02 лютого 2011 р. № 24/7
Вищий господарський суд України у складі: суддя Черкащенко М.М. -головуючий, судді Студенець В.І. і Харченко В.М.
розглянув касаційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_2
на постанову Луганського апеляційного господарського суду від 26.08.2010
зі справи № 24/7
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ТІДІСІ СХІД"
до СПД ФО ОСОБА_2
про стягнення 11650,80 грн.
Судове засідання проведено за участю представників сторін:
позивача - Чуйка А.В.,
відповідача -не з'яв.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України
У лютому 2010 року ТОВ "ТІДІСІ СХІД" звернулося з позовом до СПД ФО ОСОБА_2 про стягнення 11650,80 грн. основного боргу.
Рішенням господарського суду Луганської області від 08.07.2010 (колегія суддів у складі: суддя Рябцева О.В. -головуючий, судді Середа А.П., Ворожцов А.Г.), залишеним без змін постановою Луганського апеляційного господарського суду від 26.08.2010 (колегія суддів у складі: суддя Семендяєва І.В. -головуючий, судді Єжова С.С., Парамонова Т.Ф.), позов задоволено частково. Стягнуто з СПД ФО ОСОБА_2 на користь ТОВ "ТІДІСІ СХІД" 11610,80 грн. основного боргу. В решті позовних вимог відмовлено. У прийнятті зазначених рішень попередні судові інстанції виходили з обґрунтованості та доведеності позовних вимог.
У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України відповідач просить скасувати постанову апеляційного суду від 26.08.2010, а справу передати на новий розгляд до господарського суду Луганської області. Скарга мотивована тим, що постанова апеляційного суду прийнята з порушенням норм матеріального права, зокрема, ст.ст. 526, 678, 689, 708, 710 ЦК України, ст.ст. 180, 193 ГК України.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Перевіривши правильність застосування апеляційним судом норм процесуального та матеріального права, Вищий господарський суд України вважає касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню.
Відповідного висновку суд дійшов на підставі такого.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідно до усної домовленості сторін, позивач згідно з видатковою накладною поставив відповідачу товар -шини нові в кількості трьох штук загальною вартістю 11650,80 грн.
Відповідно до змісту вказаної видаткової накладної вона містить ціну товару та його вартість, з якими, в свою чергу, погодився відповідач, отримавши товар.
У зв'язку з несплатою відповідачем вказаного товару, позивач згідно з вимогами ст. 530 ЦК України надіслав йому претензію від 30.12.2009 з вказівкою про необхідність сплатити 11650,80 грн. у строк до 21.01.2010, яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
У зв'язку з викладеним, позивач звернувся до господарського суду з цим позовом.
Заперечуючи проти позову, відповідач вказував на те, що він повернув отриманий у позивача товар в той же день, а саме 04.03.2009 по зворотній накладній від 04.03.2009.
Сукупності встановлених по справі обставин суди дали належну оцінку і, з урахуванням вимог ст.ст. 678, 689, 708, 710 ЦК України, дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову. При цьому суди правильно врахували акт звіряння взаєморозрахунків між сторонами у справі, за змістом якого заборгованість відповідача згідно з даними бухгалтерського обліку складає 11610,80 грн., оскільки позивач здійснив залік на 40,00 грн. у зв'язку з наявністю грошового зобов'язання перед СПД ФО ОСОБА_2
Згідно з ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Наведеним вимогам процесуального закону, а також фактичним обставинам справи суди дали належну оцінку і правомірно зазначили, що відповідач не надав належних доказів, які б підтверджували факт повернення ним позивачу отриманого товару.
Враховуючи зазначене, а також з огляду на те, що наведені у касаційній скарзі доводи висновків попередніх судових інстанцій не спростовують, суд не бере їх до уваги і вважає, що оскаржувані судові рішення відповідають вимогам чинного законодавства і підстав для їх скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України
Рішення господарського суду Луганської області від 08.07.2010 та постанову Луганського апеляційного господарського суду від 26.08.2010 зі справи № 24/7 залишити без змін, а касаційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_2 - без задоволення.
Суддя М. Черкащенко
Суддя В. Студенець
Суддя В. Харченко