ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
19 травня 2026 рокум. ОдесаСправа № 916/3610/21
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Павленко Н.А.
суддів - Богацької Н.С., Лічмана Л.В.
за участю секретаря судового засідання Пелешка Т.С.
за участю представників учасників справи:
від позивача - Бугайчук В. В.
від 3-ої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Господарського суду Одеської області від 24.12.2024, ухвалене суддею Пінтеліною Т.Г. м. Одеса, повний текст якого складено та підписано 04.01.2025
у справі № 916/3610/21
за позовом - ОСОБА_3
до відповідача Громадської організації «Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів»
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_1
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_4
за участю третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - ОСОБА_5
про визнання недійсними та скасування рішень,
Короткий зміст вимог позовної заяви та рішення суду, що оскаржується в апеляційному порядку:
ОСОБА_3 звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Громадської організації «Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів» (надалі по тексту постанови - відповідач, ГО «ВМСОТРЛ»_ про визнання недійсними та скасування рішень, прийнятих позачерговою конференцією Громадської організації «Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів», які оформлені протоколом від 26.10.2020 №1Р.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_3 посилався на порушення відповідачем вимог Статуту ГО «Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів» та Закону України «Про громадські об'єднання» при проведенні оспорюваної позачергової конференції. Так, позивач вказує, що спірні рішення прийняті неповноважними делегатами, які не були членами Громадської організації, не обиралися делегатами на цю конференцію за рішенням зборів організації по причалам. За твердженням позивача, спірні рішення позачергової конференції порушують його права як члена Громадської організації, зокрема права на участь в обранні делегатів на конференцію.
В процесі розгляду справи Господарським судом Одеської області було залучено до участі у справі ОСОБА_1 та ОСОБА_4 в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача (про що поставлено ухвали суду від 01.02.2022 та від 15.02.2022 відповідно).
Господарський суд Одеської області рішенням від 27.09.2022, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.05.2023 у справі №916/3610/21, позовні вимоги ОСОБА_3 задоволенив у повному обсязі.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 03.08.2023 у справі №916/3610/21 рішення Господарського суду Одеської області від 27.09.2022 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.05.2023 - скасовано. Справу №916/3610/21 передано на новий розгляд до Господарського суду Одеської області.
Під час нового розгляду справи №916/3610/21 до суду першої інстанції було подано дві позовні заяви від ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , як від третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору. Вказані позови, ухвалами Господарського суду Одеської області від 09.12.2023 були прийняти судом першої інстанції до провадження та об'єднані в одне провадження з позовом ОСОБА_3 у справі №916/3610/21.
В подальшому, ухвалою суду першої інстанції від 20.08.2024 було закрито провадження у справі №916/3610/21 за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_6 , у зв'язку зі смертю останньої.
Водночас, доводи ОСОБА_5 , викладені у поданій ним позовній заяві, полягають, зокрема у тому, що делегати, зазначені в Реєстрі присутніх осіб на Конференції від 26.10.2020, не були повноважними на прийняття участі у роботі даного вищого органу Громадської організації, оскільки частина таких осіб взагалі не є членами даної Громадської організації, у зв'язку з припиненням членства в останній. Тому, ОСОБА_5 просить визнати недійсними та скасувати рішення позачергової конференції Громадської організації «Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів», оформлені протоколом № 1Р від 26.10.2020. Звертаючись із зазначеним позовом, ОСОБА_5 послався на те, що він є членом зазначеної організації, а спірні рішення конференції порушують його права як члена організації на участь в управлінні справами Громадської організації.
Господарський суд Одеської області рішенням від 24.12.2024 у справі №916/3610/21 (суддя Пінтеліна Т.Г.) позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнив повністю. Визнав недійсним рішення позачергової Конференції Громадської організації «Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів» від 26.10.2020, оформлені протоколом №1Р. Стягнув з Громадської організації «Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів» на користь ОСОБА_3 2270,00 грн судового збору.
Позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - ОСОБА_5 про визнання недійсним рішення конференції, оформленого протоколом №1Р від 26.10.2020 задоволено повністю. Визнано недійсним рішення позачергової Конференції Громадської організації «Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів» від 26.10.2020, оформлені протоколом №1Р. Стягнуто з Громадської організації «Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів» на користь ОСОБА_5 2 684,00 грн. судового збору.
Рішення суду першої інстанції мотивовано встановленням судом фактів того, що припинення членства позивача - ОСОБА_3 в Громадський організації «Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів», причал № 114 «Бугово» є недоведеним; позачергова Конференція Громадської організації була проведена з порушенням порядку її скликання; оспорювані рішення були прийняті неповноваженими делегатами. Наведене є підставою для визнання оспорюваних рішень, оформлених протоколом від 26.10.2020 №1Р, недійсними.
При цьому, Господарський суд Одеської області звернув увагу на те, що вимога про визнання недійсними рішень Ради ГО «ВМСОТРЛ» від 22.10.2020 у межах даної справи не заявлялась, проте, врахував зауваження Верховного Суду, наведені у постанові від 03.08.2023 у даній справі щодо не дослідження належним чином та, відповідно, не надання оцінки рішенню Ради Громадської організації від 22.10.2020 про виключення ОСОБА_3 (позивача у цій справі) з членів Громадської організації «Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів», у зв'язку з чим судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення від 24.12.2024 було досліджено даний документ.
Щодо вимог позову ОСОБА_5 як третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, у справі за позовом: ОСОБА_3 до Громадської організації «Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів» про визнання недійсними та скасування рішення, суд першої інстанції зазначив, що підстави та мотиви оскарження ОСОБА_5 рішення керівного органу зазначеної Громадської організації - Конференції, оформленого протоколом №1Р від 26.10.2020, повністю співпадають з мотивами та підставами, наведеними у позовній заяві ОСОБА_3 , а відтак, дійшов висновку про задоволення позовної заяви третьої особи з тих же мотивів, якими обґрунтовано рішення стосовно позовних вимог ОСОБА_3 .
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу:
Не погоджуючись з ухваленим рішенням суду, ОСОБА_1 звернулась до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 24.12.2024 у справі №916/3610/21 та ухвалити нове рішення, яким залишити без задоволення позовні вимоги ОСОБА_3 та ОСОБА_5 до Громадської організації «Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів» про визнання недійсними та скасування рішень.
В обгрунтування підстав апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а саме ч. l ст. 4, ч. 2 ст. 237 та ч, 1 ст. 316 ГПК України, яке полягає у наданнi судом першої iнстанцiї оцiнки правомiрностi рiшенню Ради ГО «ВМСОТРЛ» вiд 22.10.2020 про виключення ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , з членiв цiєї органiзацiї за вiдсутностi вiдповiдних позовних вимог.
На думку апелянта, довідки про членство ОСОБА_3 та ОСОБА_5 в ГО «ВМСОТРЛ» фактично не суперечать наявним у справі витягам з протоколу засідання Ради ГО «ВМСОТРЛ» від 22.10.2020, оскільки не містять інформацію про період часу, протягом якого вказані особи були членами цієї організації.
Водночас, апелянт вважає, що судом першої інстанції проігноровано висновки Верховного Суду викладені у постановах від 06.09.2022 у справі №916/451/21 та від 13.10.2021 у справі №910/12317/18 щодо презумпції легітимності рішень органів управління юридичної особи, чим порушив вимоги ч. 1 ст. 316 Господарського процесуального кодексу України.
Апелянт вказує, що судом першої інстанції при ухвалені оскаржуваного рішення було проiгноровано таку обставину як те, що на момент проведення конференцiї ГО «ВМСОТРЛ» 26.10.2020, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 не були членами цієї організації, рішення цієї конференції не стосуються їх прав чи інтересів.
Узагальнені доводи відзиву на апеляційні скарги:
07.03.2025 за вх.№330/25/Д2 від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 .
