з оплати товару, стягнення судових витрат, аналізу чинного законодавства та судової практики у справах щодо порушення договірних зобов'язань з оплати товару у кількості 1 години вартістю 1500,00 грн, складання позовної заяви ТОВ "ОВОПРАЙМ" до Господарського суду Черкаської області про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаський м'ясокомбінат", код ЄДРПОУ 44785285, заборгованості за договором поставки №14/25 від 04.01.2025 та порушення зобов'язання з оплати товару в кількості 4 години вартістю 6000,00 грн, - не є фактичними та необхідними, оскільки за своїм змістом такий вид правничої допомоги охоплюється підготовкою позовної заяви, як самостійним видом правничої допомоги, наданою адвокатом позивача тривалістю 7 годин та вартістю 7 500,00 грн.
Отже, з огляду на приписи ч.ч. 1, 2, 3 ст. 124, ч.ч. 5, 6 ст. 129 ГПК України, зважаючи на зазначені вище докази, що підтверджують надання виконавцем правничої допомоги клієнту, суд апеляційної інстанції, з урахуванням поданих позивачем заперечень про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, погоджується з висновками місцевого господарського суду про те, що позивачем подано належні докази в обґрунтування обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, виконаних адвокатом та понесених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Крім того, колегія суддів вважає вмотивованими висновки про співмірність, розумність та необхідність судових витрат у цій справі з урахуванням предмета спору, складності відповідної роботи, що є підставою для стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанцій у сумі 11500,00 грн.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частинами 1-3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься й у частині 1 статті 74 ГПК України.
Отже, за загальним правилом, обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. При цьому доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Розподіл між сторонами обов'язку доказування визначається предметом спору.
Змагальність сторін є одним із основних принципів господарського судочинства, зміст якого полягає у тому, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, тоді як суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, зобов'язаний вирішити спір, керуючись принципом верховенства права.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 86 ГПК).
Частиною 5 статті 236 ГПК України визначено, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
З огляду на викладене колегія суддів зазначає, що у даній постанові надано вичерпну відповідь на всі істотні, вагомі питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
За висновками судової колегії, доводи апелянта про те, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм матеріального права, - не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи в апеляційному порядку.
Відповідно до статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи все вищевикладене, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що місцевим господарським судом належним чином досліджено обставини справи та надано цим обставинам відповідну правову оцінку. Рішення Господарського суду Черкаської області від 21.10.2025 у справі № 925/886/25 відповідає фактичним обставинам справи, не суперечить чинному законодавству України, а тому передбачених законом підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення в розумінні приписів статті 277 ГПК України не вбачається.
В свою чергу, апелянтом не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції.
При цьому, викладені у відзиві на апеляційну скаргу твердження позивача знайшли своє підтвердження в частині спростування викладених скаржником в апеляційні скарзі доводів в цілому.
Згідно ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору, що були понесені стороною в суді апеляційної інстанції покладаються на апелянта (відповідача у справі).
Керуючись ст.ст. 129, 269, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст.ст. 276, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаський м'ясокомбінат" на рішення Господарського суду Черкаської області від 21.10.2025 у справі № 925/886/25 - залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 21.10.2025 у справі № 925/886/25 - залишити без змін.
3. Судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Черкаський м'ясокомбінат".
4. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, що передбачені ст.ст. 287-289 ГПК України.
Повний текст постанови складено 20.05.2025.
Головуючий суддя С.О. Алданова
Судді В.А. Корсак
О.О. Євсіков