Відповідач вказує, що протокол Ради ГО «ВМСОТРЛ» від 22.10.2020 про виключення ОСОБА_3 та ОСОБА_5 з членів громадської організації, в порушення вимог п. 6.1 Статуту ГО «ВМСОТРО», не містить відомостей про склад та кількість членів Ради ГО «ВМСОТРЛ», що унеможливлює перевірку відомостей про наявність / відсутність кворуму.
Відповідач наголошує, що у нього відсутній у розпорядженні протокол засідання Ради ГО «ВМСОТРЛ» від 22.10.2020.
На думку відповідача, ОСОБА_1 на обґрунтування своєї позиції надала доказ, а саме: протокол засідання Ради ГО «ВМСОТРЛ» від 22.10.2020, який не відповідав вимогам допустимості та достовірності. А від так, зважаючи на позицію у справі відповідача, ГО «ВМСОТРЛ», у суду першої інстанції не було підстав розцінювати протокол засідання Ради ГО «ВМСОТРЛ» від 22.10.2020, як доказ, на підставі якого можливо було встановляти дійсні обставини справи та обґрунтовувати на підставі нього рішення суду.
Відповідач наголошує, що ОСОБА_3 дійсно є членом ГО «ВМСОТРЛ» по причалу № 114 «Бугово», має особистий рахунок № НОМЕР_1 , згідно наказу по ГО «ВМСОТРЛ» від 25.07.2017 № 45, закріпленим за будиночком - рибалки, за адресою: АДРЕСА_1 , по даний час. Станом на 26.10.2020 ОСОБА_3 мав статус члена ГО «ВМСОТРЛ». Будь-яких рішень компетентними органами ГО «ВМСОТРЛ», в тому числі 22.10.2020, щодо виключення ОСОБА_3 з членів ГО «ВМСОТРЛ» - не приймалося. Відповідно, будь-які рішення компетентних органів ГО «ВМСОТРЛ» на виключення ОСОБА_3 зі списків членів ГО «ВМСОТРЛ», в тому числі 22.10.2020, до бухгалтерії ГО «ВМСОТРЛ» не надходило, в реєстрі переоформлення та руху особових рахунків за 2020 рік таких рішень, також, не значиться. Заборгованості у ОСОБА_3 перед ГО «ВМСОТРЛ», станом на 22.10.2020, зі сплати членських внесків та обов'язкових платежів не було, як і станом на даний час.
Відповідач також вказує, що і ОСОБА_5 дійсно є членом ГО «ВМСОТРЛ» по причалу № 195 «Ярмарочна», має особистий рахунок № НОМЕР_2 , згідно наказу по ГО «ВМСОТРЛ» від 08.04.2003 № 43, закріпленим за будиночком - рибалки, за адресою: АДРЕСА_2 , по даний час. Станом на 26.10.2020 ОСОБА_5 мав статус члена ГО «ВМСОТРЛ». Будь-яких рішень компетентними органами ГО «ВМСОТРЛ», в тому числі 22.10.2020, щодо виключення ОСОБА_5 з членів ГО «ВМСОТРЛ» - не приймалося. Відповідно, будь-які рішення компетентних органів ГО «ВМСОТРЛ» на виключення ОСОБА_5 зі списків членів ГО «ВМСОТРЛ», в тому числі 22.10.2020, до бухгалтерії ГО «ВМСОТРЛ» не надходили, в реєстрі переоформлення та руху особових рахунків за 2020 рік таких рішень, також, не значиться. Заборгованості у ОСОБА_5 перед ГО «ВМСОТРЛ», станом на 22.10.2020, зі сплати членських внесків та обов'язкових платежів не було, як і станом на даний час.
28.04.2026 за вх.№1035/26/Д1 від відповідача надійшло клопотання за яким ГО «ВМСОТРЛ» повідомляє суд, що позиція викладена у відзиві на апеляційну скаргу від 06.03.2025 - не змінилась, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Рух справи у Південно-західному апеляційному господарському суді:
Справа розглядалась господарськими судами неодноразово.
Під час нового розгляду постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.12.2025 рішення Господарського суду Одеської області від 24.12.2024 у справі №916/3610/21 залишено без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12.02.2026 по цій справі постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.12.2025 у справі №916/3610/21 скасовано, справу №916/3610/21 направлено на новий розгляд до Південно-західного апеляційного господарського суду.
Відповідно до протоколу щодо неможливості автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.03.2026 автоматизований розподіл не відбувся у зв'язку з відсутністю потрібної кількості суддів для розподілу справи.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.03.2026 для розгляду справи №916/3610/21 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Одеської області від 24.12.2024 розподілено на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді - Павленко Н.А., суддів: Богацької Н.С., Лічмана Л.В.
Ухвалою суду від 23.03.2026 серед іншого, судовою колегією у складі головуючого судді - Павленко Н.А., суддів: Богацької Н.С., Лічмана Л.В. постановлено справу №916/3610/21 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Одеської області від 24.12.2024 прийняти до свого провадження. Означеною ухвалою суду також постановлено призначити справу №916/3610/21 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Одеської області від 24.12.2024 до розгляду в судовому засіданні на 28.04.2026 о 15:00.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.04.2026, з підстав зазначених в ухвалі суду, серед іншого було постановлено відкласти розгляд справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Одеської області від 24.12.2024 у справі №916/3610/21 на 19.05.2026.
В судове засідання 19.05.2026 з'явився представник ОСОБА_1 , який підтримав вимоги апеляційної скарги, просив суд їх задовольнити та скасувати оскаржуване рішення, у задоволенні позовів відмовити.
Окрім того, представником ОСОБА_1 було заявлено відвід головуючому судді - Павленко Н.А.
Відвід представником апелянта було заявлено в усній формі в судовому засіданні, судова колегія оголосила перерву на 15 хвилин, для надання можливості представнику ОСОБА_1 викласти відвід судді Павленко Н.А. у письмовій формі.
Після перерви, колегія суддів заслухала підстави заявленого відводу та після перерви, в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини ухвали постановленої за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Павленко Н.А.
Детальні підстави відмови в задоволенні заяви про відвід судді Павленко Н.А. викладені в ухвалі Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.05.2026.
ОСОБА_3 приймав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
З технічних причин, ОСОБА_3 зміг приєднатися до судового засідання вже під час заслуховування доводів заяви ОСОБА_1 про відвід головуючого судді від розгляду справи.
Інші учасники апеляційного провадження у судове засідання, призначене на 19.05.2026 не з'явились, про причини своєї неявки суд не повідомили, хоча були належним чином повідомлені про місце, дату та час судового засідання.
Відповідно до п. 2 та п.5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відповідно до довідки про доставку електронного листа, наявного у матеріалах апеляційного провадження, ГО «ВМСОТРЛ» було належним чином повідомлене про час та місце проведення судового засідання, що підтверджується довідкою про доставку в електронний кабінет ухвали суду про відкладення.
Окрім того, в клопотанні від 28.04.2026 за вх.№1035/26/Д1 відповідач просив розгляд справи проводити за відсутності представника ГО «ВМСОТРЛ».
Ухвала суду, яка направлялась на адресу ОСОБА_5 : АДРЕСА_2 повернулась з відміткою поштового відправлення «адресат відсутній».
19.05.2026 від ОСОБА_4 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, в якому ОСОБА_4 зазначив про неможливість прийняти участь у судовому засіданні у зв'язку з пошкодженням будинку внаслідок військової агресії російської федерації.
Разом з цим, явка представників сторін у судове засідання, призначене на 19.05.2026, не визнавалась апеляційним господарським судом обов'язковою, про наявність у сторін доказів, які відсутні у матеріалах справи та без дослідження яких неможливо розглянути апеляційну скаргу ОСОБА_1 , суд не повідомлялося.
Відповідно до статті 129 Конституції України, статті 2 Господарського процесуального кодексу України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно із якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Згідно із статтею 269 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у апеляційному порядку судові рішення, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи (ч.11, ч.12 ст.270 ГПК України).
Процесуальний закон не містить приписів щодо обов'язкового здійснення апеляційного розгляду за участю представників учасників справи. Не зазначалося про такий розгляд і в ухвалах Південно-західного апеляційного господарського суду, від 23.03.2026 та від 28.04.2026.
При цьому, доводи скаржника були ґрунтовно викладені в апеляційній скарзі, а матеріали справи містять обсяг відомостей, достатній для розгляду апеляційної скарги й за відсутності представників учасників справи.
ОСОБА_4 , який є третьою особою без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, не надав належних, допустимих, достовірних доказів на підтвердження вказаних обставин у клопотанні про відкладення розгляду справи.
До того ж, про наявність у ОСОБА_4 додаткових доводів, без дослідження яких неможливо розглянути апеляційну скаргу по суті, суду не повідомлялося.
Разом з тим, ОСОБА_4 не був позбавлений права взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів відповідно до частини 4 статті 197 Господарського процесуального кодексу України, про що зазначалось в ухвалі Південно-західного апеляційного господарського суду.
Таким чином, колегія суддів висновує, що в судовому засіданні, призначеному на 19.05.2026 повинен відбутися розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Одеської області від 24.12.2024 у справі №916/3610/21 по суті, не дивлячись на відсутність представників сторін, повідомлених про судове засідання належним чином. Відсутність зазначених представників у даному випадку не повинно заважати здійсненню правосуддя.
Відповідно до ст. 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції:
Громадська організація «Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів» - добровільне об'єднання фізичних осіб, створене для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема спортивних, екологічних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів своїх членів.
Рішенням конференції Громадської організації «Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів», оформленим протоколом №1/2014 від 20 грудня 2014 року затверджено у новій редакції статут Громадської організації «Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів» (далі по тексту - статут).
Згідно з пунктами 2.1., 3.1. - 3.3. статуту Громадська організація «Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів» створена з метою здійснення та захисту прав і свобод її членів, задоволення їх суспільних інтересів, пов'язаних із оздоровленням, відпочинком та зайняттям аматорським рибальництвом. Членами організації можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, досягли вісімнадцяти років, визнають мету (цілі) організації та цей статут. При прийнятті в організацію її члену у користування надається місце на території одного з причалів організації. Набуття членства в організації є добровільним. Прийняття в члени організації здійснюється у порядку, встановленому цим статутом, на підставі письмової заяви особи, яка бажає набути членство, за наявності письмового клопотання, оформленого відповідно до цього статуту.
Відповідно до пункту 3.10. статуту члени організації обліковуються за причалами, на території яких їм надане місце для розміщення належного їм майна (будинків для тимчасового проживання, зберігання плавзасобів та іншого майна).
За змістом пункту 3.12. статуту члени організації мають право, зокрема: приймати участь в управлінні організацією шляхом прийняття участі у формуванні вищого статутного органу управління та/або шляхом прийняття участі у роботі статутних органів організації, до складу яких їх обрано (включено); обирати та бути обраними до складу статутних органів організації; вільно обговорювати питання, пов'язані із діяльністю організації, її посадових і службових осіб, відокремлених підрозділів, статутних органів, їх членів, членів організації, вносити пропозиції, виступати з конструктивною критикою; приймати участь у заходах, які проводить організація; мати вільний доступ до інформації про діяльність організації у тому числі про прийняті нею рішення та здійснені заходи.
Згідно з пунктами 4.1. - 4.8. статуту в організації створюються та діють такі статутні органи: керівні статутні органи та статутний орган контролю.
До керівних органів належать:
- вищий керівний орган (вищий орган управління) - конференція;
- центральний постійнодіючий орган управління - рада;
- виконавчий орган - директор.
Органом контролю є ревізійна комісія. Статутні органи можуть бути колегіальними та одноособовими. Всі статутні органи, окрім виконавчого, є колегіальними. Статутні органи утворюються та здійснюють свою діяльність у відповідності до цього статуту та чинного законодавства України. Членами статутних органів, окрім виконавчого органу, можуть бути виключно члени організації. Формування статутних органів організації здійснюється шляхом обрання (включення) осіб до складу цих органів та відкликання (виключення) осіб зі складу цих органів.
Відповідно до пунктів 4.12., 4.14., 4.15. статуту повноваження членів вищого статутного органу припиняються одноразовим прийняттям ними участі у роботі цього органу. Колегіальні статутні органи проводять свою роботу у формі засідань, у яких приймають участь всі члени цих органів. Колегіальні статутні органи правомочні приймати рішення у разі, коли в їх роботі приймають участь більше половини членів цих органів.
Згідно з пунктом 4.26. статуту членами вищого керівного органу є делегати, які обираються від кожного з причалів з числа членів організації, яких закріплено за цими причалами. Обрання делегатів здійснюється на зборах членів організації, яких закріплено за відповідними причалами. Обрання делегатів від причалів здійснюється загальними зборами членів організації, яких закріплено за причалами (загальні збори на причалах) або зборами окремих членів організації, яких закріплено за цими причалами (далі - збори окремих членів організації на причалах). Рішення про проведення зборів окремих членів організації на причалах приймається радою організації. Загальні збори на причалі правомочні приймати рішення про обрання делегатів за умови, що в їх роботі приймають участь більше половини членів організації, які обліковуються за відповідним причалом. Збори окремих членів організації на причалі правомочні приймати рішення за умови, що в їх роботі приймають участь більше п'ятдесяти членів організації від відповідного причалу. Збори на причалах правомочні обирати делегатів за квотою - один делегат від п'ятдесяти присутніх на відповідних зборах членів організації. Обрання делегатів проводиться шляхом відкритого голосування за принципом один член організації - один голос. Кожний член організації може прийняти участь в роботі одних зборів з обрання делегатів на відповідну Конференцію та віддати свій голос лише за одного делегата. Рішення про обрання делегатів від причалів приймається простою більшістю голосів, членів організації, присутніх на відповідних зборах. Списки обраних делегатів разом із відповідними протоколами передаються до виконавчого органу не пізніше десяти днів з дня проведення зборів на причалах. Рішення зборів на причалах оформлюються протоколами, які підписуються керівниками відповідних причалів та секретарями зборів, які обираються на відповідних зборах. Делегати обираються на одну конференцію. Прийняттям участі у роботі конференції повноваження делегатів припиняються.
Згідно з пунктами 4.27.1. - 4.27.11. статуту конференція є зборами всіх делегатів, обраних від всіх причалів. Конференції можуть бути черговими та позачерговими. Чергові конференції проводяться один раз на п'ять років. Позачергові конференції можуть проводитись у будь-який час на вимогу: не менше ніж десяти відсотків від загальної кількості членів організації; ради організації; директора; ревізійної комісії. Особи (органи), які ініціюють скликання позачергової конференції, вживають заходи з обрання делегатів, формують порядок денний, організовують її проведення та повідомляють делегатів про дату, час та місце проведення. Конференції скликаються не пізніше ніж за тридцяти днів до дати їх проведення. Про скликання Конференцій всі делегати повідомляються персонально. У повідомленні про скликання Конференцій зазначається: дата, час та місце її проведення та порядок денний, що пропонується. Повідомлення надсилаються кожному делегатові поштою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або надаються особисто під розписку. Перелік питань порядку денного чергових Конференцій формується Радою організації. Перелік питань порядку денного позачергових Конференцій формується особами (органами), які ініціюють їх скликання. Порядок денний Конференцій остаточно визначається за їх рішеннями. Питання, запропоновані особами, які відповідно до цього статуту прийняли рішення про проведення позачергових Конференцій, розглядаються на цих Конференціях обов'язково. Для роботи Конференцій обирається голова та секретар. Конференції можуть вирішувати будь-які питання діяльності організації, у тому числі й питання, вирішення яких віднесено до компетенції інших органів організації.
Відповідно до пункту 5.2.3. Статуту статутний орган правомочний приймати рішення у разі, коли у його роботі беруть участь більше половини членів, які входять до складу цього органу.
За змістом пункту 6.1.11. Статуту результати роботи (засідань) колегіальних статутних органів оформлюються протоколами, у яких зазначаються, зокрема, рішення, що прийняті.
Згідно з пунктами 6.2. - 6.3. Статуту протокол засідання статутного органу підписується головуючим та секретарем засідання. До протоколу додається реєстр осіб, що брали участь у засіданні, у якому ці особи розписуються.
Відповідно до наказу Громадської організації «Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів» № 45 від 25 липня 2017 року ОСОБА_3 був включений до списку членів цієї Громадської організації по причалу № 114 «Бугово».
Відповідно до довідки від 04.10.2023 №01-01/283 (т.7, а.с. 54) виданої ГО «ВМСОТРЛ» ОСОБА_5 є членом ГО «ВМСОТРЛ» по причалу 195 «Ярморочна», має особистий рахунок №298 закріплений за будиночком -рибалки, за адресою - АДРЕСА_2 .
26 жовтня 2020 року відбулася позачергова конференція Громадської організації «Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів», результати проведення якої у відповідності до змісту протоколу №1Р від 26.10.2020:
- конференцію відкриває ОСОБА_7 , який запропонував обрати головою Конференції - ОСОБА_8 та уповноважити вищезазначену особу на підписання цього протоколу; голосували: «За» - одностайно; вирішили: обрати голову конференції - ОСОБА_8 та уповноважити вищезазначену особу на підписання цього протоколу;
- голова конференції ОСОБА_8 запропонував обрати секретарем Конференції - ОСОБА_1 та уповноважити вищезазначену особу на підписання цього протоколу; голосували: «За» - одностайно; вирішили: обрати секретарем Конференції - ОСОБА_1 , та уповноважити вищезазначену особу на підписання цього протоколу;
- голова Конференції ОСОБА_8 запропонував обрати в рахункову комісію: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ; головою рахункової комісії обрати ОСОБА_10 ; голосували: «За» - одностайно; вирішили: обрати в рахункову комісію: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 . Головою рахункової комісії обрати ОСОБА_10 ;
- Конференцію скликано, як позачергову, згідно статуту ГО «ВМСОТРЛ»; делегати повідомлені належним чином, згідно Статуту ГО «ВМСОТРЛ», а саме особисто під розпис, що відображено у реєстрі повідомлень та поштою; всього делегатів, обраних відповідно до пункту 4.26.6 чинної редакції Статуту - 21 делегат; на Конференції присутні 16 делегатів, відповідно до реєстру осіб (делегатів), які брали участь у роботі позачергової Конференції ГО «ВМСОТРЛ»;
- підтвердження повноважень делегатів - повноваження делегатів підтверджуються протоколами зборів членів ГО «ВМСОТРЛ» на причалах;
- визначення кворуму та правомочності Конференції. Конференція є правомочною приймати рішення, оскільки у її роботі присутні більше ніж половина обраних делегатів - 16 із 21 (ч. 15 розділу 4 Статуту); пропозиція вноситься на голосування; голосували: «За» - одностайно; вирішили: вважати позачергову Конференцію ГО «ВМСОТРЛ» від 26.10.2020 правомочною;
- порядок денний Конференції. Рішенням Ради ГО «ВМСОТРЛ» попередньо запропонований наступний порядок денний Конференції: формування складу Ради організації; обрання директора організації; формування складу Ревізійної комісії організації; про державну реєстрацію змін до відомостей про організацію. ОСОБА_8 запропонував затвердити вищевказаний порядок денний. Голосували: «За» - одностайно; вирішили: затвердити наступний порядок денний Конференції: формування складу Ради організації; обрання директора організації; формування складу Ревізійної комісії організації; про державну реєстрацію змін до відомостей про організацію та інше;
- по першому питанню порядку денного слухали ОСОБА_8 , який запропонував: припинити повноваження попереднього складу Ради організації; обрати до складу Ради ГО «ВМСОТРЛ» з 26.10.2020; голосували: «За» - одностайно; вирішили: припинити повноваження попереднього складу Ради організації. Обрати до складу Ради ГО «ВМСОТРЛ»: від причалу №114 «БУГОВО»: ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , резервним членом Ради - ОСОБА_14 ; від причалу №133 «ЗЕЛЕНИЙ МИС»: ОСОБА_4 , ОСОБА_15 , резервним членом Ради - ОСОБА_16 ; від причалу №137 «МАЯК»: ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , резервним членом Ради - ОСОБА_17 ; від причалу №195 «ЯРМАРОЧНА»: ОСОБА_18 , ОСОБА_1 , резервним членом Ради - ОСОБА_10 ; від причалу №611 «ХАДЖИБЕЙ-2»: ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , резервним членом Ради ОСОБА_11 ;
- по другому питанню порядку денного слухали ОСОБА_8 , який запропонував обрати директором ГО «ВМСОТРЛ» ОСОБА_15 з 26.10.2020. Визначити ОСОБА_4 особою, яка може вчиняти дії від імені ГО «ВМСОТРЛ», у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації та інше (підписантом). Інших пропозицій не надійшло. Пропозиція вноситься на голосування; голосували: «За» - одностайно; вирішили: обрати директором ГО «ВМСОТРЛ» ОСОБА_15 з 26.10.2020; визначити ОСОБА_4 особою, яка може вчиняти дії вій імені ГО «ВМСОТРЛ», у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації та інше (підписантом);
- по третьому питанню порядку денного слухали ОСОБА_8 , який запропонував: обрати до складу Ревізійної комісії ГО «ВМСОТРЛ» від: причалу №114 «БУГОВО» ОСОБА_21 ; причалу №133 «ЗЕЛЕНИЙ МИС» Лазареву Світлану Анатоліївну; причалу №137 «МАЯК» ОСОБА_22 ; причалу №195 «ЯРМАРОЧНА» ОСОБА_23 ; причалу №611 «ХАДЖИБЕЙ-2» ОСОБА_24 ; пропозиції вносяться на голосування; голосували: «За» - одностайно; вирішили: обрати до складу Ревізійної комісії ГО «ВМСОТРЛ» від: причалу №114 «БУГОВО» ОСОБА_21 ; причалу №133 «ЗЕЛЕНИЙ МИС» Лазареву Світлану Анатоліївну; причалу №137 «МАЯК» ОСОБА_22 ; причалу №195 «ЯРМАРОЧНА» ОСОБА_23 ; причалу №611 «ХАДЖИБЕЙ-2» ОСОБА_24 ;
- по четвертому питанню порядку денного слухали ОСОБА_8 , який запропонував провести державну реєстрацію змін до відомостей про організацію, які відбулись у зв'язку із прийняттям Конференцією відповідних рішень; визначити ОСОБА_15 особою, яка має право представляти організацію для здійснення відповідних реєстраційних дій; пропозиції вносяться на голосування; голосували: «За»- одностайно; вирішили: провести державну реєстрацію змін до відомостей про організацію, які відбулись у зв'язку із прийняттям Конференцією відповідних рішень; визначено ОСОБА_15 особою, яка має право представляти організацію для здійснення відповідних реєстраційних дій;
- зауваження та доповнення присутніх до протоколу позачергової Конференції відсутні;
- підписи: голова Конференції - ОСОБА_8 ; секретар Конференції - ОСОБА_1 .
В матеріалах справи наявний реєстр осіб (делегатів), які брали участь у роботі позачергової Конференції Громадської організації «Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів» від 26.10.2020, відповідно до якого: причал №133 - ОСОБА_15 ; причал №137 - ОСОБА_8 ; причал №137 - ОСОБА_7 ; причал №114 - ОСОБА_12 ; причал №195 - ОСОБА_1 , ОСОБА_10 , ОСОБА_25 , ОСОБА_9 , ОСОБА_26 , ОСОБА_23 , ОСОБА_27 ; причал №611 - ОСОБА_11 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 ; причал №137 - ОСОБА_22 .
Також, в матеріалах наявні протоколи та виписки з протоколів загальних зборів причалів, на яких було обрано делегатів на майбутню конференцію, зокрема, по причалам: протокол №1 загальних зборів причалу №114 «БУГОВО» ВМСОТРЛ від 12.05.2018; виписка з протоколу загальних зборів причалу №611 «Хаджибей-2» ВМСОТРЛ від 25.02.2017; виписка з протоколу загальних зборів причалу №195 «Ярмарочна» ВМСОТРЛ від 18.08.2018; протокол загальних зборів причалу №133 «Зелений мис» ВМСОТРЛ від 12.05.2018.оформлені протоколом № 1 Р від 26 жовтня 2020 року.
Звертаючись з позовом до суду ОСОБА_3 та третя особа з самостійними вимогами ОСОБА_5 вказують у позовах, що вони є членами ГО «ВМСОТРЛ», а рішення відповідача від 26.10.2020, яке оформлене протоколом №1Р, прийняті з порушенням законодавства та статуту ГО «ВМСОТРЛ» та порушують їх права як членів організації на участь в управлінні справами Громадської організації, а відтак підлягають визнанню недійсними.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при ухваленні постанови. Доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції:
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).
Оцінюючи доводи та мотиви апеляційної скарги у контексті наведених скаржником підстав апеляційного оскарження, колегія суддів відзначає, що фактично підставою звернення з апеляційною скаргою стали питання:
- щодо наявності / відсутності у позивача та третьої особи з самостійними вимогами права / законного інтересу відносно ГО «ВМСОТРЛ», яке підлягало б захисту у судовому порядку;
- щодо наявності / відсутності у позивача та третьої особи з самостійними вимогами порушеного права / законного інтересу спірним рішенням конференції ГО «ВМСОТРЛ».
З огляду на наведене Південно-західний апеляційний господарський суд відзначає таке.
Щодо права / законного інтересу позивача та третьої особи з самостійними вимогами відносно ГО «ВМСОТРЛ».
Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до статті 16 ЦК України особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу у визначені цією статтею способи. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
За змістом статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Згідно із статтею 5 ГПК України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Реалізуючи визначене право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.
Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача. Спосіб захисту, насамперед, повинен слугувати поновленню порушених прав позивача або захисту його охоронюваного законом інтересу.
Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові (постанови Верховного Суду від 02.11.2021 у справі №915/1153/20, від 29.09.2021 у справі №910/17079/19, від 28.11.2019 у справі №234/19750/18, від 24.06.2020 у справі №202/7415/16-ц, від 04.11.2020 у справі №392/716/16-ц, від 25.11.2020 у справі №530/1856/18, від 23.06.2020 у справі №910/2726/19, постанова Великої Палати Верховного Суду від 03.11.2020 у справі №916/3146/17 тощо).
Згідно з частиною першою статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, спірні у цій справі правовідносини виникли між фізичними особами - ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та Громадською організацією «ВМСОТРЛ» щодо оскарження рішеннь органу управління зазначеної громадської організації - позачергової конференції ГО «ВМСОТРЛ», оформленого протоколом від 26.10.2020 №1Р.
Звертаючись з даним позовом, позивач стверджував, що спірне рішення, яке прийнято з порушенням порядку скликання та проведення конференції, порушує його права як члена ГО «ВМСОТРЛ», у тому числі право на управління громадською організацією.
Аналогічні за змістом порушення його прав як члена ГО«ВМСОТРЛ» вказує ОСОБА_5 у позовній заяві третьої особи з самостійними вимогами.
Так, правові та організаційні засади реалізації права на свободу об'єднання, гарантованого Конституцією України та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, порядок утворення, реєстрації, діяльності та припинення громадських об'єднань регламентовані Законом України «Про громадські об'єднання».
Відповідно до частин першої - третьої, п'ятої статті 1 Закону України «Про громадські об'єднання» громадське об'єднання - це добровільне об'єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів.
Громадське об'єднання за організаційно-правовою формою утворюється як громадська організація або громадська спілка.
Громадська організація - це громадське об'єднання, засновниками та членами (учасниками) якого є фізичні особи.
Громадське об'єднання може здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи або без такого статусу. Громадське об'єднання зі статусом юридичної особи є непідприємницьким товариством, основною метою якого не є одержання прибутку.
Згідно зі статтею 2 Закону України «Про громадські об'єднання» чинність цього Закону поширюється на суспільні відносини у сфері утворення, реєстрації, діяльності та припинення громадських об'єднань в Україні.
У статті 3 Закону України «Про громадські об'єднання» передбачені принципи утворення і діяльності громадського об'єднання.
Громадські об'єднання утворюються і діють на принципах: добровільності; самоврядності; вільного вибору території діяльності; рівності перед законом; відсутності майнового інтересу їх членів (учасників); прозорості, відкритості та публічності. Добровільність передбачає право особи на вільну участь або неучасть у громадському об'єднанні, у тому числі в його утворенні, вступі в таке об'єднання або припиненні членства (участі) в ньому. Самоврядність передбачає право членів (учасників) громадського об'єднання самостійно здійснювати управління діяльністю громадського об'єднання відповідно до його мети (цілей), визначати напрями діяльності, а також невтручання органів державної влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в діяльність громадського об'єднання, крім випадків, визначених законом (частини 1-3 статті 3 Закону України «Про громадські об'єднання»).
Відповідно до частин першої, другої статті 11 Закону України «Про громадські об'єднання» статут громадського об'єднання має містити відомості про: 1) найменування громадського об'єднання та за наявності - скорочене найменування; 2) мету (цілі) та напрями його діяльності; 3) порядок набуття і припинення членства (участі) у громадському об'єднанні, права та обов'язки його членів (учасників); 4) повноваження керівника, вищого органу управління, інших органів управління (далі - керівні органи) громадського об'єднання, порядок їх формування та зміни складу, термін повноважень, а також порядок визначення особи, уповноваженої представляти громадське об'єднання, та її заміни (для громадських об'єднань, що не мають статусу юридичної особи); 5) періодичність засідань і процедуру прийняття рішень керівними органами громадського об'єднання, у тому числі шляхом використання засобів зв'язку; 6) порядок звітування керівних органів громадського об'єднання перед його членами (учасниками); 7) порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності керівних органів громадського об'єднання та розгляду скарг; 8) джерела надходження і порядок використання коштів та іншого майна громадського об'єднання; 9) порядок створення, діяльності та припинення діяльності відокремлених підрозділів громадського об'єднання (у разі їх створення громадським об'єднанням, яке має намір здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи); 10) порядок внесення змін до статуту; 11) порядок прийняття рішення щодо саморозпуску або реорганізації громадського об'єднання, а також щодо використання його коштів та іншого майна, що залишилися після саморозпуску, - для громадського об'єднання, яке має намір здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи.
У статуті громадського об'єднання можуть бути передбачені додаткові положення щодо утворення, діяльності і саморозпуску чи реорганізації громадського об'єднання, що не суперечать закону.
Статут громадського об'єднання - це установчий документ, що використовується для створення та провадження діяльності, містить правила, що регулюють права та обов'язки членів, визначає порядок управління та здійснення діяльності громадського об'єднання.
У розрізі спірних правовідносин колегія суддів відзначає, що за змістом статті 96-1 ЦК України права учасників юридичних осіб (корпоративні права) - це сукупність правомочностей, що належать особі як учаснику (засновнику, акціонеру, пайовику) юридичної особи відповідно до закону та статуту товариства.
Корпоративні права набуваються особою з моменту набуття права власності на частку (акцію, пай або інший об'єкт цивільних прав, що засвідчує участь особи в юридичній особі) у статутному капіталі юридичної особи.
Тобто корпоративні права характеризуються тим, що особа, яка є учасником (засновником, акціонером, членом) юридичної особи має право на участь в управлінні господарською організацією та інші правомочності, передбачені законом і статутними документами.
Так, у спірних правовідносинах ГО «ВМСОТРЛ» є добровільне об'єднання фізичних осіб, створене для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема спортивних, екологічних, соціальних, культурних та інших інтересів своїх членів.
Відповідно до пункту 1.5 статуту Організація створена та діє на засадах добровільності, самовпорядності, вільного вибору території діяльності, рівності перед законом, відсутності майнового інтересу її членів, прозорості, відкритості та публічності.
У постанові від 08.11.2023 у справі №201/1077/17 Верховний Суд відзначив, що спір між членом (учасником) громадської організації та цією ж юридичною особою, пов'язаний з діяльністю та управлінням останньої, є корпоративним.
Відповідно, члени громадського об'єднання незалежно від напряму його діяльності є носіями корпоративних прав, а відносини між його членами та громадською організацією, які пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, є корпоративними.
Отже, право на звернення до суду з позовом про визнання недійсними рішень загальних зборів (конференції) мають учасники юридичної особи (громадської організації), які були учасниками (членами) на дату прийняття оспорюваного рішення відповідним органом управління.
З означеного вбачається, що визначальним у даному випадку є встановлення обставин щодо наявності / відсутності у ОСОБА_3 та ОСОБА_5 членства в ГО «ВМСОТРЛ» на час прийняття оскаржуваного рішення ГО (26.10.2020) та, відповідно, права на звернення до суду із позовами про визнання недійсним рішень органів управління такої громадської організації.
У контексті наведеного, колегія суддів відзначає, що за встановленими судом першої інстанцій обставинами справи ОСОБА_30 заперечує членство позивача та третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору в ГО «ВМСОТРЛ», з огляду на існування протоколу засідання ради ГО «ВМСОТРЛ» від 22.10.2020 про виключення ОСОБА_3 та ОСОБА_5 з членів зазначеної громадської організації за несплату членських внесків та інших обов'язкових платежів на підставі п. 6 ч. 6 розділу 3 статуту Громадської організації.
Верховний Суд скасовуючи рішення Господарського суду Одеської області від 27.09.2022 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.05.2023 і направляючи справу 916/3610/21 на новий розгляд до Господарського суду Одеської області у постанові від 03.08.2023, серед іншого вказав:
- місцевий господарський суд, взявши до уваги реєстр членів причалу № 144 «Бугово» станом на 01 жовтня 2020 року (2-й том справи, а.с. 130 - 141), залишив поза увагою та не встановив з достовірністю обставину щодо дати складання зазначеного реєстру і, як наслідок, не з'ясував достовірність зазначених у цьому реєстрі відомостей станом на 26 жовтня 2020 року - дату прийняття спірних у цій справі рішень конференції Громадської організації «Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів»;
- вимога про визнання недійсними рішень Ради Громадської організації від 22 жовтня 2020 року у межах даної справи не заявлялася. З огляду на викладене у суду апеляційної інстанції були відсутні підстави для надання правової оцінки рішенню Ради Громадської організації від 22 жовтня 2020 року, оформленому протоколом від 22 жовтня 2020 року;
- суди попередніх інстанцій не дослідили належним чином рішення Ради Громадської організації від 22 жовтня 2020 року про виключення ОСОБА_3 (позивача у цій справі) з членів Громадської організації «Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів», не надали належну оцінку цьому рішенню;
- суди в порушення статті 237 Господарського процесуального кодексу України не встановили, чи оскаржувалося зазначене рішення в судовому порядку, чи визнавалося рішення судом недійсним;
- суди не з'ясували позицію сторін у справі та третіх осіб -2 та -3 у справі щодо зазначеного рішення та щодо обставин виключення позивача з членів Громадської організації;
- оскаржувані рішення та постанова судів попередніх інстанцій в порушення частини четвертої статті 238 Господарського процесуального кодексу України не містять мотивів оцінки аргументів усіх учасників справи щодо зазначеної обставини та доказу, який цю обставину підтверджує, - рішення Ради Громадської організації від 22 жовтня 2020 року (витяг з протоколу засідання ради).
У розрізі наведеного суд відзначає, що відповідно до п.3.2 статуту при прийнятті в організацію її члену у користування надається місце на території одного з причалів організації.
Наведений пункт статуту за контекстним змістом також дублюється у п.3.14. статуту.
Водночас, відповідно до наказу Громадської організації «Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів» №45 від 25.07.2017 (т.1 а.с.17), ОСОБА_3 був включений до списку членів цієї Громадської організації по причалу № 114 «Бугово». Окрім того позивачу було надано місце №140 у шостому ряді, а також закріплено за ОСОБА_3 особовий рахунок № НОМЕР_1 .
Також, відповідно до довідки від 04.10.2023 №01-01/283 (т.7, а.с. 54) виданої ГО «ВМСОТРЛ» ОСОБА_5 є членом ГО «ВМСОТРЛ» по причалу 195 «Ярморочна», має особистий рахунок № НОМЕР_2 закріплений за будиночком -рибалки, за адресою - АДРЕСА_2 .
Пунктом 3.10 статуту унормовано, що члени організації обліковуються за причалами, на території яких їм надане місце для розміщення належного їм майна (будинків для тимчасового проживання, зберігання плавзасобів та іншого майна).
Поряд з цим відповідно до п.3.13.11 статуту у разі припинення членства в організації, не пізніше тридцяти днів з дня припинення членства, член організації зобов'язаний звільнити територію причалів від всього належного їм майна.
Матеріали справи не містять доказів того, що позивач був позбавлений наданого йому місця №140, або того, що він звільнив надане місце, як того передбачає статут у разі виключення учасника організації, що також свідчить про відстунтість підстав стверджувати про реальність/дійсність виключення ОСОБА_3 з членів Громадської організації.
Так само матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_5 був позбавлений наданого йому місця №195, або того, що він звільнив надане місце, як того передбачає статут у разі виключення учасника організації, що також свідчить про відстунтість підстав стверджувати про реальність/дійсність виключення ОСОБА_3 з членів Громадської організації.
Матеріали справи не містять будь-яких доказів на підтвердження реалізації рішення засідання ради ГО «ВМСОТРЛ» оформленого протоколом від 22.10.2020 про виключення ОСОБА_3 та ОСОБА_5 з членів зазначеної громадської організації.
Колегія враховує позицію ГО «ВМСОТРЛ» відносно того, що:
- членство ОСОБА_3 та ОСОБА_5 у громадській організації було безперервним та будь-яких рішень щодо припинення їх членства - не приймалося, так само ГО «ВМСОТРЛ» було зазначено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_5 станом на 22.10.2020 не мали заборгованості перед ГО «ВМСОТРЛ» зі сплати членських внесків та станом на 26.10.2020 були членами ГО «ВМСОТРЛ»;
- в реєстрі переоформлення та руху особових рахунків за 2020 рік рішень про виключення ОСОБА_3 та ОСОБА_5 зі списків членів ГО «ВМСОТРЛ» також, не значиться.
Апелянтом не надано доказів на спростування вище означеного.
Згідно з п.п. 3.4, 3.5 статуту ГО «ВМСОТРЛ» припинення членства в організації може бути добровільним (за власним бажанням члена організації) на підставі письмової заяви особи, яка бажає припинити членство або примусовим (шляхом виключення з організації) - у випадках, передбачених статутом. Особу може бути виключено з членів організації з виключно з підстав та у порядку, передбаченому цим Статутом.
У матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_3 та ОСОБА_5 мали бажання добровільно припинити своє членство у ГО «ВМСОТРЛ».
Також відсутні докази щодо порушення з боку ОСОБА_3 та ОСОБА_5 положень статуту організації, зокрема, доказів щодо наявності заборгованості у ОСОБА_3 та ОСОБА_5 перед ГО «ВМСОТРЛ», станом на 22.10.2020 зі сплати членських внесків та обов'язкових платежів, з урахуванням також тверджень ГО «ВМСОТРЛ» про відсутність такої заборгованості.
Тобто, у матеріалах справи відсутні докази того, що у відповідача були підстави, передбачені статутом ГО «ВМСОТРЛ» для виключення ОСОБА_3 та ОСОБА_5 з членів громадської організації.
ГО «ВМСОТРЛ», заперечує наявність та прийняття рішення компетентим органом Громадської організації, в тому числі від 22.10.2020, щодо виключення ОСОБА_3 та ОСОБА_5 з членів ГО «ВМСОТРЛ».
Громадська організація наполягає на тому, що ОСОБА_3 та ОСОБА_5 станом на 26.10.2020 були членами ГО «ВМСОТРЛ», їх членство в громадській організації з моменту вступу та по даний час - є безперервним; будь-яких рішень щодо припинення їх членства - не приймалося; відповідачем було зазначено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_5 станом на 22.10.2020 не мали заборгованості перед ГО «ВМСОТРЛ» зі сплати членських внесків.
Колегія суддів звертає увагу, що місцевим господарським судом (ухвала від 28.05.2024) було витребувано у ОСОБА_1 протокол засідання ради Громадської організації «Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів» від 22.10.2020 та встановлено строк для надання суду даного доказу. Однак, вимога суду з боку третьої особи була виконана лише після застосування до неї заходів процесуального примусу шляхом накладення штрафу.
При цьому, позивач та відповідач заперечили справжність зазначеного протоколу засідання ради Громадської організації «Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів» від 22.10.2020 та справжність підписів осіб на ньому, з огляду на що судом першої інстанції була призначена в межах даної справи судова технічна експертиза документів, на вирішення якої ставилось наступне питання: чи виконаний підпис ОСОБА_8 , праворуч від напису «Голова засідання», та ОСОБА_1 , праворуч від напису «Секретар засідання», у той час, яким датований протокол засідання Ради Громадської організації «Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів» від 22.10.2020 року. Проте, постановою Південно-Західного апеляційного господарського суду від 15.10.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, ухвалу Господарського суду Одеської області від 20.08.2024 у справі № 916/3610/21 в частині повернення до стадії підготовчого провадження, призначення за клопотанням позивача у справі судової технічної експертизи та зупинення провадження - скасовано, клопотання ОСОБА_3 про призначення у даній справі судової технічної експертизи документа - залишено без розгляду.
Південно-західний апеляційний господарський суд, звертає увагу, що відповідно до п.6.7 статуту ГО «ВМСОТРЛ», відповідальним за збереження протоколів засідань статутних органів є директор організації, якою ОСОБА_1 не є.
При цьому, сам відповідач - ГО «ВМСОТРЛ» вказує, що в останнього відсутні як оригінал протоколу засідання Ради ГО «ВМСОТРЛ» від 22.10.2020, так і жодне рішення компетентного органу громадської організації про припинення членства ОСОБА_3 та ОСОБА_5 у ГО «ВМСОТРЛ».
Окрім того, встановлений статутом порядок зберігання рішень статутних органів виключає можливість знаходження оригіналів цих документів у окремих членів організації.
Згідно п. 6.7 статуту відповідальним за збереження протоколів засідань статутних органів та зборів (перелік та види яких визначено п.6.1.статуту ) на причалах є директор. З огляду на зазначене, місцевий господарський суд правомірно дійшов висновку, що надані третьою особою протоколи та виписки з них не передавались на зберігання директору, всупереч вимог п.6.7. статуту, та, відповідно, були відсутні на зберіганні у останнього.
Південно-західний апеляційний господарський суд наголошує, що досліджує та надає оцінку протоколу засідання ради Громадської організації «Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів» від 22.10.2020 як доказу, який стосується фактів та підстав апеляційної скарги, на підставі ч.2 ст.269 ГПК України, за якою суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Як зазначалось вище, відповідно до статуту відповідача, до керівних органів ГО «ВМСОТРЛ» та центральним постійно діючим органом управління ГО «ВМСОТРЛ» є Рада ГО «ВМСОТРЛ». Від кожного з причалів до складу Ради обираються по дві особи та одному резервному члену Ради. Результати роботи (засідань) колегіальних органів оформляються протоколами, які підписується головуючим та секретарем засідання. До протоколу надається реєстр осіб, що брали участь у засіданні, у якому ці особи розписуються.
Матеріали даної справи свідчать, що ГО «ВМСОТРЛ» складається з наступних відокремлених підрозділів: причал №114 «Бугово», причал №133 «Зелений мис», причал №137 «Маяк», причал №611 «Хаджибей-2», причал №1995 «Ярмарочна».
З урахуванням вищезазначених положень статуту, до складу Ради входять 10 членів: по 2 від кожного з причалів. Кворум для прийняття рішення Ради наявний за присутності на засіданні 6 членів Ради.
Відповідно до наданого ОСОБА_1 протоколу засідання Ради ГО «ВМСОТРЛ» від 22.10.2020, у цьому засіданні були присутні: ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_1 , ОСОБА_10 , ОСОБА_28 , ОСОБА_11 .
Проте, як було визначено вище, станом на 22.10.2022 ОСОБА_10 , ОСОБА_28 , ОСОБА_11 не були членами ГО «ВМСОТРЛ», а отже відповідно до п.4.7 Статуту й не могли бути станом на 22.10.2022 членами статутних органів ГО «ВМСОТРЛ» , зокрема, Ради (про вказане свідчать: наказ ГО «ВМСОТРЛ» №31 від 06.08.2019 щодо виключення ОСОБА_10 зі членів організацї за власним бажанням, довідка ГО «ВМСОТРЛ» від 01.11.2021 №01-01/321, згідно з якою ОСОБА_28 та ОСОБА_11 , рішенням Ради ГО «ВМСОТРЛ» від 04.08.2020 були виключені зі списків ГО «ВМСОТРЛ» по причалу №611 на підставі відповідного рішенні Ради ГО «ВМСОТРЛ» від 01.08.2020).
Отже, є доведеною присутність 22.10.2022 на засіданні Ради ГО «ВМСОТРЛ» лише 3 членів Ради, які є учасниками ГО «ВМСОТРЛ», як того передбачає п.4.7 статуту, а відтак наведене дає підстави зробити висновок про відсутність кворуму.
Крім того, матеріали даної справи не містять відомостей, які б підтверджували, що вказані особи до 22.10.2020 обиралися до складу Ради ГО «ВМСОТРЛ», що додатково унеможливлює перевірку відомостей щодо відповідних повноважень у зазначених осіб приймати рішення про виключення учасників зі складу ГО «ВМСОТРЛ».
Дійсно відповідно до усталеної практики Верховного Суду діє принцип легітимності рішень органів управління.
Поряд з цим, враховуючи що ГО «ВМСОТРЛ» заперечує прийняття 22.10.2020 рішення про виключення ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , також враховуючи, що оригінал протоколу від 22.10.2020 та витяг з нього зберігається у ОСОБА_1 , а також те, що відповідно до п.6.7 статуту ГО «ВМСОТРЛ», відповідальним за збереження протоколів засідань статутних органів є директор організації, якою ОСОБА_1 не є, при цьому, сам відповідач - ГО «ВМСОТРЛ» вказує, що в останнього відсутні оригінал протоколу засідання Ради ГО «ВМСОТРЛ» від 22.10.2020, колегія суддів зазначає наступне.
Так, рішення про припинення членства Організації (виключення) приймає центральний постійно діючий статутний орган організації (п.3.8. статуту), яким відповідно до п 4.2.2. статуту є Рада.
В той же час , відповідно до п.4.22. статуту, повноваження членів статутних органів підтверджуються належним чином завіреними протоколами відповідних статутних органів, які прийняли рішення про обрання осіб членами відповідних статутних органів.
Як зазначалося вище матеріали справи не містять доказів обрання осіб, які прийняли рішення оформлене протоколом від 22.10.2020 до складу Ради.
Стверджувати про те, що прийняте рішення 22.10.2020 про виключення ОСОБА_3 та ОСОБА_5 було прийнято саме Радою, як статутним органом ГО «ВМСОТРЛ» з огляду на викладенні вище обставине, не можливо.
Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає, що для того, щоб стверджувати, що у ОСОБА_3 та ОСОБА_5 відсутнє право / законний інтерес щодо ГО «ВМСОТРЛ» оскільки останні не є членами такої організації, апелянту необхідно довести факт та обставини втрати / припинення / членства ОСОБА_3 та ОСОБА_5 у ГО на час проведення спірної конференції.
Але в супереч наведеному, апелянтом на підтвердження того, що ОСОБА_3 та ОСОБА_5 на час прийняття спірного рішення не були членами ГО, надано лише протокол засідання ради Громадської організації «Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів» від 22.10.2020 та витяг з названого протоколу.
Рішення Ради Громадської організації від 22 жовтня 2020 року в судовому порядку не оскаржувалось, та його дійсність заперечується Громадською організацією, як про це зазначалося вище.
Колегія суддів з огляду на наведене відзначає, що за змістом статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (стаття 73 ГПК України).
Згідно з приписами частини першої статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до статті 77 ГПК України допустимість доказів полягає у тому, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
На сьогодні у праві існують такі основні стандарти доказування: «баланс імовірностей» (balance of probabilities) або «перевага доказів» (preponderance of the evidence); «наявність чітких та переконливих доказів» (clear and convincing evidence); «поза розумним сумнівом» (beyond reasonable doubt).
Верховний Суд у ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Обставина, про яку стверджує сторона, підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17, від 08.11.2023 у справі №16/137б/83б/22б (910/12422/20)). Аналогічний стандарт доказування застосувала Велика Палата Верховного Суду в постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц.
Стандарт доказування «вірогідності доказів» підкреслює потребу співставлення судом доказів. Отже, з введенням у дію стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
З огляду на наведене, ураховуючи правову позицію позивача, третьої особи з самостійними вимогами, відповідача та апелянта (третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача) щодо предмета спору, колегія суддів вважає, що саме на останнього у відповідності до приписів норм процесуального права покладався обов'язок надати суду докази на підтвердження обставин припинення / виключення / позбавлення членства ОСОБА_3 та ОСОБА_5 у ГО «ВМСОТРЛ» на момент проведення конференції прийняття спірних оскаржуванних рішеннь з урахуванням вимог статуту.
За відсутності таких доказів, а також відсутності інших алгоритмів позбавлення/припинення членства у ГО «ВМСОТРЛ» її членів (протилежного судом не встановлено), суд першої інстанцій правомірно виснував, що у позивача та третьої особи з самостійними вимогами був статус члена ГО «ВМСОТРЛ» на момент проведення спірної конференції, а відтак і наявне право / законний інтерес щодо ГО «ВМСОТРЛ», апелянтом протилежного не доведено.
Зважаючи на те, що аргументи апеляційної скарги, узагальнено зводяться до тверджень про те, що:
- ОСОБА_3 та ОСОБА_5 станом на момент проведення Конференції ГО «ВМСОТРЛ» 26.10.2020 не були членами ГО «ВМСОТРЛ, а тому оспорювані ними рішення не порушують права та інтереси останніх, що є підставою для залишення позову без задоволення через відсутність порушеного права;
- судом першої інстанції надано оцінку правомірності рішенню Ради ГО «ВМСОТРЛ» від 22.10.2020 про виключення (припинення членства) ОСОБА_3 та ОСОБА_5 з членів цієї організації, за відсутності відповідних позовних вимог;
- місцевим господарським судом проігноровано висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 03.08.2023 у даній справі та висновки Верховного Суду викладені у постановах від 06.09.2022 у справі №916/451/21 та від 13.10.2021 у справі № 910/12317/18 щодо презумпції легітимності рішень органів управління юридичної особи, то, колегія суддів керуючись положеннями ст.269 ГПК України здійснює апеляційний перегляд судового рішення лише у межах зазначених вимог апеляційної скарги, не надаючи при цьому оцінку рішенням, прийнятим позачерговою конференцією Громадської організації «Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів», які оформлені протоколом від 26.10.2020 №1Р, які апелянтом не оскаржуються.
Викладене свідчить, що принцип диспозитивності покладає на суд обов'язок вирішувати лише ті питання, про вирішення яких його просять учасники спірних правовідносин. Формування змісту та обсягу вимог апеляційної скарги є диспозитивним правом особи, яка звертається з апеляційною скаргою та апеляційна скарга має чітко виражену ціль, яка втілюється у формі вимог апеляційної скарги, що їх викладає апелянт в апеляційній скарзі.
Отже, кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, а також предмет та підстави апеляційного оскарження, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів.
Мотиви відхилення аргументів викладених третьою особою без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача в апеляційній скарзі:
Щодо тверджень апелянта стосовно того, що суд першої інстанції безпідставно надав правову оцінку чинному рішенню Ради ГО «ВМСОТРЛ» від 22.10.2020, визнання недійсним якого не було предметом позовних вимог, та проігнорував презумцію легітимності рішень органів управління юридичної особи, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.
Так, відповідно до ч.1 ст.210 ГПК України суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі: ознайомитися з письмовими та електронними доказами, висновками експертів, поясненнями учасників справи, викладеними в заявах по суті справи, показаннями свідків, оглянути речові докази.
В свою чергу, відповідно до ч.5 ст.236 ГПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Єдиним доказом яким третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_1 обгрунтовує своє заперечення проти задоволення позовних вимог було саме рішення Ради ГО «ВМСОТРЛ» від 22.10.2020 та витяг з означеного рішення, яким за твердженнями ОСОБА_1 було виключено ОСОБА_3 та ОСОБА_5 з членів ГО «ВМСОТРЛ».
Зокрема, суд абсолютно правильно критично оцінив наданий третьою особою протокол (та витяг з нього) від 22.10.2020, оскільки останній не передавався на зберігання директору ГО «ВМСОТРЛ»; підписаний особами, частина яких не була членами ГО «ВМСОТРЛ» станом на 22.10.2020; ОСОБА_1 заперечувала проти проведення судової технічної експертизи цього документу і сама ГО «ВМСОТРЛ» взагалі заперечувала прийняття рішення 22.10.2020 про виключення ОСОБА_3 та ОСОБА_5 .
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.
Згідно з частиною 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Статтею 269 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Нормою статті 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду у даній справі відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається. Скаржником не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства щодо спростування висновків суду першої інстанції.
Судові витрати.
Оскільки цією постановою суд апеляційної інстанції не змінює рішення та не ухвалює нового, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється, а витрати, пов'язані з розглядом апеляційної скарги на рішення Господарського суду Одеської області від 24.12.2024 у справі №916/3610/21, відповідно до статті 129 ГПК України, покладаються на апелянта (третя особа без самостійних вимогами на предмет спору на стороні відповідача- ОСОБА_1 ).
Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 276, 283, 284 ГПК України, Південно -західний апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Одеської області від 24.12.2024 по справі №916/3610/21 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду.
Порядок та строк оскарження постанови Південно-західного апеляційного господарського суду передбачений ст. ст. 288-291 ГПК України.
Повний текст Постанови складено та підписано 21 травня 2026 року.
Головуючий суддя Н.А. Павленко
Судді: Н.С. Богацька
Л.В. Лічман